"Тебе вб’ють": іранські журналістки розповіли про утиски з боку влади
Іранські репортерки розповіли про побиття й погрози з боку держави перед судом над журналістками, котрі висвітлювали загибель Махси Джини Аміні, пише The Guardian.
Молода тегеранська журналістка пригадала дзвінки й повідомлення, які вона отримала:
"Там говорилося, що вони вдома в моєї сестри й що вони там, аби зґвалтувати її".
Погрози надходили від тих самих агентів із Корпусу вартових Іранської революції (КВІР), котрі допитували її після участі в одному з протестів, що захлинули всю країну минулого року після загибелі 22-річної Махси Джини Аміні, яку правоохоронці заарештували за нібито некоректне носіння хіджабу й били, поки та не впала в кому.
Іранські репортерки розповіли про жорстокі побої, погрози й ув’язнення, яких зазнали за висвітлення протестів у країні, перед судом над двома журналістками, які першими повідомили про смерть Аміні. Суд має відбутися цього тижня.
Одна журналістка на правах анонімності зазначила, що боялася за своє життя попри те, що КВІР відпустили її після триденного затримання, не висунувши проти неї звинувачень. Її заарештували, коли вона вела репортаж з протесту після загибелі Аміні.
"Вони [агенти КВІР] неодноразово писали мені, погрожуючи, що вб’ють мене, як протестувальників, котрих вони вбили на акціях", – сказала вона.
Інша журналістка повідомила, що їй заявили, що в неї "немає права висвітлювати протести" й спілкуватися з родичами загиблих.
За даними міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів", близько 40% журналістів, затриманих протягом останніх семи місяців, – жінки.
Двох журналісток, яких судитимуть цього тижня, звинувачують у змові з ворожими іноземними акторами – злочин, який може призвести до смертної кари. Жінок заарештували у вересні 2022 року – невдовзі після публікації їхніх репортажів – і відтоді весь час тримали в ізоляторі.
Нілуфар Гамеді, котра працює у реформістській газеті "Shargh Daily", й Елаге Могаммаді, авторку матеріалів про гендерну рівність і соціальні проблеми в газеті "Гамміган", звинувачують у «керуванні всенародними протестами» за допомогою своїх репортажів, а також у співробітництві з західною розвідкою, зокрема ЦРУ.
За словами іранських журналістів, жорстокість уряду великою мірою спрямована на громадянських журналістів – як чоловіків, так і жінок, – чиї матеріали й фотографії поширювалися Іраном і за кордоном.
Ці громадянські журналісти й журналістки, часто менш відомі за професійних репортерів, "заповнили собою прогалину, що з’явилася через цензуру в офіційній журналістиці", – зазначає одна медійниця. "Уряд Ірану цькує знаменитих журналістів менше, побоюючись міжнародної реакції, але натомість карає анонімних громадянських журналістів".
"Я знаю багатьох [громадянських журналістів], котрих побили, поки ті були під арештом, котрим поламали ноги. Авторами всіх відео й світлин, опублікованих під час протестів, є ці громадянські журналісти, а не офіційні ЗМІ", – сказала журналістка.
Скорочення кількості вакансій для незалежних журналістів, а також загроза їхньому життю й свободі в Ірані змусила декого з джерел Guardian приєднатися до державних видань, аби заробляти на життя. Вони досі сподіваються на нагоду знову висвітлювати новини вільно.
"Народ Ірану свідомий і мудрий як ніколи, але з тим, скільки в руках диктатора грошей і зброї, як іранцям боротися з авторитарним режимом? – каже журналістка. – Іноді я думаю про те, щоб поїхати з Ірану, але тоді хто зробить так, аби наші голоси почули?"
Як повідомляв ІМІ, у травні 2023 року в Ірані стратили двох чоловіків, які були засуджені до смертної кари за використання соціальних мереж для пропаганди “атеїзму й образи релігійних та ісламських святинь”.
Help us be even more cool!
