Нові проєкти, благодійність і виграні судові провадження. Яким був 2022 рік для закарпатських медійників

2022 рік – непростий для України й українців у будь-якому вимірі. Зокрема, й медійному. Журналістам і журналісткам довелося приймати нові виклики: змінювати формати роботи, звикати до воєнних реалій, отримувати акредитацію від воєнних адміністрацій та ЗСУ, робити репортажі з фронту, протистояти російській пропаганді, більше дбати про власну безпеку – як фізичну, так і інформаційну. Чи приніс цей рік зміни в роботу закарпатських журналістів, які тримають інформаційний фронт у тилу? Якою була ситуація в області з дотриманням свободи слова? Спробуємо розповісти про медійний 2022-й на Закарпатті детальніше.

Кримінальні провадження й відмови в доступі до публічної інформації

У Закарпатській обласній прокуратурі представнику ІМІ повідомили, що впродовж січня-листопада 2022 року на Закарпатті було дев’ять відкритих проваджень за статтею 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання професійній роботі журналіста. За даними прокуратури, у п’яти справах фігурантам не повідомляли про підозру й досудове розслідування не закінчено, ще чотири провадження закрили через відсутність складу злочину.

Натомість правопорушення за статтями 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста), 347-1 (умисне знищення або пошкодження майна журналіста), 348-1 (зазіхання на життя журналіста), 349-1 (захоплення журналіста як заручника) Кримінального кодексу протягом одинадцяти місяців 2022 року на Закарпатті правоохоронці не фіксували.

Однак медійний рік на Закарпатті, до періоду війни, почався зі справ про доступ до інформації. Зокрема, у січні Закарпатський окружний адміністративний суд зобов’язав Виноградівську міську раду повторно розглянути запит на інформацію журналістки Олени Мудрої щодо надання їй копій документів угод про транскордонне співробітництво. Як розповіла Олена Мудра, у серпні минулого року вона надіслала на адресу місцевої ради запит, у якому просила надати копії додатків до угод щодо транскордонного співробітництва, які реалізовувала міська рада та її комунальне підприємство. Втім, у міськраді в наданні документів відмовили, мотивуючи, що там є конфіденційна інформація. Таку ж позицію представники міськради доводили й у суді, однак суд визнав ненадання інформації журналістки протиправним.

Також Олена Мудра в березні цього року виграла суд у другій інстанції проти Головного управління ДПС у Закарпатській області, яке відмовило їй у наданні публічної інформації. Запит журналістка щодо суми сплачених податків за користування землею муніципальної форми власності ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" журналістка надсилала ще 2021 року. Проте податківці відмовили журналістці в доступі, зокрема посилаючись на статтю 17 Податкового кодексу України, згідно з якою платник податків має право на нерозголошення контролювальним органом відомостей про такого платника без його письмової згоди. Журналістка звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду, який визнав відмову податківців у наданні інформації протиправною. Суд зобов’язав податківців повторно розглянути інформаційний запит журналістки та надати на нього обґрунтовану відповідь з урахуванням висновків суду. Податківці оскаржили це рішення, однак суд у другій інстанції став на бік медійниці.

На журналістські запити цього року відмовлялися відповідати й у комунальному підприємстві Виноградівської міської ради "Центр інвестицій та розвитку". Журналістка проєкту "ПравдаЄ" Олена Мудра запитувала копії договорів і актів виконаних робіт щодо реалізації двох міжнародних проєктів. Відмову у відповіді мотивували тим, що запитувана інформація нібито є конфіденційною через те, що проєкти реалізувалися за грантові кошти.

Незначна кількість проваджень щодо перешкоджання журналістській роботі свідчить, що ситуація в області спокійна, а у випадках, коли журналістам не надають доступу до публічної інформації, суди стають на бік медіа. Однак така ситуація може бути пов’язана з тим, що на Закарпатті, як ми вже неодноразово інформували, не надто розвинена розслідувальна журналістика, через що медіа не часто звертаються із запитами до офіційних структур, відповідно – й не стикаються з перешкоджанням у роботі.

Російські фейки й підривна інформаційна діяльність

Також цього року, від початку великої війни, в інформаційному просторі Закарпаття, зокрема, в локальному сегменті соціальних мереж, експерти ІМІ фіксували фейки російської пропаганди. До прикладу, чимало фейків та меседжів в локальних закарпатських групах стосувались українсько-угорських відносин. Зокрема, був фейк про "референдум щодо відділення Закарпаття від України", який нібито планує провести Угорщина: його спростували в Службі безпеки України. Також поширеним був фейк, що угорців із Закарпаття планують масово мобілізувати до лав ЗСУ, а Угорщина нібито платитиме їм за це компенсацію. Проте й цю брехню московського сліду оперативно спростували в Товаристві угорської культури Закарпаття.

