У жовтні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні. Чотири з них пов’язані з російською агресією, ще 10 – це порушення, за які відповідальні українські громадяни та інституції. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
ЗЛОЧИНИ РФ
Загиблі медійники
У жовтні стало відомо про загибель п’ятьох медійників, які захищали Україну у війську. Двоє з них тривалий час вважалися зниклими безвісти під час виконання бойових завдань. Йдеться про Самуїла Проскурякова, який працював в УНН, “Забороні”, Громадському та “Бабелі” й зник у 2022 році, а також Дмитра Хижняка – ведучого радіостанції “Хіт FM” і телеканалу “ТВ-5”, який вважався зниклим із 2024 року. Про їхню загибель офіційно повідомили лише у 2026 році.
15 жовтня 2026 року загинув YouTube-блогер Кирило Солошенко, який здобув популярність на платформі у 2014–2016 роках, створював власні відео та брав участь у спільних проєктах з іншими популярними на той час блогерами. 16 жовтня загинув колишній телеоператор телеканалів “ІРТ-Полтава” та “Місто Плюс” Василь Величко.
27 жовтня в Херсоні загинув військовослужбовець, фотограф і відеооператор Володимир Обертас. Він супроводжував групу воєнних кореспондентів і паралельно самостійно знімав міські вулиці. Під час знімання в перший день оголошеного припинення вогню чоловік підірвався на міні, яку, ймовірно, російські військові дистанційно скинули в центрі міста. Обертас також був автором відео з дрона, завдяки якому світ побачив масштаби трагедії в окупованих Олешках.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 144 медійники. З них 15 – під час виконання професійних обов’язків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Барометр свободи слова за вересень 2026 року
- За чотири роки й вісім місяців повномасштабної війни РФ скоїла 989 злочинів проти журналістів і медіа
Обстріли журналістів
- Знімальна група “Суспільне Запоріжжя” потрапила під атаку російських FPV-дронів у селищі Кушугум, де фіксувала наслідки попередніх обстрілів. Журналісти понад три години не могли виїхати із селища, один із дронів ударив поруч з їхнім автомобілем.
Пошкоджені редакції медіа
- Унаслідок російського балістичного обстрілу Запоріжжя пошкоджено будівлю філії “Суспільне Запоріжжя”: вибуховою хвилею вибило вікна та двері. Працівники мовника не постраждали, оскільки під час атаки в приміщенні нікого не було.
- У ніч на 19 жовтня внаслідок російської ракетної атаки пошкоджено офіс редакції газети “Закон і Бізнес” у Києві. Вибухова хвиля вибила вікна, зруйнувала міжкімнатні стіни та пошкодила техніку й меблі. На момент атаки працівників у приміщенні не було.
- Росія атакувала безпілотником будівлю телеканалу “Візит” у Кременчуці, спричинивши пожежу та значні руйнування. Через пошкодження обладнання й інфраструктури телеканал тимчасово зупинив випуск новин, хоча мовлення триває. Семеро працівників під час атаки перебували в безпечних місцях, ніхто не постраждав.
Порушення, не пов’язані з російською війною проти України
У жовтні ІМІ зафіксував 10 випадків порушення свободи слова з боку українських громадян та інституцій, не пов’язаних з російсько-українською війною. Половина всіх зафіксованих випадків стосується обмеження доступу журналістів до публічної інформації. Це найбільша категорія порушень за місяць. Найчастіше йдеться про вибіркову акредитацію, недопуск на публічні заходи та відмови в наданні документів.
У трьох випадках зафіксовано погрози фізичною розправою, а ще у двох випадках перешкоджання – безпосереднє застосування сили або обмеження свободи пересування медійників.
Порушення прав журналістів зафіксували у восьми регіонах України: Рівненській, Волинській, Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській та Кіровоградській областях. Найбільше випадків сталося на Хмельниччині – два (зафіксовано два випадки обмеження доступу до інформації).
Права журналістів у цих випадках порушували приватні особи, представники органів влади, правоохоронці та адміністрації державних установ. Зокрема, йдеться про ОВА, ДБР, поліцію, державне підприємство та державний університет.
Погрози, залякування
- У Рівному головному редактору “Четвертої влади” Володимиру Торбічу погрожували вбивством після публікації матеріалу. Погрози надсилав Олександр Диновський, який вимагав не згадувати його дітей у журналістських матеріалах.
- Власник медіагрупи “Вечірній Луцьк” Юрій Ричук отримав анонімне повідомлення з погрозами йому та його родині через нібито “замовні писульки”.
- У Києві жінка погрожувала знімальній групі “Еспресо”, хапала журналістів за руки та намагалася пошкодити камеру й обладнання. Для припинення конфлікту медійники викликали поліцію.
Перешкоджання законній журналістській діяльності
- У Харкові поліцейські та чоловік, який назвався охоронцем заводу, силоміць вивели трьох фотокореспондентів з території обстріляної поліклініки. Охоронець намагався відібрати камеру, журналістів звинувачували в наведенні російських ударів.
- У Сумах представники торговельного центру близько 20 хвилин утримували журналістку “Цукру” Владиславу Кріцьку, яка знімала наслідки російського обстрілу. Їй погрожували забрати телефон і блокували вихід. Вийти з будівлі вона змогла лише з допомогою поліцейського.
Доступ журналістів до інформації
- У Хмельницькому ОВА вибірково запросила чотири телеканали на зустріч із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, не запросивши онлайн-медіа.
- У Тернополі журналістці “20 хвилин” Ірині Беляковій відмовили в акредитації на аналогічний захід через нібито запізнення з поданням заявки.
- ДБР не надало “Детектору медіа” конкретної інформації про перебіг розслідування стеження за журналістами Bihus.Info, пославшись на таємницю досудового розслідування.
