Розслідування “Слідства.Інфо” та Центру протидії корупції (ЦПК), публікацію якого заборонив Печерський районний суд Києва, за три дні зібрало майже 4 мільйони переглядів у 27 українських медіа та громадських організаціях. Про це повідомило “Слідство.Інфо”.

Нагадаємо, після судової заборони на публікацію розслідування українські медіа одночасно оприлюднили його в межах “Ініціативи 143” – за кількістю об’єктів нерухомості, про які йдеться в матеріалі.

17 липня до ініціативи долучилися вісім редакцій: Суспільне, “Українська правда”, hromadske, NV, Bihus.Info, “Схеми” (Радіо Свобода), “Дзеркало тижня” та Телебачення Торонто. Вони зробили це на знак солідарності з колегами. 

Згодом до поширення матеріалу приєдналися десятки інших національних і регіональних медіа, громадських організацій та публічних діячів. За даними, які медіа надали “Слідству.Інфо”, станом на вівторок, 21 липня, публікації про розслідування загалом набрали майже 4 мільйони переглядів.

Редакторка-засновниця “Слідства.Інфо” Анна Бабінець зазначила, що судова заборона лише посилила увагу до матеріалу.

“Якби ми публікували це розслідування на платформах “Слідства.Інфо” та ЦПК, припускаю, що з ним познайомилися б кілька десятків тисяч людей, можливо – 100 тисяч. Натомість завдяки колегам з “Ініціативи 143” маємо цифру у 4 мільйони переглядів. Отже, Печерський суд допоміг цьому розслідуванню стати справді масовим за кілька днів. Дякую судді Вовку та нашим надзвичайним колегам”, – сказала вона.

Як повідомляв ІМІ, 21 липня Печерський районний суд Києва залишив без задоволення заяви Центру протидії корупції (ЦПК) та “Слідства.Інфо” про скасування заходів забезпечення позову, запроваджених ухвалою суду від 6 липня. Вони передбачають заборону на публікацію розслідування про нерухомість брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова. 

Що передувало

6 липня Печерський районний суд міста Києва задовольнив заяву про забезпечення позову та тимчасово заборонив “Слідству.Інфо”, Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати й поширювати розслідування щодо майна брата директора ДБР Олексія Сухачова. У позові компанія “Парковий-2” стверджує, що заборона на поширення інформації не є цензурою, оскільки закон допускає такі обмеження в окремих випадках.

В обох організаціях заявили, що розцінюють це як тиск на журналістів і наступ на свободу слова. Журналісти оскаржуватимуть ухвалу суду та домагатимуться публікації розслідування.

Юрист ІМІ Володимир Зеленчук заявив, що судова заборона оприлюднювати ще не опубліковане журналістське розслідування про активи брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова має ознаки SLAPP-позову.

7 липня Медіарух, а також медійні та громадські організації висловили стурбованість ознаками системного тиску на розслідувальну журналістику з боку державних правоохоронних структур.

У Печерському районному суді Києва заявили, що заборона на публікацію розслідування має тимчасовий характер.

13 липня ТОВ “Парковий-2” подало позов проти “Слідства.Інфо”, ЦПК та журналістки Аліни Стрижак після того, як редакції надіслали запит щодо підготовки розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань Олександра Сухачова.

17 липня вісім українських медіа одночасно оприлюднили розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належать брату директора ДБР.