Барометр свободи слова за серпень 2018 року
У серпні експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 14 випадків порушення свободи слова в 11 регіонах (липень – 28, червень – 9 випадків, травень – 29, квітень – 17, березень – 24, лютий – 34, січень – 13). Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ) “Барометр свободи слова”.
Найбільшу кількість порушень у серпні зафіксовано в категорії “погрози та залякування журналістів” – 6 (у липні 5 випадків). Далі за кількістю порушень йде перешкоджання журналістам – 4 випадки, ця кількість знизилась у порівнянні з липнем, коли було зафіксовано сім таких випадків.
Найбільше випадків зафіксовано у Києві з областю (три), два на Миколаївщині та по одному випадку на Вінниччині, Івано-Франківщині, Кіровоградщині, Одещині, Полтавщині, Рівненщині, Тернопільщині, Хмельниччині та в Чернівцях.
Порушували цього місяця право журналістів на професію приватні особи, місцева влада, депутат обласної, правоохоронці та інші.
Також у серпні було зафіксовано два випадки обмеження доступу до інформації та по одному випадку кібератаки та пошкодження майна журналістів.
ІМІ зафіксував оприлюднення інформаційними ресурсами ОРДЛО (“МГБ ЛНР”, “Исток” та “Русская весна”) персональних даних українських журналістів 11 ЗМІ. Всі ці дані раніше були передані до прес-центру штабу ООС в заявках на роботу журналістів у зоні бойових дій з 12 до 19 серпня. Яким чином ця інформація могла потрапити до “МГБ ЛНР”, наразі відповіді так і немає. Можливо, з двох причин: або була зламана поштова скринька прес-центру штабу ООС, або хтось має доступ до інформації та надав її.
Крім того, увагу експертів ІМІ привернув випадок у Миколаєві з журналістом інтернет-видання “НікВесті” Іваном Казорою, який поставив запитання Президенту України Петру Порошенку.
На думку юристів ІМІ, цей випадок знаходиться на межі з перешкоджанням, однак складу злочину, передбаченого ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”) юристи там не вбачають.
Однак користуючись нагодою, експерти ІМІ хочуть нагадати посадовцям та політикам про необхідність дотримуватися принципів свободи слова і поваги до журналістської діяльності.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 67 випадків перешкоджань законній професійній діяльності журналістів, 24 випадки погроз, 22 випадки побиття журналістів та 12 випадків обмеження доступу до інформації.
Фізична агресія
Погрози - 6
1.Невідомі напали на будинок журналістки ICTV
06.08.2018 На будинок ведучої програми “Надзвичайні новини” телеканалу ICTV Вікторії Сеник 6 серпня напали невідомі. Про це Громадському радіо повідомив її колега, автор програми Костянтин Стогній.
За його словами, люди в камуфляжній формі, перелізли через паркан і стали вибивати двері в будинку, де журналістка мешкала з батьками. На формі нападників був шеврон, який мама журналістки розгледіти не встигла. Сусіди підняли шум та погрожувати, що викличуть поліцію, тож нападники втекли, розповів Стогній.
Очевидці, за його словами, встигли запам’ятати номер автівки, на якій втікали нападники.
Крім цього, Костянтин Стогній нагадав, що Вікторія переїхала до батьків після того, як в її орендовану квартиру біля метро “Політехнічний інститут” у Києві невідомі вломилися через вікно. У приміщенні спрацювала сигналізація, коли журналістки не було вдома. З квартири зник коштовний ланцюжок.
Журналіст припускає, що в такий спосіб йде полювання за інформацією або залякування.
В коментарі ІМІ Вікторія Сеник зазначила, що напад може бути пов’язаний з професійною діяльністю, але не знає, хто міг його вчинити.
“Це може бути через професійну діяльність, але збагнути, хто саме – важко. Бо теми моїх розслідувань були різними: від резиденції Межигір’я, де після Майдану оселилися самопроголошені коменданти, чеченських розбірок в Україні, зокрема, убивство Окуєвої, розслідування по скандально відомій роті Торнадо, і так далі… До погроз звикла”, – розповіла Сеник.
Журналістка також додала, що її мама під час нападу морально постраждала, оскільки на її адресу лунали погрози.
“Коли це вже вдруге за рік і коли вже зачіпають найдорожчих людей і крізь двері мамі, якій за кілька днів 50 років, кричать: “Уб’ю, сука!”, то я вже навіть не знаю, що й думати. Після того, як я менше стала з’являтися на орендованій квартирі, в яку в березні залізли через вікно, вони дізналися, що я живу у батьків. “Сьогодні вранці під час нападу я лише дивом у свій вихідний поїхала у Київ. Але тим не менше, постраждала моя мама і добре, що лише морально, інакше могла б статися біда”, – розповіла Вікторія Сеник.
Вона додала, що переживає за батьків і їй “потрібна допомога у державній охороні, яку тепер просто необхідно встановити удома у батьків”.
2.В Івано-Франківську журналістці перешкоджав та погрожував учасник стрілянини
07.08.2018 У центрі Івано-Франківська 7 серпня журналістці інтернет-видання “Галицький кореспондент” Людмилі Оленюк перешкоджав виконувати професійну діяльність один з учасників конфлікту зі стріляниною. Про це Людмила Оленюк повідомила на своїй сторінці у Фейсбук та підтвердила інформацію ІМІ.
За її словами, поблизу кафе “Бельведер” у центрі міста сталася бійка між іноземцями, яка закінчилася стріляниною.
Людмила Оленюк, оскільки інцидент стався неподалік редакції, вирішила сфотографувати місце події. Коли вона почала знімати, до неї підійшов іноземець та наказав їй не знімати і наполягав віддати йому телефон.
“Так уже сталося, що офіс “Галицького кореспондента” знаходиться в декількох метрах від місця події, і коли я почула крик “викликайте поліцію”, то вибігла вниз. Озброїлась найнеобхіднішим – телефоном і диктофоном. Далі все як треба: поговорила із свідками, із хлопцями, які працюють біля нас, вияснила, що сталося…
Потім я вирішила сфотографувати місце події, бо що то за новина без фото? Та не тут то було! Як тільки витягла телефон і включила камеру, до мене підійшов іноземець. Він на підвищених тонах наказав мені перестати знімати (очевидно, думав, що я відео знімаю) і наполягав, щоб я віддала йому свій телефон”, – написала вона.
Також Оленюк додала, що чоловік не відчіплювався від неї і агресивно сказав їй: “Попробуй тільки викласти своє відео кудись”.
На місці події журналістка передала зроблене фото поліції та розповіла, що сталося. Заяву не писала, але свідчення поліцейські у неї взяли.
3.У Тернополі депутат погрожував “дати в рило” журналісту, який запитав про кнопкодавство
09.08.2018 У Тернополі 9 серпня голова фракції БПП “Солідарність” в Тернопільській облраді Любомир Білик перешкоджав і погрожував журналісту онлайн-видання “Терміново” Назарію Наджозі. Про це повідомляється на сайті видання.
Депутат вхопив за фотоапарат і почав погрожувати словами: “Дам тобі в рило!” у відповідь на запитання журналіста щодо вчинення ним кнопкодавства під час сесії облради.
