У ЄС погодили Акт кібернетичної солідарності

Європарламент та Рада ЄС дійшли попередньої згоди навколо пропозицій Європейської комісії щодо запровадження Акта кібернетичної солідарності, покликаного підвищити кібербезпеку та стійкість європейських інституцій.

Про це пише Укрінформ із посиланням на сайт Єврокомісії.

"Європейська комісія вітає політичну угоду, досягнуту між Європейським парламентом та Радою ЄС щодо Акта кібернетичної солідарності, який був запропонований Європейською комісією у квітні 2023 року. Цей документ… зміцнить солідарність на рівні ЄС та дозволить краще виявляти, готуватися та відповідати на кібернетичні загрози й інциденти. Він ухвалюється в критично важливі часи для кібернетичної безпеки, оскільки кількість кібернетичних загроз продовжує зростати у зв’язку з геополітичними подіями", – йдеться в повідомленні.

Акт кібернетичної солідарності ЄС передбачає координацію між країнами-членами за трьома головними напрямами.

Насамперед ідеться про створення європейської системи раннього запобігання, яка складатиметься з національних та транскордонних кібернетичних хабів, оснащених сучасним обладнанням та інфраструктурою, включно зі спроможностями штучного інтелекту та розвинутого аналізу баз даних. Це дозволить швидко в режимі реального часу ідентифікувати кібернетичні загрози й інциденти та планувати ефективні відповіді на них.

Другий напрям передбачає створення надзвичайного кібернетичного механізму, який поєднає спроможності з підвищення готовності до реагування на значні й масштабні кібернетичні інциденти. У межах цього інструменту проводитимуться тестування стійкості кібернетичних систем захисту в ключових сферах управління та економіки, наприклад в енергетиці та на транспорті. Також має бути створено так званий Резерв кібернетичної безпеки ЄС, який надаватиме резервні послуги в разі серйозних порушень на запит країн-членів, євроінституцій або асоційованих третіх країн.

Окрім того, новий документ передбачатиме взаємну фінансову підтримку членів ЄС у разі серйозних кібернетичних інцидентів, а також надання технічної допомоги країнам, що потерпіли від них.

Дані про кожен такий інцидент аналізуватимуться для усунення вразливостей та для зміцнення кібернетичної стійкості ЄС, його інституцій та країн-членів.

Відповідна політична угода має бути формально затверджена Європейським парламентом та Радою ЄС. Вона набуде чинності за 20 днів після оприлюднення рішення в Офіційному журналі ЄС.

Як повідомляв ІМІ, у лютому 2024 року Німеччина, Польща та Франція заявили про намір разом боротися з дезінформацією та пропагандою, яку Росія поширює в кіберпросторі.

Французький орган протидії іноземному впливу VIGINUM заявив про викриття спецоперації Росії під назвою Portal Kombat, у межах якої мережа російських вебсайтів поширювала на Заході кремлівську пропаганду про війну в Україні. Мережа Portal Kombat складається з як мінімум 193 сайтів. Спершу вони поширювали новини про Україну та Росію, але з початку вторгнення переорієнтувалися на окуповані українські території, а потім і на кілька західних країн, зокрема Францію, які підтримують Україну.

Заступники постійних представників держав-членів Європейського Союзу в Брюсселі 2 лютого 2024 року досягли угоди щодо Акта про штучний інтелект, який стане першим механізмом обов’язкового регулювання цієї сфери у світі.

За даними наукової співробітниці кафедри воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона, докторки Джейд Макглінн, Російській Федерації важко просувати свою пропаганду у Великій Британії через потужну підтримку цією країною України. Тож тут росіяни зосередилися на просуванні тези про "російську культуру".