ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Продати ЗМІ, купити ЗМІ і не продатися – Маріуполь та Донецька область в огляді медіаподій 2021-го

2021 медійний рік для журналістів Донеччини – це порушення прав журналістів, цензура, придбання місцевою владою Маріуполя телеканалу, корисні зустрічі та нові проєкти. Донеччина підбиває професійні підсумки року в огляді головних медіаподій регіону.

Купівля міськрадою Маріуполя телеканалу ТБ7 – придбання року 

Маріупольський телеканал ТБ7 на початку 2021 року остаточно став комунальним. І вже з початку 2021-го команда телевізійників ТБ7 почала працювати на команду мера. Інформація про продаж цього приватного телеканалу міститься на сайті продавця, а саме Інвест-групи “МІГ”. За словами співзасновника й виконавчого директора Маріупольської інвестиційної групи Олега Іванюшенка, канал вирішили продати через те, що медіабізнес не є фокусом діяльності компанії, а влада висловила бажання побудувати на базі ТВ-7 муніципальний телеканал. Так керівництву каналу ТБ7 вдалося зберегти колектив і знайти фінансування для роботи, але водночас найбільше місто в Донецькій області лишилося без єдиного незалежного телевізійного каналу.

Тож у 2021 році міська влада отримала доступ до ще одного майданчика для висвітлення своєї діяльності. Адже крім ТБ7 Маріупольській міській раді належить ще 12,6% акцій телеканалу Сігма. А Маріупольське телебачення за окремим бюджетним фінансуванням бере участь у виробництві медіаконтенту для місцевої влади, включно з прямими ефірами, онлайн-трансляціями засідань виконкому тощо. 

Порушення прав журналістів – майже оптимістичний результат року

Факти порушень прав журналістів у розділі цензури зафіксувати важко. Загалом інших порушень прав за рік на Донеччині зафіксовано всього три. І всі три трапилися в березні.

Так, 17 березня в Слов'янську Донецької області невідомі підпалили паркан біля будинку журналіста “Громадський контроль” Артема Соценка. Інцидент потерпілий пов'язував зі своєю журналістською діяльністю, але поліція так не вважала, тож за цим фактом було відкрите кримінальне провадження за статтею “Умисне знищення або пошкодження майна вчинене шляхом підпалу”. Історія не мала продовження. 

А вже 26 березня кореспонденту проєкту журналістських розслідувань “Слідство.Інфо” Василю Бідуну погрожували під час підготовки сюжету. Інцидент стався на околицях шахти “Краснолиманська” Донецької області. Погрожував журналісту начальник охорони ДП “Краснолиманська”, який назвався Дмитром Кашинським. Коли ж журналіст почав залишати територію шахти, начальник охорони наздогнав його на авто та почав погрожувати. У відповідь Василь Бідун запитав, чи той розуміє, що він є журналістом, але почув у відповідь нецензурну лайку.

Тоді в коментарі ІМІ Василь Бідун повідомив, що інших погроз, крім тих, які є в сюжеті, не було. До поліції журналіст не звертався.

Останнього дня березня в Маріупольській міській раді низка журналістів через штовханину активістів та поліції ледве потрапила на сесію міськради. Декілька активістів заблокували прохід на сходах та вимагали пропустити їх до сесійної зали. “Або всі, або ніхто!” – заявила маріупольська волонтерка та активістка Галина Однорог, яка за декілька тижнів до події отримала, по суті, фейкове журналістське посвідчення львівського сайту “Ідея нації” та, розмахуючи ним, намагалася пройти до сесійної зали. З її слів, вона мала “редакційне завдання” перевірити маріупольських посадовців та депутатів на дотримання карантинних заходів. Через дії активістів поліція заблокувала сходи. І лише після того, як викликали ще й патрульну поліцію, журналісти змогли домовитися з активістами й потрапити до сесійної зали. 

Фейкові посвідчення – проблема року 

Згодом, вже в травні, проблему фейкових посвідчень порушували маріупольські журналісти на зустрічі з обласною прокуратурою Донеччини. Тоді заступник керівника прокуратури Донецької області Сергій Заєць висловив думку про те, що гіпотетично розв'язати цю проблему допоможе створення реєстру професійних посвідчень регіональних журналістів та кореспондентів, але водночас ініціатива з рекомендаціями має йти від громадських організацій, що опікуються свободою слова та правами журналістської спільноти, медійників. Самі правоохоронці знають про цю проблему і кажуть, що поліція та слідчі й самі стикаються з фейковими документами в журналістів під час верифікації за потребою того чи іншого працівника ЗМІ.

Порушення стандартів журналістами і цензура – негативний тренд року 

Цього року ІМІ неодноразово звертав увагу на порушення журналістських стандартів самими журналістами. Так, у лютому експерти й експертки ІМІ виявляли маніпуляції в текстах і заголовках, у серпні – мову ворожнечі, у жовтні – дотримання трьох основних професійних стандартів балансу думок і точок зору, достовірності й відокремлення фактів від коментарів. Слід зазначити, що журналісти онлайн-ЗМІ Донеччини помітно виправили ситуацію з дотриманням не лише основних стандартів, вони майже не маніпулюють, майже завжди балансують думками, не користуються мовою ворожнечі та видають достовірне, але й не забувають про такі стандарти, як повнота новини.

