Барометр свобода слова за серпень 2023 року
У серпні експерти ІМІ зафіксували 10 злочинів проти свободи слова в Україні. З них шість вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова".
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, – обстріли журналістів, кіберзлочини, знищення офісу редакції та юридичний тиск.
Водночас ІМІ зафіксував чотири порушення свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та юридичний тиск.
Під російський обстріл на Донеччині потрапила знімальна група Радіо Свобода під час їхньої роботи. У складі групи були репортерка Євгенія Китаїва, операторка Анна Кудрявцева та водій Володимир Явнюк. Внаслідок обстрілу було пошкоджене авто. Знімальна група не постраждала.
У Чернігові внаслідок удару російської ракети в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка в центрі 19 серпня було зруйновано офіс видання "Челайн". Як розповів ІМІ редактор "Челайну" Павло Солодовник, редакція залишилася без приміщення. Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання – ноутбуки, комп'ютери, камери та мікрофони. Водночас на момент обстрілу нікого зі співробітників в офісі не було, тому з них ніхто не постраждав.
Крім того, Росія оголосила в розшук українську журналістку Яніну Соколову. Журналістка іронічно відреагувала на новину про розшук, зазначивши, що "вже почала переживати, що моя русофобія недостатня. Тому я рада, що вони це зробили".
Редакція ZN.UA повідомила про DDoS-атаки з боку російських хакерів у ніч на 9 серпня. Сайт перебував під атакою впродовж декількох годин, через що читачі не могли отримувати інформацію. Проте виданню вдалося відбити атаку і відновити роботу сайту.
Крім того, російські окупанти в ніч на 21 серпня зламали телеграм-канал українського видання "РІА Мелітополь", який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область). Відповідну заяву медіа опублікувало в себе на сайті. Редакція зазначила, що "рашисти виставили свої ганебні новини в тг-каналі, змінили назву каналу на російську та фото".
У соцмережі Facebook поширюють фейкову статтю журналістки з Чернігова Ірини Синельник, яка співпрацює з інформаційним агентством УНІАН. Матеріал був опублікований на фейковій сторінці агентства. На платформі матеріал поширюють через рекламу. В матеріалі, підписаному від її імені, йдеться про великі втрати української армії та необхідність домовлятися з російським президентом Володимиром Путіним.
Серед чотирьох порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та юридичний тиск.
Випадки перешкоджання зафіксовано в Дніпрі та Києві. У Києві голова Оболонського районного суду міста Києва Олена Жежера заборонила журналістці медійного проєкту Watchers Аліні Кондратенко аудіо- та фотофіксацію судового засідання.
Журналістка прийшла на засідання в справі за звинуваченням громадянина РФ у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення зброї та боєприпасів до України, переміщення або розміщення Збройних сил України. "Я хотіла зробити пару фото та записати на диктофон, щоб потім прослухати й написати статтю", – розповіла Аліна та додала, що засідання є відкритим і рішень про закрите слухання ухвалено не було.
У Дніпрі видання "Дніпро оперативний" уже не вперше отримало листа на редакційну пошту про нібито замінування редакції. Проте після перевірки вибухівку не знайшли. Раніше редакція отримала аналогічного листа в травні цього року. Тоді поліцейські також не знайшли вибухівки.
Один випадок обмеження доступу до публічної інформації ІМІ зафіксував у Запоріжжі. Так, департамент муніципального управління Запорізької міської ради відмовив журналістам Запорізького центру розслідувань надати акти виконаних робіт щодо ремонту доріг у Запоріжжі, які були проведені з початку липня до кінця серпня 2023 року. Відмову аргументували тим, що така інформація може завдати шкоди національній безпеці.
Юридичний тиск зафіксовано стосовно журналістки видання "Волинь Online", проти якої група компаній "Техноторг" подала судовий позов через її розслідування про діяльність підприємств. Позивачі вимагають визнання інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію, а також стягнути з Метельської 750 тис. грн компенсації моральної шкоди.
