ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Що робити журналісту, якщо поліція не розслідує злочину

19.11.2019, 10:41
Фото – bb-mos.livejournal.com
Фото – bb-mos.livejournal.com

Прийняття заяви в поліцію, про яке ми розповідали раніше в матеріалі "Як подати заяву про злочин", є першим кроком у притягненні до відповідальності за порушення прав журналіста, але – геть не останнім. На жаль, часом правоохоронні органи замість реалізації визначених законом норм через непрофесійність, недбалість або з інших причин не здійснюють кроків, визначених законом. Це призводить до припинення кримінального провадження або взагалі до його відсутності. Спробуємо зрозуміти, як цьому запобігти.

Тож ви подали заяву про скоєний проти вас як проти журналіста злочинпроте вам на прохання надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомляють, що ваша заява розглянута як заява громадянина відповідно до Закону України "Про звернення громадян" або що слідчий прочитав заяву і вирішив, що тут немає підстав для відкриття кримінального провадження, або вам відповідають, що ви надали недостатньо доказів того, що проти вас скоєно злочин. Усі такі відповіді будуть незаконними. Стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) прямо передбачає обов’язковість прийняття заяви і внесення протягом 24 годин відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) саме як заяви про злочин, без жодної перевірки обґрунтованості, без вимоги доказів тощо. Якщо заява була безпідставна – тоді слідчий має право згодом закрити кримінальне провадження, але в момент подання заяви він зобов’язаний її прийняти і зареєструвати.  Така позиція додатково підтверджується Узагальненням "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування", яке було видано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12 січня 2017-го (№9-49/0/4-17). Якщо протягом 24 годин з моменту подання заяви про злочин слідчий не вніс відомості до ЄРДР – у заявника виникає підстава оскаржувати бездіяльність слідчого.

Якщо вашу заяву про скоєння злочину прийнято і внесено до ЄРДР – дуже важливо отримати витяг з цього реєстру. Саме занесення заяви до ЄРДР є початком досудового розслідування – стадії кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або переданням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до частини третьої статті 214 КПК, проведення будь-яких слідчих дій, навіть перевірки прийнятої заяви, до внесення відомостей до реєстру або без внесення не допускається і призводить до відповідальності, встановленої законом.

Прийняття заяви про злочин надає вам статус потерпілого відповідно до статті 55 КПК. Водночас особа, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, має вручити потерпілому пам’ятку про процесуальні права та обов’язки. Статус потерпілого надає право:

1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені КПК;

2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;

3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;

4) заявляти відводи та клопотання;

5) за наявності відповідних підстав – на гарантування безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;

6) давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;

7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК;

8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;

9) давати пояснення, свідчення рідною або іншою мовою, якою потерпілий вільно володіє, безоплатно за кошт держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;

10) на відшкодування завданого кримінальним правопорушенням збитку в порядку, передбаченому законом;

11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому КПК, зокрема після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 КПК, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у разі закриття цього провадження;

12) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби (фото-, відеознімальні, аудіозаписувальні пристрої) під час проведення процесуальних дій, у яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби – але тільки в певних випадках і тільки шляхом ухвалення вмотивованої постанови (ухвали);

13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК;

14) користуватися іншими правами, передбаченими КПК.

Зокрема, під час досудового розслідування потерпілий має право:

1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;

2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участю;

5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Порушення зазначених вище прав створює підстави для оскарження дій або бездіяльності слідчого та/або прокурора. Найбільш ефективним способом оскарження є звернення до суду. Відповідно до частини першої статті 303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений кодексом строк;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час застосування заходів безпеки;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього кодексу;

9) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314–316 КПК.

Варто пам’ятати, що строк оскарження обмежений. Відповідно до частини першої статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора особа може подати протягом десяти днів з моменту ухвалення рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Якщо копія документа не отримана у встановлений законом термін – відлік починається з дня, наступного за граничним строком.

Відмовити в розгляді скарги можна лише у визначених частиною другою статті 304 КПК випадках, а саме:

1) скаргу подала особа, яка не має права її подавати, тобто не є заявником або його законним представником;

2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді з огляду на вимоги територіальної або інстаційної підсудності, встановлені статтями 32-33 КПК;

3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в передбаченому порядку.

Відповідно до частини другої статті 306 КПК, скарги розглядаються не пізніше ніж за 72 години з моменту надходження. Винятком є скарги на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше ніж п’ять днів з моменту надходження.

Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги може бути постановлена ухвала слідчого судді про:

  • скасування рішення слідчого чи прокурора;
  • скасування повідомлення про підозру;
  • зобов’язання припинити дію;
  • зобов’язання вчинити певну дію;
  • відмову в задоволенні скарги.

У разі якщо навіть після винесення ухвали щодо скарги слідчий не виконує її, наприклад не реєструє заяви про злочин проти журналіста в ЄРДР, – такий слідчий може бути притягнутий до кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти, а в деяких випадках і до восьми років.

Зрозуміло, що журналіст зазвичай не знає всіх тонкощів і нюансів кримінального провадження. До того ж кожний випадок є індивідуальним. У будь-якому разі варто мати можливість отримати оперативну і фахову правову допомогу. 

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!