Як пише видання, під час голосувань Любомир Білик тиснув кнопки не тільки за себе. Тож після закінчення сесійного засідання журналіст підійшов за коментарем до нього.
“Дорогий мій друже, дуже негативно відношуся, – сказав депутат облради, наперед зрозумівши суть питання. … Ви просто безсовісний чоловік. Якщо товариш відійшов на дві хвилинки і повернувся, то це нормальні речі”, – зазначив Любомир Білик у відповідь на запитання, що він голосує і за себе, і за колегу.
На зауваження, що кнопкодавство є порушенням Конституції України, депутат вхопив за фотоапарат і почав погрожувати.
“Ви знаєте… ну, не цей, бо… візьму розверну (фотоапарат – ред.) і дам тобі в рило. Не провокуй мене. Не треба провокувати”, – сказав депутат журналісту.
У свою чергу, журналіст Назарій Наджога нагадав йому статтю 171 Кримінального кодексу. “Я розумію, не провокуй мене”, – сказав Любомир Білик.
В коментарі ІМІ Назарій Наджога повідомив, що депутат знає його як журналіста.
“Як журналіст підходив до нього не вперше. Крім того, усі представники ЗМІ, які бажають перебувати на сесії Тернопільської облради попередньо реєструються і отримують перепустку”, – розповів журналіст.
Також Наджога повідомив, що він готує зараз заяву у поліцію щодо цього інциденту. “Сьогодні за годину-дві віднесу до поліції. З проханням зареєструвати кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171, ч.1 ст. 345-1, ч.1. ст. 347-1 і ч.1 ст.296 (хуліганство)”, – зазначив журналіст.
4. У Рівному син екс-члена організації Медведчука скоїв ДТП та погрожував журналістці
11.08.2018 У Рівному 11 серпня мешканець міста погрожував фізичною розправою журналістці та продюсеру телерадіокомпанії “UA:Рівне” Інні Білецькій, яка здійснювала відеофіксацію ДТП.
За фактами погрози журналістці та ДТП розпочаті кримінальні провадження, повідомляється на сайті ГУНП в Рівненській області.
Як повідомили в поліції, 26-річний рівнянин, керуючи автомобілем Skoda Octavia, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з автомобілем Dacia Logan. Унаслідок зіткнення постраждали водій і пасажирка Dacia.
Водій Skoda внаслідок ДТП не постраждав. Як зазначає поліція, відповідно до освідування, він перебував у стані алкогольного сп’яніння: алкотестер “Драгер” показав 2,14 проміле.
За фактом порушення правил безпеки дорожнього руху слідчим Рівненського відділу поліції розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Також поліцейські з’ясували, що 26-річному рівнянину в межах кримінального провадження за фактом збуту наркотичних речовин Рівненський районний суд обрав міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 22 по 07 годину.
Крім того, за фактом погроз журналістці поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).
За словами журналістки UA:Рівне Інни Білецької, їй погрожував син екс-голови Рівненського осередку “Українського вибору” Андрій Бузинарський. Нині його батько Михайло Бузинарський – голова місцевого осередку партії “За життя” Вадима Рабіновича, повідомляє Громадське.
Журналістка оприлюднила відео, на якому чутно, як їй погрожують фізичним насильством і вбивством.
5. У Хмельницькому журналістці погрожували розбити фотокамеру
29.08.2018 У Хмельницькому 29 серпня журналістці-фрілансерці Світлані Русіній погрожували розбити фотокамеру мешканці багатоквартирного будинку, у дворі яких журналістка здійснювала фотозйомку. Про це вона повідомила ІМІ.
Як розповіла Русіна, вона працювала над матеріалом для видання “Західний аргумент” про скульптуру барону Мюнхгаузену в дворі багатоквартирного будинку.
Під час підготовки матеріалу мешканці будинку погрожували розбити їй фотокамеру, забороняли себе фотографувати. Їм не сподобалося, що їхнім двором зацікавилися після того, як вони обгородили його парканом.
Також мешканцям будинку не сподобалося, що журналістка запитувала їхні прізвища для матеріалу.
“Я готувала матеріал для “Західного аргументу”. Цей ресурс тут поки що маловідомий. Може, це і була одна з причин недовіри. Спочатку мешканці двору, де знаходиться скульптура Мюнхгаузена, не демонстрували ворожості. Навіть дехто розповідав про скульптуру та про паркан. Але їх розлютило моє прохання відрекомендуватися. Це нормальна практика у кореспондентів – знати, хто коментує”, – розповіла Світлана.
Проте після того, додала журналістка, вони вирішили, що кореспондентка готувала замовний матеріал для когось із власників торговельних закладів поруч.
“Коли фотографувала скульптуру, у кадр ліворуч потрапили й мешканці, які сиділи на лавці. Одна з них, брюнетка, років 40, почала кричати та погрожувати псуванням фотоапарата. Після чого заявила, що цей двір – приватна територія”, – розповіла Русіна, додавши, що конфлікт швидко закінчився.
Водночас до поліції за цим фактом журналістка вирішила не звертатися.
6. Голова Миколаївської ОДА викликав на спаринг журналіста після інциденту з Порошенком
31.08.2018 Голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко викликав на спортивний килим журналіста НікВесті Івана Казору, вказавши, що він говорить неправду, заявляючи, що чиновник його відштовхнув в момент спілкування з Президентом України Петром Порошенко 27 серпня. Про це Олексій Савченко сказав 31 серпня на прес-конференції.
Редактор інтернет-видання “Шиповник” Андрій Юрчак запитав голову ОДА, навіщо він відштовхнув журналіста, коли той ставив запитання Президенту України. На це Олексій Савченко відповів, що він хотів би, щоб журналісти спілкувалися з ним, як з чоловіком.
“Ви говорите, що я когось відштовхнув. Мені соромно за вас, я б хотів, щоб ви не брехали. Я б хотів, що зі мною ви спілкувалися, як з чоловіком. У мене в житті є захоплення спортом, я цим пишаюся. Якщо хочете, то я можу продемонструвати, що буде з людиною, яку відштовху. І які наслідки. Вибачте мене, але журналіст сидить тут, він в доброму гуморі”, – відповів Савченко журналісту.
На це Казора відповів, що це тому, що він теж займається спортом.
– Мені це сприймати як виклик? – запитав глава ОДА.
– Сприймайте, як хочете, – відповів журналіст.
– Яка вага у вас? – запитав його Олексій Савченко.
– Близько 100, – відповів Іван Казора.
“Я пропоную вам зустрітися на килимі. Я чекаю відповіді, якщо вам потрібен час – будь ласка, але я вам пропоную зустрітися на килимі … Знаєте, я вам скажу, на жаль, для вас “потім” не буде. Я навіть можу сказати, через скільки секунд це буде. На жаль, “потім” не буде для вас. Давайте, ми ж одного знаємо, ви знаєте, який я. Я знаю, на що ви здатні. Немає такого, щоб я когось із вас штовхав. Ви знаєте, що буде, якщо я вас штовхну. А то, що сталося, не прикрашає Миколаївщину. Тому що у країні, яка воює, бігти на режимному об’єкті, маючи чітко роз’яснені правила, користуючись тим, що Президент України на Миколаївщині відчуває себе нормально, як у себе вдома, бігти до нього, робити якісь речі”, – сказав Олексій Савченко.
