Нові правила реклами азартних ігор: жорсткіші вимоги та більші штрафи

Ілюстрація ІМІ

З 1 квітня набули чинності зміни до Закону “Про рекламу” в частині послаблення урядової заборони на рекламу азартних ігор, і з цього моменту рекламодавці почали активно пропонувати медіа рекламу гемблінгу, часом свідомо ігноруючи нові обмеження та вимоги до цього виду реклами. Інститут масової інформації продовжує вважати рекламу азартних ігор негативним явищем, однак не може залишити медіа сам на сам з несумлінними рекламодавцями, часом незрозумілими текстами законів та загрозою у вигляді штрафу розміром 4,8 млн грн за порушення вимог щодо розповсюдження реклами азартних ігор. У зв’язку з цим роз'яснюємо медіа основні законодавчі нововведення та нагадаємо чинні правила щодо реклами азартних ігор. 

Яка інформація вважається рекламою азартних ігор?

Насамперед деталізуємо, яка саме інформація вважається рекламою азартних ігор. Рекламою азартних ігор (гемблінгу або грального бізнесу) є інформація, поширена за грошову чи іншу винагороду в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо: 

• азартних ігор;
• суб’єктів господарювання, які організовують азартні ігри; 
• торговельних марок (брендів) азартних ігор;
• інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор.

Профільний закон щодо азартних ігор (Закон “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”) визначає, що до азартних ігор належать як ігри казино, так і букмекерські парі, тобто реклама букмекерської діяльності також є різновидом реклами азартних ігор. 

Крім того, нові положення рекламного закону фактично прирівнюють до реклами азартних ігор: 

• будь-які інформаційні повідомлення про ведення благодійної діяльності організаторами азартних ігор, їхніми афілійованими особами чи будь-якими іншими особами з використанням бренду організатора азартних ігор;
• будь-які згадки про організаторів азартних ігор чи їхніх брендів як спонсорів, партнерів певної діяльності чи заходу в рекламних матеріалах інших замовників.

В останньому випадку вимоги щодо реклами азартних ігор поширюються на інформацію про спонсора-організатора азартних ігор, якщо замовником розміщення реклами є будь-яка інша особа, крім безпосередньо організаторів азартних ігор (власників ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор). 

Водночас спонсорство будь-якої діяльності, зокрема діяльності медіа, безпосередньо організаторами азартних ігор (власниками ліцензії на провадження діяльності у сфері азартних ігор) забороняється. Вказане обмеження не поширюється лише на спонсорство у сфері фізичної культури і спорту. 

Наприклад, замовником реклами є організатор спортивних заходів, сама реклама стосується спортивної події й містить лише згадку про бренд організатора азартних ігор як спонсора події. У цьому разі організатор не спонсорує напряму медіа, він спонсорує спортивну подію, організатор якої замовляє пряму рекламу в медіа. Медіа може згадувати спонсора події, але має розміщувати цю рекламу за тими самими правилами, що й рекламу азартних ігор.

Якщо ж спонсором діяльності медіа є будь-які інші особи (не сам власник ліцензії, а афілійовані до нього особи), то, звісно, таке допускається, однак водночас забороняється використання торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор.
Нагадаємо, що за своєю суттю спонсорство передбачає підтримку медіа або певного виду його діяльності з метою популяризації власного імені, бренду. У спонсорському матеріалі допускається лише зазначення імені спонсора, його бренду. Якщо ж наявна інша рекламна інформація щодо спонсора та його продукту, їхнього “просування”, то спонсорством це не вважається. В такому разі це є звичайною рекламою, яка підпадає під загальні правила маркування реклами.

Зазначені обмеження щодо спонсорства нівелюють медійну практику маскування звичайної рекламної діяльності під “спонсорську” діяльність, але й знижують інтерес організаторів азартних ігор до прямого спонсорування діяльності медіа. Отже, медіа варто обирати форму прямої реклами гемблінгу, щоб не вводити читачів в оману та не порушувати чітких обмежень щодо спонсорства ігрового бізнесу. 

Продакт-плейсмент гемблінгу, як і раніше, прямо заборонений законом. 

