Верховний суд США розгляне взаємодію уряду із соцмережами

Верховний суд США знову візьметься за провадження щодо модерації контенту й свободи слова, ініційоване у зв’язку із закликом адміністрації президента Джо Байдена до соцмереж видаляти дописи, що їх федеральні посадовці визнали дезінформацією, зокрема дописи про вибори й COVID-19.

18 березня судді мають розглянути аргументи, викладені в апеляції адміністрації президента проти попереднього припису суду нижчої інстанції, який обмежує комунікацію Білого дому й деяких федеральних посадовців із соцмережами.

Проти президентської адміністрації позиваються штати Міссурі й Луїзіана (з республіканською більшістю) і п’ятеро фізичних осіб – користувачів соцмереж. Позивачі стверджують, що дії уряду порушили свободу слова користувачів, чиї дописи було видалено з Facebook, YouTube і Twitter (тепер – Х).

У межах провадження суд розглядає, чи справді, як постановили попередні суди, адміністрація президента переступила межу між звичайною комунікацією чи переконанням і тиском на платформи з метою примусити їх незаконно цензурувати небажані висловлювання.

Адміністрація Байдена заявляє, що її посадовці звернули увагу соцмереж на контент, який порушував їхні власні правила, в межах боротьби із загрозами інтернет-дезінформації. Зокрема, недостовірної інформації про вакцину, поширюваної під час пандемії, що, стверджують в адміністрації, призвела до смертей, яким можна було запобігти.

У лютому судді розглянули іншу справу щодо правомірності законів, ухвалених у Техасі й Флориді, які обмежують практики модерації контенту для соцмереж.

Республіканські посадовці, які підтримали ці закони, висловили занепокоєння щодо “упередження проти консервативних голосів”, яке нібито існує на цих платформах. Численні дослідники, а також ліберали й демократи попереджують про небезпеку поширення в соцмережах неправдивої й недостовірної інформації щодо охорони здоров’я, вакцин і шахрайства на виборах.

У справі, яка розглядатиметься в понеділок, позивачі стверджують, що онлайн-платформи придушують консервативні висловлювання, і розцінюють це як державний примус – форму діяльності уряду, заборонену Першою поправкою до Конституції США.

У жовтні 2023 року Верховний суд тимчасово зупинив чинність припису суду нижчої інстанції перед розглядом справи.

Департамент юстиції заявляв, що посадовці, зокрема президенти, часто використовують свої повноваження, щоб висловити власну думку чи повідомити про суспільно важливі питання.

У департаменті також зазначили, що приватні підприємства, які ухвалюють рішення щодо такої інформації, не є державними акторами, поки їм не загрожують негативні наслідки за ці рішення. Також департамент зазначив, що припис, який обмежує дії адміністрації президента, може стати на заваді державній комунікації, зокрема тій, що стосується національної безпеки.

Позивачі мають претензії до багатьох посадовців і органів у федеральному уряді, зокрема до Білого дому, ФБР, офісу генерального хірурга, центрів контролю й запобігання захворюванням, а також до Органу кібербезпеки й безпеки інфраструктури.

Попередній припис видав окружний прокурор штату Луїзіана Террі Доуті в липні 2023 року. Доуті постановив, що заява позивачів, за якою уряд причетний до придушення “небажаних консервативних висловлювань” про носіння масок, локдауни й вакцини, а також про нібито сумнівну легітимність виборів 2020 року, де демократ Байден переміг республіканця Трампа, може бути успішною.

Припис забороняв низці державних посадовців спілкуватись із соцмережами щодо модерації контенту, зокрема закликати їх видалити певні дописи. 

Пізніше апеляційний окружний суд у Новому Орлеані звузив цей припис. Верховний суд має ухвалити своє рішення до кінця червня.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян