(Не)комунікація місцевої влади: що відбувається в Полтаві, як працюють журналісти

Повномасштабна війна, яку розв'язала в Україні росія, принесла за собою чистенні виклики та злочини проти журналістів. Здавалося б, в регіонах, що вважаються тиловими, можливості для журналістів щодо комунікації з владою якщо не покращаться, то принаймні не стануть гіршими, але – ні. 

У Полтаві ЗМІ доводиться не лише періодично відбиватися від спроб росіян зруйнувати сайти, а й виборювати право на доступ до інформації у місцевої влади. Розглянемо детальніше, як комунікує у Полтаві влада за допомогою інструменту медій.

Полтавська міська рада – бездонне озеро байдужості до журналістів. І до полтавців загалом 

Якби в Україні існувала премія першості з антипрозорості та антидоступу до інформації, Полтавська міська рада 100% отримала б головний приз – такі думки виникають, якщо проаналізувати комунікацію влади із журналістами. 

Проблема існувала давно, в липні цього року місцевим журналістам увірвався терпець і 29 медійників зібрали підписи та офіційно звернулися до міського голови Олександра Мамая, депутатського корпусу міськради, керівниці пресслужби міської ради з вимогою провести круглий стіл. Журналісти скаржаться на бюрократичні відписки замість відповідей на інформаційні запити; неможливість отримати необхідні коментарі оперативно; відсутність “живого” спілкування з посадовцями міськради, брифінгів; запізнілі анонси заходів або взагалі їхню відсутність. Також нарікають на неналежне виконання посадових обов'язків та ігнорування законів “Про пресу”, “Про інформацію”, “Про телебачення та радіомовлення”, “Про інформаційні агентства” з боку керівниці пресслужби Полтавської міської ради Аліни Рябоконь.

Протягом двох місяців намагання журналістів обговорити незадовільну комунікацію та спільно знайти шлях розв’язання проблеми залишаються проігнорованими. 

Представниця ІМІ в Полтавській області ініціювала зустріч із секретарем Полтавської міської ради Андрієм Карповим, в чиї посадові обов'язки входить контроль за роботою пресслужби міської ради, щоб обговорити проблему. Відповідне звернення представниця ІМІ надіслала 29 серпня. 13 вересня Андрій Карпов повідомив, що направив до міського голови Олександра Мамая листа з "вимогою з'ясувати причини неналежного виконання службових обов'язків" керівницею пресслужби Полтавської міської ради Аліною Рябоконь. Станом на кінець вересня жодної відповіді немає ані від Мамая, ані від Карпова (щодо його реакції на відсутність відповіді мера). 

Андрій Карпов, секретар Полтавської міськради, направив міському голові звернення щодо журналістів

Навіть якщо звертаєтеся до Полтавської міської ради з письмовим запитом, а не з вимогою "живої" зустрічі, немає гарантії, що отримаєте відповідь. "Письмовий" спосіб комунікації міській владі, схоже, також не подобається. Як показує практика журналістських буднів, міськрада ігнорує закон про доступ до публічної інформації. Бо, до прикладу, замість надання інформації рекомендує журналістам у відповідь на запит шукати запитуване самостійно. 

Щоб перевірити, як міська рада ставиться до законодавчих норм доступу до публічної інформації, полтавська представниця ІМІ надіслала 12 вересня до Полтавської міської ради інформаційний запит в якому цікавилася скільки коштів з бюджету Полтавської територіальної громади виділено та витрачено на програму висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування протягом березня-вересня 2022 року та просила надати відповідні акти виконаних робіт. 

Запит міська рада повністю проігнорувала. У коментарі представниці ІМІ Аліна Рябоконь, керівниця пресслужби Полтавської міської ради сказала, що "лист-відповідь зробили, все прийде на пошту". Та відповіді немає. 

А якщо прагнете розуміти, які рішення приймаються в стінах міськради? Засідання сесій міської ради у Полтаві відбуваються в онлайн-режимі, є трансляція. Це принесло за собою відсутність традиційних виступів громадськості на сесії.

Виконком – офлайн, прямої трансляції не роблять, посилаючись на заборону (яку саме – у міській раді не коментують), опісля відео з засідання публікують на своєму офіційному сайті. Більше того, у вересні виникла ситуація, коли в робочому чаті пресслужби міської ради журналістам повідомили, що на засіданні виконкому можуть фізично бути присутніми не більше 10 людей і порекомендували журналістам не приходити на засідання.

