У травні ІМІ зафіксував в Україні 11 злочинів проти свободи слова

У травні експерти ІМІ зафіксували 11 злочинів проти свободи слова в Україні. З них чотири вчинила Росія проти українських медіа і журналістів. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія: вбивство та викрадення журналістів, кіберзлочини.

Водночас ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки побиття, перешкоджання та кібератаки.

Протягом травня ІМІ зафіксував загибель ще шістьох медійників. Один журналіст загинув під час виконання професійної діяльності - Арман Солдін, п’ятеро медійників загинули на фронті, захищаючи від окупантів Україну.

• Арман Солдін – відеожурналіст французької інформаційної агенції AFP, загинув 9 травня на сході України внаслідок російського обстрілу.
• Володимир Мукан – військовослужбовець, до повномасштабної війни працював журналістом і редактором у "Газеті по-українськи", журналі "Країна" і сайті Gazeta.ua. Загинув 29 квітня 2023 року в Бахмуті під час виконання бойового завдання.
• Денис Кривий – фотограф-натураліст, військовослужбовець, загинув під Бахмутом, намагаючись урятувати поранених побратимів. 
• Іван Кузьмінський – військовослужбовець, режисер дитячого телеканалу "Малятко TV", загинув на Луганщині 17 травня поблизу населеного пункту Діброва в бою з російськими окупантами.
• Євгеній Осієвський - військовий, автор видань "Куншт" та “Спільне”, загинув 22 травня 2023 року у боях під Бахмутом.
• Віктор Петров - військовий, львівський журналіст і активіст Віктор Петров, загинув на фронті на сході України 29 травня.

Загалом в Україні загинув 61 медійник внаслідок російської збройної агресії. З них 10 – під час виконання журналістської діяльності, 51 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів.

В тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) викрали місцеву журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром. Окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. Ірина та її чоловік вже декілька років перебували на пенсії.

Сайт 24 каналу атакували у травні російські хакери. Під час атаки росіяни оперативно публікували на сайті фейкові новини з погрозами та образами на адресу Президента України Володимира Зеленського та відправляти читачам відповідні “пуш-повідомлення”. Каналу вдалося відбити атаку та оперативно визначили вразливості, через які вдалося атакувати сайт.

Також кібератаки з боку росіян зазнав сайт видання “Вечірній Київ”. Хакери опублікували кілька копій новини від імені хакерського угруповання “Сонцепьок”. Хакери з періодичністю у хвилину викладали одну й та саму новину з приблизним текстом та зображенням Зеленського у вигляді клоуна: “Увага, Зеленський! Ми хакерське угруповання “Сонцепьок”, зламали всі державні сайти, виявили всю інформацію, корупцію”. Безпосереднього доступу до керування сервером чи базою даних хакери не отримали.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

Серед семи порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України – випадки побиття, перешкоджання та кібератаки.

Так, у Полтаві невідомий чоловік штовхав та вдарив по обличчю журналістку, головну редакторку видання “Коло” Тетяну Цирульник. Інцидент стався 9 травня біля Меморіалу солдатської слави під час покладання квітів. Один з учасників акції покладання квітів прийшов із портретом свого батька. Журналістка запитала, чому вони сюди прийшли саме 9 травня і чи це не акція “Безсмертного полку”. Нападник нецензурною лайкою запропонував Цирульник “іти звідси”, а після заперечень, що це публічне місце спершу силою виштовхав її з простору перед меморіалом, потім вдарив по обличчю. Цирульник отримала легкі тілесні ушкодження внаслідок нападу. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).

Серед п’яти перешкоджань - у двох випадках журналістам Суспільного хапали камеру, штовхали та погрожували віряни Української православної церкви пов'язаної з РПЦ під час знімання зборів релігійних громад про перехід дод ПЦУ. Ці випадки сталися на Черкащині та Кіровоградщині.