6 юридичних порад журналістам щодо підготовки матеріалів про укриття

Ілюстрація ІМІ

65% захисних споруд Києва визнано придатними для використання, і лише 15% – узагалі без зауважень. Такими є фінальні результати перевірки, оприлюднені на офіційному порталі столиці Київською міською державною адміністрацією 11 червня 2023 року.

Інформаційний резонанс, викликаний такими результатами, сприяв позитивним зрушенням: відповідні органи влади відзвітували як про впровадження електронних систем доступу до укриттів, так і про спорудження укриттів модульного типу.

Безумовно, безпека жителів великого населеного пункту у воєнний час великою мірою залежить від стану укриттів. Тому виникала потреба в регулярному моніторингу, зокрема журналістському, стану захисних споруд з акцентуванням на викликах та способах розв’язання проблем.

У цьому матеріалі ми надаємо ключові юридичні рекомендації журналістам щодо висвітлення питань стану захисних споруд в Україні. 

• Оскільки підготовка матеріалів, що стосуються фонду споруд цивільного захисту України, потребує змістовного дослідження, то варто ознайомитися з нормативно-правовою базою, що регламентує це питання.
  Так, відносини, пов’язані з функціонуванням захисних споруд цивільного захисту, врегульовані Кодексом цивільного захисту України (далі – Кодекс), зокрема в статті 32 Кодексу визначено порядок укриття населення в такому фонді.
  Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (зі змінами) затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, який, зокрема, в пункті 7 визначає вид споруд, що можуть бути використані як споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Також наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 липня 2018 року № 519 затверджено вимоги з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, про зміст якого детальніше зазначено нижче. 

Державна служба України з надзвичайних ситуацій на своєму офіційному сайті надає методичні рекомендації, серед яких: методика щодо зарахування наявних будівель та споруд до споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів; алгоритм дій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління освітою, керівників закладів освіти щодо забезпечення укриття учасників освітнього процесу у фонді захисних споруд цивільного захисту; рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти. 

Зазначені нормативно-правові акти також можуть бути використані громадянами самостійно або через організації співвласників багатоквартирних будинків для організації та впорядкування процесу створення, облаштування, технічного оснащення надання юридичного статусу укриттям у швидкодоступних для них зонах.

• З огляду на необхідність достовірно та зрозуміло пояснити читачам особливості споруд цивільного захисту автору матеріалу слід також володіти базовою термінологією в питанні визначення виду та призначення споруди. 

Так, Кодекс у статті 32 зараховує до фонду захисних споруд цивільного захисту такі об’єкти: захисні споруди цивільного захисту (сховища, протирадіаційні укриття та швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту), споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

• Кодекс визначає сховище як герметичну споруду для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що унеможливлюють вплив на них небезпечних факторів, які виникають унаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів. 

Характерною особливістю сховищ є те, що такий тип споруд використовується лише для укриття працівників найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, що мають важливе значення для національної економіки і оборони держави, а також хворих, медичного та обслуговчого персоналу закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації до безпечного місця. Доступ до сховищ для інших категорій населення може бути обмежений. 

• Натомість протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, де створюються умови, що унеможливлюють вплив на них іонізувального опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Ключовою особливістю цього типу споруди є коефіцієнт послаблення радіації, що залежить від типу та товщини матеріалу, з якого виготовлено споруду, а також наявності додаткових огороджувальних конструкцій. Житлові будівлі та будівлі господарського призначення теж можуть належати до цього типу об’єктів.  

• Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – це споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час зі спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.
• До споруд подвійного призначення зараховують наземні або підземні будівлі / споруди чи їхні окремі частини, що спроєктовано або пристосовано для використання за основним функціональним призначенням, зокрема для захисту населення, та в яких створено умови для тимчасового перебування людей. 

У методичних рекомендаціях Державної служби з надзвичайних ситуацій щодо порядку підготовки населення до зайняття об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту зазначено, що до споруд подвійного призначення належать підземні станції та переходи метрополітену, пішохідні тунелі, підземні паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини, склади, спортивні зали та навіть підвальні, цокольні поверхи будинків і промислових об’єктів. 

• Своєю чергою, найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Таке поняття, як “бомбосховище”, наразі відсутнє в термінології законодавства про цивільну оборону України, натомість під цим поняттям слід розуміти сховище відповідного ступеня захисту.

• З метою встановлення експертності тих чи інших органів державної влади чи місцевого самоврядування в питаннях функціонування фонду споруд цивільного захисту, необхідно розмежовувати повноваження в цій галузі. 

Міністерство внутрішніх справ України, наприклад, забезпечує формування державної політики з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 та пункту 16 частини 2 статті 17-1 Кодексу, а Державна служба України з питань надзвичайних ситуацій реалізує вказану державну політику.

Крім того, згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (затв. постановою КМУ від 16 грудня 2015 року № 1052), ця служба організовує здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їхнього обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд цивільного захисту.