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Обстріли журналістів – 1
1. Знімальна група Радіо Свобода потрапила на Донеччині під обстріл
30.08.2023 Знімальна група Радіо Свобода потрапила 30 серпня під ракетний обстріл у Донецькій області. Про це повідомляється на сайті мовника.
Інцидент стався під час роботи знімальної групи – репортерки Євгенії Китаївої та операторки Анни Кудрявцевої. У складі групи був також водій Володимир Явнюк.
Внаслідок обстрілу було пошкоджене авто. Знімальна група не постраждала.
Радіо Свобода зазначає, що журналістки долучилися до їхньої редакції як фронтові кореспондентки нещодавно. Вони мають значний досвід роботи біля лінії фронту.
Анна Кудрявцева знімає на фронті з 2014 року. Євгенія Китаїва працює в зоні бойових дій із 2015-го. Разом вони працюють уже сім років. Водій Володимир Явнюк співпрацює з Радіо Свобода з 2021 року.
Знищення офісів медіа – 1
1. Під час російського обстрілу Чернігова було зруйновано офіс видання “Челайн”
19.08.2023 Офіс редакції видання “Челайн” був зруйнований внаслідок удару російської ракети в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка в центрі Чернігова 19 серпня.
Про це представнику ІМІ у Чернігівській області повідомив редактор “Челайну” Павло Солодовник.
За його словами, редакція залишилася без приміщення.
“У нашої редакції не стало приміщення, в якому ми народилися і пропрацювали всі сім років. На щастя, у суботу (день обстрілу - ред.) в редакції не було нікого. Хоча нас запрошували висвітлювати той злощасний “дроновий” захід, але ми відмовилися. На щастя, всі працівники редакції живі”, - розповів він.
Як відомо, 19 серпня близько 11:30 російська армія ракетою “Іскандер М” вдарила по центру Чернігова в обласний музично-драматичний театр. Внаслідок ракетного удару росіян 163 людини постраждали: сім — загинуло, 156 — поранених.
Орендоване редакцією приміщення знаходиться в центральній частині Чернігова за кілька десятків метрів від епіцентру влучання російської ракети.
Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання - ноутбуки, комп'ютери, камери та мікрофони.
Редакція “Челайну” продовжує роботу та вже орендувала інше приміщення.
“Зараз ми активно займаємося переїздом в інше приміщення, забираємо з обвалів вцілілі речі, люди працюють з дому, ходимо на зйомки. Тобто, намагаємося повноцінно працювати для наших читачів і глядачів. Адже ми усвідомлюємо, наскільки важливо нині для людей отримувати інформацію про безпекову ситуацію, новини про основні події регіону і країни загалом. Попри все – ми вистоїмо і ми працюємо далі”, - сказав Павло Солодовник.
Як повідомляв ІМІ, 19 серпня журналіст онлайн-видання “Час Чернігівський” Арсен Чепурний отримав поранення руки внаслідок удару російської ракети “Іскандер М” в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка в центрі Чернігова. Він разом із оператором сайту Дмитром Фальчевським в момент вибуху перебували в приміщенні театру, де відкрилася виставка дронів “Люті пташки летять у Чернігів”.
Кіберзлочини – 3
1. Редакція ZN.UA повідомила, що російські хакери атакували їхній сайт
09.08.2023 Редакція ZN.UA повідомила, що сайт медіа зазнав DDoS-атаки з боку російських хакерів у ніч на 9 серпня. Про це видання повідомило зранку 9 серпня у своєму телеграм-каналі.
Сайт перебував під атакою упродовж декількох годин, через що читачі не могли отримувати інформацію.
Станом на 10 ранку сайт видання вже працює.
Як повідомляв ІМІ, 16 березня 2023 року сайт ZN.ua зазнав хакерської атаки.