- У Кропивницькому журналістів місцевих медіа не допустили до висвітлення виборів ректора Центральноукраїнського державного університету.
- На Хмельниччині державне підприємство повторно відмовило журналістці ЖАР.INFO в наданні документів про консультанта тендерів на будівництво укриття, попри втручання представництва омбудсмана.
Детальніше з моніторингом можна ознайомитися нижче.
ЗЛОЧИНИ РФ
Обстріли журналістів – 1
1. Знімальна група “Суспільне Запоріжжя” потрапила під атаку FPV-дронів
15.10.2026 Знімальна група “Суспільне Запоріжжя” в селищі Кушугум потрапила під атаку російських FPV-дронів. Там медійники фіксували наслідки обстрілів 6 жовтня, за сім кілометрів від Запоріжжя. Про це повідомляється на корпоративному сайті Суспільного Мовлення.
За декілька хвилин від початку роботи журналісти потрапили під атаку російських FPV-дронів. Понад три години знімальна група не могла виїхати із селища.
Медійники встигли зняти кілька пошкоджених будинків, після чого змушені були ховатися від дронів під деревами та в кущах. Один з безпілотників ударив поруч із їхньою автівкою.
“Зараз з іронічною посмішкою згадую, як ми вдягали бронежилети перед заїздом в Кушугум, трошки по-чорному жартували, а я казала команді: “Не накручуємо, все буде добре. Швиденько відпрацюємо, і назад”. Але врешті – ані “швиденько”, ані “відпрацюємо” не вийшло”, – розповідає Анастасія Потапенко, кореспондентка “Суспільне Запоріжжя”.
Вона зауважила, що бути готовими на 100% до цього неможливо.
“Бо одна справа – коли ти чуєш дрон десь там, вдалині. Але коли ти чуєш їх безперестанку, коли вони кружляють і зависають саме над тобою і твоїми колегами – це зовсім інший рівень страху. Ні з чим не зрівнянний”, – пояснила медійниця.
Альона Наталуха, головна редакторка “Суспільне Запоріжжя”, каже, що ще пів року тому ситуація в цьому населеному пункті була значно спокійнішою, цього разу знімальна група просто не могла пересуватися, бо люди в бронежилетах і з камерою стали мішенню для ворога.
Але, каже, кореспондентка Анастасія Потапенко, оператор Максим Савчук, водій Олександр Денисенко та інспектор з безпеки Даніїл Левченко спрацювали професійно.
“Такі ситуації стаються дедалі частіше. Працювати в області, під обстрілами – це постійний ризик і величезне психологічне навантаження. Посеред усього цього безумства колеги продовжували працювати. Хлопці прикривали Настю, підтримували одне одного. Анастасія й Максим писали коментарі і коментували ситуацію на камеру. Коли команда повернулася, ми бачили, наскільки емоційно важкою і страшною була ця зйомка. Я надзвичайно вдячна команді за те, що попри все вони щодня обирають приходити на роботу, працювати й знову і знову їхати в область. Щоб показувати, що росіяни роблять із нашими населеними пунктами. Як люди живуть у цих умовах уже пʼятий рік”, – зазначила Альона Наталуха.
У компанії наголосили: знімальні групи Суспільного мають захисне екіпірування й аптечки. Команди працюють, дотримуючись правил і завжди моніторять ситуацію, щоб убезпечити себе. Також компанія організовує навчання з безпеки, які дозволяють відточити навички домедичної допомоги.
Пошкоджені редакції медіа – 3
1. У Запоріжжі внаслідок обстрілу РФ пошкоджено будівлю філії Суспільного
17.10.2026 Будівля “Суспільне Запоріжжя” зазнала пошкоджень унаслідок російського балістичного обстрілу по Запоріжжю 17 жовтня. Про це повідомляє “Суспільне Запоріжжя”.
Ударною хвилею в приміщеннях вибило вікна та двері. Працівники мовника не постраждали, оскільки на момент атаки в будівлі нікого не було.
Команда мовника спільно з поліцією оцінює масштаби пошкоджень.
Нагадаємо, вранці 17 жовтня російські військові завдали масованого ракетного удару по Запоріжжю. Внаслідок атаки у місті пошкоджені багатоповерхівки та автівки, виникла пожежа. Попередньо, п’ятеро людей поранені, серед них – дитина. Прокуратура розпочала розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).
Як повідомляв ІМІ, 6 жовтня 2026 року знімальна група “Суспільне Запоріжжя” в селищі Кушугум потрапила під атаку російських FPV-дронів.
2. У Києві внаслідок російської атаки пошкоджено офіс газети “Закон і Бізнес”
22.10.2026 У Києві унаслідок російського обстрілу у ніч на 19 жовтня істотних пошкоджень зазнав офіс редакції газети “Закон і Бізнес”. Про це повідомляється на сайті видання.
Як пише медіа, російська ракета поцілила поруч з офісною будівлею, в якій розташовувався їхній офіс.
Вибуховою хвилею повністю вибиті вікна, зруйновані міжкімнатні стіни, пошкоджена офісна техніка та меблі, обрушені підвісні стелі.
За фактом руйнувань в будівлі порушено кримінальне провадження.
Ніхто із працівників редакції в цей час не працював в офісі. Наразі редакція працює в звичному режимі. Сервера сайту у безпеці, зазначили в редакції.
Газета “Закон і Бізнес” – це щотижневе аналітичне видання, засноване 15 червня 1991 року. Засновником та видавцем газети є ТОВ “Редакція газети «Закон і Бізнес”. Головний редактор видання – Роман Васильович Бобов.
3. Росія атакувала безпілотником будівлю телеканалу “Візит” у Кременчуці
22.10.2026 У ніч на 22 жовтня російський безпілотник атакував будівлю приватної телерадіокомпанії “Візит” у Кременчуці Полтавської області. Унаслідок удару будівля зазнала значних пошкоджень, виникла пожежа. Через пошкодження телеканал тимчасово припинив підготовку та вихід новин.
