Аналіз базових положень Закону "Про медіа" щодо онлайн-медіа
Цей аналіз підготовлено на основі майже остаточного тексту закону про медіа, який є в розпорядженні ІМІ – остаточний варіант закону буде опублікований на сайті ВР.
13 грудня 2022 р. Верховна Рада ухвалила проєкт закону "Про медіа". Історія його підготовки розтягнулася майже на десятиліття, а зміни як його тексту, так і концепції були доволі кардинальними. Зі вступом у дію цього закону наймолодший вид медіа, який досі в Україні формально не вважався ЗМІ, отримає статус медіа, включно з відповідними правами та обов’язками.
Реєстрація онлайн-медіа й регулювання законом
Реєстрація онлайн-медіа планується добровільна (ч. 3 ст. 63 ЗУ "Про медіа"). Але це не означає, що незареєстровані не підпадають під дію закону – підпадають, деталі щодо цього описано нижче.
Подання заяви про реєстрацію здійснюється через спеціальний електронний кабінет відповідно до визначеного Нацрадою порядку (ч. 7 ст. 63). Зміст заяви про реєстрацію онлайн-медіа визначається таким (ч. 5 ст. 63):
"Для реєстрації заявник подає заяву за формою, встановленою Національною радою, в якій зазначаються такі відомості:
1) для юридичної особи:
а) ідентифікаційні дані;
б) адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місцезнаходження (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа);
в) контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
г) прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи;
ґ) кінцевий бенефіціарний власник (за наявності).
2) для фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця):
а) ідентифікаційні дані;
б) місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (тел., адреса електронної пошти);
3) вид та опис діяльності у сфері медіа, а саме...
г) для онлайн-медіа – назва... вид... доменні імена, за якими медіа доступне в мережі... із зазначенням реєстрантів відповідних доменних імен (щодо фіз. осіб – прізвище, ім’я та… по батькові, громадянство, відомості про місце проживання або… перебування, щодо юр. осіб – ідентифікаційні дані)...
5) для сервісів, що надаються через мережу Інтернет – ІP-адреса або діапазон IP-адрес, з яких здійснюється поширення сервісу; доменні імена, за якими медіа доступне в мережі Інтернет, із зазначенням реєстрантів відповідних доменних імен (щодо фіз. осіб – прізвище, ім’я та… по батькові, громадянство, відомості про місце проживання або… перебування, щодо юр. осіб – ідентифікаційні дані); територія надання сервісів…"
(Треба мати на увазі: "інформація, що подається заявником відповідно до цієї статті, є відкритою та оприлюднюється в Реєстрі, крім даних, що не підлягають оприлюдненню" – ч. 16 ст. 63.)
За реєстрацію стягується реєстраційний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня року, в якому подається заява (ч. 11 ст. 63). Для 2022 року ця сума становить 2481 грн.
Скасування реєстрації онлайн-медіа не призведе до припинення роботи сайту: вимога щодо припинення діяльності у зв’язку зі скасуванням реєстрації не поширюється на суб’єктів у сфері онлайн-медіа (абзац 2 ч. 8 ст. 65).
Як уже було сказано вище, відсутність реєстрації онлайн-медіа не виводить його з-під дії закону, зокрема не перешкоджатиме тому, щоб його карали за порушення цього закону. Зокрема, в законі зазначено: "Дія цього Закону поширюється на всіх суб’єктів у сфері онлайн-медіа, що відповідають вимогам частини 8 цієї статті, у тому числі тих, що не були зареєстровані як суб’єкт у сфері медіа у встановленому цим Законом порядку.
При вирішенні питання, чи є особа, яка поширює інформацію з використанням мережі Інтернет, суб’єктом у сфері онлайн-медіа, Національна рада застосовує критерії, встановлені органом спільного регулювання" (ч. 11 ст. 2). Указані критерії ще мають бути розроблені, та й орган спільного регулювання ще тільки має створитися, тобто карати незареєстровані онлайн-медіа за цим законом, очевидно, почнуть не так уже й скоро.
Кому реєструватися?
Чіткого розуміння щодо того, які суб’єкти є онлайн-медіа, закон не дає. Власне, він передбачає такі визначення понять:
"онлайн-медіа – медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа" (тобто тут подано три ознаки: медіа, вебсайт і його регулярне наповнення);
згідно із законом, "медіа (засіб масової інформації) – засіб поширення масової інформації в будь-якій формі, який періодично чи регулярно виходить у світ під редакційним контролем та постійною назвою як індивідуалізуючою ознакою" (тут можна було б "зачепитися" за ознаку редконтролю, але…);
"редакційний контроль (редакційна відповідальність) – вирішальний вплив суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, суб’єкта у сфері друкованих медіа та/або суб’єкта у сфері онлайн-медіа на створення або добір, організацію та поширення програм або іншої масової інформації відповідним суб’єктом".
