ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Телеграм, фейки й допитливі телевізійники. Карантинна свобода слова у Львові

Львівські ЗМІ під час карантину – фейки під контролем, журналісти у відносній безпеці

Львівщина є одним з тих регіонів, де показники динаміки зростання кількості хворих на коронавірус не дозволяють послабити карантин. Можливо, адаптивний карантин буде запроваджено з 19 червня, якщо дозволять статистичні дані, та поки що його постійно відтерміновували. З огляду на +155 хворих за 17 червня, що поки є міським рекордом, мрії про вихід з карантину, схоже, так і залишаться мріями. Хоча про вихід з карантину львівські медіа говорили ще із середини травня. 

Окрім того, що з'явився новий фокус, коронавірус безпосередньо вплинув на роботу медійників. Із 6 квітня, коли було введено жорсткіші обмеження, працівникам медій у Львові було дозволено пересуватися громадським транспортом – відповідне розпорядження міської ради. За словами заступниці міського голови Ірини Маруняк, журналісти забезпечують життєдіяльність міста і мають право користуватися громадським транспортом за умови наявності журналістського посвідчення та довідки з місця роботи. Крім того, у квітні львівських журналістів масово тестували на коронавірус. Представники місцевого бізнесу запланували надати 500 експрес-тестів для медійників, що продовжували працювати, незважаючи на епідемію; станом на 21 квітня надали 120 тестів. Окремі редакції працювали дистанційно, інші працювали з дотриманням норм безпеки. 

Тема коронавірусу була присутня в багатьох львівських медіа ще з лютого, до того, як були зафіксовані перші випадки захворювання в Україні, але значно активізувалася в березні, з появою випадків COVID-19 в Україні й запровадженням карантину. Згідно з дослідженням ІМІ, у березні темі коронавірусу було присвячено 30% новин, а у квітні – понад половину. Загальна тональність місцевих ЗМІ була спокійна і виважена, хіба окремі видання нагнітали ситуацію і поширювали непідтверджену та сумнівну інформацію. Спікерами для львівських онлайн-видань були як місцеві посадовці (очільник міста Андрій Садовий, його заступники – Андрій Москаленко, Ірина Маруняк, Галина Слічна тощо, очільник області Максим Козицький та керівник департаменту ОДА Андрій Васько), так і посадовці загальноукраїнського рівня. Зокрема, головний санітарний лікар Віктор Ляшко, урядовці, наприклад профільний міністр Максим Степанов. Чимала увага була і до думки медиків як місцевого, так і загальноукраїнського рівня: головна епідеміологиня Львівщини Наталія Тімко, очільники місцевих лікарень тощо. 

Офіційно статистику повідомляли в телеграм-каналі "Львів vs коронавірус" штабу оперативного інформування щодо ситуації із захворюванням на COVID-19 у Львові на чолі із заступницею львівського міського голови Галиною Слічною, про створення якого оголосили ще 3 березня. 

зображення з телеграм-каналу «Львів VS Коронавірус»Зображення з телеграм-каналу "Львів vs коронавірус"

Комунікація з журналістами відбувалась і в ЛОДА. Загалом медійники не мали проблем з доступом до інформації, зокрема через онлайн-брифінги та медіаресурси органів влади, ексклюзивні коментарі фахівців та відповідних посадовців тощо. Однак попри регулярні повідомлення від ЛМР та ЛОДА зі статистикою хворих, летальних випадків і тих, хто одужав, медійники мали певні проблеми з тим, щоби звести цю статистику і подати коректні дані аудиторії. Часто дані, подані міською і обласною владою, не збігалися, особливо в питанні летальних випадків, і це ускладнювало роботу журналістів і вносило в неї плутанину. Втім, проблеми зі статистикою були й на загальноукраїнському рівні. 

Медійники не лише поширювали інформацію від посадовців, але й самотужки перевіряли, наскільки місцеві заклади та установи дотримуються карантину, як відбувається медичне забезпечення в регіоні. Як наслідок, помітна кількість перешкоджання роботі журналістів. 

Журналістам "прилетіло"

Станом на 12 червня ІМІ зафіксував 30 порушень свободи слова, пов'язаних з карантином. 10% – на Львівщині. Всі три були пов'язані з діяльністю журналістів телеканалу "Перший Західний". 

27 березня знімальну групу телеканалу "Перший Західний" замкнули в магазині міста Кам’янка-Бузька (Львівська область) під час знімання сюжету. Як повідомила директорка каналу Ольга Цап у фейсбуці, близько 11-ї години журналістка Марина Пітиляк та оператор Юрій Маковецький знімали матеріал щодо дотримання карантинних заходів у районі. Це не сподобалося одному з підприємців, 33-річному власникові крамниці "Дім. Сад. Город" Назару Карвацькому. Той запропонував знімальній групі зайти до магазину, зачинив її і не випускав з приміщення. 

Журналісти звернулися до поліції за фактом перешкоджання професійній діяльності. Того ж дня в Нацполіції Львівської області повідомили, що за цим фактом уже відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). Ведеться досудове розслідування.

Скріншот "Першого Західного"

Журналісти "Першого Західного" написали відповідну заяву до поліції. За цим фактом було порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). У поліції повідомили, що ведеться досудове розслідування. 

26 травня повідомили, що 35-річному охоронцю оголосили підозру в перешкоджанні роботи знімальної групи телеканалу "Перший західний". Йому загрожує штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до шести місяців, або обмеження волі до трьох років. У коментарі "Детектору медіа" представники пресслужби АТБ наголосили, що охоронець діяв за власною ініціативою: "Співробітник уперше за свою практику контактував з представниками ЗМІ". Утім, звільняти чи відсторонювати його не стали: мовляв, на це немає законних підстав. Та під час суду вирішили не допомагати – він "спирається на власні ресурси".

Ще один випадок перешкоджання журналістам "Першого Західного" було зафіксовано 13 травня у Львові. Знімальну групу каналу вигнали з перукарні "Гламур" на пл. Соборній та заборонили знімання. Журналістка телеканалу Ксенія Павлишин та оператор Юрій Кісь намагалися відзняти матеріал про послаблення карантинних обмежень у місті й відновлення роботи салонів краси та перукарень.

Скріншот "Першого Західного"

Журналісти залишили приміщення, викликали поліцію та написали заяву про перешкоджання професійній діяльності. 14 травня було розпочато досудове розслідування за фактом перешкоджання журналістській діяльності. 

Як розповів львівському виданню Zaxid.net медіаюрист та ведучий програми на "Першому Західному" Ярослав Жукровський, агресивну реакцію працівників, імовірно, спричинило те, що в закладі були порушені карантинні обмеження. "На нашу думку, така реакція була спричинена тим, що в приміщенні перебувало понад 10 людей, не всі працівники були в масках та рукавичках, як це має бути з огляду на карантинні обмеження. Це все зафіксовано на нашому відео", – зазначив він і наголосив, що всі записи передано правоохоронцям. У коментарі виданню "Діло" він зазначив, що телеканал підготував звернення до спеціальної комісії міськради, де проситиме провести перевірку, врахувати зафіксовані факти порушень та тимчасово зупинити діяльність відповідної перукарні. 

У коментарі цьому ж виданню завідувачка відділу інформаційних програм ТРК "Перший західний" Світлана Ровенчак розповіла, що у всіх справах перешкоджання журналістам каналу порушено три кримінальні провадження і зараз вони на різних етапах досудового розслідування.

В інтернеті хтось неправий...

У медіапросторі протягом усього періоду епідемії постійно з'являлися різноманітні фейки та маніпуляції пов'язані з тим, де взявся вірус COVID-19, як ним можна заразитися, як треба лікуватися. На цій темі паразитували політики й хайпували ЗМІ. Не бракувало фейків і на львівських медіатеренах, хоча тут це не стало масовим явищем, а стосувалося окремих видань. Особливо багато було на початку карантину, коли й прості люди, і медійники ще не до кінця зрозуміли, що відбувається, яка є природа захворювання, не була налагоджена комунікація з владою та медиками. І навіть курсування "інформаційних машин" з 18 березня не дуже допомогло справі: вірус залишився оповитим загадками. 