Телеканал “Візит” повідомив, що продовжує мовлення, однак інформаційні випуски тимчасово не виходитимуть в ефір.
“У зв’язку з технічними обставинами телеканал “Візит” змушений тимчасово призупинити підготовку та вихід випусків новин. Наразі телеканал продовжує мовлення, однак інформаційні випуски тимчасово не виходитимуть в ефір. Ми докладаємо зусиль, щоб якнайшвидше відновити роботу редакції та повернутися до звичного формату інформування кременчужан”, – йдеться у повідомленні телеканалу.
Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив у своєму телеграм-каналі, що внаслідок удару виникла пожежа.
Як повідомив регіональній представниці Інституту масової інформації (ІМІ) Надії Кучер журналіст і головний редактор “Кременчуцької газети” Олег Булашев, будівля телекомпанії розташована в центрі міста, серед щільної житлової забудови.
За інформацією “Кременчуцької газети”, найбільших пошкоджень зазнали кабінет редакторки телеканалу Ірини Скрипачової та ньюзрум – приміщення, де працює редакційна команда.
У телекомпанії “Візит” повідомили, що під час атаки семеро працівників перебували в безпечних місцях. Ніхто не постраждав.
Через значні руйнування та пошкодження обладнання й інфраструктури роботу комплексу довелося призупинити. Наразі відновити повноцінну роботу неможливо.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Погрози, залякування, переслідування – 3
1. Головреду “Четвертої влади” Володимиру Торбічу погрожують убивством
05.10.2026 Рівненське медіа “Четверта влада” повідомило про погрози вбивством на адресу свого головного редактора Володимира Торбіча після публікації матеріалу про кримінальне провадження, у якому фігурують діти директорки Рівненського центру соціальних служб Ліани Диновської.
За інформацією медіа, 29 вересня на фейсбук-сторінку “Четвертої влади” надійшли два голосові повідомлення від Олександра Диновського – колишнього чоловіка посадовиці та батька її дітей. У повідомленнях чоловік вимагав не згадувати дітей у журналістських матеріалах та погрожував Володимиру Торбічу.
У першому голосовому повідомленні, яке цитує видання, Олександр Диновський звернувся до Володимира Торбіча і сказав:
“Чуєш, Володя?! Це Диновський. От тобі, бл*ть, шо, нє *уй чим заняться? *ука, тронеш ще раз дітей – приїду в Рівне, бл*ть, відріжу голову. Я тобі, бл*ть, слово даю. Ну… Ти що, мразь, бл*ть?!”
У другому повідомленні він знову вимагав не згадувати про дітей у матеріалах:
“Торбіч, ти хвора людина. Ну… Дивись, не трогай дітей. Не трогай дітей, бо… ну, це непорядно. Тобі нема за кого писати, нема за що писати, бл*ть? Пиши за контору, ти… голова, *ука. Не трогай дітей!”
Редакція розцінює ці повідомлення як погрози Володимиру Торбічу у зв’язку з його професійною журналістською діяльністю.
“Четверта влада” також повідомила про кримінальні провадження, у яких фігурує Олександр Диновський. За даними Рівненського міського суду, у 2025 році чоловік десять разів вистрілив у бік поліцейських. Крім того, у нього виявили 34 бойові патрони, які він незаконно зберігав після того, як знайшов їх на Сумщині. Він визнав свою провину. Суд призначив йому три роки ув’язнення, однак звільнив від відбування покарання з дворічним іспитовим строком і позбавив звання старшого солдата.
Окрім цього, пише видання, у судовому реєстрі є ухвала Деражнянського районного суду Хмельницької області від 17 березня 2026 року щодо самовільного залишення військової частини Олександром Диновським в умовах воєнного стану.
Володимир Торбіч заявив, що сприймає погрози серйозно та пов’язує їх зі своєю журналістською діяльністю.
“Оскільки Диновський вже вдавався до погроз життю іншим і навіть стріляв в їхній бік, а справу розглядав суд, який поставили на паузу через його військову службу, то я ставлюся до його погроз як до злочину проти мене через професійну діяльність. Оскільки він володіє зброєю і вже ходив у СЗЧ, то сприймаю ці погрози як реальні. Вже юрист підготував заяву про злочин”, – заявив Торбіч.
За словами Торбіча, редакція не вперше стикається з тиском через свою роботу, однак цього разу вперше пролунала пряма погроза вбивством.
2. Власник медіагрупи “Вечірній Луцьк” повідомив про погрози
19.10.2026 Луцький медійник, власник медіагрупи “Вечірній Луцьк” Юрій Ричук оприлюднив повідомлення з погрозами йому та його родині. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці та підтвердив регіональній представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб.
У повідомленні в месенджері невідомий адресант запитав, чи спить журналіст, і зазначив про совість. Також у повідомленні була фраза “твої заказні писульки вилізуть тобі або твоїм родичам боком”.
У коментарі представниці ІМІ Юрій Ричук зазначив, що отримав це повідомлення в суботу, 17 жовтня, у вайбері. Адресант – “Слава”. Номер телефону пробивається в GetContact як “Станіслав Познякевич”. Але коли журналіст набирав, то в слухавці почув – “набраний номер не обслуговується”.
Юрій Ричук зазначив, що наразі не звертався до поліції та поки не бачить у цьому потреби. Наразі не має припущень, хто саме надіслав це повідомлення і з якої причини.
“Чесно: навіть припущень не маю. Моя єдина тут емоція – здивування. У своїй медійній роботі за останні роки не пригадаю жодного критичного матеріалу, який міг би принести його “герою” настільки багато дискомфорту, щоб спонукати до таких погроз. Та й не пригадаю героїв своїх матеріалів, які були б здатні на такі примітивні “погрози”. Ну або я надто хорошої думки про людей…” – прокоментував Юрій Ричук.
