Незаконно засуджена Росією кримська журналістка Ірина Данилович скаржиться на постійний звуковий тиск у виправній колонії №7 у місті Зеленокумськ (РФ). За її словами, музику вмикають із самого ранку, транслюють через телевізор і на плацу, а у вихідні влаштовують дискотеки для чергових. Скарги журналістки, як вона повідомляє, залишаються безрезультатними.
Про це розповіла її сестра Ольга Новицька під час пресконференції “Ціна правди: як Росія переслідує журналістів в окупованому Криму?”, повідомляє Суспільне Крим.
За словами Новицької, у листі сестра написала, що зазнає звукового тиску з листопада 2022 року. Крім того, за твердженням Данилович, двоє ув’язнених мають радіо, заборонене в колонії, та використовують його, щоб провокувати й дошкуляти їй.
“Уявіть, що тебе засунули у дзвін, який постійно дзвонить, або в потяг, що різко гальмує. Якщо перекласти мову звуку мовою болю, то кожен дзвінкий звук можна порівняти з відкритим нервом у зубі, який постійно штрикають голкою. Музика – це набір постійних дзвінких звуків. Ранок о шостій починається з музики”, – написала Данилович у листі, який зачитала її сестра.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Сестра журналістки Ірини Данилович: Спецдоповідачі ООН не відреагували на звернення щодо її звільнення
- Сестра: У російській колонії ув’язнені погрожують убивством журналістці Ірині Данилович
Журналістка зазначила, що за розкладом, затвердженим начальником колонії, музику мають вмикати лише на одну годину. Водночас, за її словами, вона постійно лунає з телевізора та на плацу. Данилович також стверджує, що під час дискотек у вихідні чергові не реагують на її скарги.
“Я почуваюся загнаним кошеням, якому нема куди сховатися від постійного розряду струму. Моє існування там складається з постійного катування музикою”, – написала Ірина.
За словами Данилович, письмові скарги не дають результату: у відповідь вона отримує формальні відписки про те, що порушень не виявили. На дзвінки та прохання, як зазначає журналістка, також не реагують.
Ольга Новицька заявила, що побоюється за життя сестри та прагне привернути увагу до умов її утримання з боку керівництва колонії. Наприкінці виступу вона зачитала слова сестри про причини її переслідування. Данилович переконана, що її покарали за правду та власну позицію.
“Що ж знайшли в мене працівники ФСБ, які мене викрали? Правду і власну думку. Я впевнена, що все беззаконня рано чи пізно закінчиться. Я та ще сотні таких самих невинних людей поміняємося місцями зі справжніми злочинцями. І ми судитимемо їх у справжньому справедливому суді”, – написала журналістка.
Що відомо про справу Ірини Данилович
Ірину Данилович російські силовики заарештували 29 квітня 2022 року в окупованому Криму, коли вона поверталася з роботи. Під час обшуку в її будинку в селі Владиславівка вилучили техніку.
У грудні 2022 року її засудили до семи років позбавлення волі за звинуваченням у нібито зберіганні вибухового пристрою. Згодом вирок скоротили на місяць, після чого журналістку етапували до Росії.
За час ув’язнення її стан здоров’я суттєво погіршився: вона перенесла інсульт, втратила слух на одне вухо та неодноразово скаржилася на відсутність належної медичної допомоги. У 2024 році вона скаржилася на серцеві та неврологічні проблеми.
У 2025 році стало відомо, що Данилович утримують у жіночій колонії №7 у Зеленокумську Ставропольського краю РФ у складних умовах. Вона також звернулася до міжнародних інституцій із проханням звернути увагу на порушення прав ув’язнених у російських колоніях.
У січні 2026 року громадянська журналістка з Криму Ірина Данилович закликала міжнародну спільноту цьогоріч частіше порушувати питання про долю політв’язнів, які опинилися в російських в’язницях через війну.
28 квітня 2026 року ЄСПЛ розпочав розгляд двох скарг Данилович проти РФ. Йдеться про дві справи: щодо незаконного позбавлення волі та щодо внесення журналістки до російського реєстру так званих іноземних агентів.
19 червня “Репортери без кордонів” та американський Фонд прав людини передали справу Ірини Данилович шістьом спеціальним доповідачам ООН і закликали вжити негайних заходів для її звільнення.
Ірина Данилович працювала медсестрою, а також співпрацювала з “Інжир-медіа” та “Кримським процесом”. Вона вела сторінку в соцмережах і авторські колонки, у яких порушувала теми прав медпрацівників і проблем охорони здоров’я в окупованому Криму.