2025 рік показав два паралельні процеси в онлайн-медіа України: з одного боку, розширилося коло редакцій, що тримають планку якості, з іншого – медіа, що нехтують журналістськими стандартами, ще глибше занурилися в пошук коротких шляхів до трафіку та грошей. Наприкінці 2025-го моніторинг ІМІ зафіксував спад рівня дотримання стандартів у новинах, насамперед щодо достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Тим часом частка джинси утрималася на високих показниках, а телеграм-канали багатьох медіа стали окремою зоною ризику. У 2026 році тенденції можуть вплинути і на довіру аудиторії, і на здатність медіа виконувати суспільну функцію.
За підсумками 2025 року баланс думок у новинах українських медіа залишився на високому рівні (середній показник близько 97,5%), що показало відсутність політичної заангажованості абсолютної більшості редакцій. Натомість стандарт достовірності втратив позиції (середній рівень знизився до 94,1%), а відокремлення фактів від коментарів просіло ще глибше (до 85%). Тобто значно зросла кількість матеріалів з нечіткими або відсутніми джерелами, а також із заголовками й формулюваннями, де оцінки підміняють факти. Це показало, що редакції стали помітно частіше вдаватися до логіки “клік за будь-яку ціну”.
Telegram – джерело ризиків
Якщо сайти міцніше втримують рівень якості контенту, то телеграм-канали багатьох медіа у 2025 році продемонстрували інший підхід редакцій. Моніторинг ІМІ виявив, що 65,8% контенту телеграм-каналів популярних онлайн-медіа не відповідають професійним стандартам. Понад половину публікацій експерти оцінили як недостовірні. Частина дописів містила порушення відокремлення фактів від коментарів, зокрема емоційні оцінки. Також був зафіксований контент з ознаками замовності. Крім того, було виявлено кілька дописів з російською пропагандою. У перспективі 2026 року це означає, що канал у Telegram має потенціал перекреслити репутаційні здобутки основного сайту.
Джинса: стабілізація на високому рівні
У 2025-му ринок джинси відновив свою системність. У травні 2025 року ІМІ зафіксував 179 матеріалів з ознаками замовності – на 14% більше, ніж у листопаді 2024-го (157). У третьому кварталі 2025-го результат моніторингу ІМІ практично повторився: у вересні – 178 матеріалів з ознаками замовності, що розподілилися з тим самим співвідношенням: 74% – комерційні замовники, 26% – політичні. Протягом року був помітним певний перерозподіл між замовниками політичної частки. Сталість її обсягу пояснюється відсутністю активної політичної адженди та невизначеністю щодо виборів, тоді як комерційні замовлення залишилися масовими.
Білий список і позитивні зміни
Паралельно 2025-й дозволив говорити й про позитивні зміни. Так, Білий список ІМІ розширився і до нього ввійшли 17 медіа. Рівень дотримання стандартів у цієї групи не менш ніж 96%, а серед їхнього контенту не виявлено джинси. У 2026-му це може стати орієнтиром для медіа, що наразі не входять до переліку прозорих та відповідальних, адже доводить, що навіть у воєнних умовах якісна модель працює, хоч і потребує дисципліни та ресурсу.
Крім того, зріс показник прозорості редакційних політик. За дослідженням ІМІ, 64% національних онлайн-медіа опублікували на сайтах повноцінні редакційні політики або їхні фрагменти – це на 14% більше, ніж у 2024 році. Але 36% медіа все ще не оприлюднили жодних політик, тобто залишаються непрозорими в базовому питанні правил роботи з інформацією.
Можливі наслідки у 2026 році
Ключовий ризик 2026-го – це нормалізація негативних практик: клікбейт та інші маніпуляції в заголовках, анонімні джерела та перекази з телеграм-каналів замість журналістської роботи, загалом зміщення новин у бік легкого трафіку. На такому тлі джинса отримує комфортне середовище, коли межа між інформацією й прихованою рекламою стирається, маркування стає формальністю, а аудиторія дедалі гірше відрізняє факт від нав’язаної інтерпретації. Водночас розширення Білого списку і зростання прозорості редполітик показують, що медіа мають інструменти для саморегуляції. Питання насправді лише у виборі редакцій.
