44% онлайн-медіа оприлюднили редполітики. Дослідження ІМІ у 2024 році

Ілюстрація ІМІ

Повноцінні редакційні політики оприлюднили 44% досліджених інтернет-видань, ще 6% опублікували в себе на сайтах фрагменти редакційних політик. Такими є результати щорічного дослідження Інституту масової інформації, яке цього року проводилося наприкінці серпня. Дослідження прозорості 50 онлайн-медіа охоплювало сайти, обрані експертами на основі моніторингів ІМІ та даних Similarweb* (переважно з урахуванням популярності медіа).

Редакційна політика – це документ медіа, який пояснює способи його роботи з інформацією під час створення матеріалів, зокрема щодо перевірки даних, забезпечення повноти, балансу тощо, а також особливостей створення матеріалів на вузькоспеціалізовані складні теми (щодо неповнолітніх, вразливих груп населення, про злочини, суїциди та ін.). Закон України “Про медіа” вимагає суто від лінійних медіа затвердити та оприлюднити на своєму вебсайті (за наявності) редакційний статут (ч. 2 ст. 35). Але ми вважаємо, що редакційну політику варто мати й застосовувати на практиці також і кожному онлайн-медіа, оскільки цей документ є показником того, що матеріали медіа створюються на основі чітких стандартів в інтересах аудиторії. 

У числовому вимірі повноцінні редполітики було зафіксовано на 22 сайтах з 50 досліджених онлайн-медіа (44%). Минулого року таких медіа було явно менше – 36%. Йдеться про такі видання: Obozrevatel, “Українська правда”, УНІАН, NV, РБК-Україна, “24 канал”, “Фокус”, Новини.Live, Liga.net, “Еспресо”, “Суспільне”, “Телеграф”, Радіо Свобода, “Українські новини”, Укрінформ, “Букви”, “5 канал”, “Главред”, “Бабель”, LB.ua, “Новинарня” і “Прямий”. В останнього медіа редакційний статут ще стосується телеканалу “Тоніс”, але старожили українського телебачення мали б пам’ятати, що саме цей канал колись перетворився на “Прямий”.

Уточнення: “Політики і стандарти LB.ua” було опубліковано на сайті вже восени, після завершення дослідження ІМІ (серпень 2024 р.), але факт опублікування враховано в цій публікації та інфографіці до неї.

Частково прозорими в плані редакційних політик є видання, що оприлюднили фрагменти цих документів або розписали їх лише на кілька абзаців. Серед досліджених такими виявилися три медіа (6%): “Рубрика”, Zaxid.net та “Апостроф”. У 2023 році частково прозорих медіа також було 6%. “Рубрика” й  “Апостроф” були аналогічно оцінені нами й минулого року.

А от Zaxid.net покращив свій показник прозорості, оскільки минулого року на цьому сайті не було чогось хоча б схожого на редакційну політику. До речі, покращив свій показник і “Прямий”, в якого ще рік тому не було оприлюдненого редакційного статуту, а цього року він з’явився на сайті й медіа стало цілком прозорим у розрізі редполітики. Те саме стосується медіа Новини.Live (торік на сайті були лише певні тези замість повноцінного документа) та LB.ua. Подібним чином, оприлюднивши редакційний кодекс, із непрозорих до цілком прозорих перейшов цього року й Укрінформ. 

Видань, які б погіршили свій показник прозорості редакційних політик, у 2024 році не зафіксовано. Водночас звертаємо увагу, що вибірка досліджуваних 50 медіа з року в рік частково змінюється (зокрема, залежно від популярності медіа). Наприклад, цього року до вибірки потрапило Радіо Свобода, яке виявилося цілком прозорим, і два непрозорих у частині редполітики медіа, яких не було у вибірці минулого року.

Загалом же 50% (25 з 50 досліджених) онлайн-медіа не оприлюднили жодних редполітик, тобто в цьому аспекті вони є непрозорими.

Ця публікація є останньою в цьогорічному описі дослідження Інститутом масової інформації прозорості онлайн-медіа. Нагадаємо, раніше ми вже опублікували розповіді про фінансову прозорість медіа, оприлюднення на сайтах імен кінцевих бенефіціарних власників, головних редакторів (керівників), контактних даних  редакцій та про загальний бал прозорості за трьома критеріями (контакти, бенефіціари, керівники).

*До моніторингу у 2024 році потрапили такі видання: Цензор.Нет, Obozrevatel, ТСН, “Кореспондент.net”, “Українська правда”, УНІАН, NV,  РБК-Україна, “24 канал”, Liga.net, “Фокус”, “Апостроф”, Новини.Live, “Главком”, Знай.UA, ZN.UA, “Еспресо”, “Гордон”, “Інформатор” (юа), Gazeta.ua, “Суспільне”, “Телеграф”, Радіо Свобода, Zaxid.net, Newsyou.info, “Страна”, “Українські новини”, Укрінформ, Delo.ua, “Економічні новини”, “Хвиля”, LB.ua, “Главред”, “Новинарня”, Hromadske, “Факти” (газета),  “Букви” (орг), “Слово і діло”, “5 канал”, “Політека”, “Коментарі”, “Рубрика”, Інтерфакс-Україна, “Коротко Про” (kp.ua), “Бабель”, “Подробиці”, Lenta.UA, “Тексти”, “Прямий” та Forbes Ukraine. До вибірки традиційно потрапляють і вебсайти окремих теле- і радіоканалів, оскільки вони виступають самостійними інформаційними майданчиками, їхній телевізійний чи радійний контент у цьому дослідженні не розглядався.

Дотримання редакційних політик на практиці в межах цього дослідження не перевірялося.