Про розпилювання ліків з вертольотів говорили по всій Україні: такі повідомлення з'явилися в соцмережах, переважно батьківських групах, на початку карантину, 16 березня. Місцеві онлайн-ЗМІ повідомили своїм читачам, що це фейк ("Твоє місто", 032.ualviv.vgorode.ua, "Дивись.info", "Галінфо", "Вголос" "Варта1" та інші). Утім, не всі були цим задоволені. "Так от, це дійсно фейк. Про це "ВЗ" офіційно повідомили в пресслужбі Львівської міської ради та т.в.о. директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Андрій Васько. Так що вертольотів із дезінфекцією не буде. Та й звідки вони візьмуться? Та ще й із дезінфекцією. Аби таке було, це було б зовсім непогано…" – пошкодували у "Високому замку". 

Окремою групою стали фейки, що спотворювали інформацію про те, що може завадити поширенню вірусу. Наприклад, окремі видання повідомляли читачам про те, що деякі продукти можуть гарантовано вберегти від коронавірусу: "Які продукти треба їсти, щоб ніколи не захворіти на коронавірус: лікарі дали поради" ("Вголос"), "Фахівці назвали продукти, які здатні врятувати від смертельного коронавірусу" ("Вголос"), "Учені назвали 5 видів продуктів для найкращого захисту від коронавірусу" (ЗІК). 

Або ж інформували, що COVID-19 вражає людей з другою групою крові (ЗІК, "Високий замок"): жодної офіційної інформації, крім неперевіреного дослідження, на цю тему не було. А "Високий замок" і досі посилається на цю інформацію як на достовірну. Чи стверджували, що вірус впливає на репродуктивну функцію: "Заражені не зможуть більше мати дітей?: експерти забили на сполох шокуючим фактом про коронавірус, деталі" ("Вголос").

Медіа розповідали про те, як реагують місцеві мешканці на карантин. Зокрема, активно поширювали відео, де пасажира львівської маршрутки побили за те, що він кашлянув. СБУ залучила фахівців, які з'ясували, що відео не пов'язане з вірусом, а було зняте до епідемії. 22 березня це відео набуло значного поширення, завдяки діяльності ботів та деяких медіа, зокрема і львівських (ЗІК). З посиланням на телеграм-канал Макса Бужанського розповідали про те, що "добрі львів'яни" побили й викинули з автобуса пасажира, який закашлявся. Уже 23 березня СБУ відзвітувала, що затримала інтернет-агітатора в Дніпрі, який поширював різні неправдиві новини, в тому числі й цю. 

Історія про чипування у львівській стоматології. Засновник приватної стоматології Юрій Дмитришин пожартував про те, що в стоматологічній клініці проводиться вживлення під шкіру чипів з персональними даними: "Вперше в Україні! Плануємо встановлення в нашій клініці сертифікованих біочипів банківських карт. Скрізь, де є paypass, ви зможете розраховуватися проведенням руки". Згодом він дописав про те, що це жарт, утім було пізно: підхопили соцмережі й деякі медіа.

Іноді певне непорозуміння спричиняла комунікація місцевої влади. Фейк про комендантську годину у Львові. Звернення голови Львівської ОДА Максима Козицького від 9 квітня залишатися вдома від 13:00 суботи до 6:00 понеділка мало рекомендаційний характер, утім певні видання його подали як аксіому. 

1 травня кілька місцевих видань поширили інформацію про закриття на карантин села Задвір'я Буського району Львівської області: мовляв, перший заступник райадміністрації Богдан Гринишин напередодні підписав відповідне розпорядження (lviv.vgorode.uainlviv.in.ua, "Форпост", "Високий замок," westnews.infolemberg-news.infolviv.depo.ua тощо). Пізніше представники місцевої влади уточнили, що спалах коронавірусу у селі дійсно був, посилено заходи, втім про закриття села на карантин не йшлося. "Ця інформація не відповідає дійсності. Ніяких пунктів нема, село не закрили на карантин. Ситуація в Задвір’ї контрольована. Виконавчий комітет Задвір’янської сільської ради рішення про закриття населеного пункту не приймав", – повідомив перший заступник голови Буської РДА. Спростування було опубліковано і на сайті районної адміністрації. 