При цьому, звертаючись до Івана Казория, голова Миколаївської ОДА заявив, що вважає, що він співпрацює з російськими ЗМІ.
“А потім через ці речі, через 10 хвилин після того, як ви там розмістили щось, ЗМІ Росії підхопили це і повернули до України з інших джерел – вибачте будь ласка, я вважаю це прямою провокацією. Я вважаю, що ця співпраця з агентами Російської Федерації. Я вважаю, що ви співпрацюєте з ними. Але я не можу цього довести. Тому, я вас не звинувачую. Але для мене це виглядає саме так. Я б ніколи цього не зробив …”, – заявив голова Миколаївської обласної державної адміністрації.
Нагадаємо, 27 серпня в Миколаєві під час візиту Президента України Петра Порошенка на державне підприємство “Зоря-Машпроект” журналісту місцевого видання “НикВести” Івану Казорі не дали змоги поставити запитання главі держави. Про це журналіст повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Журналіст написав, що підійшов до Порошенка та спитав його про виконання даних ним обіцянок кілька місяців тому, але у відповідь Петро Порошенко схопив мікрофон і силою опустив його вниз, продовжуючи утримувати в руці.
Також Казора повідомив, що його відштовхнув від президента голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко, який також був на зустрічі.
Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів - 1
1.На Одещині вантажівка в’їхала в авто журналіста, який раніше отримував погрози
02.08.2018 У передмісті Одеси близько півдня 2 серпня водій вантажівки в’їхав у припарковане біля будинку громадського активіста Михайла Кузаконя авто. За кермом авто був його друг, журналіст Григорій Козьма, який чекав на Кузаконя, повідомляє Громадське радіо.
“В той час, коли він зупинився, я йшов по двору. Я почув удар, постріли. Коли вийшов, стала зрозуміла ситуація. Машина стояла біля калитки, з якої я мав вийти. Як сказав Григорій, спочатку поїхав мопед, пройшов чоловік, який подзвонив по телефону, потім з-за кутка на великій швидкості вискочила ця вантажівка, почала розганятися. Водій вантажівки перед ударом почав вистрибувати, прицілившись в машину Григорія. Григорій почав вистрибувати зі свого авто. На великій швидкості стався удар. Я впевнений, що це - посягання на наше життя і воно не вдалося”, - розповів Михайло Кузаконь.
Потім, за його словами, водій побіг далі провулком та стрибнув на мопед, який був припаркований на певній відстані. Він зазначив, що Григорій Козьма зробив кілька пострілів, але навряд чи влучив.
“І вони на мопеді удвох - водій та чоловік, що раніше проїхав тут,-— поїхали. Раніше тут гралися діти. Водій мопеду, коли їхав, попросив дітей відійти у бік. сказав, що тут небезпечно”, - додав Михайло Кузаконь.
На запитання, чи дійсно він впевнений, що це було посягання на їхнє життя, Кузаконь зазначив, що складно сказати, чи хотіли їх саме вбити, чи покалічити, але він точно впевнений, що це – напад.
“Є два зареєстрованих провадження. Я отримував погрози. Ці справи не розслідуються. Я писав заяву до ГУ Нацполіції в Одеській області. При цьому додавали відеоматеріал. Фігуранти відомі цього нападу. Не ведеться розслідування”, - розповів Кузаконь.
Він додав, що також отримував інформацію, що на нього готувався замах. Тоді він їздив до Києва до СБУ. Стверджує: можна було затримати і виконавця, і посередника, але цього не зробили. Напади та погрози Михайло Кузаконь пов’язує з його антикорупційною та політичною діяльністю.
“Ми живемо в Одесі і два роки ми, група журналістів та громадських діячів, систематично боремося з кримінально-олігархічним кланом, який захопив Одесу. Це Труханов, Ангерт. Я – офіційний заявник по “Краяну”, - сказав Кузаконь.
Григорій Козьма, головний редактор журналу “Громадське слідство”, розповів журналістам, що кожного дня заїжджає за Кузаконем - їм зручно удвох їхати на роботу. Каже, чув, як водій мопеду зробив зауваження дітям, щоб ті відійшли, але не звернув на це увагу. Пам’ятає і пішохода, який йшов і говорив по телефону. На нього він звернув увагу і намагався не втрачати його з поля зору, бо на вид той виглядав, як “тітушка”. І одразу, як він пройшов, з-за кута вискочила машина.
“Оскільки вулиця вузька: зліва діти, справа - я, стало зрозуміло, що він на когось наїде: на мене, чи на дітей. Я почав виходити з машини”, – розповів він.
За словами Козьми, якби він не вискочив з машини, то сильно постраждав би. “Я думаю, якби не було дітей, вони б вернулися. Вони були налаштовані жорсткіше. Вважаю, що цей інцидент не ДТП. І він не має ознак ДТП. І це не залякування, коли на великій швидкості на вантажівці в’їжджають в машину. Вважаю, що це пов’язано з моєю професійною діяльністю. Я - головний редактор журналу, який провів більше 22 розслідувань, 8 з яких - кримінальні справи на одеських чиновників різного рангу”, - зазначив Григорій Козьма.
Прокурор Одеської області Олег Жученко повідомив, що подію кваліфікують за двома статтями: замах на вбивство та напад на журналіста.
“Санкція обох статей передбачає довічне позбавлення волі. зараз відпрацьовуємо, кому належить автомобіль. За попередньою інформацією державний номерний знак відповідає автомобілю, на якому він встановлений”, - сказав прокурор.
Він зазначив, що є орієнтування на трьох людей, які втекли з місця інциденту на мопеді. Їхні особи ще не встановлені. Адвокат Артем Карташов зазначив, що після першочергових слідчих дій правоохоронці шукатимуть відеозаписи з камер в районі, де стався інцидент.
Як повідомляв ІМІ, 28 лютого головний редактор одеського видання “Громадське слiдство” Григорій Козьма заявив про погрози та напад з боку одеських депутатів 27 лютого на виїзді з Києва до Одеси. Григорій Козьма разом з іншими журналістами, а також з групою одеських активістів та політичних діячів поверталися з Києва, де були на засіданні Солом’янського суду м. Києва щодо одеського міського голови Геннадія Труханова.
Перешкоджання законній журналістській діяльності - 4
1.На Вінниччині чиновниці вигнали журналістку районки з наради в райдержадміністрації
01.08.2018 У смт Теплик (Вінницька область) 1 серпня журналістку газети “Вісті Тепличчини” Ірину Слюсар очільниці місцевої влади змусили залишити залу районної держадміністрації, де йшла нарада щодо перспектив сільських закладів охорони здоров’я. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на головну редакторку газети “Вісті Тепличчини” Ірину Лупещенко.
На нараду журналіста газети покликали сільські голови, які повинні були брати в ній участь і, ймовірно, побоювалися ухвалення на заході небажаних для них рішень.
