Барометр свободи слова за квітень 2025 року
У квітні експерти Інституту масової інформації зафіксували 11 випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
За квітень ІМІ зафіксував п’ять злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки пошкоджень редакцій медіа та кібератак.
У квітні стало відомо про загибель медійника, який став на захист України:
- Володимир Коцур – військовий, спортивний журналіст. Про загибель Володимира стало відомо 29 квітня 2025 року. До лав ЗСУ долучився після повномасштабного вторгнення Росії. Працював у виданнях “Спорт-Експрес в Україні”, “Український футбол” та “Команда”.
Так, унаслідок російських обстрілів пошкоджень та руйнувань зазнали редакції кількох медіа в трьох містах:
- У Києві внаслідок російської балістичної атаки руйнувань зазнала будівля, де були редакції телеканалів “Дім” та FREEДОМ (зруйновано новий ньюзрум телеканалу FREEДОМ, у будівлі бізнес-центру, де розташовувалися канали іномовлення, зруйновано три верхні поверхи).
- У Сумах був пошкоджений офіс видання “Цукр”, а також приміщення Сумського пресклубу. Крім того, була знищена фотовиставка видання “Кордон.Медіа” в будівлі Конгрес-центру.
- У Полтаві постраждав офіс “Полтавської хвилі” (ударна хвиля пошкодила стелю будівлі, деформувала освітлення та частково зруйнувала внутрішні конструкції).
Свобода слова в Україні у квітні 2025 року
Фішингового листа від хакерів, пов’язаних зі спецслужбами РФ, отримав Інститут масової інформації. Листи надіслало хакерське угруповання UAC-0050, пов’язане з російськими спецслужбами. Фішинг здійснювався із зазначенням назви громадської організації в темах листів, чим відрізняв їх від схожих листів, які раніше надсилали ІМІ. До них прикріпили посилання на zip-документ, який містить шкідливі файли. Обидва листи підписані “головними бухгалтерами”, які нібито звертаються до бухгалтерії ІМІ з вимогою підписати документи та надіслати копії.
Також фішингового листа зі шкідливим файлом, який збирає дані про систему, отримала представниця ІМІ Валентина Троян.
Водночас ІМІ зафіксував шість випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки нападів на журналістів, перешкоджання, непрямого тиску та кібератак.
У квітні нападу зазнали двоє медійників:
- У Києві невідомий поранив ножем виконавчого продюсера Суспільного Мовлення Юрія Макарова. Його в тяжкому стані шпиталізували до лікарні, проте загрози його життю немає. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “тяжкі тілесні ушкодження” (ч. 1 ст. 121) та проводить слідчі дії. Правоохоронці як одну з версій нападу розглядають проросійський слід. Макаров вважає найімовірнішим “російський слід” у нападі на нього з метою спецслужб РФ демотивувати суспільство нападом на публічну особу.
- У Чернівецькій області прихильники УПЦ МП побили журналістку Діану Лаврик, яка висвітлювала конфлікт, пов'язаний з переходом Свято-Миколаївського храму в селі Верхні Станівці з московського патріархату до Православної церкви України 8 квітня. На журналістку напали попри те, що вона чітко заявила, що є медійницею та виконує свої професійні обов'язки.
В Одесі перешкоджали журналісту “Думської”. Персонал комунального Геріатричного будинку милосердя імені святого цілителя Пантелеймона напав на нього, коли кореспондент намагався ввійти до їдальні закладу, щоб сфотографувати їжу, яку подають підопічним. Йому намагалися закрити об'єктив фотоапарата й вибити техніку з рук і навіть роздряпати обличчя.
Кібератаки зазнали головний редактор “Кременчуцької газети” Олег Булашов (невідомі у фейсбуці розмістили згенероване штучним інтелектом відео за його участю. На фейковому відео він нібито коментує заклики кременчуцького депутата Богдана Лазоренка про вступ українців до ЗСУ), а також “Кіровоградська правда” (зазнала масштабної фішингової атаки – на робочий телефон медіа протягом 20 хвилин надходили сповіщення про спроби отримати доступ до офіційної пошти та телеграм-каналу видання).
Сайт “Рівненські новини” вкотре опублікував дискредитаційний матеріал щодо “Четвертої влади”, що побудований на розповіді народного депутата від “Слуги народу” Дмитра Соломчука, який стверджує, що він пригостив гречкою журналістку “Четвертої влади”. Головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч називає висловлювання депутата і публікацію сайту “Рівненських новин” брехнею.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче.
ЗЛОЧИНИ РФ
Пошкодження редакцій медіа – 3
1. Внаслідок російської атаки руйнувань зазнала будівля, де були редакції телеканалів "Дім" та FREEДОМ
06.04.2025 Внаслідок російської балістичної атаки 6 квітня значних руйнувань зазнали будівлі, в яких після обстрілу 12 лютого розташовувалися редакції каналів державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”.
Про це на Facebook-сторінці повідомив заступник начальника відділу адміністрування сайту та соціальних медіа – головний редактор сайту державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” Вадим Лубчак.
У приміщенні, яке потрапило під обстріл, були редакції телеканалів: FREEДОМ; “Дім”; UATVEnglish; The Gaze; UATVEspañol; UATVArabic; UATVPortuguês; діджитал-редакція.
Також у цьому приміщенні розташовувалися сервісні служби.
“На щастя, наші співробітники не постраждали. Попри все, платформи іномовлення продовжують роботу”, – наголосив Вадим Лубчак.
На сайті державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” зазначається, що внаслідок російського ракетного удару зруйновано новий ньюзрум телеканалу FREEДОМ, приміщення, в якому після обстрілу 12 лютого ДП “МПІУ” будувало оновлену студію.
У будівлі бізнес-центру, де розташовувалися канали іномовлення, зруйновано три верхні поверхи, поруч з будівлею величезна вирва, нижні поверхи також суттєво постраждали й наразі непридатні до роботи.