Основним обсягом повноважень з організації виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання, реконструкції, визначення потреб (у випадку органів місцевого самоврядування – за погодженням з місцевими державними адміністраціями), організації обліку, а також організації проведення технічної інвентаризації фонду захисних споруд цивільного захисту наділені Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Отже, інформацію щодо зарахування певних споруд до фонду захисних споруд цивільного захисту, стану таких споруд, балансоутримувача (відповідальність за їхнє утримання і приведення в готовність до приймання населення) правомірно отримати саме в Державної служби України з надзвичайних ситуацій, органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністраціях. 

• Підвищуйте свідомість громадськості в питанні суб’єктів, відповідальних за утримання фонду споруд цивільного захисту.

Згідно з частиною 8 статті 32 Кодексу, утримання захисних споруд цивільного захисту в готовності до використання за призначенням здійснюється їхніми власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (зокрема, споруд, що не ввійшли до їхніх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за власний кошт.

Пункти 9, 10, 12 порядку містять норми про те, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їхніми балансоутримувачами. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення в готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Щодо об’єктів державної та комунальної форм власності, то балансоутримувачами є відповідні державні та комунальні установи, і саме ці органи є відповідальними за стан, оснащення та доступність таких споруд.

Відповідно до частини 12 статті 32 Кодексу, захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню). Але пунктом 13 порядку № 138 передбачено, що в разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їхніх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

Водночас балансоутримувачами найпростіших укриттів та споруд подвійного призначення, що внесені органами місцевого самоврядування до фонду споруд цивільного захисту та становлять його найвагомішу частину, можуть бути й приватні суб’єкти господарювання, співвласники багатоквартирного будинку та фізичні особи. Наразі утримання таких споруд є проблемним питанням, оскільки часто балансоутримувачі безвідповідально ставляться до своїх обов’язків.

До моменту внесення найпростіших укриттів та споруд подвійного призначення до фонду, вони проходять обстеження, за результатом якого оформлюється акт оцінювання об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття (для найпростіших укриттів), а також акт оцінювання стану готовності захисної споруди та технічний паспорт (для споруд подвійного призначення). Надалі відомості щодо вказаних об’єктів фонду заносяться до книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів. 

• Щоб уміти наочно описувати та ілюструвати зображеннями споруди цивільного захисту, а також звернути увагу на важливі показники таких споруд, варто ознайомитися з їхніми основними технічними характеристиками та вимогами, що ставляться до облаштування та експлуатації. 

Основні технічні характеристики щодо будівництва споруд цивільного захисту (а саме: сховищ, протирадіаційних укриттів та споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями) містяться в Державних будівельних нормах ДБН В.2.2.5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту”.

Технічним комітетом стандартизації “Страховий фонд документації” та Інститутом державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту розроблено ДСТУ 9195:2022 “Швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту модульного типу”, який набув чинності 1 березня 2023 року. 

Цим стандартом установлено основні вимоги до проєктування та виготовлення швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту модульного типу, готових до використання за призначенням, та їхніх окремих конструкцій (блок-модулів), з яких монтують (складають) і будують такі споруди в готовий виріб, а також способів їхнього забезпечення необхідними захисними властивостями.

Стосовно питання облаштування та експлуатації споруд фонду цивільного захисту, то основні положення зазначено у Вимогах щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 липня 2018 року № 519 (далі – Вимоги).

Так, наприклад, у пункті 2 розділі 5 указаних Вимог зазначено, що обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менш ніж 48 годин. З цією метою найпростіші укриття забезпечуються: 

• місцями для сидіння (лежання) – лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо; 
• місткостями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання); 
• контейнерами для зберігання харчових продуктів; 
• виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд); 
• резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо); 
• первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення); 
• засобами надання медичної допомоги; 
• засобами зв’язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем); 
• шанцевим інструментом (лопатами, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо). 

За змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.

Крім того, змістовно питання облаштування укриттів наведено в методичних рекомендаціях Державної служби України з надзвичайних ситуацій, серед яких варто окремо відзначити Рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти.

• Звертайте увагу на проблеми та виклики, що унеможливлюють ефективне функціонування фонду захисних споруд цивільного захисту. 

До таких проблем та викликів належать, зокрема: 

• неналежне виконання обов’язків з утримання, експлуатації та підтримання рівня готовності до укриття населення споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів, зокрема приватної форми власності;
• відсутність механізму співфінансування (приватного та комунального / державного) для облаштування споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів приватної форми власності;
• відсутність механізму постійної перевірки споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів;
• необхідність своєчасного проведення державними органами та органами місцевого самоврядування закупівель модульних наземних укриттів та облаштування наявних споруд цивільного захисту.

Отже, приведення фонду захисних споруд цивільного захисту в належний стан – це виклик не тільки для органів державної влади та місцевого самоврядування, але й для громадськості, оскільки потребує активного вияву місцевої ініціативи, контролю за адміністративним ресурсом, залучення приватних сил та засобів.

Своєю чергою, реалізація такої мети не є можливою без діяльності журналістів та медіа, які б регулярно передавали суспільству меседж необхідності розвитку системи цивільного захисту України.