Як влада Волині планує витрачати гроші на новини про себе

З усіх основних рад і адміністрацій лише Луцька міськрада планує цього року витрачати бюджетні гроші на висвітлення своєї діяльності. Волинська обласна військова адміністрація цього не робитиме. Натомість Волинська облрада гроші для новин про себе в медіа передбачила, але кошти використають лише тоді, як будуть зняті обмеження на витрати під час воєнного стану. 

Луцька міська рада і витрати на медіа

У відповіді на запит у Луцькій міськраді зазначили, що остаточна сума коштів на висвітлення їхньої діяльності на цей рік буде відома за підсумками 2025 року. У Луцькій міській раді є програма, у якій на 2024–2026 роки передбачено на це трохи більш ніж 4 мільйони гривень – 1,36 млн грн щорічно. Цю програму створили, щоб забезпечити "відкритість та прозорість" в інформаційному висвітленні діяльності Луцької міської ради. 

Заступниця начальника управління інформаційної роботи Луцької міської ради Жанна Перун у коментарі розповіла, що згідно з програмою підтримки засобів масової інформації минулого року Луцька міськрада витратила з міського бюджету 360 тис. гривень. Ці гроші використали на тексти, які треба публікувати обов’язково відповідно до законодавства. Загалом у 2024 році Луцька міська рада (включно з іншими департаментами) заплатила газеті "Луцький замок" - 1 млн 98 тис. гривень, майже 323 тис. – ДП "Телерадіокомпанія "Аверс" і ще 38 тис. 600 гривень – редакції обласної громадсько-політичної газети "Волинська газета". Усі ці медіа приватні, їхні редакції розташовані в Луцьку.

Так, газета "Луцький замок", заснована 1997 року, наразі роздержавилась і працює як товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). У грудні 2023 року Нацрада зареєструвала ТОВ "Луцький замок" у сфері друкованих медіа. Газета виходить щосереди. У неї немає свого сайту, але є сторінка у фейсбуці, де на момент публікації було всього 33 читачі. Також цю газету можна отримувати за передплатою.

Газета виходить один раз на тиждень (щосереди). У друкованій газеті немає інформації про тираж, тому наразі невідомо, який наклад. На останній сторінці газети зазначено лише про номер замовлення накладу, а про сам наклад немає. Однак відповідно до статті 37 Закону України "Про медіа" йдеться про те, що суб’єкти у сфері друкованих медіа зобов’язані в кожному випуску друкованого медіа повідомляти такі вихідні дані, а саме тираж відповідного номера друкованого медіа.

У фейсбук-сторінки газети "Луцький замок" усього 33 підписники. Скриншот: фейсбук-сторінка газети

Телеканал "Аверс" у медіа неодноразово пов’язували з нардепом, лідером партії "За майбутнє" Ігорем Палицею. За інформацією YouControl, цей канал зареєстровано в травні 1997 року.

Громадсько-політичне видання "Волинська газета" засновано 1995 року. Хоча газета у 2017 році боролася з Волинською ОДА за своє повне роздержавлення, втім після цього продовжила отримувати гроші від влади. У травні 2024 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала газету у сфері друкованих медіа. "Волинська газета" виходить один раз на тиждень (у середу). Тираж газети – 4 тисячі.

Цього року Луцька міська рада вже підписала договори з деякими медіа про співпрацю. Так, "Волинська газета" підписала договори на висвітлення діяльності загалом на суму 20 тисяч гривень з чотирма департаментами: Центром надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради, управлінням охорони здоров’я в м. Луцьку, департаментом культури Луцької міської ради та департаментом соціальної політики Луцькради.

10 cічня 2025 року міський департамент культури уклав договір з газетою ТОВ "Луцький замок" на висвітлення діяльності департаменту на 82 тисячі гривень. 

Висвітлення діяльності департаменту "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради обійшлося в 45 тисяч гривень. Відповідний договір підписав департамент із "Луцьким замком" 9 січня цього року. Вже 18 лютого міський департамент освіти підписав ще один договір з газетою на 65 тисяч гривень. Відповідно до договору, публікації надають газеті від замовника послуги, тобто департаменту міськради, а газета це публікує. 

Ще одну угоду майже на 100 тисяч гривень підписав з ТОВ "Луцький замок" виконком, а на висвітлення діяльності департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради передбачили 75 тисяч гривень.

