На Закарпатті зафіксовано фейки російської пропаганди – експерт ІМІ

Скриншот допису з фейсбук-групи "Хуст"

На Закарпатті зафіксовано фейки російської пропаганди в локальних групах у соцмережах, зокрема у фейсбуці та телеграмі. Про це йдеться в аналізі експерта ІМІ Ярослава Гулана.

За даними експерта, чимало фейків та меседжів, які поширює російська пропаганда, в локальних закарпатських групах стосувались українсько-угорських відносин. Інколи ці фейки із соцмереж переміщалися на сторінки місцевих онлайн-медіа. 

"Наприклад, ще на початку повномасштабного нападу на країну на Закарпатті розганяли фейк про так званий "референдум щодо відділення Закарпаття від України", який нібито планує провести Угорщина. Цей фейк швидко спростували в місцевому управлінні Служби безпеки України. Також інформацію заперечили й в організації "Демократична спілка угорців України". 

Водночас у закарпатському сегменті соцмереж з’явився фейк про те, що угорців із Закарпаття планують масово мобілізувати до лав ЗСУ, а Угорщина нібито платитиме їм за це компенсацію. За даними експерта ІМІ, таку ж інформацію розіслали й на редакційні скриньки місцевих медіа. Листи були буцімто підписані організацією "Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ)". Насправді Товариство угорської культури не розсилало медіа до такого листа та не поширювало цієї інформації на інших майданчиках. На вкид оперативно відреагували в пресслужбі ТУКЗ, заявивши, що "провокативну інформацію розіслали з електронної пошти, схожої на офіційну електронну адресу товариства, однак зареєстрованої на іншому доменному імені".

Серед інших російських фейків, які поширюються на Закарпатті, експерти відзначають:

• Фейк про те, що "Угорщина фактично визнала, що готова ввести війська в Закарпатську область", та інші схожі твердження. 
• Фейк про "ще більшу війну", якою закарпатців у місцевих групах системно залякували не лише в контексті Угорщини, а й Білорусі. 
• Фейк про зловіщі "плани НАТО та Польщі" й "небезпечний Захід", який має свої інтереси щодо України й насправді не підтримує її.

Водночас, за даними експерта ІМІ, крім поширення згаданих фейків та меседжів, у локальних групах за понад п’ять місяців повномасштабної війни в Україні помітною стала тенденція поширення спростувань від різних фактчекерських організацій. "Така тенденція лише підсилює тезу про те, що війна загалом загострила бажання людей перевіряти інформацію та ділитися достовірними фактами", – вважає Ярослав Гулан.

З повним аналізом можна ознайомитися за посиланням.