Про журналістів згадок немає, а створювати, добирати й поширювати масову інформацію на своєму вебсайті зараз може кожен охочий. Термін "редакційна відповідальність" є лише в Директиві ЄС від 10.03.2010 № 2010/13/ЄС, і він стосується суто ТБ й аудіовізуальних послуг.
Отже, залишається чекати на остаточне визначення критеріїв органом спільного регулювання. Крім того, варто звернути увагу на такі норми закону:
"Особа, яка регулярно поширює масову інформацію під своїм редакційним контролем через власні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації, не є суб’єктом у сфері онлайн-медіа, крім випадків, коли така особа добровільно зареєструється як суб’єкт у сфері онлайн-медіа в порядку, передбаченому статтею 63 цього закону" (ч. 3 ст. 16). Це означає, що сторінка особи в соцмережі не вважатиметься онлайн-медіа, якщо її володілець сам цього не захоче.
Основною ознакою онлайн-медіа наразі є те, що це окремий регулярно оновлюваний вебсайт.
Крім того, в законі прописано такі винятки:
"До сфери дії цього Закону не належить поширення масової інформації:
1) фізичними особами, які не діють як медіа (не є суб’єктами у сфері медіа);
2) фізичними особами – підприємцями або юридичними особами на власних вебсайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії цього закону" (ч. 2 ст. 2 закону).
Зобов’язання щодо прозорості для онлайн-медіа
Структури власності всіх суб’єктів у сфері медіа (тобто й онлайн-медіа) мають бути прозорими (ч. 1 ст. 25), що передбачає можливість установити всіх володільців істотної участі, ключових учасників, зв’язки між ними, а також необхідна відсутність у цій структурі офшорів, трастів.
Але зобов’язання щодо прозорості медіавласності для онлайн-медіа є ліберальнішими. Відомості про структуру власності онлайн-медіа подають лише на вимогу Національної ради (ч. 2 ст. 26), а обов’язку їхнього оприлюднення не встановлено.
Яку ж інформацію про себе тоді повинні оприлюднювати онлайн-медіа? Ч. 5 ст. 37 Закону визначає: "Зареєстровані суб’єкти у сфері онлайн-медіа зобов’язані оприлюднювати та регулярно оновлювати на своєму вебсайті (у своєму онлайн-профілі) такі вихідні дані:
1) офіційна (зареєстрована) назва онлайн-медіа;
2) поштова адреса, телефон, адреса електронної пошти суб’єкта;
3) ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі".
Скажемо відверто: не так уже й багато. Ні імені керівника медіа, ні кінцевого бенефіціара.
Мова онлайн-медіа
Здається, ніби новоухвалений закон особливо й не регулює мову сайтів онлайн-медіа: "Суб’єкт у сфері онлайн-медіа самостійно визначає мову поширення інформації, крім випадків, передбачених Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (ч. 2 ст. 41).
Але водночас абзац 1 частини 6 статті 27 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" передбачає: "Інтернет-представництва (в тому числі вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах)... засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі вебсайтів, вебсторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні".
Нагадаємо, що за Законом "Про медіа" (див. вище визначення) поняття ЗМІ прирівняне до поняття медіа. А зареєстрованих онлайн-медіа досі в Україні не було. Тепер же, з їхньою появою, вони підпадатимуть під указане регулювання мовного закону й будуть повинні мати повноцінну україномовну версію, не меншу за змістом і наповненням за іншомовні версії.
Джинса і немаркована реклама: незначні порушення
Порушення, пов’язані з джинсою, зараховано до незначних, отже за немарковану рекламу чи агітацію нікого не закриють (ч. 2 ст. 112). Але за такі порушення Нацрада може видати припис або оштрафувати. Згідно зі ст. 116 закону, для зареєстрованих медіа штраф загрожуватиме у разі вчинення впродовж одного місяця п'яти незначних порушень, за які було винесено приписи, рішення про які не були скасовані, і якщо вимоги таких приписів не були виконані суб’єктом у сфері онлайн-медіа. Для незареєстрованих онлайн-медіа штраф світитиме в разі вчинення впродовж одного місяця трьох і більше незначних порушень, за які було винесено приписи, рішення про які не були скасовані, якщо вимоги таких приписів не були виконані суб’єктом у сфері онлайн-медіа.