Позаяк сама Ірина Лупещенко мусила їхати до Вінниці, до райдержадміністрації пішла її заступниця Ірина Слюсар. Проте голова Теплицької райдержадміністрації Людмила Марцин і голова райради Тетяна Сокотнюк почали змушувати журналістку, яка сиділа в першому ряду, залишити залу. Ірина Слюсар пояснила, що її запросили, тоді місцеві очільниці винесли питання присутності журналістки на нараді на голосування. На підтримку представниці “Вістей Тепличчини” жодного голоса не знайшлося, і вона змушена була піти.
За словами головреда “Вістей Тепличчини”, представника газети вже втретє позбавляють можливості бути присутнім на заході, які проводить місцева влада. Лупещенко пов’язує таке ставлення до видання із безкомпромісною позицією газети, яка однією з перших в районі пройшла процедуру роздержавлення і часто висвітлює конфліктні і неприємні для районної влади ситуації.
Журналістка подала заяву про перешкоджання журналістській діяльності до Теплицького відділення Бершадського районного відділу ГУНП у Вінницькій області.
21.08.2018 У Києві 21 серпня невідомі чоловіки атакували кореспондента сайту “Інформатор” Романа Петушкова під час акції проти незаконної забудови на вулиці Жилянській та розбили йому телефон. Про це повідомляється на сайті видання.
Як пише видання, напад журналіст зафіксував під час прямого ефіру.
“У результаті силової спроби перешкодити роботі кореспондента видання “тітушки”, найняті забудовником, розбили йому мобільний телефон, на який журналіст знімав акцію”, – повідомляє редакція.
Відразу після інциденту кореспондент звернувся до правоохоронців за допомогою, однак ті проігнорували його і не вжили жодних спроб зупинити нападника.
У коментарі ІМІ Роман Петушков повідомив, що до нього фізичної сили нападники не застосовували, постраждав лише телефон.
“Постраждав лише телефон. Заява подана щодо пошкодження майна. Телефон вихопили з-за паркану, коли хотів зняти, що відбувається всередині будівництва. Коли здійняли ґвалт, що у журналіста вкрали телефон, то невідомі викинули його через паркан на проїжджу частину. Оскільки летів телефон метри чотири на асфальт, то отримав значні пошкодження”, – розповів він ІМІ.
3. У Миколаєві поліцейські виштовхали журналіста під час бійки біля міськради
22.08.2018 У Миколаєві 22 серпня поліцейські застосували фізичну силу до кореспондента інтернет-видання “НікВесті” В’ячеслава Тешнера, який висвітлював бійку між волонтерами і зоозахисниками під будівлею міської ради, повідомляє НікВесті.
Як пише видання, цього дня депутат Миколаївської міської ради від фракції “Самопоміч” Світлана Таранова на своїй сторінці у Facebook повідомила, що через погрози з боку зоозахисниці Лідії Шуст ледь не скоїв самогубство співробітник комунального підприємства “Центр захисту тварин” Дмитро Куликов, який є ветераном АТО.
Обурені активісти прийшли до міськради з метою демонтажу наметового містечка, яке біля будівлі мерії облаштували зоозахисники. На місце також прибули співробітники поліції для охорони правопорядку.
Після нетривалої словесної перепалки активісти взялися демонтувати намети зоозахисників.
Як пише видання, кореспондент НікВесті здійснював фотофіксацію події і опинився всередині однієї з палаток зоозахисників.
“Поліцейські, ймовірно, вважали його за одного з активістів і почали виштовхувати назовні, на що він заявив, що є журналістом і попросив припинити це робити. Однак співробітники схопили його за руки і продовжили виштовхувати за територію наметового містечка, погрожуючи застосувати спецзасоби щодо нього”, – пише видання.
Після події на вимогу журналістів поліцейські надали свої нагрудні жетони з метою їх подальшої ідентифікації.
4.Журналісти Poltavske.TV поскаржились у поліцію щодо перешкоджання під час зйомок
31.08.2018 У Полтаві журналістка Poltavske.TV Анастасія Мацько написала заяву в поліцію щодо перешкоджання законній професійній діяльності з боку представника компанії, яка відповідальна за ремонт дороги на одній з вулиць міста. Про це повідомляється на сайті Poltavske.TV та в сюжеті знімальної групи.
Журналісти з’ясовували назву компанії, яка ремонтує асфальтове покриття, а також які саме ремонтні роботи мали виконатися.
Проте журналістам робітники, що ремонтували дорогу, відмовилися назвати компанію та які саме роботи мають виконати, а також показати дозвільні документи на проведення робіт.
Як повідомляє видання, чоловік, який керував ремонтом, спочатку тікав, а потім почав діяти агресивно. “Покажіть ви документи, жіночко! Покажіть документи. Чому ви мене знімаєте?” – запитав один із робітників, затуливши камеру рукою.
Журналісти звернулися до поліції із заявою про перешкоджання законній професійній діяльності.
“Заяву та пояснення передано в Ленінський райвідділ для з’ясування всіх обставин. Будуть з’ясовуватися обставини, будуть викликатися як заявник, так і ті, хто проводить роботи”, – пояснила поліціянтка Юлія Степаненко.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації - 2
1.ZIK з червня чекає відповіді Мінюста на свій запит
07.08.2018 Редакція IA ZIK повідомляє, що не отримала відповіді від Міністерства юстиції України на інформаційний запит, який був направлений ще у червні. Про це повідомляється на сайті видання.
Як пише видання, редакція ще 22 червня скерувала до прес-служби Мін’юсту інформаційний запит щодо перспектив реформування пенітенціарної служби України, однак відповіді не отримала.
“У цей день з журналістом ZIKу оперативно сконтактувала працівниця прес-служби міністерства, підтвердивши отримання інформаційного запиту. Єдине, вона попросила у шапці запиту змінити адресата – замість Міністерство юстиції вказати в.о. керівника Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України та запевнила, що запит оперативно скерують туди для реагування. Скоригований запит була надіслано – у міністерстві підтвердили його отримання”, – повідомляє редакція.
Проте станом на серпень ніякої відповіді редакція ZIK не отримала. У приймальні керівника Адміністрації ДКВС журналісту видання повідомили, що жодних інформаційних запитів до них не надходило.
Начальник Управління інформаційної політики Міністерства юстиції України Оксана Грязнова повідомила виданню, що вона у відпустці і нічим допомогти не може. У прес-службі Мін’юсту кілька днів обіцяли з’ясувати долю запиту та повідомити результат, однак досі нічого не повідомили.
2. Кропивницьке видання CBN заявляє про відмову в акредитації на національний фестиваль
22.08.2018 Кропивницька інформаційна агенція CBN заявляє, що організаційний комітет національного мистецького фестивалю “Кропивницький” відмовив їм в акредитації. Про це повідомляється на сайті агенції.
Про відмову в акредитації агенції повідомила прес-секретар фестивалю Наталя Сарафанова. “Таке рішення прийняв оргкомітет, причин я не знаю”, – сказала вона.