2. Окупанти зламали телеграм-канал "РІА Мелитополь" та поширюють там свою пропаганду
21.08.2023 Російські окупанти в ніч на 21 серпня зламали телеграм-канал українського видання "РІА Мелітополь", який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область).
Відповідну заяву медіа опублікувало у себе на сайті. Редакція зазначила, що "рашисти виставили свої ганебні новини в тг-каналі, змінили назву каналу на російську та фото".
"Зараз ми потребуємо підтримки. Звертаємося до всіх ЗМІ, телеграм-каналів із проханням підтримати нас інформаційно. Розповсюдити посилання на новий тг-канал "РІА Мелітополь" ("РІА Південь") https://t.me/riamelitopolua", – зазначила редакція.
Як повідомили джерела ІМІ, адміністратори каналу "РІА Мелітополь" ("РІА Південь") наразі не мають доступу до облікового запису. На момент зламу, додали джерела ІМІ, телеграм-канал налічував 79 тисяч підписників.
Наразі редакція створила новий телеграм-канал і сподівається на те, що всі підписники перейдуть на нього і не піддадуться пропаганді окупантів. Новий телеграм-канал станом на 14-ту годину вже має понад 14 тисяч підписників.
За інформацією міського голови Мелітополя Івана Федорова, одночасно з "РІА Мелітополь" окупанти зламали ще кілька проукраїнських телеграм-каналів, які з першого дня війни "невтомно доносили жахливу правду про життя на ТОТ та постійно отримували погрози від окупантів".
"Рашисти хочуть обмежити доступ до об'єктивної інформації та змусити мешканців окупованих територій споживати виключно їхню пропаганду. […] Все, що ви зараз бачите у групах, – дії ворога. Власники каналів не мають доступу до адміністрування. Прошу вас подбати про особисту безпеку! Вийдіть зі зламаних чатів та відпишіться від зламаних новинних груп", – написав у телеграмі Федоров та порадив читати новини окупованого півдня України на сайті "РІА Мелітополь" ("РІА Південь") та в їхньому новому телеграм-каналі.
3. У Facebook поширюють фейкову статтю журналістки з Чернігова з підробленої сторінки УНІАН
28.08.2023 У соцмережі Facebook з'явилася фейкова стаття журналістки з Чернігова Ірини Синельник, яка співпрацює з інформаційним агентством УНІАН. Матеріал був опублікований на фейковій сторінці агентства. На платформі матеріал поширюють через рекламу.
Про це журналістка розповіла представнику ІМІ в Чернігівській області.
За словами Ірини, в матеріалі, підписаному від її імені, йдеться про великі втрати української армії та необхідність домовлятися з російським президентом Володимиром Путіним.
“Останнім часом зʼявилися фейкові сайти всеукраїнських видань, на яких за підписами журналістів цих видань опубліковано статті, що відтворюють російські наративи. Журналісти, звичайно, не знають, що їхнє імʼя використали. Така історія трапилась і зі мною. У фейсбуці ці матеріали поширюють на рекламі. Якщо посилання публікацій УНІАН завершується “html”, то фейкова – “php”. У цьому й різниця, вигляд сторінки візуально ідентичний з оригіналом”, – зазначила Ірина Синельник.
Фактчекери з проєкту “По той бік новин” звертають увагу, що ця практика російських вкидів через рекламні публікації у фейсбук стає дедалі поширенішою.
“Стрічка новин буквально тоне в проплачених дописах із позначкою “реклама”. Усі вони сіють “зраду” і відверту брехню. Короткий переказ – українська влада погрузла в корупції, західна допомога “йде в пісок”; військові не можуть протистояти російській ракетній навалі, а тому потрібно терміново домовлятися; щойно мобілізованих без підготовки відправляють на забій”, – зазначає проєкт.
Окрім УНІАН були знайдені підроблені сторінки сайту Obozrevatel та видання “РБК-Україна”, повідомляють фактчекери з “По той бік новин”.
Алгоритм створення підробок такий: беруть відомі сайти й повністю копіюють дизайн та назву сайтів, але з іншим доменним ім’ям.