Втім, іронічно він зауважив таке: “Настала місячна повня, що, за народними повір’ями, спонукає психічно нестійких людей робити неадекватні вчинки. Але до повні ще тиждень. А інших припущень не маю”.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук у коментарі зазначив, що погрози як вид кримінально караного діяння мають бути серед іншого реальними та конкретизованими.
“Реальність погрози означає, що вона може, зі значною ймовірністю, втілитися в життя. Конкретність полягає в тому, що особі погрожують заподіяти реальне об’єктивне зло. Таке повідомлення, на жаль, не відповідає озвученим ознакам та не може кваліфікуватися самостійно за статтею 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста)”, – прокоментував він.
Водночас, зазначив юрист ІМІ, якщо такі повідомлення є частиною хвилі тиску чи залякування журналіста і можуть бути пов’язані з конкретною журналістською роботою та особами, що їй протидіють, то можна говорити про ознаки незаконного впливу на журналіста для перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю, що є окремим караним діянням за частиною 2 статті 171 КК України.
Володимир Зеленчук зазначив, що правильно повідомляти про такі моменти, а якщо це відбувається систематично і зумовлено якимось матеріалом, то можна пробувати самостійно збирати докази причетності конкретних осіб до такої діяльності та звертатися до правоохоронних органів з цією інформацією.
3. У Києві біля метро “Дарниця” жінка погрожувала журналістам “Еспресо”
19.10.2026 У Києві 19 жовтня біля станції метро “Дарниця” жінка погрожувала знімальній групі телеканалу “Еспресо”, хапала їх за руки та камеру. Інцидент стався після завершення знімання репортажу про транспортну ситуацію в районі станції.
Про це повідомила кореспондентка каналу Наталя Стареправо на своїй Facebook-сторінці. Подробиці вона розповіла в коментарі журналістці Інституту масової інформації (ІМІ) Валентині Троян.
За словами Стареправо, на момент інциденту знімання вже завершились, а журналісти чекали на водія. Камера на той момент не працювала.
До журналістів підійшла жінка в супроводі ще однієї людини. Вона російською мовою почала кричати на медійників, вимагала припинити знімання та пояснити, чому вони знімають перехожих, зокрема літніх людей, і вживала нецензурну лайку.
“Вона не хотіла слухати, до нас летіла лайка. Почала підходити й хапатися за камеру, до оператора, до штатива, почала мене хапати за руки”, – розповіла Наталія Стареправо.
На оприлюдненому з місця подій відео чути, як жінка ображає та погрожує журналістці.
“Яку свою роботу? Свою роботу знаєш, де ти будеш робити, подружко ти моя? Рот свій закрий! Думаєш, що ти мені сподобаєшся? Я тобі окуляри твої розіб’ю, х*, ти, бл*, дивитися навіть будеш”, – вигукувала жінка, звертаючись до журналістки.
Також невідома погрожувала пошкодити майно: “Якого х* ви знімаєте? Давайте я візьму камінь і роз*башу це все”.
Журналісти намагалися пояснити, що мають право працювати в публічному місці, та закликали жінку викликати поліцію. За знімальну групу почали заступатися перехожі, однак жінка агресивно реагувала і на них.
Оскільки невідома не припиняла погрожувати та продовжувала переслідувати оператора з обладнанням, журналісти самі викликали поліцію.
За словами Стареправо, правоохоронці, які прибули на виклик, встановили особу жінки та повідомили, що вона їм відома. Вона має довідку про інвалідність та психічні розлади.
За словами кореспондентки, навіть у присутності поліції жінка продовжувала поводитись агресивно та погрожувала “набити обличчя” як журналістам, так і самим правоохоронцям.
Знімальна група не подавала офіційної заяви до поліції. Після спілкування з поліцією журналісти залишили місце події.
Ніхто з медійників серйозних травм не зазнав, техніка також не постраждала.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 2
13.10.2026 У Харкові працівники поліції та чоловік, який назвався охоронцем розташованого поруч заводу, із застосуванням фізичної сили витягнули з території обстріляної росіянами поліклініки фотокореспондентів Сергія Бобка, Андрія Марієнка та Софію Гатілову. Про це стрингер AFP News Agency Сергій Бобок повідомив на Facebook-сторінці.
За словами журналіста, він та його колеги – стрингери міжнародних агентств – прибули на місце влучання після російського обстрілу цивільної інфраструктури та пройшли на подвір’я поліклініки без жодних перешкод, з камерами в руках.
Після цього до журналістів підбігли поліцейські та цивільний чоловік, вигукуючи, що поліклініка є “стратегічним об’єктом”. Охоронець у присутності правоохоронців спробував вирвати з рук Бобка камеру.
“Потім разом із поліцейським схопив мене за руки, і вони силою волоком витягли мене за вхід до поліклініки. По ходу мені заявили, що це такі, як я, наводимо російські удари по Харкову і взагалі приїжджаємо заробляти”, – розповів Сергій Бобок.
Так само нападники вчинили щодо Андрія Марієнка, а фотокореспондентку Софію Гатілову вивели з території, попередньо штовхнувши на асфальт.
Сергій Бобок зазначив, що перевіркою документів журналістів патрульні зацікавилися лише тоді, коли приймали заяву про злочин. Водночас після того, як журналістів вигнали, на територію без перешкод пустили інших медіапрацівників. Згодом фото та відео з цієї ж локації були оприлюднені на офіційних ресурсах ДСНС, поліції та обласної військової адміністрації.
Сергій Бобок додав, що разом з колегами подав офіційну заяву до поліції за фактом застосування фізичної сили та звинувачень у шпигунстві.
У коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян Сергій Бобок розповів, що він та Софія Гатілова не мали розпізнавальних знаків PRESS, а Андрій Марієнко мав бедж із роздрукованою акредитацією.
“У нас ніхто не питав документів, хоча ми заявили, що ми журналісти й маємо акредитацію”, – уточнив фотокореспондент.
За його словами, штовхання Софії Гатілової або ж закиди про “наведення ударів” не були зафіксовані. А інцидент із фотокореспонденткою стався тоді, коли його та Андрія Марієнка звідти вигнали.
Сергій Бобок також зазначив, що не бачив, чи були на поліцейських бодікамери. Також поліцейські, зі слів Бобка, проігнорували прохання медійників назвати їхні прізвища та посади.
Заяву медійники написали до патрульної поліції.
“Одразу після інциденту я викликав поліцію”, – зауважив Сергій Бобок.
Втім, за його словами, він не знає, чи внесено відомості до ЄРДР за статтею 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).
“Нам це невідомо. Пресслужба поліції підтвердила, що заяви зареєстровано, – то й усе. Всі дні в нас обстріли, ми на них працюємо, до того ж були вихідні – просто не було можливості зробити запит”, – пояснив Бобок.
Фотокореспондент наголосив, що така ситуація в його роботі вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
“Дякуємо за увагу до цієї ситуації. Ми всі – стрингери агентств (я – AFP, Софія – Reuters, Андрій – AP), постійно на прильотах з першого дня повномасштабної (Софія – з травня 2022-го), конфлікти бувають регулярно, але такої зухвалої поведінки поліції за весь час не було”, – сказав Сергій Бобок.
2. У Сумах журналістку “Цукру” утримували в ТЦ, де вона знімала наслідки обстрілу
16.10.2026 У Сумах 16 жовтня представники торговельного центру близько 20 хвилин утримували журналістку місцевого онлайн-медіа “Цукр” Владиславу Кріцьку, яка приїхала знімати наслідки російського удару. Вони заявляли, що для знімання потрібен дозвіл власниці приміщення, погрожували забрати телефон і блокували вихід. Журналістка змогла залишити будівлю лише з допомогою поліцейського.
Про це представниці Інституту масової інформації в Сумській області Ользі Панфіловій повідомила редакторка “Цукру” Владислава Кудєльнік.
За словами Кудєльнік, після атаки Владислава Кріцька разом з колегою прибула до торговельного центру, щоб з’ясувати наслідки удару. Журналістка має акредитацію Збройних сил України.
Частину території навколо ТЦ було обгороджено, там працювали рятувальники та поліція. Кріцька представилася правоохоронцям і ДСНС та запитала про наслідки обстрілу. Після чого вона пішла до іншого входу в будівлю, де не було обмежувальних стрічок.
Охоронець відчинив їй двері та пропустив усередину. Журналістка записала з ним коротке інтерв’ю про обставини удару й зафіксувала руйнування всередині приміщення. Коли медійниця збиралася виходити, виявилося, що двері зачинені.
За словами Кудєльнік, на виході журналістку перестріли декілька людей, які не відрекомендувалися, ймовірно представники власника приміщення.
Вони заявили, що це приватна власність і журналістка не мала права тут знімати. Як зазначає Кудєльнік, журналістці сказали, що її “не випустять”, погрожували забрати телефон і пообіцяли викликати свою адвокатку. Після цього охоронцю наказали не випускати Кріцьку. Він замкнув двері та став перед ними, перекриваючи вихід, розповіла редакторка.
Невдовзі прийшла жінка, яка назвалась адвокаткою. Вона наполягала, що для знімання потрібно було отримати дозвіл власниці ТЦ. Журналістка пояснила, що її впустив охоронець, і відмовилася спілкуватися без присутності правоохоронців.
Адвокатка викликала поліцію, однак, за словами редакторки, під час дзвінка повідомила лише про російський удар, не згадавши про ситуацію з журналісткою. Тим часом Кріцька через колегу попросила підійти поліцейського, який працював на місці.
За словами Владислави Кріцької, навіть після прибуття поліцейського її відмовилися випускати. Представниця керівництва ТЦ заперечувала проти її виходу, заявляючи, що потрібно “розібратися”, а охоронець продовжував блокувати двері. Цей епізод медійниця зафіксувала на диктофон.
Зрештою, поліцейський особисто вивів журналістку з будівлі разом з іншими учасниками конфлікту. Загалом її утримували близько 20 хвилин.
Увесь цей час у Сумах тривала повітряна тривога, а загроза повторних ударів зберігалася, зазначила редакторка. Невдовзі після виходу журналістки на вулицю почала працювати протиповітряна оборона, тож їй довелося шукати укриття разом із правоохоронцем.
Поліція зафіксувала інцидент і взяла свідчення журналістки. Редакція “Цукру” планує подати офіційну заяву про перешкоджання журналістській діяльності.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 5
1. Хмельницька ОВА вибірково запросила медіа на зустріч з головою Верховної Ради
06.10.2026 Представників медіа на зустріч із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Хмельницькому запросили вибірково: Хмельницька обласна військова адміністрація запросила чотири місцеві телеканали, але не надсилала запрошень онлайн-медіа.
Про це представниці Інституту масової інформації в Хмельницькій області Альоні Березі повідомили в пресслужбі Хмельницької ОВА.
Зустріч під назвою “Парламентський діалог” відбулася 6 жовтня в Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова. Її головною темою була модернізація Цивільного кодексу України. Начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін у дописі свого телеграм-каналу назвав захід “відкритим діалогом” і зазначив, що його учасники могли поставити запитання голові парламенту.