Як зауважує видання, вони є єдиним ЗМІ, яке оргкомітет фестивалю відмовився акредитувати.
За даними агенції, ініціатором фестивалю “Кропивницький” вважається народний депутат Олександр Горбунов (“Народний фронт”). Дійство проводиться за бюджетні гроші – на нього з держбюджету виділили 7,5 мільйона гривень. Фестиваль триватиме з 29 серпня по 2 вересня.
Колектив CBN заявляє, що вважає такі дії перешкоджанням журналістській діяльності. Відповідну заяву агенція розмістила на своїй офіційній сторінці у Фейсбук.
У заяві редакція зазначає, що фестиваль, який фінансується бюджетним коштом та за підтримки Міністерства культури України, Кіровоградської облдержадміністрації, обласної ради та міської ради Кропивницького, вирішив запровадити цензуру на висвітлення.
“Припускаємо, що за рішенням “організаційного комітету” стоїть позиція однієї-єдиної особи, яка давно піариться на Національному фестивалі, чіпляючи медаль за його проведення на власні груди”, – йдеться в заяві.
Колектив агенції закликає міністра культури Євгена Нищука невідкладно відреагувати на цю ситуацію.
Оргкомітет Національного мистецького фестивалю “Кропивницький” заявив, що відмова, про яку заявило ТОВ “Центральноукраїнське бюро новин” (CBN), стосувалась не акредитації ЗМІ, як такої, а відсутності можливості забезпечити представників даного ЗМІ запрошеннями на заходи в театрі та філармонії, де кількість можливих глядачів обмежується кількістю місць у залах. Про це йдеться у відповіді Оргкомітету, оприлюдненій на офіційній сторінці фестивалю у Фейсбук.
“Доступ до більшої кількості фестивальних локацій жодним чином не обмежений і не вимагає окремої акредитації – можливість бути присутніми на них є в усіх бажаючих, в тому числі і в журналістів вищезазначеного видання (карта локацій додається). На сьогодні до висвітлення заходів в театрі та філармонії зареєструвалося 37 журналістів”, – йдеться у відповіді.
Водночас в оргкомітеті зазначили, що згідно ст. 26 Закону України “Про інформацію” оргкомітет акредитує представників ТОВ “Центральноукраїнське бюро новин” до висвітлення заходу на ресурсі cbn.com.ua.
Крім того, оргкомітет звернув увагу на проблему об’єктивного висвітлення інформації CBN. “Протягом кількох крайніх місяців на інтернет-сторінці cbn.com.ua було вилито чимало бруду на адресу оргкомітету та фестивалю загалом”, – зазначили в оргкомітеті та додали, що видання “не здійснило жодної спроби зв’язатися з організаторами чи прес-службою фестивалю для отримання більш детальної інформації про хід підготовки до заходу”.
Інтернет-тиск
Кібер-атаки на ЗМІ - 1
1.Чернівецький телеканал “ТВА” заявив про DDoS-атаку на свій сайт
16.08.2018 Чернівецький телеканал “ТВА” заявив про DDoS-атаку, яка здійснюється зранку 16 серпня на сайт телекомпанії. Про це повідомляється на сторінці телеканалу у Facebook, інформує “Молодий буковинець”.
“Сьогодні з 10:00 на сервер, що обслуговує сайт TVA.UA ведеться потужна DDoS-атака. Ми просимо вибачення у користувачів за тимчасові незручності. Наші фахівці займаються цією проблемою, і вже найближчим часом доступ до сайту телеканалу ТВА буде відновлено”, – йдеться в повідомленні.
Директор телеканалу Вадим Пелех у коментарі виданню повідомив, що ТВА готує заяву до поліції з приводу кіберзлочину.
У коментарі ІМІ Вадим Пелех повідомив, що станом на 13:30 атака на сайт ще триває, проте фахівці кажуть, що за кілька годин роботу сайту відновлять.
Він пов’язує DDoS-атаку з критичними матеріалами про депутатів, які проголосували за відставку міського голови.
“З чим пов’язую… Я думаю, що це ланки одного ланцюга. У нас же ж відставили мера, і ми розповідаємо у своїх сюжетах, хто ці 29 депутатів, які проголосували за це. І нагадуємо, от буквально вчора у нас вийшла програма, яка розповідає, хто стоїть за скиненням мера, і провели паралелі зі скиненням мера у 2011 році. І тоді, і зараз ми нагадали, що це одні й ті ж самі люди”, – розповів Вадим Пелех.
Також він повідомив, що редакція звернулася в кіберполіцію, “зараз вони працюють з нашими адмінами”.
Захист свобода слова
Реакція влади на порушення свободи слова - 3
1.У Кривому Розі до суду передано справу посадовця, який вдарив в обличчя журналіста
02.08.2018 Криворізька місцева прокуратура №3 направила до суду обвинувальний акт відносно 44-річного громадянина за спричинення умисного тілесного ушкодження та перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (ч.1 ст.125 та ч.1 ст.171 КК України). Про це повідомляється на сайті прокуратури Дніпропетровської області.
Так, у липні 2018 року обвинувачений, перебуваючи за місцем своєї роботи на посаді заступника начальника одного з відділів КП “Швидкісний трамвай”, перешкоджав здійснювати свою законну професійну діяльність журналісту, який виконував редакційне завдання з приводу встановлення чи спростування факту жорстокого поводження з тваринами на території вказаного підприємства.
Посадовець, використовуючи брутальну лайку, вимагав покинути територію підприємства та наніс журналісту удар в обличчя.
Наразі судовий розгляд кримінального провадження триває.
Як повідомляв ІМІ, 18 липня в Кривому Розі (Дніпропетровська область) на території комунального підприємства “Швидкісний трамвай” стався напад на фотокореспондента інформаційного порталу “Перший Криворізький” Миколу Чирву, коли той намагався зібрати інформацію про жорстоке поводження з безпритульними собаками на території підприємства. Журналіста посадовець вдарив в обличчя.
Поліція Кривого Рогу за даним фактом відкрила кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (легкі тілесні ушкодження).
2.Поліція Вінниччини відкрила справу за фактом перешкоджання журналістці
03.08.2018 Слідче відділення Теплицького відділення поліції ГУНП у Вінницькій області відкрило кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналіста заступниці редактора газети “Вісті Тепличчини”. Про це повідомляється на сайті ГУНП в Вінницький області.
Згідно з повідомленням, заступниця редактора звернулася 2 серпня до Теплицького відділення поліції з заявою про правопорушення. Зі слів журналістки, їй заборонили брати участь у проведенні наради за участі державних службовців та сільських голів Теплицького району, чим перешкодили виконанню її професійних обов’язків.
За словами начальника теплицької поліції Віктора Піруса, слідчим відділенням відкрито кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). Триває слідство.
Як повідомляв ІМІ, 1 серпня у смт Теплик (Вінницька область) журналістку газети “Вісті Тепличчини” Ірину Слюсар очільниці місцевої влади змусили залишити залу районної держадміністрації, де йшла нарада щодо перспектив сільських закладів охорони здоров’я.
