Журналісти “Слідства.Інфо” встановили, що колишній ведучий проросійських телеканалів Ростислав Сухачов є двоюрідним братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Про це повідомляє “Слідство.Інфо”.
Підтвердженням родинних зв’язків журналісти називають фото в соцмережі “Одноклассники”, на якому обидва позують із третім братом – Олександром Сухачовим, фігурантом забороненого судом розслідування про 143 об’єкти нерухомості в Харкові.
За даними журналістів, 44-річний Ростислав Сухачов щонайменше 17 років працював на телеканалах, власники яких або вже засуджені за державну зраду, або отримали підозру за діяльність на шкоду Україні.
У 2004 році він працював у телерадіокомпанії “Ера”, яку пов’язують із заочно засудженим за держзраду екснардепом Андрієм Деркачем. До грудня 2018 року Ростислав працював на телеканалі NewsOne, згодом на телеканалі “Наш” колишнього парламентаря Євгенія Мураєва (правоохоронці оголосили йому підозру за виправдовування російської агресії). У 2021 році Сухачов уже був ведучим на телеканалі ZIK, пов’язаному з підозрюваним у держзраді Віктором Медведчуком, де працював щонайменше до січня 2022 року.
“Слідство.Інфо” також зазначає, що “Детектор медіа” неодноразово згадував Ростислава Сухачова у своїх матеріалах про участь ведучих телеканалів Віктора Медведчука в поширенні російської пропаганди. Зокрема, він розповідав про шкоду від Революції гідності, обурювався через літаки США в повітряному просторі України, які нібито можуть почати бомбардування, припускав, що коронавірус спеціально поширюють в областях, де виборці підтримують “Опозиційну платформу – За життя”.
У той час, за даними “Слідства.Інфо”, його двоюрідний брат Олексій Сухачов робив кар’єру в Службі безпеки України, прокуратурі, Службі зовнішньої розвідки та Державному бюро розслідувань.
Водночас “Слідство.Інфо” не знайшло у відкритих джерелах інформації, що Ростиславу Сухачову оголошували підозру. На відміну від його колишніх колег, наприклад Діани Панченко чи Назара Діордіци (псевдо – Макс Назаров), до медійної діяльності Ростислава Сухачова не було зауважень з боку українських спецслужб (принаймні публічних).
Чи фігурує колишній ведучий проросійських каналів у провадженнях СБУ та Національної поліції, “Слідству.Інфо” встановити не вдалося. В обох відомствах повідомили, що це інформація з обмеженим доступом.
Журналісти також звернулися до Ростислава Сухачова по коментар у Telegram. Він прочитав повідомлення, але не відповів. Телефонні дзвінки також залишилися без відповіді.
Що передувало
6 липня 2026 року Печерський районний суд міста Києва задовольнив заяву про забезпечення позову та тимчасово заборонив “Слідству.Інфо”, Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати й поширювати розслідування щодо майна брата директора ДБР Олексія Сухачова. У позові компанія “Парковий-2” стверджує, що заборона на поширення інформації не є цензурою, оскільки закон допускає такі обмеження в окремих випадках.
В обох організаціях заявили, що розцінюють це як тиск на журналістів і наступ на свободу слова. Журналісти оскаржуватимуть ухвалу суду та домагатимуться публікації розслідування.
Юрист ІМІ Володимир Зеленчук заявив, що судова заборона оприлюднювати ще не опубліковане журналістське розслідування про активи брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова має ознаки SLAPP-позову.
7 липня Медіарух, а також медійні та громадські організації висловили стурбованість ознаками системного тиску на розслідувальну журналістику з боку державних правоохоронних структур.
У Печерському районному суді Києва заявили, що заборона на публікацію розслідування має тимчасовий характер.
13 липня ТОВ “Парковий-2” подало позов проти “Слідства.Інфо”, ЦПК та журналістки Аліни Стрижак після того, як редакції надіслали запит щодо підготовки розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань Олександра Сухачова.
17 липня вісім українських медіа одночасно оприлюднили розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належать брату директора ДБР.
Зрештою це розслідування за три дні зібрало майже 4 мільйони переглядів у 27 українських медіа та громадських організаціях.