Наприклад, фейковий сайт, який видає себе за видання Obozrevatel з такою назвою, має домен “ltd”, а на справжньому – “com”. Після розміщення на таких сайтах фейкових матеріалів за підписом справжніх співробітників такі статті масово поширюються в українському сегменті фейсбук через рекламний алгоритм.
Чернігівська журналістка Ірина Синельник, ім'я якої використали для просування російських наративів в такий спосіб, повідомила ІМІ, що вже звернулася до Служби безпеки України щодо цього факту.
Як повідомляв ІМІ, у квітні в мережі з'явився фейковий сайт, який імітує сайт онлайн-видання “Українська правда”. Журналіст Павло Казарін звернув увагу на те, що від його імені опублікували на сайті-клоні УП нібито його колонку. “Українська правда” звернулася за цим фактом до СБУ.
У березні 2023 року редакція РБК-Україна звернулася до кіберполіції через підробку їхнього сайту та фейковий матеріал із критикою Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. У червні 2022 року видання “РБК-Україна” повідомляло, що зловмисники від імені редакції через соціальні мережі рекламували соцопитування, до якого редакція не має жодного стосунку. Тоді видання звернулося до Національної поліції, СБУ та Міністерства цифрової трансформації щодо цього питання.
Також про створення фейкових сайтів-клонів Обозреватель та Укрінформ.
Юридичний тиск – 1
1. В РФ оголосили у розшук українську журналістку Яніну Соколову
07.08.2023 МВС Росії оголосило українську журналістку Яніну Соколову у розшук. Про це повідомляє російське пропагандистське медіа ТАСС з посиланням на базу МВС РФ.
"Соколова Яніна Михайлівна розшукується за статтею КК", - йдеться у базі розшуку.
У березні Росфінмоніторинг додав Соколову до списку "терористів та екстремістів".
Нагадаємо, Яніна Соколова, українська журналістка, телеведуча, авторка програми "Рандеву" на 5 каналі, а також ведуча авторського YouTube-проєкту "Вечер с Яниной Соколовой".
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 2
1. Видання "Дніпро оперативний" отримало листа про нібито мінування. Проте вибухівки не знайшли
09.08.2023 Видання “Дніпро оперативний” отримало на редакційну пошту листа про нібито замінування редакції. Проте після перевірки вибухівку не знайшли.
Про це у коментарі представниці ІМІ в Дніпрі та області розповіла головна редакторка “Дніпро оперативний” Олеся Антошкіна.
За її словами, це вже не вперше редакція отримує листи такого змісту.
“Нічого нового. Лист прийшов на пошту в спамі з вимаганням 170 біткоїнів від Малюка (голова Служби безпеки України Василь Малюк - ред.). Приходять поліцейські, пишуть свої документи і йдуть. В офісі вже всі звикли і не реагують ніяк", — розповіла Олеся Антошкіна.
Вона додала, що не знає, чому обирають щоразу саме їхню редакцію. Лист, де повідомляють про замінування, зазначила Олеся Антошкіна, отримали ще безліч адресатів. Також в листі вказано, які саме об'єкти нібито заміновано.
На сайті Дніпровської міської ради в ранковому зведені 9 серпня про надзвичайні події в місті вказано, що було два листи про мінування.
“Співробітники поліції провели зовнішнє обстеження приміщень 154 дитячих садочків, будівлі СБУ та будівлі редакції “Дніпро оперативний”. Також обстежили приміщення адміністрації, 58 торгівельних центрів, 8 районних судів та аеропорту”, — повідомила міськрада.
Як повідомляв ІМІ, 21 травня 2023 року “Дніпро оперативний” отримав листа про нібито замінування редакції. Тоді поліцейські також не знайшли вибухівки. Вимоги були такі ж як і цього разу — 170 біткоїнів. А нібито замінованими виявилися понад 400 об'єктів у місті.
