ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Порушення прав журналістів на Чернігівщині – тенденції останніх років

27.05.2021, 14:03
Павло Пущенко

Різне оцінювання з боку журналістів та правоохоронців конфліктних ситуацій, небажання представників ЗМІ йти до кінця в захисті своїх прав та відсутність прикладів покарання за перешкоджання журналістській роботі – головні тенденції розслідування "журналістських" справ у Чернігівській області.

Як повідомляли в ІМІ, за останні два роки всі кримінальні провадження щодо "журналістських" статей (171 та 345-1 КК України) були закриті поліцією Чернігівської області у 2020 та 2021 роках з формулюванням "за відсутність складу злочину" відповідно до статті 284 КПК.

Наразі чернігівська поліція працює лише над одним кримінальним провадженням – у місті Прилуки за наполяганням прокуратури області.

Також у Прилуках було закрите ще одне резонансне кримінальне провадження, яке стосується конфлікту між телекомпанією "Прилуки" та представниками ГО "Прилуцький козацький полк". Тоді, 11 вересня 2020 року, до приміщення каналу ввірвалася група невідомих осіб. Вони проводили знімання, погрожували журналістам та чинили психологічний тиск. Після конфлікту одну з журналісток госпіталізували з "гіпертонічним кризом та вираженим невротичним синдромом", констатували лікарі.

За фактом інциденту було відкрите провадження за ч. 2 ст. 171 КК України, кілька місяців у справі очікували висновків судово-медичної експертизи щодо постраждалої під час конфлікту журналістки. Ще в грудні 2020 року представнику ІМІ в поліції називали це провадження як таке, що має всі шанси потрапити до суду. Але 25 лютого 2021 року провадження закрили за частиною 2 статті 284 КПК з традиційним формулюванням "через відсутність складу злочину".

У 2021 році за заявами чернігівських журналістів про перешкоджання їхній роботі було відкрито три кримінальних провадження, які стосувалися ненадання публічної інформації чи недопущення на публічні заходи – сесії місцевих рад. Але всі провадження також закрито протягом кількох місяців після відкриття.

За свідченнями опитаних ІМІ чернігівських журналістів, поліція не інформує їх про закриття проваджень. За словами керівниці прилуцького телеканалу Ірини Павлютіної, про закриття провадження в справі про втручання в роботу телеканалу дізнались із соціальних мереж.

Така сама ситуація з інцидентом із кореспондентами телеканалу "Суспільне.Чернігів", які не знали, що провадження щодо недопущення їх на сесію місцевої ради було закрите вже через кілька днів після відкриття.

Додамо, що раніше в чернігівській поліції пояснювали закриття кримінальних проваджень різним оцінюванням інцидентів самими журналістами й правоохоронцями. Більшість таких проваджень закриваються, оскільки журналісти, які подавали заяви, оцінюють дії проти них як перешкоджання діяльності представників ЗМІ, але під час перевірки поліцією і проведення слідчих дій такі факти не підтверджуються, наголошували в ГУНП в Чернігівській області. Поліція інформує прокуратуру про закриття таких проваджень, але остання може це рішення скасувати.

Водночас самі журналісти не наполягають на продовженні слідства. "Ми дуже не намагалися поновити справу, якось не до того було, але змушені самі були оплатити лікування нашої постраждалої журналістки", – пояснила керівниця прилуцького телеканалу Ірина Павлютіна.

Винятком є хіба випадок з журналістом Владиславом Савенком, який домагається справедливості з 2015 року, коли охорона нинішнього голови Чернігова "впустила" його на підлогу під час агітаційного заходу. Попри неодноразові закриття справи поліцією журналіст домагався поновлення проваджень. Якщо в українському правосудді не вдасться знайти правди, то Владислав Савенок з командою медіаюристів збирається звертатися до Європейського суду з прав людини.

Також, за свідченнями опитаних ІМІ працівників ЗМІ, правоохоронці, які приїжджають на виклик журналістів, часто не намагаються вплинути на ситуацію, наприклад щодо перешкоджання веденню журналістської діяльності з боку місцевих посадових осіб, а просто фіксують. Така ситуація спричинена частково тим, що ці правопорушення не завжди є очевидними для правоохоронців без фахової підготовки в інформаційній сфері.

З іншого боку, на щастя, треба визнати, що останніми роками в Чернігівській області не сталося злочинів проти журналістів, які б призводили до заподіяння травм чи смерті представників ЗМІ. Конфлікти з журналістами закінчилися максимум розбитим диктофоном. Однак це, звичайно, не привід залишати посадовців чи інших осіб безкарними за перешкоджання журналістській роботі.

Павло Пущенко, регіональний представник ГО "Інститут масової інформації" в Чернігівській області 

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. 

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!