Генеральна директорка ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” Юлія Бін наголосила, що це вже друга атака менш ніж за два місяці. Зараз фактично зруйновано саме ті приміщення, де працював діджитал та сервісні служби й куди компанія перевела частину колективу та виробничих потужностей після лютневого обстрілу.
“Саме тут ми готували до запуску оновлену студію FREEДОМ, проводили інші відновлювальні роботи. Наразі на місці працює ДСНС, розбирають завали, працюють слідчі. Тому ми ще самі до кінця не можемо сказати про масштаб заподіяної шкоди. Зрозуміло, що зараз ці приміщення непридатні до роботи, але ми знайдемо рішення. Головне – ніхто з колективу іномовлення не постраждав. Ми продовжуємо виходити в ефір. Дякую всім, хто підтримує і допомагає”, – зазначила Юлія Бін.
2. Внаслідок російської ракетної атаки по Сумах редакції місцевих медіа зазнали пошкоджень
13.04.2025 Внаслідок російської балістичної атаки на Суми 13 квітня був пошкоджений офіс редакції видання “Цукр”, а також приміщення Сумського пресклубу. Крім того, була знищена фотовиставка видання “Кордон.Медіа” в будівлі Конгрес-центру.
Про це на Facebook-сторінці повідомив керівник видання Дмитро Тіщенко, також у коментарі Інституту масової інформації розповіла співзасновниця та директорка видання “Кордон.Медіа” Альона Яцина.
“Наслідки мінімальні. Колеги вже працюють на місці подій. Дякую всім, хто пише, питає, підтримує. Це неоціненно. Співчуття всім близьким загиблих і поранених”, – написав Дмитро Тіщенко.
У коментарі представниці Інституту масової інформації Валентині Троян він уточнив, що поранених серед співробітників немає.
Співзасновниця та директорка видання “Кордон.Медіа” Альона Яцина в коментарі ІМІ повідомила, що внаслідок обстрілу дістав поранення батько їхнього військкора. Він опинився в епіцентрі вибуху: працює охоронцем Конгрес-центру. Чоловік у лікарні. Також унаслідок обстрілу зруйнована фотовиставка, яку ініціювало Кордон.Медіа і яка розміщувалася в Конгрес-центрі.
За словами Альони Яцини, у залі Сумського пресклубу, де проходять пресконференції, внаслідок обстрілу вилетіли вікна.
Також Альона Яцина розповіла, що знищено театр “Нянькіни”.
“Все знищено. Були в укритті цього ж конгресу (Конгрес-центр. – Ред.), туди мали прийти діти на 12.00”, – повідомила Яцина.
За її словами, прямий точковий приліт був у саме укриття і воно не витримало.
13 квітня 2025 року Росія вдарила двома балістичними ракетами по центру Сум. Як повідомив у телеграм-каналі Президент України Володимир Зеленський, станом на 14.00 відомо про 31 загиблого. Понад 80 людей поранено, зокрема десятеро дітей.
3. Через російську атаку постраждав офіс "Полтавської хвилі"
22.04.2025 У Полтаві через російську дронову атаку вночі 22 квітня отримав пошкодження офіс онлайн-медіа “Полтавська хвиля”. Про це повідомляється на сайті медіа.
Ударна хвиля пошкодила стелю будівлі, деформувала освітлення та частково зруйнувала внутрішні конструкції. Ніхто з працівників під час обстрілу не постраждав.
“Окремі ділянки офісного приміщення наразі непридатні для роботи через загрозу подальших обвалів, але ми продовжуємо роботу. Частина стелі обвалилася, металеві елементи конструкцій були деформовані, світильники вирвані з кріплень і звисають зі стелі”, – зазначили в редакції.
Кібератаки – 2
1. Інститут масової інформації отримав фішингові листи від хакерів, пов’язаних зі спецслужбами РФ
10.04.2025 Інститут масової інформації (ІМІ) отримав кілька фішингових листів нібито від бухгалтерів на пошту громадської організації 8 квітня. Листи надіслало хакерське угруповання UAC-0050, пов’язане зі спецслужбами РФ, підтвердили представниці Інституту масової інформації Лесі Луцюк в Урядовій команді реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA.
Фішинг здійснювався із зазначенням назви громадської організації в темах листів, чим відрізняв їх від схожих листів, які раніше надсилали ІМІ. До них прикріпили посилання на zip-документ, який містить шкідливі файли. Листи надіслали з різних адрес, ймовірно згенерованих програмою: [email protected], [email protected].
Кілька листів, які надіслали команді ІМІ, мають ідентичний зміст і структуру, особливий акцент відправники зробили саме на терміновості. Листи відправили один за одним, з різницею в кілька хвилин. Обидва листи підписано “головними бухгалтерами”, які нібито звертаються до бухгалтерії ІМІ з вимогою підписати документи та надіслати копії.
Як розповіли ІМІ в “Лабораторії цифрової безпеки” (“Цифролаба”), мета такого розсилання – встановити на компʼютер жертви шкідливу програму, яка шпигуватиме і викрадатиме дані з операційної системи Windows на компʼютері.
Спеціалісти “Цифролаби” пояснили, що хакери надіслали архіви, в яких є запаролені документи та шкідливий файл “Пароль.js”. Якщо на компʼютері з операційною системою Windows його запустити – непомітно встановиться програма Remote Utilities, яка зможе робити скриншоти, записи мікрофона, камери, викрадати паролі, документи тощо.
“Росіяни прицільно стежать та шукають уразливі місця, щоб отримати доступ до журналістів та активістів. Якщо раніше вони писали російською або міксом мов, то зараз удосконалюють листи українською та зазначають якісь деталі, щоб створити враження оригінальності листа. Втім, у всіх цих листах залишається один стиль: заклик до терміновості та наявність “документа”, який необхідно завантажити з іншого сервісу. Вони сподіваються, що українці в поспіху завантажать документ і відтак росіяни отримають доступ до акаунту або віддалене спостереження за девайсами”, – розповіла медіаекспертка Інституту масової інформації Яна Машкова.