2. У суді Києва журналістці заборонили аудіофіксацію засідання
29.08.2023 Журналістка медійного проєкту Watchers Аліна Кондратенко повідомила, що голова Оболонського районного суду міста Києва Олена Жежера заборонила їй аудіо- та фотофіксацію судового засідання.
Інцидент стався 29 серпня, повідомила ІМІ Аліна Кондратенко.
За словами журналістки, її пустили на судове засідання, але заборонили вести фіксацію.
“Я хотіла зробити пару фото та записати на диктофон, щоб потім прослухати і написати статтю”, – розповіла Аліна та додала, що засідання є відкритим і рішень про закрите слухання ухвалено не було.
Журналістка прийшла на засідання в справі за звинуваченням громадянина РФ у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення зброї та боєприпасів до України, переміщення або розміщення Збройних сил України.
“Нині я на засіданні, адже всім відомо, і судді, звісно, теж, що рішень про закрите слухання ухвалено не було. Цікаво, що суддя ініціативно заборонила мені робити фото та робити аудіозапис. Адже сторони не подавали клопотань щодо обмеження фотофіксації. Суддя також не пояснила причину заборони, не послалася на жодну норму”, – розповіла журналістка.
Також вона додала, що, поки чекала в коридорі початку засідання, суддя дорогою до зали суду сказала, що не пустить її на засідання. “Причин також не пояснила”, – сказала Кондратенко.
ІМІ не вдалося отримати коментар Оболонського райсуду. Аліні Кондратенко в кабінеті керівника апарату суду повідомили, що відповідальна за комунікацію з пресою людина перебуває на лікарняному.
Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що журналіст має право фіксувати судовий процес на портативні аудіозаписувальні пристрої.
“Кримінальний процесуальний кодекс передбачає, що “кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду” (ч. 6 ст. 27 КПК). Тобто могли заборонити фотознімання, але не аудіозапис на телефон. Це особливість кримінального процесу, інші процесуальні кодекси містять дещо відмінне регулювання гласності судових засідань”, – зазначив юрист.
Як повідомляв ІМІ, 2 грудня 2022 року журналістка медійного проєкту Watchers Аліна Кондратенко повідомила, що речниця Солом'янського районного суду Києва Альона Пєтухова порвала при ній її клопотання про доступ до відкритого судового засідання. Пєтухова пояснила ІМІ, що порвала роздруковане клопотання, бо на ньому не було електронного підпису і через це він не відповідав нормам законодавства. Після того як журналістка на новому листі написала рукою нове клопотання і поставила свій підпис, його прийняли.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ до публічної інформації – 1
31.08.2023 Департамент муніципального управління Запорізької міської ради відмовив журналістам Запорізького центру розслідувань надати акти виконаних робіт щодо ремонту доріг у Запоріжжі, які були проведені з початку липня до кінця серпня 2023 року. Відмову аргументували тим, що така інформація може завдати шкоди національній безпеці.
Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомив керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров.
За його словами, посадовці відстрочили надання відповіді на запит до кінця воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Із запитом на отримання вищевказаної інформації журналісти звернулися 21 серпня та отримали відповідь 28 серпня. У відповідь посадовці повідомили таке:
“Враховуючи, що копії запитуваних документів містять інформацію щодо ремонту об’єктів, а саме автомобільних доріг, які відносяться до лінійного комплексу інженерних споруд, призначених для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів та примикає до об’єктів інфраструктури міста, у тому числі критичної, розголошення такої інформації може завдати шкоду інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку тощо”.
Водночас Сергій Сидоров звернув увагу на те, що департамент публікував фото ремонту доріг на своїй фейсбук-сторінці. Він вважає, що інформацію приховують.
“Третина міста бачила, де саме ці дороги ремонтують. Департамент як замовник робіт майже щодня постив фото на своїй сторінці у фейсбуці, як файно працюють підрядники, і за цими фото локації ремонту теж ідентифікуються. Тому зараз розповідати, що саме в актах виконаних робіт якісь страшні таємниці ховаються і треба їх від росіян ховати, – це не дуже розумно”, – зазначив керівник Запорізького центру розслідувань.
