Суди, тендери, штрафи: що журналісти дізналися про розслідування і репортажі в медіабазах ІМІ в травні

Ілюстрація ІМІ

Травень став ще одним насиченим місяцем для медіабаз Інституту масової інформації (ІМІ). Журналісти вчилися писати розслідування про відбудову, розбирали Закон “Про медіа” і говорили про репортажі із судових засідань. Всього відбулося 14 заходів, які відвідало 252 людини, а ще 149 приходили до медіабаз попрацювати поза тренінгами. Читайте, чого навчали і як підтримували журналістів медіабази ІМІ в травні. 

Про тендери, тепер у відбудові

Пам’ятаєте, раніше Медіабаза Хмельницький розповідала про сірі схеми, які застосовують розпорядники на Prozorro? Ця проблема поширена й у сфері відбудови. Але, звичайно, зі своєю специфікою. Саме про це говорила в Медіабазі Кропивницький журналістка Бігус.Інфо Наталя Лазаревич. Ось її поради.

Наталя Лазаревич. Фото надане Наталею Лазаревич

За тендерами зручно стежити на таких платформах: 

• prozorro.gov.ua – електронна система публічних закупівель;
• bi.prozorro.org – модуль аналітики публічних закупівель;
• spending.gov.ua – єдиний вебпортал використання публічних коштів;
• 007.org.ua – пошуково-аналітична система використання публічних коштів;
• clarity-project.info – аналітичний портал;
• Youcontrol – аналітична система;
• портали відкритих даних і запити.

Нераціональне використання коштів на відбудові дещо схоже на ті зловживання, про які ми говорили раніше. Це відмова від публічних конкурсів, затягування з роботами на об’єктах, купівля матеріалів за завищеними цінами, виконання робіт лише “на папері”. А ось декілька способів, як їх виявити: 

• Аналізуйте тендерну документацію. Здавалося б, очевидний пункт. Але він не лише про те, щоб запитувати дефектні акти, підсумкову відомість вартості робіт. Можна “покопати” глибше: перевірити досвід компанії, перелік працівників.
• Використовуйте OSINT: соцмережі, старі фотографії, резюме.
• Спілкуйтеся на місцях: якщо маєте джерела у владі, візьміть коментар у них, поговоріть з головою ОСББ та мешканцями будинків.
• Послуговуйтеся чорним списком АМКУ. Іноді розпорядники коштів ігнорують його.

Про суди, вже з порадами

У квітні Медіабаза Хмельницький на практиці намагалася налагодити комунікацію із суддями, а в травні вона разом з Медіабазою Чернігів розповідала, як застосовувати цю (принаймні частково) налагоджену комунікацію для якісних репортажів. Отже, записуйте поради з тренінгу: 

Знімати, фотографувати й записувати аудіо можна, якщо засідання відкрите, тобто на цивільному, адміністративному та господарському процесах. На стрім чи трансляцію потрібна окрема ухвала суду.

У кримінальному процесі без окремої ухвали можна здійснювати аудіозапис і стенограму. Фото, відео і трансляції – з дозволу суду.

Суддя, адвокат і прокурор не можуть заборонити знімати себе, вони виконують публічну функцію.

Дотримуйтеся презумпції невинуватості: не називайте людину ні прямо, ні опосередковано винною до рішення суду. Варто писати, що особу затримали за звинуваченням. А якщо в репортажі із зали суду ви використовуєте матеріали, які містять інформацію з обвинувального акта, ухвали суду, або ж виступи певних учасників, використовуйте повне й дослівне цитування.

Відповідно до чинного законодавства, спілкування журналістів із суддею до ухвалення рішення в справі неможливе, оскільки суд має бути неупередженим. Для цього є пресцентри та судді-спікери.

Суд може розглядати справу в закритому режимі, якщо там буде розголошена таємниця, яка охороняється законом (державна, лікарська, адвокатська, таємниця всиновлення). Якщо справа слухається в закритому судовому процесі, то й оголошення рішення прилюдно теж неможливе, оскільки воно може містити інформацію про таємницю.

Воєнний стан не причина закривати суд. На сьогодні суттєвих змін у законодавстві, пов’язаних саме з висвітленням судових процесів під час дії воєнного стану, не було. Журналісти мають право на вільний доступ до судових приміщень, залів судових засідань і засідань, які слухаються у відкритому режимі.

