Дослідження ІМІ: 30% онлайн-медіа вказали на сайтах своїх бенефіціарів

Ілюстрація ІМІ

30% онлайн-медіа вказали на своїх сайтах імена фізичних осіб, що ними володіють, свідчать дані дослідження Інституту масової інформації, що проводилося наприкінці серпня 2024 року. Враховуючи це, а також дані досліджень 2022-го та 2023-го, можна побачити, що показник відкритості даних про бенефіціарів медіа зростає на 2% щороку. 

Дослідження прозорості 50-ти онлайн-медіа охоплювало сайти, обрані експертами на основі моніторингів ІМІ та даних Similarweb* (переважно з урахуванням популярності медіа).

Зазначення кінцевого бенефіціарного власника онлайн-медіа настільки ж важливе, як і вказування головного редактора сайту. Від того, ким є ці особи, значною мірою залежить довіра до медіа. Хоча законодавство зобов’язує розкривати кінцевого бенефіціара лише аудіовізуальні медіа та постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра, ІМІ вважає відповідний аспект прозорості дуже важливим для всіх категорій медіа. Тому в даному випадку було досліджено добровільне розкриття редакціями онлайн-медіа своїх бенефіціарів, тобто фізичних осіб, які прямо або через одну чи кілька юридичних осіб володіють відповідним медіа.

У 2024 році, за даними дослідження, в себе на сайтах зазначили саме бенефіціара 15 медіа, що становить 30% від усіх досліджених. Йдеться про такі онлайн-медіа: Obozrevatel, “24 канал”, Новини.Live, “Еспресо”, Gazeta.ua, “Суспільне”, Укрінформ, Hromadske, “5 канал”, “Коментарі”, “Рубрика”, Інтерфакс-Україна, “Новинарня”, “Прямий” і “Тексти. З цього списку можна віиокремити Gazeta.ua та “Рубрика”, які покращили свої показники порівняно з попереднім роком і нещодавно оприлюднили своїх кінцевих бенефіціарів.

Також цього року з’явилася значна група онлайн-медіа, які вирішили зареєструватися в Національній раді згідно з Законом “Про медіа” й після такої реєстрації оприлюднили на своїх сайтах ідентифікатор медіа. Йдеться про унікальний номер, присвоєний кожному такому медіа Нацрадою. За допомогою пошуковика Google, за таким номером зазвичай легко можна знайти рішення Нацради про реєстрацію медіа, в тексті якого вказано ім’я його бенефіціара (чи відсутність такого). За вибіркою цьогорічного дослідження таких медіа – 16% (8 із 50-ти досліджених), а саме: LB.ua, “Главред”, “Гордон”, “Главком”, NV, “Фокус”, “Українська правда” й РБК-Україна. Щоправда, для двох онлайн-медіа з перелічених, “Главком” та LB.ua, пошуковик Google не видає серед результатів рішення Нацради про їхню реєстрацію і для знаходження таких рішень у поле пошуку поряд із ідентифікатором доводиться додавати слова “Національна рада”.

Також можна зауважити, що у “Главкому” на сайті згадується як його власник ще інша юридична особа на додаток до тієї, яка фігурує в рішенні про реєстрацію як онлайн-медіа. Проте це не розглядалося як прояв меншої прозорості, оскільки в обох юридичних осіб ідентична особа кінцевого бенефіціара. Можливі випадки, коли рішення про реєстрацію медіа міститься в довгому документі поряд із десятками інших рішень Нацради за відповідну дату – тоді варто задати пошук по тексту цього документа за ідентифікатором.

Загалом, зазначення ідентифікатора медіа є додатковим проявом прозорості онлайн-медіа й усі ті, що вказали на сайтах ідентифікатор, отримали в дослідженні ІМІ додаткові 0,25 бала до загальної прозорості, про динаміку якої йтиметься в наступній публікації. Крім того, 0,25 бала отримало медіа Liga.net, яке хоч і не вказало імені кінцевого бенефіціара(-ів) безпосередньо, що було б бажано, проте зазначило на сайті, що воно є бізнесом родини Бондаренків.

Тобто прозорість за бенефіціаром на рівні вище середнього, але все ж не повну, мають 9 із 50-ти досліджених медіа (8+1, 8 – завдяки вказуванню ідентифікатора та Liga.net, загалом 18 %). 

Суто найменування юридичної особи, яка володіє відповідним онлайн-медіа – середній рівень прозорості за бенефіціаром – зазначили в себе на сайтах 19 медіа з 50-ти досліджених (38 %): Цензор.Нет, ТСН, “Кореспондент.net”, УНІАН, ZN.UA, Радіо Свобода, Zaxid.net, Delo.ua, “Страна”, “Економічні новини”, “Українські новини”, “Факти”, “Букви”, “Слово і діло”, “Політека”, “Коротко Про”, “Бабель”, “Подробиці” та Forbes Ukraine. Минулого року відсоток таких медіа сягав половини всіх досліджених, але з 2024 року їх некоректно порівнювати через те, що зараз почалася активна реєстрація онлайн-медіа, що стала додатковим, хоча й опосередкованим фактором покращення прозорості. Вона завдяки публікаціям на сайті Нацради підняла прозорість частини минулорічних медіа-середнячків, що вказували на сайтах лише юридичну особу, а не кінцевого бенефіціара. 

7 із 50-ти медіа не оприлюднили на сайтах якоїсь чіткої інформації щодо того, яка фізична чи юридична особа ними володіє (14%). Це такі медіа як Lenta.UA, “Хвиля”, “Телеграф”, Newsyou.info, “Інформатор”, Знай.UA й “Апостроф”. У даному дослідженні традиційно не враховано зазначення якоїсь особи засновником онлайн-медіа, адже особа, яка заснувала, назавжди залишається такою для історії, проте цілком може продати медіа комусь іншому. 

У наступних публікаціях Інститут масової інформації розповість про загальний бал прозорості онлайн-медіа за трьома показниками та про такі аспекти прозорості медіа як оприлюднення редакційних політик і даних про фінансування.

*До моніторингу у 2024 році потрапили такі видання: Цензор.Нет, Obozrevatel, ТСН, “Кореспондент.net”, “Українська правда”, УНІАН, NV,  РБК-Україна, “24 канал”, Liga.net, “Фокус”, “Апостроф”, Новини.Live, “Главком”, Знай.UA, ZN.UA, “Еспресо”, “Гордон”,  “Інформатор”(юа), Gazeta.ua, “Суспільне”,“Телеграф”, Радіо Свобода, Zaxid.net, Newsyou.info, “Страна”, “Українські новини”, Укрінформ, Delo.ua, “Економічні новини”,“Хвиля”, LB.ua, “Главред”, “Новинарня”, Hromadske, “Факти” (газета),  “Букви” (орг), “Слово і діло”, “5 канал”, “Політека”, “Коментарі”, “Рубрика”, Інтерфакс-Україна, “Коротко Про” (kp.ua), “Бабель”, “Подробиці”, Lenta.UA, “Тексти”, “Прямий” та Forbes Ukraine. До вибірки традиційно потрапляють і веб-сайти окремих теле- і радіоканалів, оскільки вони виступають самостійними інформаційними майданчиками, їхній телевізійний чи радійний контент у цьому дослідженні не розглядався.

Правдивість інформації про кінцевого бенефіціарного власника та про юридичних осіб у ланцюжку володіння медіа в рамках даного дослідження не перевірялася.