Про те, що місцева влада відмовила їм у запиті, журналісти Запорізького центру розслідувань повідомили на своїй фейсбук-сторінці:
“Влада не захотіла надати нам акти виконаних робіт по ремонту доріг у Запоріжжі, бо зараз війна. Мабуть, думають, що росіяни не пошкодують “Іскандера” чи “Калібра” на кожну відремонтовану діляночку. А ми просто не можемо зрозуміти, як за півтора місяця у двох районах можна замінити асфальту на 7 мільйонів”.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначив, що відмова надати інформацію з боку посадовців є неправомірною.
“Якщо брати загалом відповідь, то вона є неправомірною відмовою оскільки журналістів відіслали до “Прозоро”: мовляв, там уся відкрита інформація. А це суперечить ч. 2 ст. 22 закону про доступ до публічної інформації. Розпорядник мав би надати копії документів, вилучивши з них ту інформацію, яку він вважає такою, що з обмеженим доступом (ч. 8 ст. 7 того ж закону)”, – сказав Роман Головенко.
Як повідомив Сергій Сидоров, редакція вже підготувала скаргу на дії посадовців на адресу уповноваженого з прав людини.
За даними сайту Запорізького центру розслідувань, департамент муніципального управління створено в Запоріжжі нещодавно, його очолює Віталій Лисенко. Департамент підпорядкований заступнику міського голови Степану Махсмі – колишньому секретарю Маріупольської міськради. Його призначили на посаду заступника вже в Запоріжжі за квотою “Метінвесту”.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Зловживання позовами проти ЗМІ – 1
1. На журналістку "Волинь Online" подали до суду з вимогою відшкодувати 750 тис. грн
25.08.2023 Головна редакторка інтернет-видання “Волинь Online” Мар'яна Метельська повідомила, що група компаній “Техноторг” подала судовий позов проти неї через її розслідування про діяльність підприємств.
Про це Мар'яна Метельська повідомила представниці ІМІ у Волинській області та на своїй фейсбук-сторінці.
За словами журналістки, 11 липня на сайті видання вийшло її розслідування “Можна купити російські запчастини “на залишках”: поблизу Луцька працює фірма, власники якої мають зв’язок з агресором”. У розслідуванні йшлося про співпрацю “Техноторгу” з Росією та Білоруссю.
Як розповіла ІМІ Метельська, позиваються проти неї п’ять підприємств “Техноторгу”. Вони подали позов про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію. Позивачі вимагають спростувати інформацію та стягнути з Метельської 750 тис. грн компенсації моральної шкоди.
“Дані про компанії “Техноторгу” (їх декілька десятків), які зареєстровані в Миколаєві, я брала із судових реєстрів та в наших партнерів YouControl, які завжди мають досьє на кожну компанію України. Ці дані не вигадані, ніяких додуманих фактів у статті не було”, – написала у фейсбуку журналістка.
Метельська вважає позов тиском на неї як на журналістку і відстоюватиме своє право в суді.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція журналістської спільноти – 2
1. У Полтаві журналісти просять службової перевірки щодо керівника пресслужби міськради
01.08.2023 У Полтаві журналісти просять провести службову перевірку діяльності начальника відділу – керівника пресслужби Полтавської міської ради Олександра Дедюхіна щодо порушення законів, які регламентують роботу журналістів та забезпечують право на інформацію.
Відповідне колективне звернення журналісти передали 1 серпня новопризначеній секретарці Полтавської міської ради та в.о міського голови Катерині Ямщиковій.
Листа підписали 11 журналістів та головних редакторів полтавських медіа, повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.
У листі журналісти скаржаться на роботу Дедюхіна, який був призначений на посаду в червні, а також надають пропозиції щодо покращення комунікації.
