На шпагаті: як чернігівські медійники борються за свободу слова в умовах війни

В умовах війни свобода слова, доступ до публічної інформації та права журналістів перебувають на такому собі шпагаті між суспільним інтересом та обмеженнями національної безпеки.

За роки повномасштабного вторгнення місцеві посадовці подекуди навчилися справно використовувати воєнний стан для обмеження інформування медійників. Про такі випадки та “старі” журналістські справи розповідаємо в цьому матеріалі. 

Війна все спише  
Начальниця фінансового управління Чернігівської міської ради Олена Лисенко не надала журналісту Чернігівської медіагрупи Сєргєю Карасю інформації про суми, які планують спрямувати на ключові видатки міського бюджету на 2025 рік. Під час засідання виконкому 10 листопада Лисенко відмовилася назвати конкретні цифри та не надала їх і після засідання, попри прямий запит журналіста.
Того дня виконком розглядав і схвалював пропозиції змін до розподілу видатків бюджету Чернігівської міської територіальної громади. Як повідомила на засіданні Лисенко, йдеться про фінансування мобілізаційних заходів, потреб КП “Муніципальна варта”, зокрема заміну відеокамер, а також забезпечення укриттів паливо-мастильними матеріалами, ймовірно для роботи генераторів.
Проте жодні суми озвучені не були. На сайті міськради також немає відповідних даних: у тексті проєкту рішення міститься посилання на Додаток із фінансовими змінами, однак цей документ публічно не оприлюднено. 
Пояснювальна записка до рішення на сайті лише формально повідомляє про намір передати зміни на затвердження міській військовій адміністрації.


На засіданнях Чернігівського виконкому не озвучують суми бюджетних витрат під час голосування. Фото із сайту 0462.com 

Після засідання журналіст Сєргєй Карась попросив начальницю фінансового управління уточнити, які саме суми мають бути виділені на всі озвучені напрями. Але Лисенко відмовилася відповідати.
“Навіщо вам це? Я не хочу озвучувати суми, які будуть спрямовувати на пальне. У нас воєнний стан. Я не називала суми, тому що я не хочу їх називати. Потім їх перекручують. Зараз іде спрямування саме на безпекову ситуацію, за безпековими напрямами. Я не буду озвучувати суми”, – відповіла Олена Лисенко. 

Пишіть запити на інформацію грамотно  
Цей та подібний кейси прокоментував медіаюрист Олександр Бурмагін 14 листопада 2025 року під час воркшопу “Як журналісту захистити свої права: практика та алгоритми дій”, організованого регіональним хабом Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів” спільно з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини”.
Щоб медіа та журналісти отримували максимально повні відповіді на інформаційні запити, важливо не лише правильно їх формулювати, а й робити їх розширеними та юридично обґрунтованими.
Експерт зазначив, що журналістам варто уникати шаблонних формулювань і замінювати їх нестандартними, детально прописаними запитами з посиланням на норми законодавства. Особливо важливо пояснювати суспільну значущість запитуваної інформації – тоді органам влади значно складніше аргументовано відмовити у відповіді.

Воркшоп “Як журналісту захистити свої права: практика та алгоритми дій”. Фото Павла Пущенка

За словами Бурмагіна, чимало посадовців сьогодні відмовляють журналістам, посилаючись на воєнний стан. Однак це є незаконним, якщо інформація не належить до категорій з обмеженим доступом. Перед тим як відмовити, орган влади зобов’язаний застосувати трискладовий тест, чітко обґрунтувавши, якої саме шкоди може завдати оприлюднення інформації, чи є цей ризик істотним і чи переважає ризик суспільний інтерес.
Здебільшого місцеві медійники не оскаржують ненадання інформації. Винятком є ситуація між “Суспільне Чернігів” та Чернігівською міською військовою адміністрацією. Начальник МВА Дмитро Брижинський відмовляється від спілкування і коментарів для “Суспільне Чернігів”, тому вони пишуть десятки інформаційних запитів. 
На один з таких запитів Чернігівська МВА відмовилась оприлюднити прізвища та імена своїх співробітників, тож “Суспільне Чернігів” звернулося до уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Хоча і це не допомогло і в МВА так і не оприлюднили прізвищ своїх співробітників. До суду Суспільне вже не зверталося. 