Альона Береза звернулася до пресслужби ХОВА, щоб з’ясувати, за яким принципом запрошували медійників. У розмові представник пресслужби підтвердив, що їх обдзвонювали вибірково. Також у пресслужбі послалися на обмеження кількості присутніх і повідомили, що на заході було 11 людей від медійників, що становило 10% присутніх у приміщенні відповідно до виставлених рекомендацій.
На зустріч запросили чотири телеканали: “Суспільне Хмельницький”, 33 канал, ТРК “Місто” та ТВ7+. Також серед присутніх були працівники пресслужб ОВА й обласної ради. Жодного онлайн-медіа запрошено не було.
“Ми зазвичай запрошуємо на події всіх. Ви знаєте, що є група, куди ми скидаємо запрошення. Оскільки відгукується мало, ми покликали тих, хто найчастіше приходить на заходи”, – пояснив представник пресслужби.
Водночас представниця ІМІ звернула увагу, що онлайн-медіа не отримували запрошень і, відповідно, не могли вирішити, чи брати участь у зустрічі. На запитання, чому за обмеженої кількості місць до числа медійників зарахували працівників пресслужб органів влади, але не запросили представників онлайн-медіа, у пресслужбі ОВА відповіли: “Вони висвітлюють посадових осіб”.
За словами Альони Берези, всі медіа мали б отримати можливість поставити запитання щодо змін до законодавства, яке стосується їхньої роботи, тобто щодо нової редакції Цивільного кодексу, автором якої є голова ВРУ Руслан Стефанчук.
Про складнощі з доступом до зустрічі цього ж “Парламентського діалогу” повідомила й тернопільська редакція “20 хвилин”. Журналістка видання Ірина Белякова написала, що вона подала заявку на акредитацію 5 жовтня. Однак наступного дня редакції відповіли, що заявку подали запізно, а саме не в належний час.
Юрист ІМІ Володимир Зеленчук пояснив, що саме обмеження кількості присутніх через місткість приміщення в умовах воєнного стану не є порушенням. Водночас, за його словами, абсолютно незаконним є спосіб розподілу цих місць.
“Метод “обдзвонювання навмання” чи вибіркового запрошення є дискримінаційним, адже пресслужба державного органу не має права самостійно вирішувати, яке медіа “важливіше” або “доречніше” на заході”, – пояснив Володимир Зеленчук.
За його словами, абзац третій частини першої статті 26 Закону України “Про медіа” передбачає, що акредитація має ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через медіа.
Принцип відбору “покликати тих, хто найчастіше приходить на заходи” не відповідає засадам рівності та справедливості, а відсутність попереднього повідомлення про захід – засаді відкритості”, – зазначив Володимир Зеленчук.
Крім того, юрист звернув увагу, що ОВА попередньо не повідомила публічно про проведення заходу. На його думку, це може свідчити про порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Він нагадав, що, згідно зі статтею 15 Закону “Про доступ до публічної інформації”, органи влади зобов’язані заздалегідь оприлюднювати інформацію про свої відкриті заходи, плани роботи та порядок присутності на засіданнях.
2. Журналістку “20 хвилин” не акредитували на зустріч зі Стефанчуком у Тернополі
06.10.2026 Журналістка тернопільського медіа “20 хвилин” Ірина Белякова не отримала акредитації на зустріч із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, яка відбулася 6 жовтня в Тернополі. В обласній військовій адміністрації пояснили, що журналістка подала заявку після завершення терміну акредитації, коли списки медіа вже передали організаторам.
У коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації Ірині Небесній Ірина Белякова розповіла, що заявку на участь у заході “Парламентський діалог” вона подала 5 жовтня. Наступного дня журналістка уточнила в чаті Тернопільської ОВА деталі щодо доступу преси й дізналася, що її не акредитували.
“Я уточнила в чаті про підхід до преси й тоді дізналася, що акредитації немає. На моє запитання, чи можна податися ще раз, сказали, що в цьому відмовила пресслужба Стефанчука”, – розповіла журналістка.
Виконувачка обов’язків начальника управління інформаційної діяльності обласної державної адміністрації Надія Ящищак у коментарі представниці ІМІ пояснила, що запрошення для медіа опублікували в групу 5 жовтня і додали форму для акредитації (перше опублікували об 11:02, друге, з уточненнями й проханням щодо перереєстрації, – о 13:46. – Авт.).
“У повідомленні було прописано, що акредитуватися потрібно до 14:00. О 15:30 ми вже подали списки медіа в оргвідділ, який займався подальшою комунікацією з командою Стефанчука. Ірина зареєструвалась о 16:00, ми цього вже не побачили. Наступного дня зранку вона в групу написала щось про захід. Я їй відписала особисто, що списки були подані раніше, але я запитаю, чи ще можна додати. Мені керівництво сказало, що вже пізно, бо списки подані”, – прокоментувала Ящищак.
За її словами, ситуація з невчасною акредитацією і в результаті відмовою була не лише з Іриною Беляковою, а ще з одним медіа.
3. ДБР на запит не повідомило, чи встановило причетних до стеження за журналістами Bihus.Info
07.10.2026 Державне бюро розслідувань (ДБР) не повідомило, чи встановило осіб, причетних до організації, замовлення або безпосереднього здійснення стеження за журналістами Bihus.Info, а також коли матеріали справи передадуть до суду.
У відповіді на інформаційний запит “Детектора медіа” ДБР послалося на таємницю досудового розслідування.
Медіа 25 вересня надіслало бюро запит щодо перебігу досудового розслідування. Журналісти запитували про наявність оголошених підозр замовникам та виконавцям стеження, кількість призначених і завершених експертиз, причини їхнього затягування та орієнтовні строки скерування обвинувального акта до суду.
У відповіді Головне слідче управління ДБР лише підтвердило, що продовжує досудове розслідування в кримінальному провадженні № 22024000000000042 від 17 січня 2024 року.