До незначних порушень також зараховано порушення вимог щодо прозорості вихідних даних, порушення строків внесення змін до реєстру, ненадання інформації на запит Нацради тощо
Відповідальність за значні та грубі порушення
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства становить один рік із дня вчинення порушення (водночас "(п)еребіг строку давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства… зупиняється з дня прийняття Нацрадою рішення про призначення перевірки до розгляду на засіданні Нацради результатів перевірки. Строк зупинення не може перевищувати трьох місяців з дня призначення перевірки") – ч.ч. 2, 3 ст. 107.
Коротко опишемо найжорсткіші санкції, що можуть бути застосовані до онлайн-медіа:
- Скасування реєстрації зареєстрованого онлайн-медіа застосовується за вчинення значного порушення, якщо впродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано. Повторно подати заяву на реєстрацію онлайн-медіа можна лише через один рік. Аналогічно застосовується тимчасова заборона поширення незареєстрованих онлайн-медіа (на 14 календарних днів – за вчинення значного порушення, якщо впродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано). Звертаємо увагу, що скасування реєстрації не зупиняє роботу онлайн-медіа, на відміну від заборони на поширення, хоч і тимчасової.
- Заборона поширення зареєстрованого онлайн-медіа можлива лише за рішенням суду і застосовується за вчинення впродовж одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані. Заборона поширення незареєстрованого онлайн-медіа відбувається також за рішенням суду – за вчинення впродовж одного місяця третього грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані.
Також Нацрада ухвалює рішення про заборону поширення анонімного онлайн-медіа – тобто якщо впродовж одного місяця суб’єкт у сфері онлайн-медіа, особу якого не вдалося встановити, не виконав вимоги трьох приписів, що були винесені Нацрадою за незначні чи значні порушення (або двох приписів за грубі порушення), якщо рішення про ці приписи не скасовані.
До значних порушень належать (ч. 3 ст. 112):
"1) поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою;
2) поширення фільмів, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України "Про кінематографію";
3) поширення порнографічних матеріалів;
4) пропаганда вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;
5) пропаганда жорстокого поводження з тваринами;
6) поширення інструкцій або порад щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;
7) поширення інформації, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного… тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії... вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних рад. республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників рад. органів державної безпеки, виправдовує діяльність рад. органів державної безпеки, встановлення рад. влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX ст.;
8) поширення інформації, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного… тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів…";
9) висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційних та інформаційно-аналітичних програмах без супроводження повідомленням про статус держави-агресора...
10) поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову;
11) порушення вимог ч. 6 ст. 42 цього Закону щодо забезпечення належного попередження про потенційну шкідливість інформації для дітей;
12) порушення вимог ч. 10 ст. 42 цього Закону щодо нерозголошення інформації про дитину без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини, за винятком випадків, коли це здійснюється в найкращих інтересах дитини;
13) відмова у проведенні перевірки;
14) невиконання вимоги Національної ради щодо обмеження доступу до інформації, за поширення якої до суб’єкта було застосовано захід реагування у формі штрафу, скасування реєстрації або тимчасової заборони поширення онлайн-медіа, якщо рішення про застосування відповідного заходу реагування не було скасовано у визначеному законом порядку;
15) поширення музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів розповсюдження яких заборонено відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про культуру".
До грубих порушень належать (ч. 4 ст. 112 закону):
"1) повторна відмова у проведенні перевірки впродовж останнього року;
2) поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України, інформації, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
3) поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою;
4) пропаганда або заклики до тероризму та терористичних актів, поширення інформації, що виправдовує чи схвалює такі дії;
5) поширення матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
6) поширення інформації, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму...";
7) поширення інформації, що висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності, розпалювання ворожнечі чи ненависті;
8) поширення недостовірних матеріалів щодо збройної агресії та діянь держави-агресора... її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором... у разі, якщо наслідком цього є заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності, розпалювання ворожнечі чи ненависті".
Окремо додамо, що за грубі порушення до суб’єктів у сфері онлайн-медіа також застосовується штраф у розмірі від 10 до 15 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення, а за значні порушення – штраф у розмірі від 5 до 10 розмірів мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
Закон не має зворотної дії – ч. 7 ст. 112 визначає "Суб’єкти у сфері онлайн-медіа не можуть бути притягнені до відповідальності за порушення вимог цього Закону, якщо інформація, що є предметом порушення, була поширена ними до набрання чинності цим Законом".
А також процитуємо ч.ч. 10–18 ст. 116 закону:
"10. У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа незначного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 112 цього Закону, Національна рада застосовує такі заходи реагування:
а) припис;
б) штраф – у випадку вчинення впродовж одного місяця п’яти незначних порушень, за які було винесено приписи, рішення про які не були скасовані... якщо вимоги таких приписів не були виконані суб’єктом у сфері онлайн-медіа.