"Ми звертаємо вашу увагу на те, що Олександр Дедюхін є депутатом Полтавської міської ради, що може свідчити про його політичну заангажованість. Нами було помічено, що керівник обирає тон висвітлення діяльності міської ради залежно від того, яку фракцію презентує, а не від реальної виконаної роботи. Очільник пресслужби, зацікавлений у якісній комунікації зі ЗМІ та громадою, має бути незалежним та незаангажованим. До того ж призначення людини, яка належить до однієї з політичних фракцій міської ради, суперечить принципу прозорості, підзвітності та відкритості. Ба більше, має ознаки конфлікту інтересів, а також суперечить заданому Урядом та Парламентом вектора законодавства, що нині спрямований на деполітизацію держслужби", – зазначено у зверненні.
У зверненні журналісти зазначають, що Олександр Дедюхін, уже обіймаючи посаду, дозволяв собі образливі висловлювання щодо журналістів; у медійників і досі відсутня можливість оперативного, повного, живого спілкування з посадовими особами Полтавської міської ради, зокрема – із заступниками міського голови, керівниками департаментів тощо; необхідні для роботи коментарі практично неможливо отримати оперативно.
Також журналісти закидають, що до цього часу не було створено зручного для медійників каналу комунікації, як було анонсовано під час першої зустрічі з Дедюхіним. Повідомлення про більшість офіційних заходів (засідання виконавчого комітету, постійних депутатських комісій, сесійних засідань тощо), а також заходів, що мають суперечливий характер чи стосуються бюджетних коштів, оголошуються пресслужбою Полтавської міської ради із запізненням або взагалі не анонсуються, зауважують журналісти.
"Медійники стикаються з неналежним виконанням посадових обов'язків керівником пресслужби Полтавської міської ради. Мова йде про ігнорування Закону "Про медіа". Попри те що Олександр Дедюхін анонсував рух у бік відкритості міської ради, у медійників, навіть за наявності журналістського посвідчення виникають проблеми з тим, щоб потрапити в приміщення міської ради. Керівник пресслужби ПМР жодним чином не сприяє врегулюванню ситуації згідно з чинним законодавством", – йдеться у зверненні.
Крім того, журналісти зазначили, що призначення на посаду відбулося без проведення прозорого конкурсу, а їм лише повідомили про ухвалене рішення. "На посаду призначили людину, що не відповідає вимогам до посадових обов'язків, не має профільної освіти та досвіду роботи. Під час першої зустрічі з медійною спільнотою міста Олександр Дедюхін не представив концепції розвитку напряму та комунікаційної стратегії роботи міської ради та виконкому", – йдеться у зверненні.
Журналісти вимагають провести круглий стіл за участю головних редакторів, журналістів та спецкореспондентів Полтави з Катериною Ямщиковою та керівником пресслужби міської ради Олександром Дедюхіним, щоб обговорити конфліктні питання та шляхи розв'язання, розробити чіткий та прозорий алгоритм співпраці "для зменшення невиправданих бюрократичних перепон у співпраці ЗМІ та влади".
Також журналісти пропонують, якщо за результатами проведеної службової перевірки факт порушення законів буде підтверджено або якщо подальша ефективна робота буде неможливою, "звільнити Олександра Дедюхіна з посади керівника пресслужби та провести прозорий та відкритий конкурс, шляхом якого обрати нового керівника пресслужби ПМР".
У коментарі полтавській представниці ІМІ Олександр Дедюхін сказав, що про журналістське звернення йому поки що нічого не відомо.
"Щодо круглого столу, я ніколи не відмовляв журналістам у спілкуванні. Отже, все залежить від Катерини Леонідівни (мається на увазі Катерина Ямщикова. – Прим. авт.)", – прокоментував Олександр Дедюхін.