Скріншот ресурсу inlviv.in.ua

Фейк про біолабораторії США, що розміщені на території України та розробляють біологічну зброю, просувалися через канали ОПЗЖ, зокрема сайт zik.ua. Анатолій Шарій пов'язав лабораторії з можливими умовами кредиту для України. Журналіст Олексій Куракін у блозі розповів про зброю масового винищення, що розробляється в секретних лабораторіях на території України. Журналіст стверджував, що "єдиний з українських топполітиків, кому вистачило сміливості публічно вимагати від влади звіту з цього питання, – це Віктор Медведчук", і цим дав зрозуміти, звідки ростуть ноги в цієї інформації. За інформацією Texty.org.ua, цей медійник систематично піарить Медведчука та ОПЗЖ. Видання опублікувало близько двох десятків повідомлень партійців на цю тематику. Це і твердження Медведчука, що лабораторії є військовими базами США на території України, і заяви Іллі Киви, що такий стан справ загрожує суверенітету України, і здогадки депутата Олександра Качного, що МОЗ та СБУ не мають доступу до цих лабораторій, і погрози від Ріната Кузьміна, що партія починає збирати інформацію самостійно. 

Журналістка Гала Скляревська в матеріалі видання "Детектор медіа" детально висвітлила ситуацію з поширенням цього фейку. За її словами, пік цих повідомлень не просто так припав на квітень 2020 року: цього року закінчується термін одного з відповідних договорів США з Україною, тому проросійським та пропагандистським ЗМІ важливо поширювати страшилку про біолабораторії Пентагону на території України, щоб впливати на ситуацію. 

Непоодинокими були чутки про те, що на коронавірус захворіли відомі люди – Папа Римський, Володимир Путін тощо. Медіа не стверджували прямо, але заголовками й натяками підштовхували читачів до певних висновків: "Коронавірус? Папа Римський захворів після контакту з парафіянами в респіраторних масках" ("Вголос"), "Путін захворів? В адміністрації президента РФ виявили інфікованих коронавірусом" ("Високий замок"). Перебування в лікарні Арсенія Яценюка, який побив медсестру, було висвітлено окремими виданнями. Про перебування написав "Високий замок" з питанням "Коронавірус?" у заголовку. ЗІК розповів про важкий стан експрем'єра, який не міг сам вийти з машини. Втім, до честі львівських онлайн-видань, фейкової інформації про побиття медсестри вони не поширювали. "Високий замок" повідомив, що на коронавірус захворів і Міхеїл Саакашвілі, проте в тій самій новині видання саме спростувало інформацію. 

Служба безпеки України намагалася реагувати на поширення фейків. 27 березня в СБУ повідомили, що у Львові було викрито місцеву мешканку, яка розміщувала в інтернеті фейкову інформацію про поширення COVID-19. Жінка була учасницею більш ніж 1000 спільнот у заборонених соцмережах і поширювала зі свого акаунту неправдиву інформацію, вочевидь, щоби нагнітати паніку та, як вважають у Службі безпеки, дестабілізувати ситуацію в регіоні. На комп'ютері, вилученому у львів'янки, також знайшли дописи із закликами до повалення конституційного ладу в нашій державі та пропагування ідеї створення так званої "Новоросії". У цій справі тривають слідчі дії. 

А 20 травня львівські видання повідомили, що місцеву мешканку оштрафували за поширення перебільшеної інформації про смертність від коронавірусу. За інформацією Zaxid.net, 23 березня жінка написала в соцмережах про 47 загиблих львів'ян, у той час, коли в місті не було жодного випадку і лише 17 по всій Україні. Мостиський районний суд зобов'язав жінку сплатити 170 гривень штрафу, втім обвинувачувана своєї провини не визнала і заявила, що дільничний поліції, який склав на неї протокол за пост у Facebook, зробив неправильні висновки. 

Загалом же за період карантину станом на 1 червня СБУ заблокувала понад 2,6 тисячі спільнот із загальною аудиторією понад мільйон користувачів, викрила 385 агітаторів, які поширювали коронавірусні фейки. Деякі з них діяли за завданням російської сторони, зокрема й у Львові. 160 осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 173-1 КУпАП (поширення неправдивих чуток, які можуть спричинити паніку або порушення громадського порядку).

Довженко Марина, регіональна представниця ІМІ у Львові

Матеріал підготовлено за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні

 

Liked the article?
Help us be even more cool!