На початку 2025 року в “Цифролабі” писали про хвилю фінансових фішингів з боку російських хакерських угруповань, які, ймовірно, таргетовані на бухгалтерів, керівників організацій та ФОПів з метою встановлення шкідливих програм для віддаленого доступу.
Також раніше ІМІ писав, що українські інформаційні системи атакують угруповання хакерів, які працюють у підрозділах російських спецслужб, зокрема на Росію почали працювати й деякі приватні хакерські угруповання.
Нагадаємо, у перший рік повномасштабного вторгнення на сайт ІМІ вчинялася потужна кібератака. Невідомі намагалися зупинити роботу сайту ІМІ через форму підписки на листи. У 2023 році сайт знову зазнав DDoS-атаки й не працював понад годину. ІМІ пов'язує ці атаки з професійною діяльністю через документацію злочинів росіян проти медіа та журналістів.
2. Представниця ІМІ отримала фішингового листа, який збирає дані про систему
24.04.2025 Представниця Інституту масової інформації Валентина Троян 24 квітня отримала фішингового листа зі шкідливим прикріпленим файлом, який збирає дані про систему.
На відміну від попередніх схожих листів, які надходили на її адресу, у цьому листі прикріплений файл був у форматі pdf, а не zip, як зазвичай.
У “Лабораторії цифрової безпеки” (“Цифролаба”), куди Валентина звернулася по консультацію, зазначили, що файл у вкладенні шкідливий.
“Файл містить лінк, за яким завантажується архів з кількома запароленими документами й “паролем”, але, ймовірно, то якийсь скрипт, який збирає дані про систему, ip-адресу, мову, а також намагається обійти захист. Ймовірно, після цього йде завантаження ще одного пейлоаду”, – зазначили в “Цифролабі”.
Нагадаємо, у квітні 2025 року ІМІ отримав кілька фішингових листів нібито від бухгалтерів на пошту громадської організації. Листи надіслало хакерське угруповання UAC-0050, пов’язане зі спецслужбами РФ. Спеціалісти “Цифролаби” пояснили, що хакери надіслали архіви, в яких є запаролені документи та шкідливий файл “Пароль.js”. Якщо на компʼютері з операційною системою Windows його запустити – непомітно встановиться програма Remote Utilities, яка зможе робити скриншоти, записи мікрофона, камери, викрадати паролі, документи тощо.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Побиття, напади – 2
1. Невідомий поранив ножем виконавчого продюсера Суспільного Мовлення Юрія Макарова
16.04.2025 У Києві 16 квітня, пізно ввечері, невідомий напав на Юрія Макарова, виконавчого продюсера Суспільного Мовлення і відомого журналіста, і завдав йому ножового поранення. Про це повідомляється на сайті Суспільного Мовлення.
Як зазначили в компанії, Юрія Макарова в тяжкому стані шпиталізували до лікарні. Станом на зараз загрози його життю немає.
Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “тяжкі тілесні ушкодження” (ч. 1 ст. 121) та проводить слідчі дії.
“Закликаємо міністра внутрішніх справ України взяти розслідування під особистий контроль. Команда Суспільного Мовлення бажає найшвидшого одужання Юрію Макарову і сподівається, що нападник буде знайдений і покараний”, – наголосили в компанії.
Правоохоронці як одну з версій нападу розглядають проросійський слід.
Юрій Макаров вважає найімовірнішим “російський слід” у нападі на нього з метою спецслужб РФ демотивувати суспільство нападом на публічну особу.
Медіарух, українські журналісти та медійники, закликали правоохоронні органи оперативно і всебічно розслідувати напад на Юрія Макарова, знайти виконавців і чітко встановити мотиви нападу на журналіста.
2. На Буковині прихильники УПЦ МП побили журналістку, яка знімала перехід церкви до ПЦУ
17.04.2025 У селі Верхні Станівці Чернівецької області тілесні ушкодження отримала незалежна журналістка Діана Лаврик під час висвітлення конфлікту, пов'язаного з переходом Свято-Миколаївського храму з московського патріархату до Православної церкви України 8 квітня.
Про це повідомили коломийська міськрайонна газета “Вільний голос” та телеканал НТК.
Як розповіла Діана, вона прибула до храму на запрошення парафіян і отця Романа Грищука, щоб зафіксувати, як у храмі відбувається перше богослужіння парафії ПЦУ. Однак усе завершилося масовою бійкою, на них напали парафіяни УПЦ МП. На журналістку напали попри те, що вона чітко заявила, що є медійницею та виконує свої професійні обов'язки.
“Коли ми разом з отцями і парафіянами заходили до храму, з’явилися нападники – з дубинками, перцевими балончиками. На нашу адресу посипалися погрози. У наш бік полетіло каміння, пісок, розлючені люди трощили нас палицями. Я стала збоку, фіксувала події на відео, чітко і виразно повідомила, що я журналістка. Мене вдарили, потягнули за волосся… Хтось підхопив мене і втягнув до храму, щоб врятувати від розлюченого натовпу”, – розповіла вона “Вільному голосу”.
Проте, продовжила журналістка, у храм запустили з вогнегасників газ, і, коли вона разом з іншими виходила з храму, “нас люто били, мене потягнули за волосся вбік, били, зірвали журналістське посвідчення, хотіли відібрати техніку…”. Після цього з храму почалась евакуація.
“Били усіх, поки ми не вийшли за територію храму. Як тільки приїхала поліція, хвилин за 15, у мене прийняли заяву… Для зняття побоїв треба було прийти наступного дня туди, у Верхні Станівці. Не поїду, боюся за своє життя…” – розповіла журналістка.
Отець Роман Грищук, протоієрей, капелан Православної церкви України розповів, що Діану Лаврик били свідомо і цілеспрямовано: кидали каміння, били палицями.
“Те, що вона кричала: “Я журналіст!”, лиш додавало люті. Її, притулену до стіни храму, і ще двох хлопців ми врятували від розправи, втягнули до храму”, – додав він.