07.08.2018 За фактом незаконного проникнення в будинок, де разом з батьками мешкає ведуча однієї з програм на кримінальну тематику, поліція Київщини відкрила кримінальне провадження. Про це повідомляється на сайті ГУНП в Київській області.
Правоохоронці кваліфікували подію за ст. 162 Кримінального кодексу України – порушення недоторканості житла. Наразі опитані свідки. Проводяться заходи із встановлення осіб, причетних до скоєння злочину.
Як зазначає поліція, з місця події зловмисники зникли на автомобілі Мazda. Оперативно-розшукові заходи тривають.
Як повідомив Громадському радіо речник Нацполіції Київської області Микола Жукович,
сусіди, які бачили автомобіль, не встигли запам’ятати номерів автомобіля.
За його словами, з подвір’я будинку нічого не зникло, тому говорити про те, що це була крадіжка чи щось інше, правоохоронці поки не можуть.
Як повідомляв ІМІ, 6 серпня на будинок ведучої програми “Надзвичайні новини” телеканалу ICTV Вікторії Сеник 6 серпня напали невідомі. В коментарі ІМІ Вікторія Сеник зазначила, що напад може бути пов’язаний з професійною діяльністю, але не знає, хто міг його вчинити.
Реакція журналістської спільноти - 3
06.08.2018 Коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ закликає Президента України створити при главі держави дорадчий орган, який здійснював би моніторинг розслідування всіх нападів на громадських активістів та журналістів. Про це йдеться у заяві РПР.
Така пропозиція, зазначає РПР, пов’язана з загрозливими тенденціями фізичного нападу та тиску на громадських активістів, журналістів та регіональних політичних діячів.
Коаліція закликає Президента України розпочати відкритий суспільний діалог з громадянським суспільством щодо напрацювання ефективних механізмів захисту активістів.
Наводимо повністю текст заяви:
“Займатися громадською, журналістською та політичною діяльністю, особливо в регіонах стає дедалі небезпечніше. Кінець липня та початок серпня відзначився зухвалими та резонансними вбивствами та нападами на громадських та політичних діячів.
31 липня у Бердянську на подвір’ї свого міні-готелю був застрелений Віталій Олешко, колишній учасник АТО з позивним «Сармат». Він був одним із найяскравіших активістів у Бердянську. У Херсоні зранку 31 серпня невідомий скоїв напад та облив сірчаною кислотою Катерину Гандзюк, радницю мера Херсона, в.о. керуючу справами міськвиконкому та активістку. Наступного дня в Одесі невідомий чоловік за кермом вантажівки протаранив автомобіль громадських активістів Григорія Козьми та Михайла Кузаконя та втік з місця злочину.
3 серпня невідомі підірвали автомобіль голови фракції Батьківщина в Кам’янській міськраді на Дніпропетровщині, громадського активіста та волонтера Віталія Чернявського.
Окрім громадських та політичних діячів у зоні підвищеної небезпеки – і журналісти. Згідно з даними щомісячного моніторингу “Барометр свободи слова”, в липні зафіксована найбільша кількість побиття журналістів з початку року.
Активізація нападів на представників громадського сектору в регіонах відбулася у квітні 2017-го року, коли в Полтаві було скоєно два напади на активістів, які захищали історичний центр від незаконних забудов. Один із потерпілих – Олександр Коба, ветеран АТО, доброволець отримав 11 ножових поранень. Іншому активісту після погроз кинули коктейль молотова в приватний будинок, де живе його матір.
В серпні 2017 року двоє невідомих осіб здійснили напад на голову Правління Харківського антикорупційного центру і депутата Харківської облради Дмитра Булаха, а згодом на експерта цієї організації Євгена Лісічкіна.
Влітку 2017-го в Одесі невідомі побили активістку організації “Зелений лист” Світлану Підпалу, яка займається захистом зелених насаджень в місті і виступає проти забудови берегової лінії. Також нападу зазнав координатор місцевого Автомайдану Віталій Устименко.
У ніч з 18 на 19 лютого 2018 року в Рівному було здійснено підпал дверей до помешкання родичів громадського журналіста та керівника ГО “Антикорупційний моніторинг” (АКМ) Юрія Дюга. Вже за кілька днів невідомий спробував підпалити офісу громадської організації “Агенція журналістських розслідувань “4 влада”. Ці ГО активно займаються викриттям злочинів місцевих політиків та розслідують зв’язки можновладців з бурштинокопачами.
З моменту активізації боротьби проти громадських активістів по всій Україні коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ неодноразово зверталася до представників державної влади та органів правопорядку із закликом дати оцінку резонансним подіям та запобігти подальшому загостренню ситуації. Але реакції так і не отримала. Жодна справа не доведена до кінця, нападники не покарані.
Вочевидь, безкарність та неспроможність органів правопорядку розслідувати справи, дають змогу місцевим корумпованим політичним та бізнес-елітам залякувати та посилювати тиск на місцевих активістів та представників громадських організацій.
Враховуючи ці загрозливі тенденції фізичного нападу та тиску на громадських активістів, журналістів та регіональних політичних діячів, які швидко набирають обертів, коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ закликає Президента України як гаранта додержання прав і свобод людини та громадянина дати оцінку останнім резонансним випадкам нападу на громадських та політичних діячів в регіонах. Розпочати відкритий суспільний діалог з громадянським суспільством щодо напрацювання ефективних механізмів захисту активістів. Зокрема, створити дорадчий орган при Президентові, який б здійснював моніторинг розслідування всіх нападів на громадських активістів та журналістів”.
08.08.2018 Журналісти ТСН телеканалу 1+1 протестують проти появи Оксани Марченко в проекті “Танці з зірками на каналі. Відкриту заяву співробітників телевізійної служби новин, в якому редакція висловлює незгоду з можливою появою телеведучої Оксани Марченко опублікував на своїй сторінці у Фейсбук кореспондент ТСН Іван Гребенюк, повідомляє “Детектор медіа”.
“Ми, журналісти Телевізійної служби новин, дізналися про те, що в найближчому сезоні шоу “Танці з зірками” на “1+1” може взяти участь Оксана Марченко. Ми не поділяємо це рішення керівництва каналу і засуджуємо появу в телевізійному ефірі особи, яку пов’язують близькі стосунки з президентом Російської Федерації Путіним.
Чоловік Марченко, Віктор Медведчук, неодноразово робив проросійські заяви, зокрема, нібито про те, що в Україні триває не зовнішня агресія, а громадянська війна. Подружжя жодного разу за роки війни не засудило російську агресію на Донбасі та анексію Криму.
Навіть той факт, що шоу є розважальним, не виправдовує появи дружини Медведчука Оксани Марченко в ефірі нашого телеканалу”, – йдеться у заяві.
“ТСН як невід’ємна складова “1+1”, завжди чітко і послідовно стояла на позиціях територіальної цілісності, незалежності та збереження суверенітету України. Для нас – це не чужа війна. А патріотизм – не просто слова. Репутація ТСН – це репутація кожного з нас.
Як колектив ТСН, ми не можемо вплинути на інший проект каналу, але залишаємо за собою право публічно висловлювати свою позицію щодо цієї ситуації і хочемо запевнити, що рішення каналу “1+1” не позначиться на редакційній політиці Телевізійної служби новин”, – йдеться в заяві.
