У вересні найбільш закритими щодо надання доступу стали Волинська та Чернівецька ОДА

У вересні найбільш закритими щодо надання публічної інформації стали Волинська і Чернівецька облдержадміністрації, серед міських рад - Дніпропетровська, Харківська, Чернігівська та Рівненська міськради. Про це 28 вересня на прес-конференції «Доступ до інформації: Чи стала влада відкритішою?» повідомив директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран, презентуючи проміжні результати моніторингу органів місцевої влади щодо надання публічної інформації.

За його словами, останні дані свідчать про те, що органи місцевої влади продовжують часто ігнорувати інформаційні запити, надавати  відповіді невчасно чи не в повному обсязі. А на запити, надіслані електронною поштою, журналісти часто отримують неналежно оформлені відповіді, які не можна  використати як офіційні документи.

За результатами рейтингу за вересень у відкритості лідирують Вінницька ОДА, Запорізька та Луганська, а серед міських рад - Житомирська, Ужгородська, Івано-Франківська, Запорізька та Київська міськради.

Щодо міністерств, то за результатами моніторингу, найбільш відкритим виявилось  Міністерство оборони та Міністерство культури. Останні місця у рейтингу відкритості посідають Міністерство аграрної політики, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство закордонних справ та Міністерство охорони здоров’я.

Таран зауважив, що іноді причиною невиконання закону є недостатня забезпеченість органів влади, тобто відсутність структурних підрозділів, які б відповідали саме за надання інформації за запитами. Також він закликав громадян користуватися ресурсом «Прозора демократія», що присвячений саме особливостям закону про доступ.

Юрист Інститут Медіа Права Ольга Сушко розповіла, що зараз Інститут веде 16 судових справ, пов’язаних з порушенням законодавства про доступ до публічної інформації, 4 справи виграні та 2 справи передані до Європейського суду.

Сушко відзначила, що тенденції розгляду судових справи неоднозначні: «З одного боку, чим більше суди працюють з законом про  доступ, тим більше зростає їх освіченість, вони більше застосовують прямі норми закону. З іншого боку, суди нерідко нехтують навіть очевидними аргументами». Справи, в яких найчастіше виникають складнощі, стосуються ненадання інформації про використання бюджетних коштів, а також справи, які стосуються  інформації про оплату праці народних депутатів тощо. Крім того, судді схильні перебільшувати застосування законодавства про захист персональних даних: як правило, щоб захистити інформацію про високопосадовців.

«У 2012 році відчувається менше пожвавлення серед громадськості, менше ентузіазму серед журналістів та менше звернень до суду щодо порушень закону про доступ до публічної інформації. Але не слід здаватися, тому що чим більше судової практики буде в Україні, тим активніше суди вивчатимуть законодавство та практику Європейського  суду», - зауважила Сушко.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар вважає, що на сьогодні однією з найбільших загроз для  доступу до публічної інформації є законопроект про наклеп. «Якщо приймуть закон про наклеп, то це відкине нас на 10 років назад  в контексті доступу до інформації. Оскільки, чи буде в українців доступ до інформації, значною мірою залежить від того, чи зможемо ми захиститися від кримінальної відповідальності, яка загрожує сьогодні всім, і не тільки журналістам. Нагадаємо, що 1-го жовтня  відбудеться мітинг біля комітетів Верховної Ради «Захисти своє право знати. Скажи «ні» закону про наклеп», - зазначила вона.

MediaSapiens