Нагадаємо, що продакт-плейсментом вважається включення за грошову або іншу винагороду безпосередньо товару, послуги, торговельної марки, іншого об’єкта права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність, або рекомендації щодо них до будь-якої відмінної від реклами програми аудіовізуального медіа, зокрема фільмів, або користувацького контенту (йдеться про контент на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації). 

До продакт-плейсменту можна зарахувати, наприклад, випадок, коли під час відеоінтерв’ю інтерв'юер вбраний в одяг з брендом азартної гри, за умов, звісно, що така діяльність велася за винагороду. 

У яких медіа дозволено рекламу азартних ігор?

Тепер повернемося до питання послаблення заборони на рекламу ігрового бізнесу. Кабінет Міністрів у постанові від 17 травня 2024 року № 566 “Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет” запровадив обмеження розповсюдження реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри. Тобто минулого року уряд увів у дію суцільну заборону на рекламу азартних ігор.

Законом № 4116-IX від 04.12.2024 Верховна Рада нарешті перенесла цю заборону в площину рекламного закону, однак у статті 22-1 прописала дозволені способи розповсюдження такої реклами. Так, попри загальну заборону реклама азартних ігор допускається в таких видах медіа:

• на телебаченні та радіо в період із 23-ї до 6-ї години;
• у спеціалізованих виданнях про азартні ігри та спорт (призначених для осіб, старших за 21 рік); 
• у зареєстрованих онлайн-медіа (призначених для осіб, старших за 21 рік);
• у медіасервісах на замовлення (за умови технічного спрямування реклами на осіб, старших за 21 рік);
• на платформах спільного доступу до інформації (наприклад, телеграм), платформах спільного доступу до відео (наприклад, ютуб), пошукових системах / сервісах (наприклад, гугл), за умови застосування технічної можливості таких платформ та систем (сервісів) щодо спрямування реклами на осіб, старших за 21 рік.

Також реклама азартних ігор дозволяється безпосередньо в приміщеннях гральних закладів, на вебсайтах організаторів азартних ігор, у мобільних застосунках організаторів азартних ігор, через які провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, а також на вебсторінках організаторів азартних ігор на платформах спільного доступу. 

Як бачимо, дозвіл на поширення реклами у вказаних видах медіа не є безумовним. Так, щоб мати можливість розміщувати рекламу грального бізнесу, онлайн-медіа має відповідати двом ознакам:

1. Наявність реєстрації. Тобто медіа має звернутися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та пройти процедуру реєстрації як онлайн-медіа відповідно до статті 63 Закону “Про медіа”.
2. Призначення для осіб, старших за 21 рік. Вочевидь медіа має запровадити вікові обмеження щодо всього контенту, який розміщується на його вебсайті. Найдоступнішим варіантом, прийнятним у цілях дотримання вимог закону, може бути банер-попередження про вікові обмеження, що з’являтиметься для всіх користувачів під час відкриття вебсайту медіа.

Важливо! Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 22.04.2025 в межах роз’яснень медіа нових правил рекламування азартних ігор попередила, що реклама азартних ігор не може поширюватися суб’єктами у сфері медіа до затвердження органами спільного регулювання в різних сферах медіа (аудіовізуальних, аудіальних, онлайн-, друкованих медіа та платформ спільного доступу до відео) кодексів (правил), що визначатимуть вимоги до розповсюдження в медіа реклами азартних ігор.

Свою позицію Нацрада обґрунтовує тим, що, згідно з вимогами частини 12 статті 22-1 Закону “Про рекламу”, органи спільного регулювання у сфері медіа визначають вимоги до розповсюдження в медіа реклами азартних ігор шляхом ухвалення відповідних кодексів (правил). Тобто медіа не слід розміщувати в себе рекламу азартних ігор, поки загальні вимоги закону не будуть деталізовані в кодексах (правилах).  

Який зміст реклами азартних ігор забороняється?

Нова редакція рекламного закону значно розширила вимоги щодо змісту реклами азартних ігор. Хоча закон і пише, що в разі неналежного вмісту реклами ігрового бізнесу відповідатиме за це замовник реклами або її розробник, медіа варто також уміти виділяти протиправну рекламу, щоб уникнути незручних питань від контролювальних органів. Для тих медіа, які беруть участь у розробленні реклами, пропонують замовнику різні формати реклами, інтегрують її у власний контент, важливо чітко знати такі обмеження.