11. У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа незначного порушення, передбаченого п.п. 3–5 ч. 2 ст. 112 цього Закону, Нацрада застосовує такі заходи реагування:
а) припис;
б) штраф – у випадку вчинення впродовж одного місяця трьох і більше незначних порушень, за які було винесено приписи, рішення про які не були скасовані... якщо вимоги таких приписів не були виконані суб’єктом у сфері онлайн-медіа.
12.У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа значного порушення Національна рада застосовує такі заходи реагування:
а) припис;
б) штраф – у випадку невиконання вимог, визначених у приписі Національної ради, винесеному за перше значне порушення, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку; або у випадку вчинення впродовж одного місяця повторного значного порушення;
в) штраф у подвійному розмірі – у випадку вчинення впродовж одного місяця кожного наступного значного порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано...
г) скасування реєстрації – у випадку вчинення значного порушення, якщо впродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано...
13. У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа значного порушення Національна рада застосовує такі заходи реагування:
а) припис;
б) штраф – у випадку невиконання вимог припису, винесеного за перше значне порушення, рішення про який не було скасовано... у випадку вчинення впродовж одного місяця повторного значного порушення;
в) штраф у подвійному розмірі – у випадку вчинення впродовж одного місяця кожного наступного значного порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано...
г) тимчасова заборона поширення онлайн-медіа – у випадку вчинення значного порушення, якщо впродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано... Строк тимчасової заборони становить 14 календарних днів.
14. У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа грубого порушення застосовуються такі заходи реагування:
а) штраф;
б) штраф у подвійному розмірі – у випадку вчинення впродовж одного місяця другого або третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано...
в) заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду – у випадку вчинення впродовж одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані...
15. У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа грубого порушення застосовуються такі заходи реагування:
а) штраф;
б) штраф у подвійному розмірі – у випадку вчинення впродовж одного місяця повторного грубого порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано...
в) заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду – у випадку вчинення впродовж одного місяця третього грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані...
16. У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа, особу якого не вдалося встановити, незначного порушення, передбаченого п.п. 4–5 ч. 2 ст. 112 цього Закону, значного або грубого порушення, Нацрада застосовує до такого суб’єкта захід реагування у вигляді припису.
Особа суб’єкта у сфері онлайн-медіа вважається такою, що неможливо встановити, у разі сукупності таких умов:
1) відсутність інформації про суб’єкта у сфері онлайн-медіа на вебсайті онлайн-медіа;
2) відсутність інформації про особу реєстранта доменного імені у відкритому доступі;
3) неодержання інформації про особу реєстранта доменного імені на запит Національної ради до реєстратора доменного імені;
4) неодержання інформації про власника вебсайту онлайн-медіа від реєстранта доменного імені.
У разі якщо впродовж одного місяця суб’єкт у сфері онлайн-медіа, особу якого не вдалося встановити, не виконав вимоги трьох приписів, що були винесені Нацрадою за незначні або значні порушення, якщо рішення про такі приписи не були скасовані... Нацрада приймає рішення про заборону поширення онлайн-медіа.
У разі якщо впродовж одного місяця суб’єкт у сфері онлайн-медіа, особу якого не вдалося встановити, не виконав вимоги двох приписів, що були винесені Нацрадою за грубі порушення, якщо рішення про такі приписи не були скасовані... Нацрада приймає рішення про заборону поширення онлайн-медіа.
17. У разі якщо за вчинення значного порушення до зареєстрованого суб’єкта у сфері онлайн-медіа застосовується захід реагування у формі скасування реєстрації, повторна заява про реєстрацію такого суб’єкта у сфері онлайн-медіа може бути подана не раніше ніж за один рік після оприлюднення рішення про скасування реєстрації онлайн-медіа.
18. У разі застосування заходу реагування у формі тимчасової заборони поширення онлайн-медіа або заборони поширення онлайн-медіа Нацрада впродовж трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення Нацрадою чи з дати отримання відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, повідомляє Регулятора комунікаційних послуг про вебсайт, що використовується для надання сервісу онлайн-медіа, доступ до якого підлягає обмеженню постачальниками електронних комунікаційних послуг.
Регулятор комунікаційних послуг впродовж трьох робочих днів з дати отримання повідомлення Нацради про тимчасову заборону поширення онлайн-медіа, заборону поширення онлайн-медіа інформує постачальників електронних комунікаційних послуг через електронну регуляторну платформу про обов’язок обмеження доступу до вебсайтів, визначених у повідомленні Нацради.
Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані впродовж трьох робочих днів з дня отримання повідомлення Регулятора комунікаційних послуг обмежити доступ до відповідного вебсайту на території України".
Help us be even more cool!
