18% онлайн-медіа оприлюднюють дані про своє фінансування – дослідження ІМІ

Фото – by Vitalina Nakonechna

Інститут масової інформації публікує завершальну частину дослідження прозорості 50 провідних онлайн-медіа у 2023 році. Видання для дослідження* обирали експерти на основі моніторингів ІМІ та даних Similarweb. Не досліджувалися сайти українських представництв іноземних / міжнародних медіа, а також агрегатори, що не мають власних новин. ІМІ також не досліджував достовірності інформації про фінанси.

За обсягом і змістом оприлюдненої інформації щодо фінансів медіа поділено на категорії повністю, частково прозорих та непрозорих. 18% (дев'ять із досліджених медіа) оприлюднили хоч якусь більш-менш конкретну інформацію про своє фінансування, зазвичай у формі фінансових звітів чи зазначення про донорську підтримку. А непрозорими у фінансовому аспекті наразі є 82% провідних інтернет-видань. 

Повністю прозорими є такі інтернет-видання (8%), які, зокрема, опублікували на сайтах свої фінансові звіти: “Суспільне” (стор. 31), Укрінформ та “Громадське”. Також на NV поряд з тим зазначено: “Матеріали сайту підготовлено за участю Європейської комісії у рамках проєкту “Підтримка об’єктивного та важливого поширення інформації в період російської агресії”. Ще в редакційній політиці вказується: “Сайт NV є самоокупним, його доходи формуються з надходжень від медійної реклами (банери), нативної реклами (партнерські проєкти), маркованих PR-публікацій, передплати читачів (paywall), маркованої лідогенерації, монетизації редакційного YouTube-каналу і Facebook-монетизації (інстант артіклз). NV подає заявки і отримує гранти на висвітлення тем, що не суперечать нашій місії і цінностям, однак гранти не є суттєвим компонентом нашої бізнес-моделі”.

Частково прозорими у фінансовому аспекті є такі онлайн-медіа (10% досліджених), які розповідають про себе ось що: 

• Zaxid.net (“ZAXID.NET працює за підтримки Європейського фонду за демократію (EED)”); 
• “Новинарня” (“У 2022–2023 роках “Новинарня” працює за інституційної підтримки за підтримки Європейського фонду за демократію (EED)”); 
• LB.ua (“Міжнародний Фонд “Відродження” забезпечує інституційну підтримку редакції LB.ua у межах програми “Соціальний капітал”). LB.ua покращив свій показник прозорості в порівнянні з минулим роком, оприлюднивши відповідну інформацію на сайті;
• “Бабель” (“Бабель” працює за підтримки міжнародних донорів, основне фінансування надає USAID”);
• “Букви” (“Букви” фінансуються коштом власних доходів з рекламних публікацій та спецпроєктів на платформах, де представлено бренд та інвестиції від власників”. Таке формулювання через нестачу конкретики, ймовірно, тягне не на часткову, а на мінімальну прозорість, проте це однаково краще, ніж повна відсутність інформації). 

На завершення нагадаємо, що в попередніх публікаціях за 2023 рік ми вже висвітлили такі аспекти прозорості, як контактні дані, вказування імен керівників, розкриття структур власності, опублікування редакційних політик та загальні тенденції прозорості онлайн-медіа цього року. 

*До моніторингу у 2023 році потрапили такі видання: ТСН, “Українська правда”, NV, Цензор.Нет, РБК-Україна, “24 канал”, Liga.net, “Еспресо”, “Гордон”, “Фокус”, “Кореспондент.net”, УНІАН, Obozrevatel, “Главком”, Gazeta.ua, “Апостроф”, “Суспільне”, Zaxid.net, “Українські новини”, Укрінформ, Newsyou.info, Delo.ua, “Главред”, “Телеграф”, “Новинарня”, “Громадське”, УНН, “Політека”, LB.ua, “Слово і діло”, Знай.UA, ZN.UA, “Хвиля”, “Коментарі”, “Інформатор”, Інтерфакс-Україна, “КП в Україні”, Новини.Live, “Вести”, “Букви” (bykvu.com), “Рубрика”, “Бабель”, "Факти", “Економічні новини”, “Подробиці”, Lenta UA, Depo.ua, “Страна”, “Прямий” та “5 канал”.