У рекламі азартних ігор забороняється:

• пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування витрат для доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх (тобто в рекламі заборонено згадувати про компенсації від казино на перші ігри або про можливість грати за кошти, які надає казино);
• пропонування безоплатних бонусів (будь-яких інших заохочень) замість внесення ставки (тобто в рекламі заборонено згадувати про фріспіни);
• участь осіб, які не досягли 21-річного віку, зокрема як фотомоделей;
• участь військовослужбовців, волонтерів, лікарів, інших медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд військовослужбовців, лікарів;
• участь осіб, які провадять діяльність у сфері культури та/або медіа, зокрема представників суб’єктів у сфері медіа, професійних творчих працівників, працівників закладів культури, фахівців зі створення інформаційної продукції, публічних діячів, а також блогерів, з метою отримання прибутку (далі – популярні особи), крім спортсменів;
• прямі чи опосередковані дії щодо популяризації та/або заохочення популярними особами участі в азартних іграх, використання зображень, згадування імен популярних осіб, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів;
• використання тематики, пов’язаної зі стримуванням та відсіччю збройній агресії Російської Федерації проти України, а також будь-яких патріотичних закликів та/або символіки, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, безпеки та оборони, патріотичного виховання.

Як і раніше, реклама азартних ігор не має формувати думку, що виграти в азартну гру легко, а також що участь в азартних іграх може бути джерелом доходів чи альтернативою роботі. Реклама азартних ігор має містити достовірну інформацію, не бути хибною, неправдивою або вдаваною.

Крім того, варто пам’ятати:

• рекламу азартних ігор заборонено спрямовувати на вразливі групи населення (діти, малозабезпечені особи, особи, які мають психічні захворювання);
• замовником рекламних послуг гемблінгу мають бути лише власники бренду організатора азартних ігор, тобто безпосередні власники прав на бренд, який пропонується рекламувати;
• у замовників реклами обов’язково має бути дійсна українська ліцензія на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Які вимоги щодо маркування реклами азартних ігор?

Що стосується маркування реклами гемблінгу, то закон вимагає супроводжувати кожну рекламу текстовим або звуковим попередженням та відомостями про ліцензію з такими обов’язковими атрибутами:

• Зміст попередження: “Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри”.
• Попередження в текстовій формі: 

1. Має займати не менш ніж 15% площі (обсягу) всієї реклами.
2. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір тла попередження – білим.

• Попередження у звуковій формі:

1. Має прозвучати не менш ніж один раз за рекламний ролик.
2. Якщо ролик триває понад одну хвилину, то попередження має звучати один раз на одну хвилину ролика.
3. Озвучення має відбуватися на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд рекламного ролика.

• Відомості про ліцензію:

1. Номер.
2. Дата видавання. 
3. Найменування органу, що видав ліцензію.

На рекламу азартних ігор також поширюються загальні вимоги щодо маркування реклами: обов’язкове відокремлення від інших матеріалів та використання слова “реклама”. 

Яка відповідальність для медіа за порушення вимог щодо реклами азартних ігор?

Закон № 4116-IX від 04.12.2024, крім того, що суттєво змінив зазначені вище правила реклами азартних ігор, також переформатував діяльність регулятора в цій сфері. Тепер виявляти факти порушення та притягувати медіа до відповідальності за порушення вимог закону щодо реклами азартних ігор має новостворене Державне агентство “ПлейСіті”, яке є заміною КРАІЛ. 

Універсальний штраф, що застосовуватиметься до рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів (зокрема, медіа), за подібні порушення був збільшений. Тепер він становить 600 мінімальних заробітних плат, або 4 800 000 грн, станом на 2025 рік.

Також регулятор зможе застосувати штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (24 тис. грн станом на 2025 рік) до рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами за неподання, несвоєчасне подання або подання свідомо недостовірної інформації у формі документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та аудіозаписів, а також іншої інформації, що стосується виявленого порушення чи повідомлення про нього.