Журналістка написала заяву в поліцію, нині тривають слідчі дії. Також Діані довелося звернутися по медичну допомогу.
Діана Лаврик публікує матеріали в газеті “Вільний голос”, родом зі Львівщини, тимчасово мешкає в Коломиї, є членкинею Коломийської організації Національної спілки журналістів. Висвітлює актуальні теми сьогодення, останнім часом – про перехід церковних громад з УПЦ МП до ПЦУ.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1
1. У будинку для літніх людей в Одесі напали на журналіста "Думської" під час знімання
29.04.2025 Журналіст видання “Думська” зазнав нападу з боку персоналу під час знімання в комунальному Геріатричному будинку милосердя імені святого цілителя Пантелеймона.
Інцидент стався, коли кореспондент намагався ввійти до їдальні закладу, щоб сфотографувати їжу, яку подають підопічним. Про це йдеться в репортажі “Корупція на літніх: в Одесі муніципальний притулок закуповує продукти за завищеними у рази цінами”, опублікованому на сайті видання 24 квітня.
Редакція зазначає, що до них самі звернулися зі скаргами на вбогість раціону підопічні притулку і запросили журналіста медіа відвідати обід у закладі. Водночас видання зазначає, що геріатричний будинок святого Пантелеймона не закритий заклад, його можна відвідати на запрошення підопічних.
Коли репортер спробував увійти до їдальні, на нього накинулися кілька співробітниць закладу, намагаючись закрити об'єктив фотоапарата. Працівниці поводились агресивно, намагалися вибити техніку з рук кореспондента і навіть роздряпати йому обличчя.
Свої дії персонал пояснював карантинними заходами, які нібито діють у закладі, а також внутрішніми правилами, що забороняють перебування сторонніх осіб у приміщенні.
З міркувань безпеки та щоб уникнути можливих репресій щодо підопічних закладу, журналіст змушений був залишити територію установи.
Головний редактор “Думської” Юрій Басюк повідомив представнику Інституту масової інформації в Одеській області, що редакція вирішила не звертатися до правоохоронних органів та не розвивати ситуації через позицію самого журналіста, який не хотів сперечатися з працівниками закладу.
У редакції також повідомили, що репортер вирішив залишитись анонімним автором цього розслідування.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук назвав підстави, щоб стверджувати, що журналіст мав право проводити знімання в будинку для літніх людей.
“Якщо геріатричний будинок відкритий для населення вільно або за запрошенням, то його можна вважати громадським місцем, де не потрібно отримувати дозвіл на знімання. Крім того, доступ до інформації щодо діяльності підприємства комунальної власності не може обмежуватись. Як мінімум цих двох підстав досить для того, щоб стверджувати, що журналіст мав право проводити знімання в будинку для літніх людей, звісно з урахуванням того, що кожна людина в будинку може заборонити знімати особисто її”, – сказав юрист.
Водночас Володимир Зеленчук наголосив, що потрібно також враховувати наявність суспільного інтересу, який полягає в можливих ризиках корупційних правопорушень, які, на думку журналістів, стосуються діяльності цього закладу.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Інші види непрямого тиску – 1
1. Рівненський сайт знову поширив дискредитаційний матеріал щодо "Четвертої влади"
28.04.2025 Сайт “Рівненські новини” вкотре опублікував дискредитаційний матеріал щодо “Четвертої влади”, що побудований на розповіді народного депутата від “Слуги народу” Дмитра Соломчука, який стверджує, що він пригостив гречкою журналістку “Четвертої влади”. Головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч називає висловлювання депутата і публікацію сайту “Рівненських новин” брехнею.
Із ситуацією розбиралася представниця Інституту масової інформації в Рівненській області Ганна Калаур.
Матеріал “Рівненських новин” із заголовком “Я їх нагодував гречкою, – нардеп відверто розповів про свої стосунки з так званими “незалежними” журналістами у Рівному” був опублікований 16 квітня. З інтерв’ю Соломчука Суспільному “Рівненські новини” виокремили його розповідь про “смачну українську гречку” – із закидом, що після того, як депутат пригостив журналістку, “Четверта влада” про нього майже перестала згадувати.
Нагадаємо, у вересні 2024 року Громадянська мережа “Опора” опублікувала дослідження, де зазначила, що Дмитро Соломчук “прославився постійною роздачею продуктів у своїй приймальні для виборців”. Процес роздавання продуктів і внесення персональних даних пенсіонерів, які їх отримали, зафіксувала журналістка “Четвертої влади” Ольга Підгородецька. На запитання Суспільного про цю практику нардеп відповів історією про те, як “пригостив гречкою” журналістку.
“Так, я тоді запросив журналістку “Четвертої влади” до себе в офіс. Поставив каструлю, зварив їй гречку, пригостив їй гречкою, і вони про це не написали. Гречка досить була смачна, українська, від рівненських фермерів, від хмельницьких. Вирощена тут”, – розповів Дмитро Соломчук Суспільному.
Замість аналізу “гречкосійства” Соломчука “Рівненські новини” зробили акцент на окремому епізоді з журналісткою. “До слова, після цих гостин про Дмитра Соломчука, який представляє провладну партію “Слуга народу”, на сайті майже не згадують”, – натякає сайт. Також у статті присутні звинувачення на адресу “Четвертої влади” в недотриманні принципів непідкупності.
Авторка матеріалу про гречкосійство нардепа Соломчука, журналістка “Четвертої влади” Ольга Підгородецька в коментарі представниці ІМІ розповіла, що вважає публікацію “Рівненських новин” спробою дискредитації.
“По-перше, мене ніхто не запрошував на зустріч із народним депутатом Дмитром Соломчуком. Я як журналістка зв’язалася з його помічницею і домовилася про інтерв’ю, щоб дізнатися, що це за акція з роздаванням гречки й чому збирають особисті дані людей. Не пам’ятаю, щоб мала спробувати або їсти гречку в компанії нардепа з помічниками. Так, депутат дійсно показав каструлю з гречкою і запропонував спробувати, бо вони, мовляв, якраз мали сідати обідати з помічниками. Але я не збиралася писати про це, бо тема була інша”, – розповіла Ольга Підгородецька.