Інших варіантів доступу практично немає: на офіційному сайті Полтавської міськради з початку повномашбної війни припинили публікувати оновлення в розділах проєктів та рішень ради і виконавчого комітету. Останнє оновлення в розділі "Рішення ради" датоване 15 лютого, містить документ про прийняту програму «Полтавський спротив» у 2022-2024 роках». Крайнє оновлення розділу "Рішення виконкому" – датоване початком лютого цього року. Розділ із документами проєктів ради і виконкому неактивні включно з архівом за останні п'ять років. 

Рішення та проєкти ради і виконкому на сайті Полтавської міськради не оприлюднюють

Як пояснила Аліна Рябоконь, керівниця пресслужби міської ради, усі документи на сайті розміщують, але документи на період воєнного стану закриті. За словами Рябоконь, вона надсилає запитувані рішення журналістам особисто, якщо її про це прохають. 

Як же доводиться викручуватися журналістам, щоб мати можливість бачити усі документи та передати читачам повну картину того, що відбувається в стінах міськради. Залучають опозиційних до міського голови депутатів міськради та просять їх поділитися документами. Як правило, опозиційні депутати йдуть назустріч проханням медійників. 

На систематичні брифінги представників міської влади, хоча б онлайн, полтавським журналістам, як й на іншу належну комунікацію, поки що годі сподіватися. З кожним новим місяцем стає чіткіше зрозумілим правило, на яке натякає влада Полтави на чолі з Олександром Мамаєм – журналістам у міській раді не раді, ні офлайн, ні онлайн. Можливо, ситуацію вдасться змінити, якщо у Полтаві запрацює військова адміністрація, як наприклад, у Кременчуці (Полтавська область), де районна адміністрація часто проводить брифінги вживу, за участі бажаючих ЗМІ. Проте, потрібно зауважити, з боку мера Кременчука Віталія Малецького продовжується поділ журналістів, коли на заходи запрошують лише комунальні ЗМІ. У Полтаві ж поки що не планують запроваджувати військову адміністрацію, але є розмови про це на рівні Полтавської ОВА та збір підписів під петицією на сайті Президента України.

Як комунікує полтавська обласна влада та яка ситуація із документами на офіційних сайтах 

Максим Ковальов, представник пресслужби Полтавської ОВА у коментарі полтавській представниці ІМІ розповів, що повномасштабне вторгнення росії в Україну, запровадження воєнного стану та пов’язані з цим нові виклики внесли суттєві корективи в інформаційну роботу ОВА. 

"У зв’язку з необхідністю дотримання заходів безпеки посадових осіб, а також щоб не наражати на небезпеку представників ЗМІ, ОВА перевела максимум заходів та зустрічей із залученням медіа в онлайн-режим. Крім того, з міркувань безпеки було зведено до мінімуму кількість представників ЗМІ на офлайн-заходах. Натомість пресслужба ОВА максимально комунікує зі ЗМІ онлайн – оперативно надаються фото, відео та коментарі. На регулярній основі начальник ОВА особисто спілкується в зумі з головними редакторами ЗМІ Полтавщини, а про всі дії влади оперативно сповіщається через сайт та соцмережі ОВА", – розповів Максим Ковальов.

Дмитро Лунін, начальник Полтавської ОВА, систематично спілкується з журналістами онлайн. Зустрічі відбуваються з регулярністю раз в 1,5-2 тижні або за нагальною необхідністю. Під час онлайн-брифінгу немає обмежень по типу та кількості запитань. 

Певна стабілізація воєнної ситуації дозволила більш широко залучати ЗМІ саме на офлайн-заходи, хоча й із дотриманням правил безпеки посадових осіб, зазначає Максим Ковальов.

"Це стосується, зокрема, візитів в область представників центральної влади. Пріоритет надається телебаченню, тому що для таких ЗМІ важливий власний відеоконтент. Однак і представники інших типів ЗМІ теж долучаються в більших масштабах. Прикладом є робоча поїздка на Полтавщину віцепрем’єрки та міністерки з питань реінтеграції ТОТ Ірини Верещук, яка відвідала Кременчук, Градизьку ТГ, Горішні Плавні та Полтаву. На зустріч Верещук із переселенцями в Горішніх Плавнях були запрошені всі місцеві ЗМІ. На аналогічних заходах у Градизьку та Кременчуці були присутні всі місцеві телеканали й кілька інтернет-видань. У Полтаві заходи відвідали два телеканали через обмеженість місць у приміщенні, де відбувалася зустріч. На деякі місцеві заходи – наприклад, до Дня Української Державності чи погашення нових «воєнних» поштових марок – ми маємо змогу запросити більшу кількість ЗМІ та завчасно анонсуємо події, індивідуально зв’язуючись із головними редакторами.  

Представник пресслужби Полтавської ОВА наголошує на розумінні обласною владою необхідності уточнень, за потреби, та запевняє, що не відмовляють нікому.

