ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Як поліція реагує на перешкоджання в роботі журналістів на Волині

21.12.2019, 09:48
Мая Голуб
Фото - Маї Голуб
Фото - Маї Голуб

Рік 2019 завершується, а тема перешкоджання журналістам у роботі залишається актуальною.

Регіональна представниця ІМІ зустрілася з начальником слідчого управління поліції Волині Олександром Климовським, щоб дізнатися про хід розслідувань у справах щодо порушень прав журналістів.

За словами Олександра Климовського, загалом з  початку цього року слідчі поліції області розпочали сім кримінальних проваджень за фактами правопорушень щодо журналістів. Однак не всі стосуються професійної діяльності журналістів. Крім перешкоджань у роботі у деяких журналістів крали телефони, ставали жертвами шахраїв, були учасниками  ДТП.

Олександр Климовський розповів, що цього року жодну справу  щодо злочинів проти журналістів не передали до суду.

У поліції Волині кажуть, що  розслідування правопорушень щодо журналістів перебувають на постійному контролі  поліції.

Під особливий контроль підпадають тяжкі та особливо тяжкі злочини, всі без виключення вбивства, розбійні напади, згвалтування, вчинення злочинів щодо журналістів, викрадення транспортних засобів, вчинення  кваліфікованих крадіжок (коли працює група, – авт.), злочини вчинені представниками влади, хабарі, злочини проти правоохоронців, злочини вчинені правоохоронцями.

Цьогоріч поліція Волині почала розслідувати два провадження за ознаками злочинів, передбачених за статтею 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста).

Обидві справи стосуються перешкоджанню знімальній групі телеканалу «Аверс».

8-го травня цього року журналісти каналу «Аверс» приїхали у ресторанно-готельний комплекс «Лемарк» до волинських митників, щоб запитати їх про бурштин. Після словесних перепалок знімальній групі «Аверсу» пошкодили телекамеру, заволоділи документами та особистими речами телеоператора, журналістці пошкодили палець на руці.

За цим фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч.1 ст.171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), ч.1 ст.186 (Відкрите викрадення чужого майна – грабіж) та ч.1 ст.125 (Умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Журналістів вивели з території комплексу, застосовуючи фізичну силу. У свою чергу «Аверс» викликав на місце  поліцію, приїхала також і швидка. 

15 жовтня телеканал «Аверс» повідомив, що невідомі чоловіки заблокували журналістів каналу під час знімання відстійників ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» та не давали можливості залишити місце події. За цим фактом слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України.

«Коли вони їхали зі зйомки, охоронна фірма перегородила їх транспортний засіб, їх зупинили. Вони не знали, хто знаходиться у транспортному засобі. Зупинили їх з метою з’ясування, хто це за люди і що вони роблять.

Коли водій повідомив, що це група журналістів, що викликають поліцію, далі вже їм не робили якогось перешкоджання. Їх об'їхали і поїхали звідти», – каже Олександр Климовський.

Одне вищезгадане кримінальне провадження направили за підслідністю до територіального управління Державного бюро розслідування (знаходиться у Львові, але поширює свою діяльність на Волинську область – авт.), а в другому триває досудове розслідування.

У травні 2019 року журналістці сайту «Радар» Наталії Камишниковій передали погрозу вбивством.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ст.129 (погроза вбивством). Дані внесені до ЄРДР, триває досудове розслідування. На даний час рішення  у кримінальному провадженні не прийнято. Санкція статті передбачає арешт до шести місяців або обмеження волі до двох років.

Олександр Климовський  наголошує, що в поліції є одна доба, щоб внести дані у ЄРДР, коли журналісту перешкоджають в роботі чи погрожують.

За добу поліція має почути журналіста й вирішити наскільки небезпечною ситуація є для нього.

Перед погрозами Наталії Камишниковій намагалися підпалити будинок.

У ніч на 1-ше травня цього року невідомі особи проникли на територію дачної ділянки, де мешкає Наталія Камишникова, розбили шибку у вікні будинку, розлили рідину із запахом бензину, підпалили та втекли.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.194 (Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу) Кримінального кодексу України.

До Наталії Камишникової приїхав представник ОБСЄ після розголосу про погрози і підпал будинку. Також Вальтер Фуггер зустрівся і обговорив цю ситуацію із регіональною представницею ІМІ у Волинській області Маєю Голуб.

Увечері 13 грудня цього року Наталія Камишникова написала у соцмережі  Фейсбук, що виявила стеження за нею. Про це вона написала публічно у соціальній мережі Фейсбук та підтвердила цю інформацію ІМІ.

Камишникова машину й номери сфотографувала. В поліції кажуть, що будуть з'ясовувати, хто це робив і чому. Цією темою будуть займатися з новоствореного управління стратегічних розслідувань у Волинській області.

Олександр Климовський  наголошує, що в поліції є одна доба, щоб внести дані у ЄРДР, коли журналісту перешкоджають в роботі чи погрожують.

За добу поліція має почути журналіста й вирішити наскільки небезпечною ситуація є для нього.