У Прилуках поліція охорони не пускала журналістку на зустріч жителів з головою 
Журналістка Суспільного в Прилуках Надія Мартишко 3 листопада заявила на фейсбук-сторінці про обмеження її права на пересування приміщенням міської ради та перешкоджання доступу до інформації. Інцидент стався під час спроби медійниці потрапити на зустріч жителів та голови громади Ольги Попенко.
Як повідомила Надія Мартишко представнику Інституту масової інформації в Чернігівській області, вона прибула до міської ради на запрошення голів ОСББ. Жителі просили висвітлити критичну ситуацію з роботою ліфтів у місті, що виникла через мобілізацію єдиного профільного спеціаліста. Однак на вході до будівлі журналістку зупинив працівник поліції охорони.
“Поліція охорони не дозволяла мені пройти в кімнату, де відбувалася зустріч жителів з міською головою, аргументуючи це тим, що перебування журналіста в міській раді має бути погоджене”, – розповіла журналістка.
Після виклику наряд поліції прибув приблизно за 20 хвилин, проте ситуація вирішилася не одразу. Як зазначає Мартишко, правоохоронці довго вагалися та радилися телефоном. Потрапити на захід вдалося лише через 40 хвилин після початку інциденту. Вирішальним фактором стало втручання головного редактора “Суспільне Чернігів” Андрія Тітка, який зв’язався з начальником обласного управління поліції.
Піднявшись до зали засідань, журналістка побачила, що на заході вже працювала знімальна група комунального телебачення, яку, за словами Мартишко, запустили через чорний хід.
Журналістка викликала слідчо-оперативну групу і написала заяву про перешкоджання законній професійній діяльності, але пізніше заяву забрала. 
“Заяву до поліції я забрала за умови, що таке як мінімум не повториться, а як максимум мене поінформують представники міської ради про ключові процеси життєдіяльності міста”, – сказала медійниця.
Міська голова запевнила Надію Мартишко, що призначить окремого співробітника ради для повідомлення про заходи. Проте, за словами журналістки, від моменту конфлікту жодної інформації так і не надходило.


Журналістку Суспільного Надію Мартишко не пускали на зустріч жителів з головою громади. Скриншот з фейсбук-сторінки Надії Мартишко

Надія Мартишко наголошує, що ця проблема є системною. На сайті ради анонсуються лише пленарні засідання та виконкоми, тоді як про інші наради та заходи дізнатися неможливо.
Окрім того, журналістка скаржиться на нерівні умови роботи порівняно з комунальними медіа. Посадовці затягують надання коментарів для Суспільного, довго погоджуючи прості питання.
“Поки я чекаю від посадовців відповідь, щоб зробити сюжет за стандартами, місцеве комунальне телебачення робить сюжет на цю ж тему на випередження. Доходить до абсурду”, – обурюється журналістка.

Старі журналістські справи – без зрушень 
30 березня 2023 року знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець” бізнесмен та екскандидат у депутати Сергій Берестовий зламав камеру та перешкоджав проводити знімання. І, хоча чернігівська поліція одразу в день нападу відкрила кримінальне провадження за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, після більш ніж двох з половиною років розслідування нікого не притягнули до відповідальності. 
Інцидент стався, коли журналісти телеканалу “Дитинець” намагалися взяти коментар у депутата міськради від “Слуги народу” Юрія Тарасовця через його відсутність на засіданні сесії. У цей час Тарасовець разом із Сергієм Берестовим був у кафе в центрі міста. У момент, коли журналісти намагалися взяти коментар у Юрія Тарасовця, той почав тікати від них, а Берестовий почав погрожувати та пошкодив камеру журналістів. Водночас свої дії Берестовий пояснював тим, що він фізична особа і не хоче, щоб його знімали.

Розбита техніка телеканалу “Дитинець”. Фото – Суспільне 

У коментарі ІМІ редакторка телеканалу “Дитинець” Ірина Ломонос розповіла, що розслідування проводиться дуже повільно. Частину важливих слідчих дій представники поліції виконували лише після клопотань та скарг потерпілих на дії слідства. Ломонос каже, що через суд доводилося примушувати поліцію, наприклад, проводити психолого-лінгвістичну експертизу аудіозапису, на якому чітко чути погрози на адресу оператора телеканалу.
Тенденція з розслідуваннями журналістських справ у Чернігівській області залишається незмінною: більшість із них закриваються за відсутністю складу злочину або за спливом терміну давності в справі. 
Так, у 2020–2021 роках, за даними ІМІ, всі справи за журналістськими статтями поліція Чернігівської області закривала з формулюванням “через відсутність складу злочину”. 
Раніше закриття кримінальних проваджень у чернігівській поліції пояснювали різною оцінкою інцидентів з боку журналістів і правоохоронців. Більшість таких проваджень закривається, оскільки журналісти, які подавали заяви, оцінюють дії проти них як перешкоджання діяльності представників медіа, але під час перевірки поліцією і слідства факти не підтверджуються. 

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області