Проте деякі моменти лишаються непомітними для загальної аудиторії і обговорюються в соцмережах. Наприклад, на сторінках у місцевих активістів та журналістів можна знайти докази цензурування місцевих ЗМІ щодо теми екології. Зокрема, у жовтні депутат маріупольської міськради Максим Бородин вказав на факт маніпуляцій з боку журналістів сайту mrpl.city: ті підміняють поняття, підміняють технічні терміни й у такий спосіб вводять читача в оману. Окрім того, таким чином помітно вибіркову цензуру, коли не про всі події можна писати. 

У Маріуполі можна складати абсурдний по суті рейтинг-2021: хто про що не написав. Так, у лютому 2021 року mrpl.city проігнорували засідання екологічної комісії, де звітували заводи-забруднювачі. Зі слів присутніх, до ігнорування події долучився і вже комунальний телеканал ТБ7.  

А вже в липні  2021-го на сайті mrpl.city нічого не написали про забруднення фарбою міського пляжу Маріуполя з боку працівників “Метінвест-Промсервіс”. Така методика ігнорування подій, невигідних для іміджу власника, створює інформаційний вакуум у регіоні й  зручне середовище для журналістської самоцензури, коли журналіст уже сам оминає гострі та проблемні теми за будь-яких обставин. 

Є інший бік цієї проблеми, коли редакції, навпаки, заповнюють ефір інформацією часто викривленою, потрібною саме для власників. Наприклад, коли за 15 діб сайт mrpl.city видає 31 новину, яка в негативному світлі показує громаду і на противагу “вибілює” імідж незаконного забудовника, то це є прямим актом “інформаційної атаки”. З огляду на це можна говорити про посилення у 2021 році сформованого протягом багатьох років негативного тренду щодо цензурування окремих тем серед ЗМІ Маріуполя.

Корисні зустрічі – продуктивний тренд року

Медіаситуація в регіоні – загальна тема для обговорення, яку було запропоновано на декількох зустрічах, що відбулися за ініціативою іноземних делегацій. Наприклад, про те, що 90% ЗМІ Маріуполя належать Рінату Ахметову, цього року з подивом дізналися представники посольств Франції та Швеції. Так, високі гості із Західної Європи задля отримання всебічної, об'єктивної інформації і реалізації різних проєктів на Донеччині офіційно зустрічаються не лише з представниками влади, а й проводять неформальні зустрічі з незалежними журналістами. Зокрема, 27 липня цього року журналісти зустрічалися з Лое Лагранж, політичною радницею посла Франції в Україні, а вже в грудні – з послом Швеції Тобіасом Тибергом та його радницею Марією Ліндберг. Отже, журналісти виконують місію поширення збалансованої інформації, адже більшість ЗМІ Маріуполя аж ніяк не можна назвати незалежними, і стан свободи слова в області, незважаючи на невелику зафіксовану кількість прямих порушень прав журналістів, залишає бажати кращого. Саме тому на зустрічах медійники говорили про стан свободи слова в місті, особливості діяльності ЗМІ в місті, згадували про власників медіа та їхній безпосередній вплив на колективи й редакційну політику та інші деталі, про особливості медіасфери Маріуполя, випадки прихованої цензури. 

До 2021 року подібні зустрічі не відбувалися. Так, зі слів посла Швеції Тобіаса Тиберга, він на своїй посаді вже два з половиною роки й за цей час уже п'ять разів побував у Маріуполі, але така зустріч з незалежними журналістами відбувається вперше. Така практика є зовсім новою, і вона якісно змінює інформаційний ландшафт та може вплинути не лише на інформаційну політику міста, а й на політичні рішення місцевої влади, а також на її співпрацю з іноземними агентами.

Радіо Свобода та “Нью-Йоркер” на Донеччині – позитив року

У серпні 2021 року Радіо Донбас. Реалії відновило мовлення на хвилях вільного радіо на Донеччині. Окрім сайту, Вільне радіо знову буде доступне в FM. Вільне радіо – сайт і радіостанція, що базуються в Бахмуті та фінансуються коштом міжнародних донорів. Працюють на Донбасі з 2017 року. “Донбас.Реалії” – проєкт Радіо Свобода для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. Як повідомляв ІМІ, з 9 серпня Громадське радіо через фінансову ситуацію тимчасово вимкнуло частину передавачів на Донбасі (з десяти передавачів сім було вимкнено). Мовлення залишилося в Маріуполі (89,1), Краматорську (90,9) та Лисичанську (87,7).

Також у 2021 році в невеличкому прифронтовому містечку в Донецькій області, якому нещодавно повернули його історичну назву Нью-Йорк, з'явився свій сайт  newyorker.city з повноцінною сторінкою у фейсбуці. Медіа створено за підтримки Агенції медійного росту “АБО” та трьома жительками Нью-Йорка: Крістіною Шевченко, Валерією Панасенко та Надією Гордіюк. Це онлайн-журнал про те, як змінюється прифронтове селище Нью-Йорк на Донеччині, з якими бореться стереотипами і які плани має на майбутнє. 

І з нового року розпочинає свою роботу проєкт “Новини Приазов'я”. Інформацію про вакансії та початок проєкту було розміщено на сторінці випускові редакторки Олени Бадюк. Формально в тестовому режимі вони стартували вже з грудня 2021-го, але повноцінні ефіри почнуться із січня 2022 року. Це буде 45-хвилинний випуск новин Приазов'я. Команда регіональних кореспондентів працюватиме в прифронтовому Маріуполі, Херсоні й Бердянську. 

Юлія Гаркуша, регіональна представниця Інституту масової інформації в Донецькій області, неокуповані території

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

 

Liked the article?
Help us be even more cool!