До заяви додається копія документа, підписаного співробітниками редакції. На момент публікації під заявою стоїть 34 підписи.
Ситуацію прокоментував генеральний директор “1+1 медіа” Олександр Ткаченко.
“Ми неодноразово заявляли, що робота служб інформації в “1+1 медіа” будується виключно на принципах редакційної свободи і неупередженості. Журналісти мають право висловлювати свою думку в тому числі і з приводу рішень каналу. Проте, хотів би відзначити, що в проекті “Танці з зірками” беруть участь найяскравіші зірки українського шоу-бізнесу, незалежно від своїх політичних поглядів і переконань. Як показують результати досліджень, серед тих, кого було б цікаво побачити глядачам на паркеті – в тому числі, і Оксана Марченко. Впевнені, серед 14 пар учасників кожен зможе знайти собі фаворитів”, – йдеться в поширеній прес-службою заяві.
20.08.2018 17 серпня 2018 року російський державний телеканал «Россия 24» випустив в ефір відеоматеріал Олександра Сладкова, який був присвячений донецькому журналісту Станіславу Асєєву. Це перший фактичний доказ утримання Асєєва в полоні угруповання «ДНР» з дня його зникнення в 2017 році в місті Донецьку. І, на жаль, не перший випадок, коли російські медіа грубо порушують правила, норми та етику роботи журналістів під час збройних конфліктів та при підготовці інформації про заручників або військовополонених.
Ми, журналісти, українські медійні та правозахисні організації, висловлюємо глибоке обурення появою цього матеріалу, який порушує всі можливі етичні стандарти і професійні норми журналістики. Ми маємо підстави припускати, що задля випуску «зізнання» журналіста Станіслава Асєєва до нього було застосовано заходи фізичного або психологічного впливу. Така неприпустима практика вже була застосована у 2014-2015 роках щодо полонених у так званих «ДНР» та «ЛНР» українських журналістів, коли однією з умов звільнення журналіста з полону було надання подібного інтерв’ю.
Взяття та утримання заручників, яким у даному випадку є журналіст Асєєв, так само як і примус свідчити проти самого себе, є відвертим та грубим порушеннями норм міжнародного гуманітарного права, і подібний сюжет є водночас і доказом, але і ганебною та цинічною «популяризацією» й нормалізацією таких порушень, що неприпустимо з точки зору елементарних законів гуманності. Підготовка і випуск подібних медіасюжетів і з моральної, і з етичної, і з правової точок зору є несумісним зі статусом та роллю медіа у демократичному суспільстві.
Наголошуємо, що подібний матеріал не можна вважати журналістським з таких підстав:
У матеріалі відсутні факти як такі: нічого невідомо ані про умови утримання Асєєва, ані про його доступ до можливостей захисту, про стан його здоров’я, про наявність реальних доказів «порушення», яке йому інкримінується.
Матеріал побудований виключно на особистій думці автора про заручника. З огляду на формат і зміст відео – мета цього матеріалу не інформування аудиторії, а донесення загалу повідомлення, що вигідне як самопроголошеній «владі» частини Донецької області, так, очевидно, оскільки цей матеріал вийшов в ефірі російського державного каналу, і російській владі. Це грубо порушує журналістські стандарти, етику та призводить до роздмухування конфлікту.
Автор сюжету вдається до відвертих маніпуляцій, приниження та морального знущання над заручником.
Нагадуємо, що серед базових рекомендацій ОБСЄ для журналістів, які готують матеріали про потрапляння в заручники конкретних людей, є такі:
інформацію слід перевіряти ретельно і виключно у компетентних джерел;
журналіст зобов’язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він/вона знає, і чітко вказувати на свої джерела.
Водночас у матеріалі Сладкова про Асєєва все це відсутнє. Замість цього автор надає власні трактування слів полоненого та активно просуває особисту думку.
У зв’язку з вищевикладеним ми, журналісти, українські медійні та правозахисні організації, звертаємося до міжнародних міжурядових і неурядових організацій та профільних інституцій, до дипломатичних представництв у Росії й Україні та до урядів демократичних країн із закликом:
рішуче засудити випуск подібних медійних матеріалів та чітко зазначити, що це є несумісним зі статусом та роллю медіа у демократичному суспільстві;
вжити всіх можливих зусиль, щоб зупинити практику знущання над журналістом Станіславом Асєєвим, який утримується в заручниках, і добитися його негайного звільнення;
докласти максимум зусиль для того, щоб представники, уповноважені ОБСЄ та Червоного Хреста негайно організували зустріч з Асєєвим у місці утримання та з’ясували факти про умови його перебування, стан здоров’я та іншу важливу інформацію і надали її суспільству.
Ми закликаємо Міжнародну федерацію журналістів, членом якої є Союз журналістів Росії, виступити проти використання засобів масової інформації як інструмента пропаганди та сприяння конфліктам і грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Ми також закликаємо Союз журналістів Росії висловити свою позицію щодо появи матеріалів з грубим порушенням стандартів та етики журналістської роботи в ефірах російського телебачення та вжити необхідних заходів для того, щоб подібні матеріали більше не з’являлись в російських ЗМІ.
Зі свого боку ми, журналісти, українські медійні та правозахисні організації, у подальшому відмовляємося визнавати статус професійних медіа та/або журналістів за суб’єктами, що здійснюють інформаційну діяльність, та їх представниками, які припускаються подібних, несумісних із цим статусом, практик.
Підписанти:
ГО «Детектор медіа»
ГО «Інститут масової інформації»
Донецький інститут інформації
Texty.org.ua
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Національна спілка журналістів України
Український Кризовий Медіа-Центр
«Заборона», ГО «Крос Медіа»
ГО «Інтерньюз-Україна»
Лабораторія цифрової безпеки
Центр демократії та верховенства права
Незалежна медійна рада
Громадське
Комісія з журналістської етики
Центр інформації про права людини
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Судові позови від журналістів - 1
1.“Українські новини” судяться з “Нафтогазом” за список посадовців і суми премій
15.08.2018 Інформаційне агентство “Українські новини” подало позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою зобов’язати НАК “Нафтогаз України” надати список посадовців компанії, які отримали премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі над ПАТ “Газпром”. Про це сказано в ухвалі суду, повідомляють “Українські новини“.
Агентство просить суд визнати протиправною бездіяльність “Нафтогазу” в частині ненадання інформації про працівників, які одержали премію. Також інформагентство просить суд зобов’язати “Нафтогаз” надати інформацію про суми премій.
Як нагадує агентство, “Нафтогаз” відмовився надавати інформацію на їхній інформаційний запит. Так, на запитання щодо кількості осіб у структурі “Нафтогазу України” і його керівників, яким була призначена премія за перемогу в міжнародних арбітражних судах над “Газпромом”, у Департаменті з корпоративних комунікацій компанії відповіли: “До переліку співробітників компанії, які отримали премію, включено 41 особу, які прямо чи опосередковано внесли значний вклад у досягнення цього результату. Цей перелік не обмежується топ-менеджментом компанії, а сума премії залежить від особистого вкладу кожного працівника”.