Журналістка припустила, що висловлювання нардепа могло бути піаром або ж він неправильно висловився. “Але це не означає, що я порушила журналістські стандарти чи стала частиною його піару. Як мінімум нардеп має публічно вибачитись особисто переді мною, а перед редакцією – задонатити на збір “Рівненський дрон”, – сказала вона.
Головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч на своїй фейсбук-сторінці назвав публікацію “Рівненських новин” брехнею. За його словами, головред сайту Андрій Андрощук “ретранслював і перебрехав брехню нардепа-популіста від “Слуги народу”.
“Дмитро Соломчук, прийму публічні вибачення за поширення недостовірної інформації донатом на дрон для 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ”, – написав Торбіч.
Як повідомляв ІМІ, “Рівненські новини” не вперше намагаються дискредитувати “Четверту владу”. У грудні 2024 року на сайті вийшло два наклепницькі матеріали проти розслідувачів.
Засновником сайту “Рівненські новини” є Андрій Андрощук, ексрадник колишнього голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка. Андрощук неодноразово ставав фігурантом матеріалів розслідувачів через поширення брехні про журналістку Інну Білецьку, а також водіння у нетверезому стані.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 2
1. Головред “Кременчуцької газети” подав заяву до поліції через фейкове ШІ-відео з ним
08.04.2025 Головний редактор видання “Кременчуцька газета” (Полтавська область) Олег Булашев написав до поліції заяву після того, як невідомі на Facebook-сторінці “Регіональні новини” розмістили згенероване штучним інтелектом відео за його участю. Булашев просить правоохоронців посприяти блокуванню цієї сторінки. На фейковому відео головред нібито коментує заклики кременчуцького депутата Богдана Лазоренка про вступ українців до ЗСУ. Про це журналіст розповів у коментарі полтавській представниці Інституту масової інформації Надії Кучер.
“У фейсбуці з’явилося відео, згенероване штучним інтелектом, на якому начебто я розповідаю, але навіть неозброєним оком можна побачити, що слова не збігаються з тим, як я на відео відкриваю рот. Цього відео я не робив, тож це чергова підробка, яка паплюжить моє ім’я”, – розповів Олег Булашев.
Він також додав, що просить поліцію виявити тих, хто користується його ім’ям, покарати їх відповідно до закону і заблокувати сторінку “Регіональні новини”.
Активність на сторінці “Регіональні новини” розпочалась у березні 2025 року. Тоді ж з'явилося перше відео – про депутата Кременчуцької міської ради Богдана Лазоренка. Сам депутат на своїй офіційній Facebook-сторінці спростував, що на відео він, і заявив, що замість нього на відео говорить штучний інтелект. Окрім згенерованих ШІ відео про депутата Кременчуцької міської ради, жодних інших відео на сторінці немає.
2. “Кіровоградська правда” повідомила про спробу фішингової атаки на видання
22.04.2025 Обласний друкований тижневик “Кіровоградська правда” зазнав масштабної фішингової атаки. Про це регіональному представникові ІМІ в Кіровоградській області Павлу Лісниченку повідомила редакторка видання Наталя Маринець.
За її словами, 18 квітня на робочий телефон видання протягом 20 хвилин надходили сповіщення про спроби отримати доступ до офіційної пошти та телеграм-каналу видання. Крім того, надходили повідомлення про буцімто отримання на цей номер різноманітних знижок, бонусів та відкриття кредитних лімітів.
“Оскільки до номера прив’язані всі наші офіційні канали комунікації, відчули певне занепокоєння. Втратити доступ до телеграм-каналу для нас було б критично”, – розповідає журналістка.
Вона зазначила, що, отримавши кілька десятків повідомлень, редакція почала перевіряти, чи не авторизувалися на їхніх ресурсах сторонні користувачі.
“Про всяк випадок змінили всі паролі та оновили двофакторну аутентифікацію. Крім того, повідомили про ситуацію кіберполіцію”, – додала Наталя Маринець.
Спробу зламу вона пов’язує з популярністю телеграм-каналу видання, завдяки якому “Кіровоградська правда” поєднує потреби різних аудиторій та має в регіоні реноме “газети з мемами”.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 7
1. Суд зобов’язав Апарат Ради дати відмову на запит ЖАР.INFO з указанням причини
01.04.2025 Сьомий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу Апарату Верховної Ради України (ВРУ) у справі за позовом редакції ЖАР.INFO щодо надання інформації про відрядження народних депутатів починаючи з дня широкомасштабного вторгнення і до дати запиту. Рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасував у частині зобов’язання Апарату ВРУ та управління з питань звернень громадян надати інформацію на запит онлайн-медіа. Про це стало відомо з рішення суду від 6 березня
Йдеться про скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року в частині зобов’язання управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України надати редакції інформацію на запит від 7 лютого 2024 року.
Нагадаємо, що Хмельницький окружний адміністративний суд тоді зобов’язав управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради надати інформацію журналістці онлайн-медіа ЖАР.INFO Альоні Березі про відрядження народних депутатів починаючи з дня широкомасштабного вторгнення і до дати запиту.
Апеляційна інстанція у своєму рішенні зазначила, що запит на інформацію журналістки онлайн-медіа, а саме за період із 24 лютого 2022 до 31 грудня 2023 року, збігається з періодом дії в Україні воєнного стану. Також зазначила, що в запитуваній інформації є інформація, зокрема, про терміни, місце, мету службових відряджень народних депутатів України та висновки про одержану інформацію, проведену роботу та її користь для України, що належить до категорії інформації з обмеженим доступом (частини 2 статті 6 закону).
Поряд з тим колегія суддів указала в рішенні, що на розпорядника публічної інформації покладається обов’язок доведення факту того, що доступ до інформації може бути обмежений. А зі змісту відповіді запитувачці управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради видно, що відповідач не дотримав вимог чинного законодавства щодо належного розгляду запиту на інформацію та надання відповіді.
