У червні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 16 випадків порушення свободи слова в Україні. З них три вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: замах на вбивство та руйнування і пошкодження редакцій.

У червні загинув один медійник, який захищав Україну від російського вторгнення:

  • Максим Осередчук – експродюсер американського телеканалу ABC News, військовослужбовець. Загинув 24 червня 2026 року внаслідок російської атаки.

Замах на вбивство журналістів

  • 23 червня російський FPV-дрон двічі намагався атакувати знімальну групу “Суспільне Дніпро”, яка записувала інтерв’ю з українськими військовими в одному із селищ Запорізької області. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав. Після появи другого дрона журналісти дочекалися безпечного моменту, дісталися свого автомобіля та залишили небезпечну зону.

Руйнування і пошкодження майна редакцій

  • Унаслідок російського обстрілу 3 червня в Сновську на Чернігівщині знову пошкоджено редакцію газети “Промінь”. Внаслідок удару в будівлі пошкоджені вікна та вилетіло скло. Люди не постраждали.
  • 26 червня російський дрон влучив у подвір’я філії “Суспільне Запоріжжя”. Працівники перебували в укритті й не постраждали, будівля також не зазнала пошкоджень, однак були пошкоджені автомобілі співробітників. Під час атаки журналістка, яка працювала на виїзді, потрапила під вплив вибухової хвилі та отримала акубаротравму.

Водночас ІМІ зафіксував 13 випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, пошкодження майна журналістів, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, кібератаки, юридичний та непрямий тиск.

Порушення зафіксовано в Києві, Харкові, Рівному, Сумах, на Донеччині,  Миколаївщині та Полтавщині. Порушували права журналістів посадовці різних рівнів влади, військовослужбовці та приватні особи.

Погрози

  • 26 червня видання “Бабель” заявило про погрози з боку військовослужбовця 425 окремого штурмового полку “Скеля” Миколи Хархана після публікації розслідування про небойові смерті військових у підрозділі. У відеозверненні Хархан образливо висловлювався на адресу журналістів, звинуватив редакцію в роботі “за російські гроші” та заявив, що “всім причетним доведеться виригувати ці гроші”. 

Пошкодження майна журналістів

  • 25 червня продюсер британського телеканалу Sky News Азад Сафаров повідомив, що в березні 2025 року під час знімання сюжету про 425 окремий штурмовий полк “Скеля” поблизу Добропілля невідомий впритул обстріляв броньований автомобіль телеканалу, у якому перебувала водійка знімальної групи. Жінка не постраждала, однак у машині нарахували 12 кульових пробоїн.

Перешкоджання законній журналістській діяльності

  • Журналістка видання “Четверта влада” Анастасія Савлюк заявила про перешкоджання з боку працівників квартирно-експлуатаційного відділу Рівного: у неї забирали телефон, силоміць утримували в приміщенні й залякували перевірками правоохоронних органів. 
  • У Харкові 14 червня оператора “Накипіло” Ігоря Лептугу не допускали до знімання на території Харківського художнього музею, який постраждав унаслідок російської атаки. 
  • 15 червня журналістка радіо “Накипіло” Аліса Жинкіна повідомила, що під час пресзаходу в Харківському художньому музеї охорона не допускала журналістів до будівлі та забороняла знімання.
  • 15 червня журналісти “Накипіло” повідомили про перешкоджання під час висвітлення наслідків російського удару по Харківському зоопарку. За їхніми словами, охорона не пропускала журналістів на територію, а окремі працівники перешкоджали роботі медіа.
  • У Харкові 15 червня журналістці “Ґвара Медіа” Єлізаветі Дʼяченко перешкоджали під час висвітлення наслідків російського удару по зоопарку.

Доступ журналістів до інформації 

Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області не надала редакції онлайн-медіа “МикВісті” інформації про витрати на ремонт Південнобузького (Варварівського) мосту, обсяг виконаних робіт та фінансування проєкту у 2026 році. Натомість у відомстві порадили журналістам шукати частину даних на порталі Є-data.

Непрямий тиск

  • Співзасновниця та головна редакторка онлайн-медіа “Бабель” Катерина Коберник заявила про тиск на редакцію та спробу її дискредитації з боку народного депутата Ярослава Железняка. Підставою став його допис у Telegram, у якому він припустив існування “реальних власників” видання та заявив, що “займеться медіакілерством”.
  • Журналістка телеканалу “Візит” (Кременчук) Дарія Згура заявила про тиск, образи та бодішеймінг після виходу сюжету про умови утримання тварин у приватному притулку в Кременчуці. 
  • Герой матеріалу сумського онлайн-медіа “Цукр”, якого обвинувачують у сексуальному насильстві над неповнолітніми, подав заяву до поліції на журналістку Анну Шпурік, заявивши, що вона нібито готує неправдиву публікацію. Також чоловік надсилає журналістці приватні повідомлення з погрозами та звинуваченнями, заявили в редакції.

Кібератаки

  • Онлайн-медіа “Бабель” заявило про хакерську атаку на свого редактора Гліба Гусєва. На його електронну пошту надійшов фішинговий лист із посиланням на архів зі шкідливими файлами, замаскованими під документи з нібито інформацією про зловживання в одному з підрозділів ЗСУ.

Юридичний тиск

  • Онлайн-медіа Euromaidan Press заявило про тиск після публікації розслідування про російського олігарха Олега Бойка та його бізнес-зв’язки в Європі. Редакція отримала три юридичні претензії з вимогами видалити матеріали, опублікувати вибачення та прибрати згадки про окремих фігурантів.

Детальніше з моніторингом можна ознайомитися тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).