Як повідомляв ІМІ, 13 червня в Полтаві відбулася перша пресконференція депутата-священника Олександра Дедюхіна на посаді керівника пресслужби Полтавської міської ради. Він пообіцяв сприяти публікації проєктів рішень міської ради, включно з додатками; відновити онлайн-трансляції засідань; технічно полегшити роботу операторам у сесійній залі; налагодити оперативну комунікацію з керівниками департаментів, підпорядкованих міській раді; бути на зв'язку з журналістами 24/7 та відповідати на запитання навіть у неробочий час (продиктував журналістам номер свого телефону).
17.08.2023 Низка українських жіночих правозахисних та журналістських організацій заявила про неприйнятність риторики та шкідливість імперських наративів матеріалу проєкту "Север.Реалии" російської служби Радіо Свобода / Radio Free Europe / Radio Liberty (RFE / RL) "Предал семью – предаст и родину". Российские военные изменяют женам на фронте".
Заяву опублікувала Комісія з журналістської етики.
Матеріал, який вийшов 11 серпня 2023 року, розповідає, як російські військові на тимчасово окупованих територіях України "зраджують" своїм законним дружинам з українками.
"Ми, українські жіночі правозахисні та журналістські організації, вкрай обурені риторикою та шкідливими імперськими наративами цього матеріалу. Зокрема, журналісткою використовуються фрази: "женатые солдаты и офицеры находят время и на отношения с украинками", "Я думала, он герой, а он герой-любовник". Вказані наративи не тільки зміщують фокус із кровопролитної несправедливої війни, яку продовжила Росія повномасштабним вторгненням в Україну 24 лютого 2022 року, але й виправдовують сексуальне насильство під час конфлікту (СНПК), що є воєнним злочином. Подібні матеріали відбілюють міжнародних злочинців та країну-агресора Росію", – йдеться в заяві.
Автори заяви наголосили, що будь-які сексуальні дії російських військових стосовно осіб, що живуть на окупованих територіях, не можуть містити згоди та розглядатись як стосунки.
"Навіть якщо так видається і навіть якщо жінки на цих територіях і самі помилково без достатньої поінформованості думають, що вони в стосунках за згодою, – це сексуальне насильство, і це позиція Міжнародного кримінального суду (МКС)", – додали правозахисники.
Вони зазначили, що журналістка подала дисклеймер наприкінці матеріалу, у якому йдеться про те, що "российские военные, участвующие в полномасштабном вторжении в Украину, с первых дней обвиняются в сексуализированном насилии в отношении жителей оккупированных территорий", але, на їхню думку, дисклеймер не змінює загальної спрямованості матеріалу.
"Крім того, стаття ілюструється фотографією, яка зображує військового та дівчину, зокрема їх взуття. Це фото не ілюструє жахіття війни, а романтизує її. Таке фото більше підійшло б матеріалу не про "жертву" і "агресора", а про українських військових, які щодня боронять українські землі, поки російська армія ґвалтує наших жінок і дівчат", – зауважили автори заяви.
Вони закликали:
- Radio Free Europe / Radio Liberty (RFE / RL) невідкладно дати редакційну оцінку цьому матеріалу, визнати його невідповідність етиці та зняти з публікації.
- Якщо в редакції наявний інститут омбудсмана, передати цей кейс на його розгляд. У разі відсутності такого внутрішнього інституту, передати кейс на опрацювання пресрадам відповідно до юрисдикції.
- Radio Free Europe / Radio Liberty (RFE / RL) не ставати інструментом російської пропаганди та унеможливлювати випадки романтизації й нормалізації зґвалтувань військовими держави-агресора Росії.
Підписали: Асоціація жінок-юристок України "Юрфем", ГО "Жінки в медіа", Громадський Альянс "Політична дія жінок", Громадське радіо, Національна спілка журналістів України, "Перший канал соціальних новин" (м. Луцьк), Експертний ресурс "Гендер в деталях", ГО "СЕМА-Україна", ГО "Український інститут медіа та комунікації" та Комісія з журналістської етики (КЖЕ).
Help us be even more cool!