На думку суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, адже неправильно обрав спосіб відновлення порушеного права позивачки, що й стало підставою для скасування рішення саме в цій частині. Також суд зобов’язав управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України повторно розглянути запит з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
Наразі онлайн-медіа ЖАР.INFO готується подавати касаційну скаргу. Про це ІМІ повідомила засновниця медіа Марія Турчина.
2. Журналістка виграла суд щодо надання інформації про втікачів через систему "Шлях"
01.04.2025 Журналістка Ольга Юсковець виграла в Державної служби з безпеки на транспорті справу щодо доступу до інформації. Суд зобов'язав установу надати їй інформацію про військовозобов’язаних, які виїхали з України за системою “Шлях” за поданням ліцензованих вантажоперевізників і не повернулися.
Таке рішення 12 березня 2025 року ухвалив Восьмий апеляційний адміністративний суд, повідомляє “Сила правди”.
Раніше Ольга Юсковець працювала журналісткою в редакції “Сила правди”, а з минулого року працює в Bihus.info.
Суд визнав запитувану інформацію суспільно важливою, а відмову Державної служби з безпеки на транспорті протиправною та зобов'язав повторно розглянути запит журналістки.
Зокрема, що Укртрансбезпека має надати інформацію, але з певним обмеженням. Суд вирішив, що Укртрансбезпека не муситиме надавати журналістці прізвища й імена водіїв-утікачів.
Також апеляційний суд скасував попереднє рішення Рівненського окружного адміністративного суду в цій справі. Нагадаємо, 30 травня 2024 року Рівненський окружний адміністративний суд задовольнив позов журналістки, визнавши протиправною відмову Державної служби з безпеки на транспорті. Держслужбу суд зобов’язав надати копії листів прикордонників з іменами порушників та з прихованою іншою інформацією про персональні дані, такі як номери документів та ідентифікаційний код. Укртрансбезпека оскаржила це рішення в апеляційному суді.
У квітні 2024 року тоді ще журналістка “Сили правди” Ольга Юсковець досліджувала зловживання із системою “Шлях” з боку військовозобов’язаних чоловіків та підприємств. Вона хотіла дізнатися, скільки військовозобов’язаних чоловіків не повернулися до України після виїзду через цю систему з 24.02.2022 до 31.03.2024. Однак Укртрансбезпека їй відмовила надати відповідь на запит. Тоді журналістка подала адміністративний позов. Ольга Юсковець наполягала, що така інформація резонансна і становить неабиякий суспільний інтерес. Поки судовий процес тривав, “Сила правди” опублікувала розслідування про те, як сотні, якщо не тисячі, українських чоловіків упродовж двох років війни безповоротно покинули Україну як водії міжнародних перевезень.
3. BIHUS.Info виграв суд в ексрозвідника Семочка
08.04.2025 Команда розслідувачів BIHUS.Info виграла суд у колишнього першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Про це повідомляється на Facebook-сторінці BIHUS.Info. Як зазначили в медіа, суди тривали шість років.
“2018 рік, розслідування про російські паспорти родини, маєтки в Козині і втручання СБУ у закупівлі ліків. З тих пір – суд тривалістю ось уже у шість років. І що тільки за цей час не витворяв розвідник і його адвокати! Приплітали до справи лівих людей, арештовували рахунки й майно журналістам і телеканалу, змушували по кілька разів спростовувати розслідування”, – зазначили в редакції.
Журналісти також розповіли, що одного разу справа пройшла всі три інстанції й через купу порушень її повернули на новий розгляд, а восени 2024 року Голосіївський суд Києва ухвалив рішення, щоб журналісти вдруге спростували розслідування і повторно виплатили Семочку вже сплачені кілька років тому гроші.
“Уявіть собі, що вас змушують вдруге заплатити вже давно закритий штраф або повторно звільняють з роботи, на якій ви вже три роки не працюєте. Дурість? Так, але ж це наші суди, тут і таке буває. Втім, недарма у суддів популярний жарт – “апеляція поправить”. Сьогодні Апеляційний суд Києва – поправив. Рішення скасоване, гроші журналістам повернути. Шкода тільки, що немає процедури – змусити тепер Семочка вийти в ефір і спростувати спростування”, – зазначили в редакції.
Нагадаємо, у жовтні 2018 року програма “Наші гроші з Денисом Бігусом” (Bihus.Info) оприлюднила розслідування про те, що перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко втручався в закупівлі ліків для діалізу, що спричинило зупинення закупівель і нестачу препаратів. Також журналісти вирахували родину посадовця і виявили, що за останні три роки її члени скупили три маєтки в Козині загальною вартістю близько 8 млн дол., що не корелює з офіційними доходами сім'ї. Окрім того, журналісти повідомили, що його родина має російські паспорти й часто буває на території окупованого Криму.
9 листопада 2018 року Семочко подав до суду про захист честі, гідності й ділової репутації та спростування недостовірної інформації на авторів розслідування про майно і російські паспорти його родини.
13 листопада 2020 року стало відомо, що Голосіївський районний суд Києва зобов'язав низку українських видань спростувати поширену ними інформацію про колишнього першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка як таку, що не відповідає дійсності й заподіює моральну шкоду.
Також у листопаді 2020 року суддя Голосіївського райсуду Києва Юрій Мазур після задоволення позову колишнього першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, не чекаючи оскарження рішення, видав виконавчий лист на примусове виконання рішення суду. Унаслідок чого приватний виконавець арештував рахунки 24 каналу та журналістів Дениса Бігуса і Лесі Іванової.
4. Рівненський суддя програв суд проти журналістів
17.04.2025 Верховний Суд постановив, що поширена в низці журналістських матеріалів викривальна інформація про суддю Рівненського міського суду Олександра Тимощука не є недостовірною і такою, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію.
Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 9 квітня 2025 року.