Водночас на уточнювальне запитання про конкретний список одержувачів зазначеної премії (з розмірами премій щодо кожного окремого премійованого), в компанії відповідати відмовилися. “Запитувана інформація відноситься до персональних даних і є конфіденційною”, – йдеться у відповіді НАК “Нафтогаз України”.
За інформацією агентства, наприкінці травня наглядова рада “Нафтогазу” проголосувала за виплату бонусів правлінню компанії у зв’язку з перемогою в Стокгольмському арбітражі над російською компанією “Газпром”.
Таке рішення ухвалено за виграш другої частини судового протистояння – так званого транзитного контракту.
Першу частину премій на суму 20,7 млн доларів (541 млн гривень) було виплачено невідомим працівникам “Нафтогазу” в травні. Ця сума відповідає 1% від обсягу виграшу, вже внесеного до фінансової звітності “Нафтогазу” за 2017 рік. Решта премії виплачуватиметься протягом трьох років за умови успішного стягнення з “Газпрому” залишку виграшу (2,6 млрд доларів).
4 липня Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом виплати премії керівництву “Нафтогазу України” за перемогу в Стокгольмському арбітражі над “Газпромом”.
Порушення прав журналістів на територіях, окупованих “ДНР” і “ЛНР” - 1
1.На сепаратистських сайтах знову оприлюднили персональні дані українських журналістів
31.08.2018 Сайт так званого “МГБ ЛНР”, а також ресурси “Исток” та “Русская весна”, що заблоковані в Україні рішенням РНБО, оприлюднили персональні дані журналістів одинадцяти ЗМІ, повідомляє “Детектор медіа”.
Серед тих, чиї прізвища, номери телефонів та транспортних засобів, на яких переміщуються журналісти, – працівники каналів “Україна”, “1+1”, “Інтер”, ICTV, 24 каналу, 5 каналу, спільного проекту EuropeFree / Voice of America “Current time TV”, а також співробітники Радіо Свобода і продакшну Tabor production.
Всі ці дані раніше були передані до прес-центру штабу ООС в заявках на роботу журналістів в зоні бойових дій з 12 до 19 серпня.
Один із журналістів з цього списку – Володимир Михайлов, журналіст програми “Факти” (ICTV). У розмові з виданням він припустив, що поштову скриньку прес-центру ООС зламали:
“Я думаю, що отримати наші дані доволі просто – тому що ми відправляємо заявки до прес-центру штабу ООС на поштову скриньку на ukr.net .Наскільки я розумію, зламати її просто”.
Як стало відомо виданню із розмов з колегами, наступного дня після публікації їм телефонували невідомі, які представлялися мешканцями сірої зони або окупованих території, та розпитували журналістів про підрив мосту у Станиці Луганський, який зруйновано і який зараз є лише пішохідним переходом через лінію розмежування.
Це пов’язано з тим, що на сайтах, які оприлюднили дані журналістів, вказувалося, буцімто українські військові планують провокацію – підірвати міст у Станиці Луганській та обвинуватити у цьому бойовиків. Для висвітлення цієї події начебто українські військові запросили журналістів із цього списку.
Ірина Баглай, журналістка “Подробностей” (Інтер), також подавала до прес-центру ООС заявку на роботу в зоні бойових дій з 13 по 19 серпня. Вона не має припущень щодо джерела витоку інформації. Проте підтвердила, що їй, як і іншим журналістам, телефонують виключно чоловіки, які поводяться чемно і перепитують, чи буде підрив моста:
“Мені дзвонили разів сім і саме сьогодні, хоча інформація з’явилася вчора. Дуже ввічливі чоловіки, вони називаються, питають мене, чи можна їхати? Чи будуть підривати міст? Я запитала, чому вони мені телефонують з цього питання, – кажуть, що Вконтакті є інформація, що ми провокатори і саме ми відповідаємо за цю провокацію. Один сказав, що в нього бабця в Луганську, інший – що має везти жінку до Луганська на лікування. Начебто вони дзвонять, щоб дізнатися, чи безпечно їм їхати. При цьому я спілкувалася з колегами – вони підтверджують, що їм дзвонять з тих самих номерів, що й мені”.
Натомість Андрій Цаплієнко (ТСН, “1+1”), якому теж дзвонили 30 серпня увесь день ввічливі чоловіки, вважає, що потрібно бути обережними в цих розмовах з невідомими “мешканцями сірої зони та Луганська” – вони можуть виявитися співробітниками “МГБ ЛНР”.
“Цілком імовірно, що вони можуть записувати наші розмови, а потім використати їх для якихось провокацій”, – говорить він.
Цаплієнко також припускає, що інформація могла потрапити до “МГБ ЛНР” з двох причин: або була зламана поштова скринька прес-центру штабу ООС, або хтось, хто має до доступ до інформації, злив її.
“У самому факті публікації я не бачу великої проблеми: ми всі публічні люди, працюємо відкрито, до нас телефонує багато людей і наші телефони легко знайти будь-кому. Проте, не віддаючи переваги жодній з двох версій, вони ймовірні, але це лише моє припущення, – мені здається небезпечнішою та, в якій хтось свідомо надає інформацію супротивнику”, – говорить Цаплієнко.
Він вважає, що мета цієї провокації – не тиск на журналістів, а спроба обмежити можливості та бажання людей з ОРДЛО виїжджати на підконтрольну Україні територію.
Як повідомив представник прес-центру ООС Олексій Тригуб, з приводу витоку персональних даних журналістів проводиться перевірка, проте він запевняє, що в поштовій скриньці прес-центру ООС є тільки заявки на акредитацію, проте немає зведеного списку, який був оприлюднений сепаратистськими сайтами.
На цьому наголошує і керівник прес-центру ООС В’ячеслав Петровський: “Прес-центру відомо про даний факт. Ми ретельно перевіряємо матеріали, опубліковані в контексті відверто фейкової новини про нібито підготовку українськими спецслужбами диверсійно-терористичного акту в сірій зоні проти мешканців Луганщини. Я ще раз хочу зазначити стосовно оприлюднення інформаційними ресурсами ОРДЛО списків українських журналістів: насправді це не наш формат оформлення, він зовсім відрізняється. Виток з цього приводу інформації неможливий, адже подібну інформацію передають виключно захищеними засобами зв’язку”.
Як повідомляв ІМІ, у 2016 році вперше списки журналістів з їхніми даними тричі оприлюднював сайт “Миротворець”. Вперше “Миротворець” оприлюднив список із понад 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”, 7 травня, вдруге оприлюднив 20 травня, втретє опублікував черговий список із прізвищами 293 іноземних журналістів, акредитованих у так званій “ДНР” 24 травня.
9 березня 2017 року ГО “Інститут Масової Інформації” звернулася до СБУ з вимогою розслідувати витік інформації щодо маршрутів пересування журналістів іноземних ЗМІ та номери машин, якими вони їздили зоною АТО, оприлюднену на сайті громадського руху “Український вибір” Віктора Медведчука 5 лютого.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
