Без підтверджень і спростувань: як карантин вплинув на доступ до інформації на Дніпропетровщині

Від початку карантину на Дніпропетровщині представники "Інституту масової інформації" зафіксували сім випадків перешкоджання професійній діяльності журналістів. Про це йдеться в матеріалі ІМІ. Це один із найвищих показників в Україні за цей період. Безпосередньо з карантином пов'язані п'ять випадків – це недопущення журналістів до органів влади. Також медійники говорять про суттєві обмеження доступу до інформації.

18 березня в Кривому Розі, посилаючись на мінімізування ризиків поширення коронавірусу, на засідання міської ради не пустили представників місцевих медіа. Проте муніципальному ЗМІ дозволили поставити камеру в залі. 3 квітня журналістів кам'янських видань "Пильний погляд" Валентина Фіголя та "Событие" Дениса Кравця не пустили на позачергову сесію міської ради, утім знімальну групу міського телеканалу пропустили. За словами журналіста, онлайн-трансляції позачергового засідання організовано не було. Матеріалів за результатами сесії пресслужба не надіслала. 22 квітня в Кривому Розі, представники КП "Муніципальна гвардія" виштовхали журналістів сайту "Перший Криворізький" із внутрішнього двору виконкому міської ради, де проводяться засідання постійних депутатських комісій, а об 11:00 мало відбутися пленарне засідання сесії. 28 квітня вже павлоградських журналістів не пустили на сесію Павлоградської міської ради. 27 травня знову в Кривому Розі низку журналістів без ґрунтовних пояснень не допустили на засідання сесії Криворізької міської ради За результатами всіх перелічених випадків до поліції звернулася лише група "Першого Криворізького" через інцидент 22 квітня. Поліція відкрила кримінальну справу за статтею 171 (перешкоджання професійній діяльності).

У Криворізькій міській раді повідомили, що 22 квітня журналістів не допустили через розпорядження міського голови Юрія Вілкула про протиепідемічні заходи. Щодо інформації стосовно кримінальної справи, "у виконкомі Криворізької міської ради вона відсутня", – йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в усіх перелічених випадках перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Водночас він зауважує, що обмеження фізичної присутності є одним з карантинних заходів, передбачених законом, проте застосування і впровадження таких заходів мають відбуватися за визначеною законом процедурою, а не свавільно за усними розпорядженнями керівників місцевих органів. 

"Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Впровадження карантину врегульовано законодавством України, і органи влади не мають перевищувати передбачені цими нормами повноваження", – зазначив Алі Сафаров.

Окрім перелічених конкретних випадків порушень, реагування на які може відбуватися за більш-менш зрозумілим сценарієм, на Дніпропетровщині під час карантину відбулися певні зміни у взаємодії журналістів із пресслужбами, які також можна розцінити як обмеження доступу до інформації. З огляду на те що пандемія не традиційний для України ризик, законодавчо визначити порушення доступу в тих чи інших ситуаціях майже неможливо, утім самі медійники кажуть про суттєві обмеження.

Жодних спростувань

15 квітня 2020 року в ефірі дніпровського 9 телеканалу вийшла інформація про режим обмеженого пересування вулицями на великодні вихідні 18–20 квітня. Про це повідомив голова облдержадміністрації Олександр Бондаренко. Інформація в ефірі була підтверджена його прямою мовою: "Не можна буде ходити просто по вулиці з 13-ї години суботи по 6-ту годину ранку понеділка".

Також голова ОДА закликав людей зробити всі необхідні закупівлі перед святами, щоб не виходити на вулицю у вихідні. Ця новина швидко поширилася соцмережами. Інші місцеві та національні медіа почали писати про введення комендантської години. До магазинів вишикувалися черги людей, які запасалися продуктами. Як повідомляють місцеві ЗМІ, у деяких крамницях закінчились яйця, хліб і туалетний папір.

Коли журналісти взялися уточнювати інформацію, що саме загрожуватиме порушникам, з’ясувалося, що ця заява голови ОДА мала рекомендаційний характер, утім у пресслужбі її не спростовували, незважаючи на ажіотаж у медіа.

Випускова редакторка 9 каналу Ольга Василець каже: "Нам нічого не відповідали, ми чекали на відео, на розсилку, в якій, ми сподівалися, буде відповідь, ми просили пояснення. Після чого ми отримали розсилку: там ані слова не було ані про введення, чи скасування комендантської години, чи спростування інформації про ці обмеження. А потім на сайті ОДА з’явилась інформація того ж дня, що це рекомендація, ви можете дотримуватись або не дотримуватись. І така поведінка пресслужби погіршує всю цю і без того складну ситуацію".

