19 порушень свободи слова зафіксував ІМІ в Україні у квітні

Ілюстрація ІМІ

У квітні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 19 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – 14 випадків – викрадення, поранення та погрози журналістам, обстріли телевежі і, як наслідок, зникнення українського мовлення, пошкодження редакцій медіа, кібератаки.

На фронті внаслідок російської агресії загинули чотири медійники, які захищали Україну від російської окупації. Про загибель одного з них стало відомо лише у квітні, оскільки він вважався зниклим безвісти:

• Олег Шемчук – запорізький журналіст-розслідувач, воював у лавах Збройних сил України, зник безвісти 15 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута Донецької області. Визнаний загиблим 3 квітня 2024 року.
• Андрій Топчій – журналіст видання “Факти”, військовослужбовець Збройних сил, бойовий медик стрілецького батальйону. Загинув 20 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області, біля села Роботине. Андрію Топчію було 38 років.
• Алла Пушкарчук – військовослужбовиця, колишня журналістка “Тижня”. Загинула 25 квітня 2024 року в Донецькій області під час обстрілу.
• Юрій Сілюк – військовий, луцький відеооператор. Загинув 26 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Архангельське Покровського району Донецької області.

Станом на 3 травня, за даними ІМІ, загалом 79 медійників загинули внаслідок російської агресії, 10 з них – під час виконання професійної діяльності.

У квітні щонайменше четверо журналістів отримали поранення внаслідок російських обстрілів Харкова та Запоріжжя. Всі вони потрапили під повторний обстріл, коли знімали наслідки попереднього удару по містах.

У Харкові отримали поранення двоє журналістів вночі 4 квітня, коли знімали наслідки масованої російської дронової атаки по місту:

• Віктор Пічугін – журналіст “Накипіло”;
• Юлія Бойко – журналістка сайту Новини.Live, фрилансерка каналу “Белстат”.

Віктор отримав контузію. Юлії Бойко лікарі діагностували акубаротравму та легкий струс мозку. Їх обох урятувала машина Державної служби з надзвичайних ситуацій, яка закрила їх від основної вибухової хвилі.

У Запоріжжі поранення дістали:

• Кіра Овес – журналістка ТСН каналу 1+1 (наклали шви на скроню); 
• Ольга Звонарьова – власна кореспондентка Укрінформу (поранено в ногу). До лікарні вона потрапила у важкому стані з масивною травмою та крововтратою, де зараз і перебуває. Її прооперували, і стан стабільний.

Крім того, унаслідок атаки росіян по Запоріжжю частково було зруйновано редакцію релокованого з Мелітополя РІА Південь (РІА Мелітополь). Редакція після початку повномасштабної війни й окупації Мелітополя і головна редакторка Світлана Залізецька зазнали переслідувань.

Водночас російські окупанти продовжують тиснути на журналістів РІА Мелітополь. Так, у квітні через свій телеграм-канал “Новий Мелітополь. Запорізька область” вони вимагають від адміністраторів видання здатися в полон. Зокрема, пропонують “вийти на площу Перемоги” у “звільненому Мелітополі” й здатися. Допис із закликом у телеграм-каналі ілюстровано зображенням німецько-фашистських окупантів періоду Другої світової війни, які здалися в полон, і містить мову ворожнечі щодо українців. 

Крім того, у квітні стало відомо про перебування вже восьмий місяць у російському полоні журналістки РІА Мелітополь (РІА Південь) Анастасії Глуховської, яку окупанти затримали разом з адміністраторами телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна” ще в серпні 2023 року. 

Ім'я журналістки весь цей час не розкривали з міркувань безпеки на прохання мами. На сьогодні всі спроби сім'ї знайти Анастасію завершилися нічим. Окупанти не надають жодних даних, де може бути журналістка.

У Харкові росіяни 22 квітня вдарили по телевежі й зруйнували її. Телевежа була найвищою спорудою міста: її висота становила 245 метрів. Внаслідок обстрілу телевежі в місті та найближчих населених пунктах зникло цифрове ефірне мовлення.

Росіяни продовжують кібератаки на українські медіа. Впродовж квітня ІМІ зафіксував щонайменше чотири таких випадки. Ворог атакував українські телеканали на супутниках Astra4A та Hot Bird 13G, глушив їхні сигнали, втручався в ефіри, транслював свою пропаганду. Так, під кібератаки потрапили телеканали 1+1 медіа, Freedom та низка інших телеканалів.

Крім того, росіяни атакували декілька днів сайт полтавського видання “Зміст”. Сайт працював повільніше та перевіряв, чи користувач є людиною.

Також ІМІ зафіксував п’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки обмеження доступу до публічної інформації, політичний та юридичний тиск, стеження за журналістами.

Серед політичного тиску – випади щодо Суспільного мовника з боку народної депутатки Мар’яни Безуглої, а також прагнення вилучити Суспільне з праймтайм-ефірів Єдиного марафону. Цей тиск розпочався, коли стало відомо, що Державний департамент США вніс національний телемарафон “Єдині новини” до свого звіту щодо порушень прав людини в Україні за 2023 рік. У звіті зазначили, що телемарафон забезпечує “безпрецедентний рівень контролю влади над теленовинами”.

Також ІМІ зафіксував випадок стеження за журналістом Слідства.Інфо Євгенієм Шульгатом, коли йому співробітники ТЦК намагалися вручити повістку. Це сталося напередодні публікації його розслідування про статки дружини та матері начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Іллі Вітюка. 

Журналісти заявили, що працівник СБУ міг давати вказівки представникам військкомату щодо вручення повістки журналісту Слідства.Інфо. У такий спосіб спецслужбовці хотіли покарати розслідувача, який викрив елітне майно Вітюка. 

Медіарух вимагав відкрити кримінальне провадження щодо співробітників СБУ та ТЦК через інцидент із журналістом Слідства.Інфо. 1 травня президент Володимир Зеленський звільнив Вітюка з обійманої посади.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).