Як спілкуватися з адвокатами та прокурорами під час підготовки судових репортажів: поради експертки

Ілюстрація ІМІ

Під час підготовки якісних матеріалів із судових засідань важливо висвітлити всі сторони – захисту та обвинувачення. Проте, не завжди адвокати і прокурори йдуть на контакт із медійниками.

Про це під час онлайн-тренінгу “Як висвітлювати судові процеси у справах війни та працювати з потерпілими”, який організував регіональний хаб Інституту масової інформації (ІМІ) “Медіабаза Чернігів” у партнерстві з ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини», наголосила Оксана Расулова, керівниця департаменту моніторингу та висвітлення судових процесів Медійної ініціативи за права людини.

Вона дала кілька порад журналістам, як правильно говорити із прокурорами та адвокатами, аби отримати бажаний коментар. Зокрема:

• Не ставити загальних питань, а попередньо вивчити, що є по справі, і ставити запитання на основі цих даних;
• Використовувати юридичну лексику, навіть якщо у матеріалі треба буде перекласти все це на “людську” мову;
• Використовувати нейтральні слова – “Ваш клієнт”, “обвинувачуваний”, “підзахисний”;
• Давати як контекст запитання словами іншої сторони та просити приклади й уточнення;
• Бути уважними до пасивності чи активності сторони захисту;
• Пояснити адвокатам захисту мотивацію розмови;
• Регулярно ходити на засідання, аби вам довіряли;
• Бажано ходити на засідання в одному й тому ж одязі, аби вас запам’ятали серед інших журналістів;
• Просити надати матеріали справи.

Як зазначила Оксана Расулова, відмова дати коментар – це теж позиція сторони, і в матеріалі можна буде додати, що та чи інша сторона відмовилася надати коментар.

Також непоодинокими випадками є відмова пускати медійників у приміщення суду. Водночас за словами експертки, навіть воєнний стан не є аргументом у такій ситуації.

У цьому випадку Расулова радить телефонувати судді, спікеру або до співробітників апарату суду та вимагати повідомити головуючого суддю про бажання відвідати засідання. Якщо суддя вимагає “редакційне завдання” або взагалі виганяє з відкритого засідання, варто посилатися на Закон “Про судоустрій і статус суддів”, “Про інформацію” і статтю 328 КПК, згідно із якою журналісти мають пріоритетне право бути слухачами в залі суду.

“Також можна написати заяву на голову суду та керівника апарату. Окрім цього, варто написати заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності”, — сказала експертка.

За словами Оксани Расулової, якщо редакція захоче винести у публічну площину таку ситуацію, варто звернутися до Інституту масової інформації чи у Детектор медіа, які висвітлюють проблемні ситуації.

Діяльність здійснюється в рамках проєкту “The Bar and local media: building synergy for the Freedom of Speech”, який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги у співпраці з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини” завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.

Світлана Білоус, комунікаційниця регіонального хабі Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів”