Закон "Про медіа", реклама ворожок і казино та штрафи: зустріч із представником Нацради від Медіабази Черкаси

Навіщо створили Закон “Про медіа”, чи можуть друковані й онлайн-медіа розміщувати рекламу казино, цілителів та яке покарання загрожує тим, хто порушує Закон “Про рекламу”. Про це й більше дізналися від члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександра Бурмагіна учасники онлайн-зустрічі, організованої Медіабазою Черкаси.

Олександр Бурмагін під час онлайн-зустрічі Медіабази Черкаси. Фото Анастасії Небоги

За словами Олександра Бурмагіна, одним із завдань під час розроблення Закону “Про медіа” було виявлення фактичної кількості друкованих медіа. Так, якщо раніше в реєстрі Мін’юсту було вказано понад 50 тисяч зареєстрованих медіа, то нині перереєстрацію пройшли лише близько 5 тисяч із них. Тобто фактично багато друкованих медіа існували на папері й діяльність не вели.

Експерт наголошує: у воєнний час проходити реєстрацію мають усі друковані медіа в Україні. Тоді як у мирний час це необов’язково.

“Онлайн-преса нині реєструється добровільно. Але, наприклад, висвітлювати діяльність органів влади, видати свідоцтво журналісту, брати участь у спільному регулюванні можуть лише зареєстровані медіа. Зараз наш (Нацради. – Ред.) пріоритет – створення повноцінного реєстру суб’єктів у сфері медіа та повноцінного онлайн-кабінету”, – поділився Олександр Бурмагін.

Надалі в Національній раді також хочуть працювати над створенням інструментів для моніторингу онлайн-медіа.

“Колеги за кордоном уже мають певні рішення, але це потребує коштів. Тому на сьогодні ми здійснюємо здебільшого такий собі “пасивний” моніторинг: реагуємо на скарги, звернення тощо”, – зазначив він.

Онлайн-зустріч з Олександром Бурмагіним у Медіабазі Черкаси. Фото Анастасії Небоги

Порушення Закону “Про медіа” та покарання за це 

За словами члена Нацради, нині в Законі “Про медіа” для кожного виду медіа є окрема стаття, що для них є порушенням. Найбільше уваги приділено аудіовізуальним медіа, оскільки вважається, що їхній вплив на людину є значним.

Усі порушення систематизовані в три категорії:

• незначні: порушення вимог законодавства щодо форми, маркування реклами; порушення вимог щодо зазначення вихідних даних тощо;
• значні: поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації; поширення порнографічних матеріалів; пропаганда вживання наркотичних засобів тощо;
• грубі: мова ворожнечі; поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України; поширення матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми; пропаганда або заклики до тероризму та терористичних актів тощо.

Детальніше про порушення ТУТ (ст. 110 – ст. 115)

Натомість реагуванням на порушення є:

• приписи;
• штрафи;
• анулювання ліцензії за рішенням суду;
• скасування реєстрації за рішенням Національної ради або за рішенням суду;
• заборона видання та розповсюдження друкованого медіа за рішенням Нацради або за рішенням суду;
• тимчасова заборона поширення онлайн-медіа за рішенням Національної ради;
• заборона поширення онлайн-медіа за рішенням Національної ради або за рішенням суду.

“Якщо медіа протягом певного часу вчиняє кілька незначних порушень і будуть видані приписи, то далі йде штраф. Для “традиційних” медіа цей термін – рік, а для онлайн-медіа – місяць. Якщо й надалі повторно вчиняти порушення, то штраф спочатку подвоюється, а потім може бути скасовано реєстрацію. Потрібно розуміти, що постійно порушувати правила й залишатися без покарання не вдасться”, – зазначив Олександр Бурмагін.

Реклама: що дозволено, що ні

Реклама ворожок і цілителів

Згідно із законом, в Україні заборонено рекламу проведення цілительства на масову аудиторію. Водночас реклама послуг народної медицини та осіб, які їх надають, дозволяється за наявності відповідного спеціального дозволу (крім реклами на радіо). Такий дозвіл видає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. 

“Натомість розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння заборонено”, – говорить Олександр Бурмагін. 

Чи можна рекламувати тютюнові вироби, алкоголь та азартні ігри?

Якщо говорити про рекламу тютюну, тютюнових виробів, електронних сигарет, то вона в Україні заборонена. Усе це “санкційна” історія. 

“Щодо алкоголю, то законодавство дозволяє рекламувати його, але є певні вимоги до реклами. Водночас серед них немає вимог до онлайн-медіа, тому було ухвалене рішення “апгрейднути” Закон “Про рекламу”. І все може змінитися наприкінці червня – у липні”, – ділиться Олександр Бурмагін. 

Детальніше ТУТ

Так само за умови виконання низки правил дозволено й рекламу азартних ігор та їхніх організаторів. Вона можлива:

• у лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 23:00 до 6:00;
• у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм та/або спорту і призначених для осіб, старших за 21 рік;
• безпосередньо в приміщеннях гральних закладів;
• на вебсайтах організаторів азартних ігор та/або в мобільних застосунках організаторів азартних ігор, через які провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор. А також на вебсторінках організаторів азартних ігор на платформах спільного доступу;
• у зареєстрованих онлайн-медіа, нелінійних аудіовізуальних медіа та на платформах спільного доступу до інформації, платформах спільного доступу до відео й пошукових системах, що призначені для осіб, старших за 21 рік. 

Анастасія Небога, есемемниця Медіабази Черкаси