"У мозку ніби вимкнули тумблер": нейробіолог про вплив пропаганди на мозок
Постійна повторюваність дій формує в мозку стійкі нейронні зв’язки. Так само працює і пропаганда, коли йдеться про постійне повторення якоїсь інформації.
Про це в інтерв’ю Міжнародному французькому радіо розповів нейробіолог Сергій Данилов.
“Будь-який досвід змінює мозок. Чим триваліший цей досвід, тим сильніші зміни. Є купа досліджень, як у спортсменів формується спортивна навичка. Наприклад, якась діляночка кори, яка відповідає за координацію м’язів, стає трішки більшою. Але при цьому, коли мозок працює, ця робота стає більш енергоефективною... Відповідно, якщо він перестане цим займатись, зв’язки поступово ставатимуть менш потужними, але навичка збережеться на все життя, та [її] якість буде гіршою. Так само і з думками”, – пояснює Сергій Данилов.
Схожим чином, говорить нейробіолог, працює і мозок музикантів, які під час репетицій доводять рухи до автоматизму. Постійна повторюваність дій формує в мозку стійкі нейронні зв’язки.
За цим принципом побудована і пропаганда
“Коли людині дають інформацію, що суперечить її переконанням, у неї активуються не лобні долі мозку, які мають контролювати прийняття рішень, а амігдала, острівцева кора, яка пов’язана з інтерналізацією (ідентифікація. – Ред.) неприємних відчуттів, типу відрази. У цей момент у мозку ніби вимкнули тумблер, який відповідає за раціональне сприйняття інформації. І людина не думає про достовірність джерел, [їхню] якість”, – каже Данилов.
Він зауважує, що до пропаганди вразливі абсолютно різні люди, включно з інтелектуалами, бо вона активує природні інстинкти, які можуть бути сильнішими за внутрішні переконання.
За його словами, люди під час ухвалення рішень щодо небезпечної ситуації дуже добре розуміють контекст: що можна казати, а що – ні.
“Вони просто свідомо перемикаються в режим емоційної відповіді. Власне, чому пропаганду потрібно постійно повторювати? Щоб у людини був шаблон відповіді. Хай вона нераціональна, але працює як маркер приналежності до групи”, – пояснює нейробіолог.
Тобто, за його словами, якщо людина, щоб показати власну належність до групи, робить відповідні дії, вона дедалі більше починає захищати себе.
“І ця ідея, яку захищає, вже стає частиною ідентичності. Мозок сприймає загрозу ідентичності безпосередньо як фізичну”, – додає Сергій Данилов.
Він стверджує, що пропаганда не працює так, як ми уявляємо. Вона лише формує поведінку та відповідне середовище. Далі працюють природні інстинкти.
Нейробіолог зазначив, що наразі немає офіційних досліджень мозку людей, які тривалий час перебували під дією пропаганди. Це пояснюється питанням етики.
Крім того, людині важко погодитися з тим, що вона зазнає впливу. Водночас заради власної безпеки мозку простіше прийняти колективну думку, яку просуває пропаганда, але мати водночас і власну.
Як вийти з-під впливу пропаганди
На думку Сергія Данилова, щоб вивести мозок людини з-під впливу пропаганди, треба повністю змінити інформаційний фон та оточення. У людей, які відкритіші до нового, шанси позбавитися впливу вищі, додав він.
Проте подивитися на світ під іншим кутом можуть заважати окремі “фрейми” – фундаментальні знання, що стають опорними конструкціями ідентичності людини.
Як повідомляв ІМІ, Центр протидії дезінформації повідомив, що РФ поширювала фейки про причетність України до теракту “Крокус Сіті Холл” у Красногорську (Росія), погрожуючи відновити смертну кару.
Help us be even more cool!