Національні механізми безпеки журналістів мають захищати медійників не лише від фізичних атак, а й від юридичного тиску. Це стосується зловживання судовими позовами та процесуальних дій, спрямованих на розкриття джерел. Ключова умова – стале фінансування організацій, які надають журналістам безоплатну правову допомогу.
Із цими пропозиціями юрист ІМІ Володимир Зеленчук виступив 20 листопада на Європейській регіональній консультації з питань безпеки журналістів. Її організувало Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН). Він взяв участь у тематичній групі “Юридичне переслідування, зокрема SLAPP”. Консультацію провели відповідно до резолюції 59/15 Ради ООН з прав людини. Її результати увійдуть до глобального дослідження ефективності національних механізмів захисту журналістів, яке УВКПЛ ООН представить Раді на 65-й сесії.
Анти-SLAPP. Закон має зупиняти позови-залякування ще на старті
Володимир Зеленчук зазначив, що позови проти журналістів залишаються постійною частиною моніторингу ІМІ навіть під час повномасштабної війни. Водночас чинні процесуальні гарантії не розраховані на те, щоб зупинити позов, справжня мета якого – змусити розслідувальну журналістику замовкнути.
30 вересня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 16117 “Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовим процесом”. Його напрацювала робоча група за участі журналістів, суддів і громадянського суспільства, за підтримки Ради Європи. Документ спирається одночасно на Директиву ЄС 2024/1069 та Рекомендацію Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2024)2. За словами юриста, це принципово, адже більшість SLAPP-позовів в Україні внутрішні, а не транскордонні.
Серед ключових механізмів законопроєкту:
- дострокове закриття проваджень за явно необґрунтованими позовами;
- покладення тягаря доказування на позивача;
- можливість для громадських організацій підтримувати відповідача в суді.
“Анти-SLAPP – це не лише медійний закон, а процесуальна реформа. Тому навчання суддів і підтримка з боку судової системи важать не менше, ніж сам текст закону”, – наголосив Володимир Зеленчук.
EMFA. Захист джерел – частина протидії юридичному тиску
Друга реформа – імплементація Європейського акту про свободу медіа (EMFA). У 2026 році в парламенті почала роботу робоча група з імплементації, у складі якої є окрема підгрупа із захисту журналістів та їхніх джерел у судових провадженнях.
Серед норм, які зараз напрацьовують:
- чітка заборона примушувати журналістів розкривати джерела;
- гарантії захисту журналістських комунікацій і пристроїв під час обшуків;
- суворі обмеження на використання шпигунського програмного забезпечення – лише з попереднього дозволу суду та за жорсткого тесту необхідності.
Юрист пояснив, що юридичний тиск часто відбувається саме через процедуру: обшук, запит на доступ до даних чи кримінальне провадження, відкрите, щоб встановити джерело журналіста. Лише цивільно-правових анти-SLAPP-механізмів для протидії цьому недостатньо.
Рекомендації ІМІ для УВКПЛ ООН
ІМІ запропонував УВКПЛ ООН врахувати такі рекомендації:
- Дострокове закриття SLAPP-справ і систематичний збір даних про такі позови мають стати частиною захисної складової національних механізмів, а суди – фіксувати такі справи.
- Потрібні регулярні тренінги для суддів і прокурорів щодо індикаторів SLAPP-справ, тобто ознак, за якими позов-залякування відрізняється від добросовісного звернення до суду. Серед таких ознак – дисбаланс ресурсів сторін, непропорційні вимоги, серії позовів проти одного журналіста чи медіа, процесуальні маневри для затягування справи. Прокурорам ці знання потрібні й для того, щоб розпізнавати спроби використати кримінальне провадження як інструмент тиску. Без цього навіть найкращі анти-SLAPP-норми не будуть застосовуватися.
- Держави та донори мають забезпечити стале фінансування організацій, які надають журналістам безоплатну юридичну, цифрову та психосоціальну допомогу. Це фінансування не повинно створювати залежності від органів влади, проти яких цим організаціям, можливо, доведеться виступати в суді.
- Кримінальне право та слідчі повноваження не мають ставати обхідним шляхом для тиску на журналістів. Приклад такого ризику – законопроєкт № 10242 про кримінальну відповідальність за поширення даних із публічних електронних реєстрів.
Водночас, наголосив Володимир Зеленчук, ефективність нового законодавства залежатиме не лише від передбачених ним механізмів захисту, а й від доступності правової допомоги для журналістів. Така підтримка має бути системною та довгостроковою, а не залежати від окремих проєктів чи грантового фінансування.
“Дострокове закриття справи допоможе лише тому журналістові, який має адвоката з першого дня”, – підсумував юрист.
Нагадаємо, 20 листопада ІМІ представив на консультації ООН три рекомендації щодо вдосконалення міжнародних стандартів безпеки журналістів: запровадити спеціальні протоколи захисту від дронів, визнати незалежний моніторинг порушень свободи слова частиною національних механізмів захисту журналістів та підтримувати мережі локальних центрів безпеки на зразок українських Медіабаз.