28% онлайн-медіа вказали на сайтах своїх бенефіціарів – дослідження ІМІ

Photo credits: Khwanchai Phanthong

У 2023 році 28% досліджуваних медіа вказали на сайтах своїх бенефіціарів, свідчать дані моніторингу ІМІ щодо прозорості онлайн-медіа. Минулого року таких видань було дещо менше – 26%.

Досліджено 50 онлайн-медіа*, обраних експертами на підставі моніторингів ІМІ та даних SimilarWeb. Популярні сайти не досліджувались, якщо вони є виданнями українських представництв іноземних / міжнародних медіа. Також до вибірки моніторингу експерти не вносили агрегаторів, що не мають власних новин. ІМІ також не досліджував достовірності вказаної на сайтах онлайн-медіа інформації.

У 2023 році повну відкритість за бенефіціаром – оприлюднення на сайтах імен тих осіб, які володіють ними (зазвичай через певну юрособу), – продемонстрували такі 14 онлайн-видань із 50 досліджених: Новини.Live, Obozrevatel, “Коментарі”, Укрінформ, УНН, “Новинарня”, Інтерфакс-Україна, “Букви”, а також сайти, пов’язані з телеканалами “Суспільне”, “Громадське”, “24 канал”, “Еспресо”, “Прямий” та “5-й”. У порівнянні з минулим роком видання “Інтерфакс-Україна” та “Коментарі” покращили свою прозорість, відкривши бенефіціарів.

Сайтів, які пов’язані з телевізійними каналами, типово багато серед прозорих за структурою власності онлайн-медіа. Адже поряд з мовленням каналу його сайт виступає окремим інформаційним ресурсом, бувши фактично окремим онлайн-медіа. Водночас Закон “Про медіа” (п. 2 ч. 1 ст. 26) зобов’язує аудіовізуальні медіа розміщувати відомості про структуру власності саме на сайтах каналів. Згаданий закон дещо лібералізував вимоги до оприлюднення цієї інформації: тепер це має бути не публікація щорічного звіту про структуру власності, а просто актуальні відомості про неї. Тому тепер ми вважаємо прозорими навіть ті сайти телеканалів, на яких оприлюднено відомості, старіші на кілька років, оскільки наразі не маємо підстав вважати, що ці відомості змінилися.

Частково прозорі за структурою власності онлайн-медіа. Меншим ступенем прозорості є оприлюднення на сайті найменування юридичної особи, яка ним володіє. Іноді це найменування нам доводилося “виловлювати” в тексті правил сайту чи щось подібне. Далеко не завжди воно вказане у вихідних даних внизу головної сторінки чи в розділі “Про нас”. Маючи це найменування, за допомогою пошуку в інтернеті можна встановити й кінцевого бенефіціарного власника відповідної юридичної особи. Це можна зробити на сайті Єдиного держреєстру юросіб, ФОПів та громадських формувань (за доп. цифрового підпису) або на сайті однієї з недержавних баз даних юридичних осіб (там цифровий підпис не потрібен). 

56% досліджених медіа вказали саме найменування юридичних осіб. Минулого року таких було дещо менше – 50%. Тобто 28 сайтів назвали юридичні особи, причому інколи ці дані були розміщені в розділах про донати чи правила сайту. Щоправда, з указуванням таких найменувань не завжди все просто. Наприклад, на Цензор.Нет найменування відповідної громадської організації заховано в розділі сайту щодо фінансової допомоги медіа. А на вебсайті УНІАН фігурують дві різні ТОВки в Політиці конфіденційності та в Правилах користування сайтом. Хоча й сказано, що адміністрування сайту здійснюється ТОВ “УНІАН”, але в обох випадках структури власності юросіб ведуть на Кіпр, тобто кінцевий бенефіціар формально не відомий. 

Вісім онлайн-медіа з 50 (це 16% досліджених) не розкривають жодної інформації про тих, хто ними володіє. Це такі медіа, як Lenta.UA, “Вести”, “Хвиля”, Newsyou.info, “Інформатор”, Знай.UA, “Телеграф” та “Гордон”. У випадку останнього онлайн-медіа назву юридичної особи дійсно зазначено на сайті, але ця юрособа не українська, а зареєстрована в одній з балтійських країн, і відомості про неї для української аудиторії не такі доступні, як щодо вітчизняних юросіб. Минулого року таких медіа з непрозорою інформацією про  власника було 24%.

Також звертаємо увагу, що онлайн-медіа, особливо незареєстровані, жорстко не зв’язані термінологією під час опису своєї структури. Наприклад, певна фізична особа вказується як “засновник” сайту. В українському законодавстві (зокрема, в Цивільному кодексі) досі простежується плутанина термінів “засновник” й “учасник” юридичної особи. Але ми виходимо з того, що “засновник” – це особа, яка заснувала юридичну особу чи медіа в минулому, проте необов’язково зараз нею володіє, зокрема контрольним пакетом. Тому фізичних осіб, зазначених як “засновники”, ми не враховували як кінцевих бенефіціарів.

У наступних своїх публікаціях ми розповімо про інші аспекти прозорості онлайн-медіа у 2023 році: контактних даних, керівників, редакційних політик та фінансів онлайн-медіа. 

*До моніторингу у 2023 році потрапили такі видання: ТСН, “Українська правда”, NV, “Цензор.Нет”, “РБК-Україна”, “24 канал”, “Ліга.net”, “Еспресо”, “Гордон”, “Фокус”, “Кореспондент.net”, УНІАН, Obozrevatel, “Главком”, Gazeta.ua, “Апостроф”, “Суспільне”, Zaxid.net, “Українські новини”, Укрінформ, Newsyou.info, Delo.ua, “Главред”, “Телеграф”, “Новинарня”, “Громадське”, УНН, “Політека”, LB.ua, “Слово і діло”, Знай.UA, ZN.UA, “Хвиля”, “Коментарі”, “Інформатор”, Інтерфакс-Україна, “КП в Україні”, Новини.Live, “Вести”, “Букви”, “Рубрика”, “Бабель”, "Факти", “Економічні новини”, “Подробиці”, Lenta.UA, Depo.ua, “Страна”, сайти телеканалів “Прямий” та “5-й”.