Керівниця Медіабази Хмельницький Ольга Загоруйко під час онлайн-тренінгу “Висвітлення в медіа судових процесів”. Фото – Марія Турчина 

Якщо ви берете коментар в адвоката чи прокурора, вам у пригоді стануть поради спікерки Оксани Расулової з тренінгу Медіабази Чернігів. Вона розповідає, як збалансовано висвітлити позицію і захисту, і обвинувачення:

• Не ставте загальних питань. Попередньо попросіть надати вам матеріали справи й детально вивчіть їх. Ставте запитання на основі цих даних.
• Використовуйте в спілкуванні юридичну лексику, навіть якщо в матеріалі треба буде перекласти “людською” мовою. Зокрема, використовуйте нейтральні слова – “ваш клієнт”, “обвинувачуваний”, “підзахисний”.
• Просіть приклади й уточнення.
• Будьте уважними до пасивності чи активності сторони захисту. Відмова дати коментар – це теж позиція сторони, і в матеріалі можна буде додати, що та чи інша сторона відмовилася надати коментар.
• Пояснюйте адвокатам захисту мотивацію розмови.
• Регулярно ходіть на засідання, щоб вам довіряли. В ідеалі – в тому самому або схожому одязі. Так вас запам’ятають серед інших журналістів.

І ще трохи законодавства: розбираємо Закон “Про медіа”

Як не натрапити на штрафи, що дозволено рекламувати, а що ні – про це говорив Олександр Бурмагін на тренінгу від Медіабази Черкаси. 

Олександр Бурмагін під час онлайн-зустрічі Медіабази Черкаси. Фото Анастасії Небоги

Усі порушення систематизовані в три категорії:

• Незначні: порушення вимог законодавства щодо форми, маркування реклами; порушення вимог щодо зазначення вихідних даних тощо.
• Значні: поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації; поширення порнографічних матеріалів; пропаганда вживання наркотичних засобів тощо.
• Грубі: мова ворожнечі; поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України; поширення матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми; пропаганда або заклики до тероризму та терористичних актів тощо.

А тепер щодо реклами. 

Чи можна рекламувати ворожок і цілителів? Ні. Згідно із законом, в Україні заборонено рекламу проведення цілительства на масову аудиторію. Водночас реклама послуг народної медицини та осіб, які їх надають, дозволяється за наявності відповідного спеціального дозволу (крім реклами на радіо). Розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння також заборонено.

Чи можна рекламувати тютюнові вироби та алкоголь? Тютюн, тютюнові вироби й електронні сигарети – ні. Алкоголь – лише за певних умов. Водночас серед них немає вимог до онлайн-медіа, тому в червні-липні плануються зміни до Закону “Про рекламу”. 

Чи можна рекламувати азартні ігри? Теж лише за певних умов. Експерти ІМІ детально пояснювали зміни, впроваджені з 1 квітня. Якщо коротко, тепер азартні ігри можна рекламувати в проміжок із 23:00 до 6:00, у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм і призначених для осіб, старших за 21 рік, а також у зареєстрованих медіа, що призначені для осіб, старших за 21 рік.

Онлайн-зустріч з Олександром Бурмагіним у Медіабазі Черкаси. Фото Анастасії Небоги

Робота з підрядниками: що це значить для ГО

Багато журналістів паралельно беруть участь у різних громадських організаціях. Крім того, деякі видання самі зареєстровані як ГО. Тому Медіабаза Слов’янськ вирішила поділитись, як оформити роботу з підрядниками, щоб не втратити свого статусу неприбутковості й не отримати штрафу. Ось поради фандрейзерки Таїсії Гармаш і бухгалтерки Марини Куракової: 

• Складіть календар подання звітності та налаштуйте автоматичні нагадування. За кожен день прострочення нараховують пеню, а за несвоєчасне подання звітності – значні штрафи. У критичних випадках можуть заблокувати рахунки організації.
• Чітко формулюйте предмет договорів – результат, а не процес. Інакше можна отримати штраф за перекваліфікацію ЦПХ у трудові відносини.
• Документуйте всі операції та зберігайте документи щонайменше три роки.
• Використовуйте кошти лише для статутних цілей.
• Регулярно консультуйтеся з юристами та бухгалтерами.