З минулого року до правоохоронців «повернулося» одне кримінальне провадження. Наприкінці листопада цього року поновили кримінальне провадження по заяві журналістки Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Оксані Петрук щодо подій на території ботанічного заказника загальнодержавного значення «Воротнів» 26 вересня 2018 року.

На відео можна побачити, що чоловік замахнувся, щоб вибити камеру з рук журналістки. Оксана Петрук заявила про перешкоджання її професійній діяльності з боку заступника начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Рибчинського.

У коментарі ІМІ Олександр Рибчинський пояснював, що на його думку перешкоджання не було, адже техніку журналістки не пошкодив.

Також у той вечір у Воротневі було три постріли й досі не оприлюднено, хто саме стріляв.У витязі з досудових розслідувань зазначено, що через застосування вогнепальної зброї пошкоджений транспортний засіб.

21 листопада 2018 року Луцька місцева прокуратура розпочала кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень), а також ч.1. ст.171 КК України (перешкоджання журналістській професійній діяльності).

Як раніше писав ІМІ, 2 жовтня 2018 року Оксана Петрук звернулася у прокуратуру Волинської області із заявою про кримінальні правопорушення, передбачені ст.171; ч.1. ст.365 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та перевищення влади заступником начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства  Рибчинським Олександром).

19 грудня 2018 року журналістка подала скаргу на заступника прокурора Волинської області Воробія Олександра щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про злочин за її заявою.

21 грудня 2018 року слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області задовольнив скаргу журналіста і зобов'язав уповноважену особу прокуратури Волинської області чи іншу особу, уповноважену на прийняття заяв та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою  журналістки Оксани Петрук.

30 липня 2019 року кримінальне провадження закрили на підставі  п.2, ч.1 ст. 284 КПК України. Рішення закрити справу прийняв слідчий через «відсутність складу злочину».

Цікаво, що про закриття провадження Оксану Петрук ніхто з поліції не повідомив, а це є порушенням. Після розголосу щодо закриття провадження, справу таки поновили.

«Прокуратура скасувала рішення про закриття. Підставою для закриття рішення було «у зв’язку відсутністю  складу злочину». Не скажу зараз чим мотивував той слідчий, коли виписував постанову. Він зробив це неправильно та з порушенням. На сьогодні кримінальне провадження поновили. А закрили, бо слідчий вирішив, що там немає складу злочину», – каже Олександр Климовський. 

Інститут масової інформації від початку року до сьогодні зафіксував 15 випадків порушень свободи слова у Волинській області.

Відповідно до Барометра свободи слова ІМІ, Волинь неодноразово потрапляє до списку топ-областей, де порушують права журналістів.

Журналісти стикалися не тільки із перешкоджання під час роботи, були й  погрози, побиття, спроба вибити з рук камеру, фішингові атаки через соцмережу фейсбук, підпал будинку, заборона зйомки відкритого судового засідання, стеження, – це все реальний перелік того з чим стикалися журналісти на Волині за даними ІМІ.

Були також інциденти, коли приїжджав експрезидент Петро Порошенко  на Волинь. У березні цього року журналістка каналу «Аверс» Наталія Поліщук заявила про перешкоджання з боку поліцейських, які вивели її із зустрічі Петра Порошенка з виборцями в Ковелі.

14 березня вона приїхала, щоб зняти сюжет про зустріч Порошенка з виборцями. З її слів, місце біля сцени було не для всіх, бо її звідти вивели поліцейські.

Як раніше коментував ІМІ  завідувач сектору комунікації Національної поліції у Волинській області Віктор Гомоль, журналістка відмовилася пройти контроль на металодетекторі. За його словами, вона неодноразово ігнорувала вимоги правоохоронців, передбачені охоронними заходами з гарантування безпеки під час візиту посадових осіб України.

Що треба поліції для кращої роботи

Олександр Климовський каже, що в районах міста Луцька бракує «розумних камер», які можуть показати добре номерні знаки машин. Такі є у селі Княгининок. Камери зчитують не лише номери, а й обличчя людей, які сидять за кермом.

«Хотілося, щоб журналісти піднімали цю тематику. В нас область взагалі не «перекрита» відеоспостереженнями. Відеокамери – це безпека самих людей від вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів. Вчинення самого злочину передує підхід до самої події, відхід», – зазначає він.

Завдяки хорошим якісним камерам злочини можна розкривати швидше. Під час слідчих дій важливо не втратити час.

«Враховуючи сьогодення, якщо впродовж 5-ти до 10-ти днів не розкривається злочин, процент того, що буде розкритим падає до 10-15%. Ще є шанс, що десь когось затримають і він зізнається, або хтось прийде і прямо повідомить, що така то особа скоїла злочин», – каже Олександр Климовський.

Однак бували випадки, що розкривали злочини і після 5-ти і 10-ти років.

У поліції були й смішні історії та швидкі випадки викриття злочинів через необережність зловмисників. Наприклад, цього року один чоловік вирішив забрати із застосуванням сили в іншого телефон, але під час бійки у нього випав паспорт. Після такої необережності поліції легко вдалось знайти нападника.

Мая Голуб, регіональна представниця ІМІ у Волинській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки FreedomHouse

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!