ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Пандемія та політика – медійні тренди Донеччини 2020

Пандемія та карантин, політика та вибори визначили основні регіональні медійні тренди Донеччини цього року. Не обійшлось і без порушень прав та свобод, хоча Донецький регіон відзначився більш-менш толерантним ставленням до працівників ЗМІ, аніж інші регіони. Подробиці в річному огляді медіаподій регіону.

З березня в медійному просторі в перших лавах була тема коронавірусу. У березні частка таких новин становила 31%, а вже у квітні ця тема була першою для 51% новин Донеччини. Головними джерелами інформації в цій темі, за результатами цьогорічного моніторингу, були регіональні посадовці, а єдиним замовником “коронавірусної” джинси на початку року – корпорація “Метінвест”.

Основними ж джерелами інформації регіональних редакцій онлайн-ЗМІ були... інші ЗМІ. Мало хто робив по-справжньому журналістську роботу – лише 8% контенту. Для новин про коронавірус здебільшого регіональні сайти брали  інформацію  з інших ЗМІ – це 28% джерел, посадових осіб було 17% джерел, офіційні сайти – 14,5%. Геть без джерел 1,3% загальної кількості новин під час квітневого моніторингу, власне це були лише дві новинні замовні статті, і лише на маріупольському сайті MRPL.city, обидві вони стосувалися допомоги від Ріната Ахметова та його благодійного фонду

З початком літнього сезону новин про коронавірус та пандемію поменшало, адже закінчився карантин. На початок кінця карантину чекали всі, онлайн-ЗМІ наввипередки публікували новини про послаблення або зняття карантинних обмежень. Зокрема, ЗМІ Донецької області обговорювали ці події здебільшого в нейтральній тональності. Основними спікерами, що коментували вихід з карантину, переважно були офіційні особи. Часто публікувалися заяви українських політиків вищої ланки, зокрема президента, міністра охорони здоров'я Степанова та прем'єр-міністра, а також головного санітарного лікаря країни Ляшка: вони були спікерами в 54% новин онлайн-ЗМІ Донеччини. 

Неетично про пандемію

Сайт "Карачун" з міста Слов’янська цього року відзначився не лише найбільшою кількістю новин на коронавірусну тему, а й порушенням журналістського стандарту безоцінного ставлення до фактів. Це можна помітити в заголовках на кшталт "Целовала иконы после итальянцев" із неетичними фразами та зайвою емоційністю. Підігрівали питання коронавірусу гарячими темами, маніпулювали в назвах, які не збігалися з інформацією в тексті, нагнітали в заголовках, виносячи найгострішу інформацію, лише журналісти цього видання. Інші видання дотримувалися стандартів та не використовували маніпуляцій у цій тематиці. 

Про що ще писали?

Уже в листопаді, після невеликого спаду з початку виходу з карантину, інформації про пандемію в регіональних ЗМІ знову побільшало. На другій сходинці за актуальністю опинилася соціальна тематика, за нею – політика. Актуальною темою в стрічках знову стає тема війни, окупації та ООС.  Не гребували цього року медіа і джинсою: в новинних стрічках було майже 5% матеріалів з ознаками замовності. Отже, тема №1 у регіональних онлайн-медіа – COVID-19: 28% новин присвячено ситуації з коронавірусом у регіоні. Тема №2 – соціальна тематика: на неї припало 18% публікацій загальної кількості новин. Темою №3 стала політика (14%), буквально на пів відсотка випередивши кримінал, ДТП та надзвичайні події, яких у стрічках новин було не менш ніж 13,6% загальної кількості публікацій на сайтах.  

Політика та політики

Наприкінці року в тематиці сталися деякі помітні зміни, знов актуальною стала тема війни та фронтових зведень. З наближенням виборів відкрився і другий, політичний "фронт". 

У вересні, перед виборами, лідером замовних статей за партійними списками на Донеччині була "Опозиційна платформа – За життя". Серед іншого в джинсових текстах на сайті представники ОПЗЖ маніпулювали пам'ятними датами, шкодували за "традиціями, що пішли", та тим, що колись "керівництво Донецької області два рази на рік традиційно організовувало в Святогірську масові мітинги, присвячені Дню Перемоги та Дню визволення Донбасу". Водночас Майдан та початок війни представники партії називали не більш ніж "відомими подіями 2014 року", та нагадували, що влада вчергове "принизила народ Донбасу", відмовила у виборах, водночас головною причиною називаючи не близькість до фронту, а "катастрофічне падіння довіри до влади".

Також багато було в медіа чинного мера Вадима Ляха та ще однієї, вже колишньої кандидатки в мери від Партії миру та розвитку (Опоблок), Нелі Штепи. У Маріуполі ж найчастіше писали про міського голову та його партію "Блок Вадима Бойченка". Мерами міст так і залишилися відповідно Лях та Бойченко.

"Свято" на замовлення

У ЗМІ Маріуполя основним замовником джинси був Блок Вадима Бойченка: в цій справі він випередив усіх конкурентів. Обидва телеканали, що належать  Рінату Ахметову (МТВ та "Сигма"), ледь не щодня запрошували представників цієї політичної сили на ефіри. За ними йшли онлайн-ЗМІ – сайт MRPL.city. Тут 8% новин з усієї стрічки було присвячено політикам та політичним партіям. 