Авторка матеріалів, проти якої позивався суддя, Вікторія Мамотюк, у фейсбуці повідомила, що суд тривав впродовж 10 років.
“Ми двічі вигравали в першій інстанції, один раз – в апеляції, ще раз – “нічия”: тобто інформація, яку я опублікувала, начебто неправдива, але й спростовувати її не треба. Ні вашим ні нашим. І от нарешті Верховний Суд поставив остаточну крапку – і підтвердив правоту журналістів”, – повідомила Вікторія Мамотюк.
Верховний Суд своєю постановою частково задовольнив позов журналістки Вікторії Мамотюк, яка звернулася до суду після того, як Рівненський районний і Рівненський апеляційний суд вирішили, що частина матеріалів про суддю могла містити недостовірну інформацію. Також суд зобов'язав суддю Олександра Тимощука сплатити судовий збір.
У постанові Верховний Суд зауважує, що суди, які частково стали на бік Олександра Тимощука, не врахували, що в публікаціях Вікторії Мамотюк обговорювалося питання хабарництва в національних судах – теми, яка, на думку Верховного Суду, становить суспільний інтерес.
Також Верховний Суд неодноразово посилається на практику Європейського суду з прав людини стосовно важливості ЗМІ та свободи слова.
“Верховний Суд підкреслює, що в публікаціях позивач згадується як суддя, і використані авторами твердження свідчать про існування незаконної практики, яка може становити собою кримінальне правопорушення. Враховуючи тяжкість обвинувачень, ці твердження могли підірвати авторитет судової влади. [...] Причини, наведені судами для виправдання втручання в право на свободу вираження поглядів, не були “відповідними та достатніми”, – йдеться в постанові Верховного Суду.
Як повідомляв ІМІ, у 2015 році Олександр Тимощук подав позов про захист честі й гідності, відшкодування морального збитку проти Вікторії Мамотюк, яка на той час була журналісткою інтернет-видання “Голосно”. Крім спростування інформації, суддя вимагав 200 тисяч гривень компенсації моральної шкоди. Проте, як відомо з постанови Верховного Суду, попередньо суди закрили провадження в справі в частині відмови судді від стягнення моральної шкоди, і це рішення не оскаржувалось.
Крім Вікторії Мамотюк, відповідачами в справі були платформи, на яких були поширені матеріали, сайти “Все” і “Голосно”, колишній журналіст Олексій Кривошеєв і екс'юристка Ліана Диновська, яка нині є директоркою Рівненського міського центру соціальних служб.
Матеріали, які намагався визнати неправдивими Олександр Тимощук, стосувалися ймовірних зловживань судді, зокрема в справі про квартирне шахрайство.
“Все почалося з історії, де бабуся раптом “втратила” квартиру. Документи зникли прямісінько з рук судді, квартира опинилася в руках рієлторки, а сам Тимощук був у цій схемі далеко не статистом”, – розповідає Вікторія Мамотюк у фейсбуці.
Нагадаємо, суддя Олександр Тимощук є фігурантом журналістських розслідувань і викривальних матеріалів. Його звинувачували в хабарництві та інших зловживаннях на суддівській посаді.
5. Апеляційний суд зобов'язав Миколаївську ТЕЦ надати "МикВістям" дані про зарплати та премії
17.04.2025 Миколаївська Теплоелектроцентраль (ТЕЦ) програла головній редакторці онлайн-медіа “МикВісті” Катерині Середі апеляцію щодо надання публічної інформації про розмір заробітних плат і премій, виплачених керівництву та членам наглядової ради протягом 2023 року.
Катерина Середа повідомила Інституту масової інформації, що 14 квітня П’ятий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу ТЕЦ та залишив її без задоволення.
Понад рік тому, 24 січня 2024 року, Катерина Середа надіслала підприємству інформаційний запит, у якому просила надати інформацію про зарплати та премії, які отримав у 2023 році керівний склад Миколаївської ТЕЦ. Окремим пунктом запиту була інформація щодо сум винагород, компенсацій витрат та додаткових благ, що були надані членам наглядової ради приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”. У травні 2024 року видання звернулось із позовом до суду, щоб зобовʼязати ТЕЦ оприлюднити дані про зарплати. Миколаївський окружний адміністративний суд 17 лютого в повному обсязі задовольнив позов “МикВістей” до Миколаївської ТЕЦ.
Не погоджуючись із рішенням суду, у своїй апеляційній скарзі Миколаївська ТЕЦ посилалася на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи й просила скасувати рішення Миколаївського окружного адмінсуду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Миколаївська ТЕЦ наголошувала, що, попри те що 100% акцій підприємства належать державі, належить до юридичних осіб приватного права.
Крім того, компанія посилалася на статут, згідно з яким голова правління зобов’язаний не розголошувати інформацію, яка становить службову або комерційну таємницю.
Однак апеляційний суд не погодився з доводами представників Миколаївської ТЕЦ. Колегія суддів дослідила накази підприємства, якими затверджено перелік відомостей, що належать до конфіденційної інформації та становлять комерційну таємницю. Відповідно до цих наказів Миколаївської ТЕЦ, до комерційної таємниці зараховано, зокрема, відомості про посадовий оклад працівників, умови контракту з головою та членами наглядової ради, грейди та схеми окладів для визначення розміру винагороди працівників компанії. Однак суд вважає, що посилання ТЕЦ на зарахування запитуваної інформації до комерційної таємниці чи конфіденційної інформації суперечить вимогам Закону України “Про доступ до публічної інформації” та Закону “Про інформацію”, оскільки компанія належить державі.
У результаті суд залишив без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду та зобов’язав Миколаївську ТЕЦ надати всю запитувану інформацію про зарплати та винагороди керівництва підприємства та наглядової ради. Постанова суду набрала законної сили 14 квітня.
Інтереси Катерини Середи як позивачки на суді представляла адвокатка, керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк.