Крім цього, в локальних групах зустрічалися й дезінформаційні російські меседжі. Зокрема, що Угорщина фактично визнала, що готова ввести війська в Закарпатську область; твердження про зловіщі плани НАТО та Польщі й небезпечний Захід, який "насправді не підтримує Україну" тощо.

Також у червні цього року Служба безпеки України викрила на Закарпатті трьох агітаторів, які через інтернет закликали до захоплення державної влади та виправдовували агресію Росії проти України. За даними правоохоронців, троє мешканців області поширювали деструктивний контент через створені ними сайти й мережу підконтрольних їм акаунтів у соцмережах. Один з підозрюваних чоловіків є прихильником одного з лідерів антидержавної організації так званого "народовладдя", яка закликала до створення "республіки Україна".

Крім цього, працівники Служби безпеки України затримали головного редактора одного з місцевих інтернет-видань за просування антидержавних російських наративів та підтримку агресії Росії. Слідчі встановили, що для ведення інформаційно-підривної діяльності агітатор використовував матеріали пропагандистських російських сайтів та незаконних збройних формувань. "Ініційована СБУ експертиза підтвердила наявність у публікаціях публічних виправдань збройної агресії Росії проти України, а також глорифікації представників російських збройних формувань", – поінформували у відомстві. Редактору правоохоронці повідомили про підозру за частиною 2 статті 436-2 Кримінального кодексу України – "Виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників".

Закарпатські правоохоронці повідомили про підозру й 27-річному місцевому жителю, який поширював матеріали, у яких заперечував збройну агресію Росії проти України й глорифікував агресорів. За даними слідчих, незаконні матеріали підозрюваний поширював в одній із соціальних мереж. Зокрема, постив відео, в яких пропагував ідеї "русского мира".

У серпні цього року до суду скерували обвинувальний акт й щодо уродженки Хуста, місцевої жительки. За інформацією правоохоронців, вона виправдовувала збройну агресію росії й вела підривну інформаційну діяльність проти України. Слідство встановило, що 2019 року жінка переїхала до Москви, звідки й поширювала дописи, в яких дискредитувала Україну й підтримувала дії росії. Висновки судово-лінгвістичної експертизи підтвердили, що в публікаціях обвинуваченої містяться відомості, які становлять загрозу національній безпеці, завдають шкоди територіальному суверенітету та цілісності України. Наразі обвинуваченій загрожує до 12 років позбавлення волі.

Журналістська солідарність й нові воєнні проєкти

Цього року в роботі закарпатських медійників зустрічалися й порушення журналістської етики. Зокрема, такий випадок влітку зафіксувала Комісія з журналістської етики. Понад 20 місцевих медійників та медійниць у червні поскаржилися до Комісії на сюжет "СБУ викрила схему продажу гуманітарної допомоги" телеканалу "М-Студіо". Розглянувши скаргу на матеріал, а також відповідь від редакції, Комісія з журналістської етики встановила наявність у публікації порушень пунктів №4 (висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених), №6 (повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста) і №9 (факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного) Кодексу етики українського журналіста і оголосила телеканалу "М-Студіо" попередження. Цей випадок демонструє, що журналістська спільнота області готова гуртуватися та реагувати на порушення журналістських стандартів.

Активно цього року реагували закарпатські медійники й на нові воєнні виклики. Наприклад, низка медіа створили актуальні проєкти на воєнні теми, в яких розповідала про життя вимушених переселенців; права людини в умовах війни; воєнні особливості ведення бізнесу тощо.

Також медіа долучалися й до благодійності. Зокрема, в ефірі закарпатського інтернет-радіо "Єден" провели вініловий марафон, щоб зібрати гроші на потреби військових. За 10 годин диджеї, радіоведучі та колекціонери платівок зібрали 60 тисяч гривень. Вів марафон засновник радіо Олексій Уманський. "Детектору медіа" радіоведучий розповів, що учасники марафону збирали кошти для друга радіо – Назара Панейка, який захищає Україну на східному фронті. Ветеран АТО Назар Панейко після 24 лютого знову вирушив захищати Україну. Вже воював на фронті на Запорізькому і Херсонському напрямках.

Воєнний 2022-й виявився для закарпатських медійників непростим. Комусь довелося змінювати ефірні сітки мовлення, комусь – скорочувати штат або ж шукати нові способи для існування медіа. Попри всі складнощі, зокрема з фінансуванням, медіа продовжують працювати: журналісти створюють нові проєкти, спростовують фейки й маніпуляції російської пропаганди, розповідають героїчні історії військових та людей, що врятувалися від війни, допомагають бійцям та бійчиням на фронті і, як самі вони кажуть, тримають інформаційний фронт. Це все, звісно, також наближає перемогу України над державою-агресором. Яка, безперечно, буде найближчим часом.

Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області