У червні ІМІ зафіксував в Україні 13 випадків порушень свободи слова

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів –  два випадки – викрадення журналістки та закриття медіа унаслідок війни Росії проти України.

Внаслідок російської агресії на фронті у червні загинув медійник, який захищав Україну:

• Арсен Федосенко – капітан, фотограф Медіацентру Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України. Загинув 10 червня на фронті на Харківщині внаслідок важкого поранення від влучання КАБа.

У червні росіяни вдруге викрали у тимчасово окупованій Каховці (Херсонська область) каховську журналістку Жанну Кисельову. Її викрали 27 червня із власної квартири. На даний час місцезнаходження Жанни Кисельової не відомо. Вперше російські військові викрали Жанну Кисельову у вересні 2022 року і майже місяць тримали її на “підвалі”. Після звільнення вона продовжували жити в окупованому місті. Жанна Кисельова багато років очолювала району газету “Каховська зоря”, боролася за її роздержавлення. 

Про тимчасове припинення мовлення на час воєнного стану повідомила сумська телекомпанія “СТС”. Таке рішення пов'язане з відсутністю реклами, скороченням штату через евакуацію частини працівників та мобілізацію. Зазначимо, що внаслідок повномасштабного російського вторгнення щонайменше 235 українських медіа вимушені були закритися, релокуватися, припинити мовлення.

Також ІМІ зафіксував 11 порушень свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки вбивства, погроз, перешкоджання законній журналістській діяльності, цензура, обмеження доступу до інформації, непрямий та юридичний тиск. 

В Україні вперше з 2019 року вбили журналіста – після замаху у Києві помер казахський опозиційний до влади своєї країни журналіст Айдос Садиков. Після того, як в нього стріляли, Садиков перебував у лікарні у комі. Дружина журналіста Наталія Садикова звинуватила у смерті чоловіка президента Казахстану Касим-Жомарт Токаєва.

Айдос разом із дружиною вів власний YouTube-канал “БАСЕ”, де, зокрема, критикував владу Казахстану та олігархів. Садиков також відомий підтримкою протестів у Казахстані в січні 2022 року, коли для їхнього придушення вводили війська ОДКБ. У жовтні 2023 року його оголосили в розшук у Казахстані за так зване “розпалювання ворожнечі”. Останнє відео на його каналі опубліковано 18 червня. Воно має назву “Президент Казахстану став маріонеткою російських агентів впливу”.

Про погрози заявила воєнна кореспондентка Анна Калюжна, які отримала на свою адресу та на адресу своїх батьків через критику допису телеведучої Яніни Соколової, яка написала, що на фронт “терміново потрібні резерви”. За словами воєнкорки, погрози пролунали після конфлікту з командиром одного з батальйонів 3 ОШБр Дмитром Кухарчуком. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз Калюжній.

Також ІМІ зафіксував п’ять випадків перешкоджань – у Києві, Одесі, Кривому Розі, Миколаєві та на Полтавщині. Журналістів просили залишити відкрите судове засідання,  як от журналістку медійного проєкту Watchers Аліну Кондратенко.

У Кривому Розі місцева влада заборонила журналістам без жодних пояснень знімати наслідки обстрілу росіянами міста 12 червня. Виконавча директорка онлайн-медіа “Перший Криворізький” Софія Скиба разом з іншими журналістами просили пояснити причину заборони, але не вдалося отримати. Журналісти вважають таку заборону “монополією влади на інформацію”. 

Крім того, в Одесі охоронці обмежували роботу кореспондента ТСН Сергія Осадчука на місці ракетного обстрілу. Хоча журналістів провів на місце представник патрульної поліції. За словами журналіста, охоронці почали втручатись у той момент, коли він записував свідчення очевидців (працівників складу). За деякий час ці охоронці пішли до іншої локації і вже не підходили до знімальної групи ТСН.

Місцеві журналісти отримали дозвіл на роботу на цьому цивільному об'єкті від військових з дотриманням усіх заходів безпеки.

Про цензуру заявила редакція Слідство.Інфо, коли з їхнього матеріалу про фортифікації на Харківщині, який був опублікований 6 червня, просили видалити всі згадки про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. У коментарі ІМІ головна редакторка Слідства.Інфо Настя Станко повідомила, що повпливати на матеріал намагалися саме військові, зокрема прибрати слова героїв матеріалу про фортифікації. Але журналісти цього не зробили.

Детальніше з повним моніторингом можна тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) — медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень у зону бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20-ти регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ — “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).