Онлайн-медіа покращили свою фінансову прозорість у 2024 році. Дослідження ІМІ

Відомості про джерела свого фінансування, детальні чи хоча б приблизні, вказали на сайтах 22% досліджених онлайн-медіа. Це на 4% більше, ніж минулого року. 

Такими є результати моніторингу прозорості онлайн-медіа, що проводив Інститут масової інформації наприкінці серпня 2024 року. Дослідження прозорості 50 онлайн-медіа охоплювало сайти, обрані експертами на основі моніторингів ІМІ та даних Similarweb* (переважно з урахуванням популярності медіа).

В аналогічному дослідженні за 2023 рік до певної міри фінансово прозорими були 18% онлайн-медіа. Фінансова прозорість важлива для довіри до медіа, його репутації, адже дає розуміння, чи воно є самоокупним бізнесом, а якщо ні, то хто фінансує медіа й має теоретичну можливість впливати на його редакційну політику.

З 50 досліджених онлайн-видань 11 оприлюднили певну фінансову інформацію (22%). З них п'ять (10%) є цілком фінансово прозорими, тобто оприлюднили, за оцінкою ІМІ, достатній обсяг інформації. Йдеться про такі медіа: Hromadske, Укрінформ, Радіо Свобода, “Суспільне” й NV. Водночас “Суспільне”, Hromadske та Укрінформ традиційно публікують на сайтах свої фінансові звіти.

У редакційній політиці NV є окремий розділ (10.2) з роз’ясненням фінансування цього медіа, де, зокрема, зазначається, що сайт є самоокупним. Вищезгадані чотири медіа були цілком фінансово прозорими й за даними дослідження ІМІ минулого року. А цьогоріч до них додалося ще Радіо Свобода, якого не було у вибірці дослідження 2023 року (нові медіа потрапляють до вибірки дослідження внаслідок випадання окремих раніше досліджуваних через втрату ними популярності чи інші фактори). На сайті Радіо Свобода безпосередньо вказано, що його “фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM)”. 

Частково прозорими виявилися ще шість досліджених медіа (12%): Zaxid.net, LB.ua, “Бабель”, “Новинарня”, “Тексти”, “Букви”. Перші чотири з цих медіа вже фігурували в тогорічному дослідженні як частково прозорі. Онлайн-медіа “Тексти”, як і Радіо Свобода, не фігурувало в нашому дослідженні минулого року, але потрапило до цьогорічного. Серед “Семи принципів Текстів” під №6 зазначено: “Зараз Тексти існують завдяки грантам від міжнародних організацій. Ми отримуємо фінансування як на нашу журналістську роботу, так і на експертизу стану справ з відкритими даними. Інша, значно менша частина бюджету Текстів – це наші лекції і семінари та виготовлення інфографіки для замовників. Тексти ніколи не отримували коштів від українських державних установ чи політичних партій і не планують цього робити. Ми не розміщуємо реклами. Ми відкриті до співпраці з усіма зацікавленими, але є одна принципова умова: ніхто не може впливати на редакційну політику” 

У видання “Букви” наразі на сайті зазначено: “Букви фінансуються коштом власних доходів з рекламних публікацій та спецпроєктів на платформах, де представлено бренд та інвестиції від власниці видання”. Щоправда, хто є власницею, на сайті безпосередньо не вказано. Катерина Рошук фігурує там як СЕО компанії. Лише за найменуванням юрособи з відкритих баз даних можна дізнатися, що вона також і кінцевий бенефіціар.

78% з досліджуваних медіа (39 з 50) не оприлюднили про себе хоч якоїсь фінансової інформації, тобто є фінансово непрозорими.

У наступній публікації, яка буде завершальною в циклі дослідження прозорості онлайн-медіа у 2024 році, ми розповімо про розміщення на сайтах медіа їхніх редакційних політик.

*До моніторингу у 2024 році потрапили такі видання: Цензор.Нет, Obozrevatel, ТСН, “Кореспондент.net”, “Українська правда”, УНІАН, NV,  РБК-Україна, “24 канал”, Liga.net, “Фокус”, “Апостроф”, Новини.Live, “Главком”, Знай.UA, ZN.UA, “Еспресо”, “Гордон”, “Інформатор” (юа), Gazeta.ua, “Суспільне”, “Телеграф”, Радіо Свобода, Zaxid.net, Newsyou.info, “Страна”, “Українські новини”, Укрінформ, Delo.ua, “Економічні новини”, “Хвиля”, LB.ua, “Главред”, “Новинарня”, Hromadske, “Факти” (газета),  “Букви” (орг), “Слово і діло”, “5 канал”, “Політека”, “Коментарі”, “Рубрика”, Інтерфакс-Україна, “Коротко Про” (kp.ua), “Бабель”, “Подробиці”, Lenta.UA, “Тексти”, “Прямий” та Forbes Ukraine. До вибірки традиційно потрапляють і вебсайти окремих теле- і радіоканалів, оскільки вони виступають самостійними інформаційними майданчиками, їхній телевізійний чи радійний контент у цьому дослідженні не розглядався.

Правдивість оприлюдненої інформації про фінансування медіа в межах цього дослідження не перевірялася.