Справу розслідують за трьома статтями Кримінального кодексу України:
- перешкоджання професійній діяльності журналістів службовою особою або групою осіб (ч. 3 ст. 171);
- порушення недоторканності приватного життя (ч. 2 ст. 182);
- незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ч. 1 ст. 359).
Водночас, зазначає медіа, ДБР не надало відповіді по суті поставлених запитань. Посилаючись на Закон України “Про доступ до публічної інформації” та ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, відомство зазначило, що відомості досудового розслідування є таємницею і можуть розголошуватися лише з письмового дозволу слідчого або прокурора.
4. У Кропивницькому журналістів не пустили висвітлювати вибори ректора держуніверститету
16.10.2026 У Кропивницькому представники Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка не допустили до висвітлення виборів ректора журналістів місцевих медіа.
Про це повідомляє регіональний представник Інституту масової інформації Павло Лісниченко з посиланням на допис незалежного журналіста Анатолія Войного та коментар директорки газети “Кіровоградська правда” Олени Сідорової.
15 жовтня Анатолій Войний, який також є головою громадської ради при Кіровоградській обласній військовій адміністрації, написав на своїй фейсбук-сторінці, що його не допустили висвітлювати вибори ректора університету. За його словами, причиною відмови назвали відсутність необхідної акредитації.
З аналогічною проблемою зіткнулись і журналісти “Кіровоградської правди”. За словами Олени Сідорової, редакція розглядала вибори ректора як суспільно важливу подію та відкриту для висвітлення медіа.
“Раніше ми неодноразово висвітлювали заходи університету, і жодних подібних обмежень для роботи журналістів не виникало. Однак на вході нам повідомили, що потрапити на вибори можуть лише акредитовані представники медіа, тому журналістів редакції не пропустять. Із собою ми мали журналістські посвідчення, які підтверджують нашу професійну діяльність. Ми також запропонували пройти процедуру акредитації безпосередньо на місці, однак отримали відмову”, – розповіла представнику ІМІ Олена Сідорова.
За словами медійниці, представники університету, які перебували на місці проведення виборів, пояснили, що порядок акредитації оприлюднили на офіційному сайті закладу.
Однак юрист ІМІ Володимир Зеленчук наголошує, що жодне внутрішнє положення установи не може ігнорувати чинне українське законодавство.
За його словами, стаття 25 Закону “Про інформацію” гарантує журналісту право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень та відкриті заходи, які вони проводять.
“Оскільки загалом правом здійснення акредитації наділені саме суб’єкти владних повноважень, то на державний університет мають поширюватися також інші норми інформаційного закону в частині прав та обов’язків суб’єктів владних повноважень. Отже, недопуск журналістів до приміщення університету прямо порушує закон та загалом може кваліфікуватися як перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”, – зазначив Зеленчук.
Представник ІМІ спробував зв’язатися з представниками Центральноукраїнського держуніверситету за номерами телефонів, оприлюдненими на сайті закладу, однак на момент публікації матеріалу ніхто так і не відповів.
30.10.2026 Державне підприємство “Хмельницька обласна служба єдиного замовника” повторно відмовило журналістці онлайн-медіа ЖАР.INFO Марії Турчині в наданні документів про консультанта торгів з будівництва укриття. Запит було переглянуто після звернення представництва уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Про це регіональній представниці Інституту масової інформації в Хмельницькій області Альоні Березі стало відомо з відповідей підприємства та представництва уповноваженого ВРУ з прав людини в Хмельницькій області, які надала редакція.
21 липня 2026 року Марія Турчина попросила надати договори або інші документи про юридичні послуги консультанта торгів у двох закупівлях на будівництво укриття для Городоцького ліцею № 2. Тендерна документація передбачала можливість покласти на переможця закупівлі витрати на оплату цих послуг у розмірі 130 тисяч гривень без ПДВ.
Після першої відмови журналістка подала скаргу до омбудсмана. Представництво уповноваженого звернулося до підприємства щодо повторного розгляду запиту з наголосом на необхідності обґрунтувати можливе обмеження доступу із застосуванням “трискладового тесту”.
У повторній відповіді від 9 жовтня за підписом голови комісії Андрія Колесніка підприємство знову відмовило в наданні документів, заявивши, що не є розпорядником публічної інформації в цьому разі, а угода має конфіденційний характер:
“Інформація про нього не може бути розголошена без згоди іншої сторони. Крім того, умовами договору та чинного законодавства передбачена відповідальність за розголошення конфіденційної інформації”, – йдеться у відповіді ДП.
Підприємство зазначило, що розкриття відомостей може спричинити порушення договірних зобов’язань, майнову та репутаційну шкоду, а суспільний інтерес оцінило як менший за таку шкоду, оскільки консультанту платить переможець закупівлі власними коштами. Водночас аудит закупівлі встановив порушення через включення цієї умови до тендерної документації, оскільки послуги консультанта не належать до предмета закупівлі.
Представниця уповноваженого в Хмельницькій області Оксана Кізаєва повідомила про завершення провадження за скаргою:
“З огляду на викладене та враховуючи вжиті Уповноваженим заходи реагування, підстав для вжиття додаткових заходів у межах цього провадження не вбачається. У зв’язку з цим провадження за Вашою скаргою завершено”, – зазначено у відповіді представництва омбудсмана.
Адвокат Юрій Мельник вважає повторну відмову юридично необґрунтованою та наголошує, що договірна умова не може скасовувати вимоги закону:
“Договірна умова не може скасувати вимоги закону. Крім того, обмежувати можна окрему інформацію, а не весь документ: решта договору має бути надана”, – наголосив юрист.
