В українських ЗМІ за минулий рік зафіксовано 424 випадки вживання мови ворожнечі

Громадська організація “Центр Соціальна дія” зафіксував 424 випадки вживання мови ворожнечі в українських ЗМІ впродовж 2014 року. Про це йдеться у дослідженні організації “Мова ворожнечі та упередження в українських ЗМІ: моніторинг, аналіз та запобігання”, яке було презентовано 25 листопада, повідомляє Media Sapiens.

У своєму дослідженні проект “Без кордонів” опирався на таке визначення мови ворожнечі, як “некоректні висловлювання на адресу етнічних, релігійних, певних соціальних груп та спільнот, або ж на адресу окремих індивідів як представників/представниць цих спільнот”.

Найбільше прикладів мови ворожнечі знайдено в друкованих виданнях (173 випадки), в інтернет-ЗМІ – 135, на телебаченні – 116. За даними моніторингу, найбільше проявів мови ворожнечі було в травні 2014 року.

Об’єктами мови ворожнечі стали 45 груп осіб, серед яких лідерами виявилася група “Українці”, другу позицію займають “Росіяни”, третю – “Чеченці” (коли військові з цієї країни активно приїжджали воювати на Донбас), четвергу – “Народи Кавказу”, п’яту – “ЛГБТ”. Також до першої десятки увійшли у відповідному порядку: “Мешканці західної України”, “Темношкірі”, “Жінки”, “Євреї” та “Мешканці східної України”.

Як зазначив координатор проекту “Без кордонів” Максим Буткевич, складно було з такими категоріями як “росіяни”. “Не завжди зрозуміло, хто мається на увазі – етнічні росіяни, громадяни Росії чи взагалі керівництво цієї країни. Те ж саме з українцями”, - зазначив він.

Переселенці зі сходу України – ВПО (внутрішньопереміщені особи) посідають тільки 12-те місце, а кримські татари – 15-те (їх випереджають категорії “Американці” та “Мусульмани”). Також у групі об’єктів представлені такі несподівані групи як “Філіпінці”, “Ваххабіти”, “Неповні сім’ї” та ін.

За даними моніторингу, переважна більшість використання мови ворожнечі відбувається не в журналістських словах, а в цитуванні, й серед цитат велика кількість явно ксенофобських висловлювань (63% цитування). Однак присутність мови ворожнечі в авторському тексті лідирує щодо таких категорій об’єктів як, наприклад, “ЛГБТ”, “Жінки” та “Темношкірі”.

“Звичайно, ландшафт 2014 року унікальний і відмінний від попередніх років і поточного – 2015”, - зазначив Буткевич та наголосив, що критично необхідно продовжувати моніторити ЗМІ щодо вживання мови ворожнечі.

Проект “Без кордонів” не проводив моніторинг коментарів користувачів/читачів електронних видань та соціальних мереж. Як зазначив Буткевич, таке рішення було прийнято через обмеженість ресурсів в організації та специфіку використання коментаторських майданчиків для реклами, пропаганди та в цілому інформаційних кампаній.

Для оцінки медіаповідомлень експерти використали методологію моніторингу мови ворожнечі російського інформаційно-аналітичного центру “СОВА”, проте внесли до нього деякі свої корективи.

У рамках дослідження відстежувалася інформаційна стрічка агентства “Інтерфакс-Україна”, розділи “Новини” сайту української служби Радіо Свобода, інформаційного сайту “Корреспондент” та інтернет-видання “Українська правда”. Останні три видання моніторили не весь рік, а з 1 березня до 31 грудня.

Як повідомив координатор проекту “Без кордонів” Максим Буткевич, відбір ресурсів здійснювався з урахуванням рейтингів популярності інтернет-ЗМІ.

Джерелами моніторингу друкованих ЗМІ стали видання “Зеркало недели”, “Фокус”, “Корреспондент”, “Український тиждень”, “Факты”, “Сегодня”, “Комсомольская правда в Украине”, “Аргументы и факты в Украине”, “Експрес-Газета”, “День”, “Газета по-українськи”, “Вести”, “Україна молода”, “Время.UA”, “Журналіст України”.

Експерти прагнули представити у вибірці щоденні та тижневі ЗМІ різного спрямування та мови. Однак вони аналізували не всі випуски видань, а кожне видання впродовж кількох місяців (від двох до 11).

Для моніторингу було обрано інтернет-версії вечірніх новинних випусків (одного на день) 7 українських телеканалів: “1+1”, “Інтер”, Новий канал, ICTV, ТВі, “Україна” та СТБ, однак не аналізувалися підсумкові тижневі випуски.

При цьому аналізувалися не лише слова журналістів і ведучих, а й цитати спікерів та експертів.

Проект “Мова ворожнечі та упередження в українських ЗМІ: моніторинг, аналіз та запобігання” здійснюється за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.