У газеті "Луцький Замок" часто пишуть про міського голову, але не всі тексти оплачені владою. Ось приклад однієї такої публікації в газеті "Луцький Замок": "Чим громада жила торік і перспективи 2025-го: інтерв’ю з міським головою Ігорем Поліщуком". Це розшифрування розмови на основі інтерв’ю телеканалу "Аверс" займає в газеті дві повні сторінки. Публікація показує лише позитивні сторони міського голови. У міській раді після виходу матеріалу повідомили, що в редакції газети за ці матеріали не отримували грошей.

А це перша сторінка випуску газети він 15 лютого. Матеріал "Задля благополуччя жителів громади" стосується сесії міськради. На головному фото – знову мер.

Волинська ОВА стверджує, що не витрачатиме коштів на медіа

Волинська обласна військова адміністрація не планує витрачати гроші на висвітлення своєї діяльності 2025 року. У відповіді на запит у Волинській ОВА повідомили, що у 2024 році також не витрачали коштів на висвітлення діяльності голови та посадовців облдержадміністрації. 

Втім, на Prozorro є звіт про укладений договір на розміщення інформації від департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів обладміністрації, який підписав його з "Волинською газетою" на суму 2700 грн. 

Начальниця управління інформаційної політики та цифрової трансформації Волинської ОВА Каріна Мариневич повідомила, що діяльність влади вони висвітлюють через офіційні канали: сайт, сторінки у фейсбуці.

Нагадаємо, що 2023 року на висвітлення роботи начальника Волинської обласної військової адміністрації й інших посадовців у медіа чиновники витратили з обласного бюджету 163,4 тисячі гривень.

Що планує Волинська обласна рада 

Як повідомляв ІМІ, Волинська обласна рада запланувала на висвітлення своєї діяльності на 2025 рік 300 тисяч гривень. Ці кошти заплановано в межах Програми розвитку місцевого розвитку місцевого самоврядування Волинської області на 2021–2025 роки. Водночас у відповіді на запит в облраді запевнили, що ці гроші можуть використати за призначенням у разі зняття обмежень на витрати під час воєнного стану.

У 2024 році на висвітлення діяльності Волинської обласної ради передбачалося 600 тисяч гривень. Водночас облрада не укладала з медіа договори. Як і 2023 року, коли кошти з обласного бюджету на висвітлення діяльності голови Волинської обласної ради та посадовців ради у медіа також не витрачали.

У 2023 році Волинська облрада також не стала створювати комунальний канал після розголосу та обурення громадськості. Про те, що облрада хоче створити нове аудіовізуальне медіа, стало відомо напередодні сесії, 15 листопада 2023 року. Редактор сайту "Конкурент" Андрій Лучик устиг зробити скриншот із сайту Волинської обласної ради з питанням про створення комунального телеканалу в порядку денному. Втім, згодом інформація про це із сайту зникла.

Висвітлення чи піар? 

Як уже писав Інститут масової інформації, законодавство України не містить прямої вимоги якимось чином позначати такі матеріали. Проте, зважаючи на основні принципи інформаційних відносин, закріплені в Законі України "Про інформацію", для забезпечення достовірності та повноти, інформацію, яка розміщується відповідно до договору із суб’єктом владних повноважень, варто відділяти від інших видів інформації позначками, зрозумілими для споживача інформації. Водночас відсутність такої позначки не призведе до юридичної відповідальності ЗМІ, але обґрунтовано знизить довіру споживачів інформації.

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що формально тексти про висвітлення діяльності міської ради чи посадовців не є рекламою в розумінні Закону "Про рекламу". Адже основна їхня мета – створювати та поширювати інформаційний контент про діяльність Луцької міської ради, роз’яснювати зміст ухвалених рішень. Вочевидь, подібний текстовий опис використовується і в самих договорах про це. Втім, зауважує юрист, окремі тексти в межах такої угоди можна визнати такими, що мають рекламний характер. Утім, потрібно, щоб уповноважений орган, Нацрада за питань телебачення і радіомовлення, виявив ознаки реклами. 

"Поширеним порушенням рекламного законодавства є відсутність маркування інформації як реклами. Тобто в юридичному плані останнє слово щодо зарахування того чи іншого тексту до поняття "реклама" залишається за Нацрадою. Однак ознаки реклами можуть виявляти самі читачі й на базі цього формувати своє ставлення до медіа", – уточнює Володимир Зеленчук.

Як знайти приховану рекламу в редакційних текстах, можна прочитати на сайті Інституту масової інформації. 

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області