Адвокат підкреслив, що сам факт згадування “трискладового тесту” не свідчить про його належне застосування, а розгляд скарги представництвом уповноваженого виявився формальним:
“Тому є підстави звертатися до адміністративного суду та вимагати надання договору – за потреби з вилученням лише тих фрагментів, конфіденційність яких буде належно доведена”, – підсумував Юрій Мельник.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 1
1. Поліція відкрила справу за фактом погроз убивством головреду “Четвертої влади”
06.10.2026 Рівненська поліція розпочала кримінальне провадження за фактом погроз головному редактору “Четвертої влади” Володимиру Торбічу. Про відкриття провадження 2 жовтня повідомив відділ комунікації поліції в Рівненській області.
За даними поліції, під час моніторингу відкритих джерел інформації поліцейські виявили на сайті одного з інформагентств публікацію про можливе вчинення кримінального правопорушення щодо журналіста. У ній ішлося про два голосові повідомлення з погрозами фізичною розправою, які 29 вересня надійшли на офіційну сторінку “Четвертої влади” у Facebook.
“Згідно з оприлюдненою інформацією, після виходу матеріалу щодо кримінального провадження про незаконний обіг наркотичних речовин чоловік висловив попередження про застосування фізичної сили, оскільки в цій справі фігурують члени його родини”, – зазначила поліція.
Слідчі розпочали досудове розслідування за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо журналіста). Санкція статті передбачає до двох років виправних робіт, до трьох років пробаційного нагляду або обмеження чи позбавлення волі.
Як повідомляв ІМІ, 1 жовтня 2026 року “Четверта влада” заявила про погрози вбивством своєму головному редактору Володимиру Торбічу. За даними медіа, після публікації матеріалу про кримінальне провадження щодо незаконного обігу наркотику два голосові повідомлення з погрозами надіслав Олександр Диновський – колишній чоловік директорки Рівненського центру соціальних служб Ліани Диновської та батько її дітей. У повідомленнях Диновський вимагав не згадувати його дітей у журналістських матеріалах та погрожував Володимиру Торбічу.
Редакція “Четвертої влади” розцінила ці повідомлення як погрози головному редактору у зв’язку з його журналістською діяльністю.
Реакція журналістської спільноти – 3
1. Медіаспільнота вимагає від Австрії розслідувати дії поліції під час затримання знімальної групи УП
09.10.2026 Українські медійні та громадські організації, серед яких Інститут масової інформації (ІМІ) та Медіарух, вимагають від австрійської влади проведення невідкладного, прозорого й незалежного розслідування щодо затримання журналіста й оператора “Української правди” Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка у Відні.
Відповідну заяву медіаспільнота оприлюднила 9 жовтня у відповідь на події, що сталися під час виконання журналістами редакційного завдання. За наявною інформацією, Михайла Ткача утримували понад 12 годин, а оператор Ярослав Бондаренко під час затримання зазнав травми й потрапив до лікарні. Медійники наголошують: перевірка правоохоронців не може виправдовувати надмірного насильства, залякування та вилучення засобів зв’язку без процесуальних гарантій.
27.10.2026 Представники медійних і громадських організацій та Медіаруху закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкт № 10242 в редакції, запропонованій до повторного другого читання.
Про це йдеться в спільній заяві медійних і громадських організацій, яку підписав і Інститут масової інформації.
На їхню думку, документ може створити ризики кримінального переслідування журналістів за оприлюднення суспільно важливої інформації та не забезпечує належного захисту їхніх джерел.
Організації закликають Верховну Раду доопрацювати законопроєкт, закріпити чіткі гарантії від кримінального переслідування за правомірне поширення суспільно важливої інформації, передбачити процесуальні запобіжники від використання розслідувань для встановлення журналістських джерел і тиску на редакції, переглянути пропорційність запропонованих покарань та провести відкрите обговорення за участю медійних та правозахисних експертів.
3. Громадські організації та медіа закликали Раду не ухвалювати новий Цивільний кодекс
28.10.2026 Громадські організації та медіа закликали Верховну Раду не ухвалювати в другому читанні та в цілому проєкт нового Цивільного кодексу №15150.
Про це йдеться в спільній заяві громадських організацій та медіа, яку підписав і Інститут масової інформації.
На їхню думку, запропоновані зміни можуть створити ризики для свободи слова, прав людини та захисту власності, а повна заміна кодексу – спричинити багаторічну правову невизначеність і суперечності в судовій практиці.
У спільній заяві підписанти наголошують, що проєкт потребує незалежної правової експертизи та широкого громадського обговорення.
Серед застережень – можливі обмеження для журналістських розслідувань, ризики для прав жінок, дітей і ЛГБТІК+-людей, а також послаблення захисту державної та комунальної власності, зокрема природоохоронних територій і культурної спадщини.
“Ще у червні 2026 року медійні та правозахисні організації попереджали про загрози свободі слова. Серед них – можливість судових заборон публікацій, надмірне розширення права на відповідь, ризики застосування “права на забуття” для приховування інформації суспільного інтересу та посилення юридичного тиску на журналістів. Ці положення несуть ризик обмеження журналістських розслідувань і приховування суспільно важливої інформації. На необхідність додаткових гарантій свободи вираження звернули увагу і європейські експерти”, – йдеться в заяві.
Окремо автори заяви звертають увагу на наслідки повної заміни чинного кодексу, який діє понад 22 роки. За їхніми словами, зміна правового регулювання може поставити під сумнів частину усталеної судової практики, збільшити тривалість розгляду справ і витрати громадян та бізнесу. У заяві також згадують застереження Верховного Суду щодо тривалого формування сталої практики застосування нових норм.
Підписанти визнають необхідність модернізації цивільного законодавства, однак пропонують вносити зміни поступово – через окремі законопроєкти або узгоджені пакети поправок до чинного кодексу. Вони закликають провести незалежну правову експертизу впливу змін на права людини, судову систему та зобов’язання України у сфері європейської інтеграції.