Після Блоку Вадима Бойченка в Маріуполі за кількістю замовних статей ішов Вадим Новинський від Опозиційного блоку. Він якщо не "оселився", то часто "гостював" на сторінках сайту MRPL.city та інших видань, що пов'язані з Рінатом Ахметовим (Опоблок). 

А от уже за період останнього моніторингу 2020 року, у листопаді, чистої політичної джинси сайти Донеччини не публікували. Зафіксовано 10 випадків неналежного маркування політичної агітації, зокрема на сайті "Карачун".  На сторінках сайту "сперечалися" між собою два конкуренти другого туру виборів у мери Лях та Придворов. Комерційні ж замовні матеріали з’являлися на сайтах MRPL.city та AVDEEVKA.city. Усі вони так чи інакше мали стосунок до "Метінвесту", корпорації, що належить Рінату Ахметову. 

Порушення прав та свобод – тишком-нишком та відкрито

Про що часто не розповідають відкрито, так це про випадки цензурування. Журналісти говорять анонімно і неохоче, коли джерело пропонує подивитися текст одному з департаментів міської ради, як то кажуть, на узгодження, а тільки потім публікувати. 

У середині року журналісти місцевого телеканалу ТБ7 та декількох онлайн-ЗМІ в приватних бесідах із регіональною представницею ІМІ в Донецькій області скаржилися про вибірковість у розсиланні анонсів різних подій та заходів. Журналісти навіть збиралися писати відкритого листа до міського голови та очільника пресслужби міської ради, але сталися вибори, й ситуація сама по собі змінилися.

Відкритого цькування наприкінці грудня зазнали на собі журналісти телеканалу ТБ7. Це відбувалося з боку незадоволених глядачів, які захищали місцеву ворожку. Писали смс, листи на електронку та телефонували – з погрозами, наполегливим проханням прибрати програму з ефіру. Про це журналіст В'ячеслав Твердохліб розповів на сторінці у фейсбуку, це підтвердили інші журналісти каналу. Програма про ворожок та цілителів, що в Україні підпадає під шахрайство, наробила галасу, ще навіть не вийшовши в ефір.

А ось історія напружених стосунків журналіста Громадського контролю та міської влади Добропілля Артема Єгорова цього року точно не закінчиться. 

Добропільська міська рада (Донецька область) відмовила в доступі до публічної інформації журналістові Артему Єгорову ще на початку року. А поліція не внесла його заяву до ЄРДР, пославшись на те, що в його посвідченні вказано спеціальність "кореспондент", а не "журналіст".

"Справу закрили, я написав допис у фейсбуку, який потім видалив. А через дві години після цього на мене вийшли з поліції. На цей час вони все ж відкликали постанову про закриття справи й готують підозру посадовцю" – розповідає в інтерв'ю Артем Єгоров. "Я отримаю цю інформацію в будь-якому разі. Вони не внесли мою заяву до ЄРДР, класифікували моє журналістське звернення як звернення громадян, а отже у них є 30 днів на відповідь", – сказав тоді журналіст.

Минув рік, і Єгоров таки домігся свого.

"Документ, який мені потрібен був і який виконком не давав, я отримав і вивчаю. Після всього цього і ще пари фрагментів, через які були відкриті справи на посадовців, у нас у міськраді в регламент ввели акредитацію журналістів на сесію. Я оформляти акредитацію не буду принципово. Ч. 1 ст. 26 про інформацію каже, що журналіст, який не має акредитації, не може бути не допущений до відкритих заходів місцевої влади. Тобто якщо мене виганятимуть або ще якось перешкоджатимуть, викликатиму поліцію", – каже журналіст, який із самого початку року домагався отримання інформації.

Загалом за цей рік Донеччина не "червоніє" від випадків грубих порушень, але декілька серйозних зафіксовано: одне побиття та одне перешкоджання роботі журналіста на виборах у Бахмуті Донецької області. Обидва випадки занесено до Барометра свободи слова

***

Ймовірно, у 2021 році варто чекати на поліпшення умов доступу до публічної інформації, адже місцева рада тепер не має монобільшості, і журналістам буде простіше знайти підтримку в інших представників політичних сил. З іншого боку, місцева влада може отримати у свої руки ще один міський телеканал (наразі два інших телеканали частково фінансуються з міського бюджету: "Сігма-ТБ", 87,8% акцій телеканалу належить Ахметову, 12,1% – Маріупольській міськраді, та МТБ, 76,2% належить Ахметову, 22,4% – Новинському, телеканал часто співпрацює з міською радою через тендери). Попередні проєкти рішень про те, що телебачення ТБ7 (м. Маріуполь) перейде з приватної в муніципальну власність уже є в доступі в мережі, але чи чинитиме влада тиск та цензуруватиме своє "ручне" ТБ, всі дізнаються вже 2021 року. Сподіватимемося, що завдяки контролю громади цього не станеться.

Юлія Гаркуша регіональна представниця Інституту масової інформації в Донецькій області (неокуповані території)

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!