У департаменті масових комунікацій ОДА на запит із проханням прокоментувати цей випадок, перелічили вісім матеріалів, що публікувалися напередодні Великодніх свят на сайті обласної адміністрації, в яких ішлося про посилення карантинних заходів. Директорка департаменту Наталя Зборець зазначила: "У жодному із [цих восьми] офіційних релізів чи звернень не йдеться про введення комендантської години". Утім відповіді на те, чому ніхто не спростував заяви голови обласної адміністрації щодо заборони виходити на вулицю, у департаменті не надали.

Якийсь збій 

Журналістка філії Суспільного в Дніпрі Юлія Безбородько розповідає, що кілька днів намагалась отримати коментар від міської ради щодо реконструкції площі Шевченка в Дніпрі. Активісти подали позов до суду на міську раду та звинуватили працівників у тому, що ремонтні роботи розпочалися до закінчення тендеру. Отримати відповідь здавалося можливим на онлайн-брифінгу посадовця – такі у міськраді стали проводити від початку карантину. На них зазвичай присутні працівники пресслужб та єдиного телеканалу "Дніпро ТВ", який асоціюється з міськрадою. Журналісти інших медіа мають представлятись і ставити запитання в коментарях, робітники пресслужби їх зачитують спікеру під час трансляції.

"Ми поставили три питання, я особисто написала їх у коментарях, відокремила. Одне питання стосувалося кількості дерев, друге – тендеру, і в третьому питанні я попросила прокоментувати конфлікт між громадськими активістами та міськрадою стосовно цієї реконструкції. Після закінчення пресконференції, людина, яка відповідала за її проведення, зачитала спікеру лише одне питання з трьох, які були написані, і це питання стосувалося кількості дерев, тобто воно було формальним. На конфліктні питання відповіді ми не отримали", – каже журналістка.

Анастасія Деревянченко, представниця пресслужби міськради, розповідаючи про особливості взаємодії з журналістами на карантині, говорить, що всіх без винятку журналістів запрошують на виїзні брифінги, а на ті брифінги, які проходять у будівлі міськради, поки що не можуть запрошувати журналістів через карантин.

"Не ми визначаємо, коли можна, коли ні, усі адміністративні будівлі, не лише наша, знаходяться на карантині. Зняти цей карантин можна лише за таким ланцюжком: спочатку це робить Кабінет Міністрів, що він уже зробив, потім має прийняти обласна комісія, вони цього ще не зробили, і потім лише приймає відповідне рішення наша комісія. Лише тоді зможемо впускати журналістів", – каже Анастасія.

На онлайн-брифінгах, за її словами, представники пресслужби ставлять усі питання, які пишуть у коментарях журналісти. Щодо інциденту із запитаннями від журналістки Суспільного, вона відповіла так: "Певно відбувся якийсь збій, у нас немає жодної вибірковості щодо запитань".

Гнуть свою лінію

Представниця пресслужби обласної ради Ганна Рибченко зазначила, що в умовах карантину режим роботи пресслужби Дніпропетровської обласної ради не змінився. "Так само як і алгоритм зв'язку з представниками ЗМІ. У разі необхідності в уточнюючій інформації або отриманні коментарів журналісти можуть звертатися до працівників пресслужби облради в будь-який доступний спосіб: за вказаними на сайті контактами, за допомогою особистих засобів зв'язку (телефони, соцмережі, месенджери, електронна пошта)", – зазначила вона.

В обласній державній адміністрації зазначили, що із запровадженням карантину управління інформаційної діяльності перейшло в посилений режим роботи, публікуючи статистику поширення коронавірусної інфекції, щойно її отримують від лабораторного центру. Також у листі зазначено, що загалом із 12 березня до 15 червня управлінням опубліковано 540 новин, 311 з яких стосуються COVID-19.

Власний кореспондент телеканалів "Україна" і "Україна 24" Всеволод Прокоф’єв каже, що карантинна дистанційна робота пресслужб це "палка о двох кінцях": коли коментар потрібен, його завжди хтось запише, але цього майже завжди не досить. "За час карантину з’явилася така фішка: "ми самі запишемо". І виходить, що, навіть коли ти відправляєш конкретний список запитань пресслужбі, наприклад ти хочеш уточнити певні моменти з пресрелізу, тобі в коментарі все одно повертається пресреліз, просто переказаний спікером. І ти потім цей коментар ставиш у цей матеріал просто для галочки або взагалі не ставиш. Працювати в дистанційному ключі можна, але все одно пресслужби гнуть свою лінію", – розповідає журналіст. Всеволод зазначив, що така особливість роботи на карантині з’явилась у всіх пресслужб, з якими найчастіше працюють журналісти на Дніпропетровщині: ОДА, обласної та міської рад.

Нагадаємо, у Верховній Раді журналісти отримали змогу писати коментарі, ставити питання та уточнювати відповіді політиків від 2 червня. З огляду на те що в регіонах активно розгортаються передвиборчі кампанії, карантинні обмеження певно продовжать залишатися зручним інструментом уникнення контакту з пресою без явного порушення закону.