Про наболіле зі своїми

Майже щомісяця медіабази організовують неформальний захід для спілкування журналістів. Це допомагає дещо балансувати свій психологічний стан, ділитися болями, які зрозуміють тільки журналісти вашого міста, і консолідуватися для їхнього вирішення. Цього місяця така зустріч відбулась у Медіабазі Запоріжжя разом зі студентами факультету журналістики Запорізького національного університету. 

Учасниці дискусії – головна редакторка “Суспільне Запоріжжя” Альона Наталуха,  власна кореспондентка Укрінформу Ольга Звонарьова і психологиня у волонтерському центрі “Солдатський привал” Людмила Волтер – кажуть про зменшення кількості журналістських матеріалів на воєнну тематику, зокрема про життя на окупованих територіях. А серед наявних матеріалів стає дедалі більше цифр, ніж історій людей.

Учасниці дискусії. Фото – Запорізький національний університет

За їхніми словами, на це є об’єктивні причини: читачі втомилися від війни й хочуть позитивних новин. Висвітлювати життя на ТОТ стає дедалі складніше: деякі з інформаторів виїхали, деякі зазнали репресій з боку окупаційної влади та бояться надавати будь-яку інформацію. Так само стало важче робити репортажі з позицій на передовій, а довгі матеріали втрачають популярність серед читачів. Проте редакції намагаються адаптовуватися до запитів аудиторії й шукають нові формати.

Студенти кажуть, що такі зустрічі їм корисні. “Мені сподобалось, бо це справді зближує з професіоналами, адже ти читаєш і дивишся їхні матеріали і тут бачиш цих людей наживо і можеш з ними поспілкуватися. Мені сподобалося, що теоретичні знання, які ми засвоїли на 3 курсі, були ще й підтверджені практичним професійним досвідом”, – ділиться студент 3 курсу факультету журналістики Єлисей Плетінь. 

Гості дискусії. Фото – Запорізький національний університет

У травні журналісти продовжували отримувати від медіабаз ІМІ захисне обладнання, щоб залишатись у безпеці під час відряджень. Медіабаза Одеса Херсон надала бронежилети, каски й аптечки словенським журналістам і волонтерам, які вирушили на Херсонщину. 

Словенські журналісти й волонтери. Скриншот ІМІ зі сторінки Медіабази Одеса, Херсон

А журналістка видання “Челайн” Іра Пономаренко в обладнанні від Медіабази Чернігів побувала на передовій. З цієї поїздки народився цінний репортаж про чернігівських бійців на покровському напрямку. 

Іра Пономаренко в захисному обладнанні від Медіабази Чернігів. Скриншот ІМІ з YouTube-каналу Чеline

Як потрапити до медіабаз Інституту масової інформації

Медіабази завжди раді підтримати журналістів – броніком, важливими тренінгами чи робочим місцем з інтернетом. Просто напишіть відповідному координатору у фейсбуці:

• Медіабаза Хмельницький – Ольга Загоруйко;
• Медіабаза Черкаси – Єлєна Щепак;
• Медіабаза Житомир – Оксана Трокоз;
• Медіабаза Чернігів – Павло Пущенко;
• Медіабаза Харків – Ольга Каплун;
• Медіабаза Полтава – Надія Кучер;
• Медіабаза Дніпро – Катерина Лисюк;
• Медіабаза Запоріжжя – Наталія Виговська;
• Медіабаза Кропивницький – Павло Лісниченко;
• Медіабаза Миколаїв – Катерина Середа;
• Медіабаза Суми – Альона Яцина;
• Медіабаза Одеса, Херсон – Сергій Нікітенко;
• Медіабаза Словʼянськ – Валерій Гармаш;
• Медіабаза Чернівці – Таїсія Гармаш.

Зверніть увагу:

• у Херсоні медіабаза працює лише як точка видавання обладнання;
• у Слов’янську є техніка для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів;
• у Чернівцях можна записувати подкасти.

За потреби звертайтеся до всеукраїнського координатора мережі “Медіабаза” Павла Лісниченка:

• 050 594 20 58
• [email protected]

Якщо вам потрібне захисне обладнання (бронежилет, шолом, аптечка) чи щось іще, зверніться до координатор_ки у своєму регіоні або заповніть цю гугл-форму: https://bit.ly/48pX9GZ.

Катерина Андрійчук, комунікаційниця мережі “Медіабаза” ГО “Інститут масової інформації”