"Це особливо важливо під час війни, коли битви точаться також і на інформаційному фронті, а наші вороги поширюють багато фейків, намагаються залякати й дезорієнтувати українців. Тому ОВА, як ніхто інший, розуміє важливість тісної співпраці зі ЗМІ й комунікує з ними 24/7", – каже Максим Ковальов.

Слова Ковальова про комунікацію підтверджує аналіз робочого чату ОВА для журналістів: скарг від журналістів немає, на запитання відповідають швидко, надають коментарі. Якщо виникають певні непорозуміння тощо, то можна обговорити. Тобто з початку повномашбної війни обласна влада практично не змінила підхід до роботи журналістами, започаткований з початку спалахів коронавірусу, коли більшість комунікаційних питань почали вирішувати онлайн. 

Авторка блогу, досліджуючи як дотримується законодавства місцева влада, надсилала інформаційний запит в Полтавську ОВА, цікавилася сумою витрат на висвітлення діяльності обласної військової адміністрації у ЗМІ за останні півроку. Запит надіслала 12 вересня, 20 вересня отримала відповідь. За законом, відповідь на запит має надаватися у п'ятиденний робочий термін. Також розпорядник інформації має право продовжити термін надання відповіді до 20 робочих днів, якщо того потребує обсяг роботи. 

 Відповідь Полтавської ОВА на запит

У Полтавській ОВА запитувану суму та частину актів виконаних робіт надали. А також надіслали детальний список кількості підготовлених публікацій та вказівник, де саме публікації були розміщені. Тобто, по суті, за тиждень встигли підготувати великий обсяг інформації, не продовжуючи термін надання відповіді. 

Крім цього, у відповіді на запит зазначили, що "станом на 19 вересня нараховується понад 100 актів виконаних робіт. Відповідно до ч 2 ст 21 закону "Про доступ до публічної інформації" витрати на виготовлення копій документів обсягом більше ніж 10 сторінок, зобов'язаний відшкодувати запитувач". Разом з тим, надали лінк на гіперпосилання, за яким можна відслідкувати використання бюджетних коштів, зокрема, ознайомитися з документами актів виконаних робіт. 

Перша відповідь Полтавської облради на запит

Щодо Полтавської обласної ради, то комунікація з журналістами/громадою на тому ж рівні, що і в Полтавській ОВА, але не щодо підходу до підготовки відповідей на інформаційні запити. 

Є можливість комунікації з головою облради Олександром Біленьким онлайн, його пресслужба постійно на зв'язку з медійниками. Інформації про скарги журналістів на доступ – немає. Так само як голова Полтавської ОВА, очільник обласної ради активний у соціальних мережах, веде власний телеграм-канал. Відповіді на запит надаються в установлений законом строк. 

Для прикладу, авторка блогу подавала 12 вересня запит з проханням назвати суму, виділену та витрачену з бюджету облради на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування за останні півроку. І вже 16 вересня (рівно 5 днів) отримала відповідь, що видатки на висвітлення у ЗМІ заплановані та запропонували пошукати запитувану інформацію на сайтах облради та prozozzo. Разом з цим вказали на неточність авторки при оформленні запиту, за якою запит прирівняли до звернення до голови Полтавської облради. 

У відповіді на оновлений документ запиту (в оновленому запиті зазначалося звернення до Полтавської обласної ради, а не до голови), отриманий 26 вересня, повідомлено, що на надання відповіді потрібно додатково 20 днів. 

Оновлена відповідь Полтавської облради на запит                       

Сайт Полтавської обласної ради на момент підготовки блогу до випуску не працює. Як пояснив у коментарі представниці ІМІ Сергій Нагорний, представник пресслужби облради, сайт не працює у зв'язку з тимчасовими технічними проблемами, над вирішенням яких вже працюють. 

Замість висновку

Аналізуючи стан доступу до інформації, складається враження, що міська влада у Полтаві працює за принципом медалі, в якої, як відомо, дві сторони. З одного боку, міська рада настільки  дотримується рекомендацій з безпеки, що пішла на порушення цих рекомендацій, приховавши з сайту практично всю публічну інформацію. За словами Романа Головенка, юриста ІМІ, органи місцевого самоврядування мають оприлюднювати прийняті акти. Полтавська міська рада цього не робить. Полтавська обласна влада, як бачимо, не нехтує комунікацією з громадою, журналістами. Звичайно, не завжди журналісти можуть бути задоволені якістю чи об'ємом наданої інформації, проте точно, чого не очікують отримати, на відміну від міської влади, – ігнорування та демонстрація неповаги до роботи медійників. 

Надія Труш, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області