18.04.2025 Головна редакторка полтавського видання “Коло” Тетяна Цирульник програла суд за позовом до екссекретаря Полтавської міської ради Андрія Карпова, з яким судиться через кіберцькування. 18 квітня Октябрський районний суд Полтави відхилив її позов до Карпова про захист честі та гідності.
Про це Тетяна Цирульник розповіла представниці ІМІ в Полтавській області Надії Кучер.
Адвокат журналістки Дмитро Семеха в коментарі полтавській представниці ІМІ припустив, що суддя, ймовірно, керувалася висновком лінгвістичної експертизи, у якому, за словами юриста, йшлося про те, що допис Карпова – оціночне судження. Журналістка та її адвокат зазначили, що планують подавати апеляцію.
Як повідомляв ІМІ, у лютому 2023 року головна редакторка полтавського сайту “Коло” Тетяна Цирульник подала позов проти секретаря Полтавської міської ради Андрія Карпова, після того як зазнала кіберцькування через новину про секретаря Полтавської міської ради Андрія Карпова.
У позові щодо захисту честі, гідності та ділової репутації журналістка вимагала визнати допис Карпова таким, що принижує її честь і гідність, визнати недостовірною інформацією ту частину допису посадовця, де він говорить про брехню журналістів стосовно його зарплати нібито в понад 100 тисяч гривень, та відшкодувати їй моральний збиток, який оцінила в 100 тисяч гривень.
У новині від 26 жовтня 2022 року під заголовком “Це плата за 8 років Вата Шоу: Андрій Карпов, секретар міської ради Полтави збирає собі на операцію” йшлося з посиланням на телеграм-канал посадовця про його лікування та збір коштів.
Цю новину Карпов розмістив на своїх сторінках у соціальних мережах, зробивши скріншоти із сайту “Коло”. Посадовець звинуватив журналістку в перекручуванні інформації, заявив, що та начебто написала новину із заголовком “Карпов збирає гроші на операцію по збільшенню / зменшенню чл*на”. Після цього прихильники Карпова почали принижувати та ображати журналістку в коментарях під його дописом у Facebook.
7. Суд відмовив засудженому за коригування вогню в позові до Преступности.НЕТ
28.04.2025 Центральний районний суд Миколаєва відмовив позивачу, місцевому жителю Михайлу Змієвському в задоволенні його позову до онлайн-медіа “Преступности.НЕТ” (ТОВ “Компанія Українська Медіа Група”) щодо спростування інформації про його затримання та причетність до коригування вогню по українських позиціях у Миколаївській області.
Таке рішення суд ухвалив 11 квітня 2025 року, про це в коментарі представниці Інституту масової інформації в Миколаївській області Катерині Середі повідомив головний редактор видання Анатолій Чубаченко.
Видання 15 липня 2022 року у своєму телеграм-каналі опублікувало пост про факт затримання Службою безпеки України чоловіка за підозрою в коригуванні вогню по Миколаєву та Баштанці на користь РФ. Водночас медіа оприлюднило прізвище та виклало незаблюрене фото чоловіка. Саме щодо цієї публікації Михайло Змієвський подав позов до суду, вимагаючи спростувати інформацію про його затримання та причетність до інкримінованих злочинів.
“Цей суд тривав декілька років. Людина, яку затримали за підозрою в корегуванні обстрілів Баштанки та Миколаєва, подала до нас позов через те, що вважала, що поширена нами інформація недостовірна. Під час розгляду судом справи про корегування декілька місяців тому в суді першої інстанції його визнали винним в інкримінованих злочинах і засудили до 11 років позбавлення волі. Фактично рішення суду в справі, у якій його затримали, підтвердило інформацію, яку ми опублікували: що він був затриманий саме через те, що йому інкримінували”, – розповів Анатолій Чубаченко.
Журналіст вважає, що чоловік подасть апеляційну скаргу. “Ми задоволені рішенням суду, ми вважаємо, що суспільство має знати подібну інформацію, це важливо на сьогоднішній час”, – сказав Анатолій Чубаченко.
Також він додав, що суд визнав правомірним використання фотографії, оскільки позивач сам її публічно розмістив у соцмережах. Суд звернув увагу на те, що публікація стосувалася суспільно важливої події – затримання особи, яка, за офіційними даними, могла коригувати обстріли. У такому контексті, в період воєнного стану, застосовуються положення законів України “Про інформацію” та “Про медіа”, які дозволяють поширення суспільно значущої інформації з офіційних джерел.
Мешканець Баштанки Михайло Змієвський у 2022 році активно поширював у проросійських телеграм-каналах інформацію про розташування українських військових підрозділів, що створювало реальні загрози для захисників, йдеться у вироку суду, який цитує Преступности.НЕТ.
Служба безпеки України 15 липня 2022 року повідомила про затримання мешканця Миколаївщини за підозрою в коригуванні російських обстрілів по регіону. 20 грудня 2024 року суд призначив чоловіку 11 років позбавлення волі, визнавши винним за кількома статтями Кримінального кодексу, зокрема щодо поширення інформації про переміщення зброї та заперечення збройної агресії РФ проти України.
Реакція журналістської спільноти – 1
17.04.2025 Медіарух, українські журналісти та медійники, закликають правоохоронні органи оперативно і всебічно розслідувати напад на відомого українського журналіста й виконавчого продюсера Суспільного Мовлення Юрія Макарова, знайти виконавців і чітко встановити мотиви нападу на журналіста.
Про це йдеться в заяві Медіаруху, яку, зокрема, підписав Інститут масової інформації.
Медіаспільнота не відкидає, що мотивом нападу на Макарова є його професійна журналістська діяльність та громадянська позиція щодо російсько-української війни.
Також автори заяви закликають міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка взяти розслідування цього нападу під особистий контроль та забезпечити регулярне інформування суспільства про перебіг слідчих дій.
“Напади на журналістів є неприпустимими в демократичному суспільстві. Їхнє розслідування має бути пріоритетом для держави, яка декларує відданість принципам свободи слова і прав людини”, – йдеться в заяві.
Help us be even more cool!
