RSF закликає уряди скасувати запроваджені через пандемію обмежувальні для свободи слова закони

Фото – Klawe Rzeczy / rsf.org

Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” закликає уряди всього світу скасувати закони, положення та обмежувальні заходи, які були запроваджені у зв'язку з пандемією коронавірусу і ставлять під загрозу свободу слова. Про це йдеться в заяві організації, оприлюдненій на її сайті 12 червня.

“Перед обличчям безпрецедентної пандемії уряди багатьох країн обрали мішенню тих, чия робота – інформувати суспільство. Набувши розмаху в умовах надзвичайної ситуації, поширення репресивних заходів вилилося в значний арсенал законів, положень та надзвичайних засобів. Напади на свободу слова та особливі норми множилися на всіх п’яти континентах. Вони стосуються низки обмежувальних процедур – від незначних перешкод до вироків з позбавленням волі”, – зазначають “Репортери”.

“Коронавірусна криза в галузі охорони здоров’я погіршила всі інші кризи й мала особливі негативні наслідки для журналістики та права на інформацію, – сказав генеральний секретар “Репортерів без кордонів” Крістоф Делуар. – Найгірші режими вдалися до всіх засобів, які мали у своєму розпорядженні задля того, щоб натиснути ще жорсткіше, та, коли це виявилося недостатнім, вони запровадили нові заходи під приводом надзвичайної ситуації або надзвичайних обставин. Наразі час негайно покласти край цим надзвичайним засобам та зняти кайдани з інформації!”.

Як зазначають “Репортери”, у деяких країнах суспільне мовлення зазнало потужного тиску з боку держави, зокрема і в Україні.

“В Україні тиск на Суспільного мовника став ще віроломнішим, коли суспільна телерадіокомпанія НСТУ втратила чверть свого бюджету”, – йдеться в повідомленні.

Деякі країни, такі як Гондурас, зазначають “Репортери”, одразу вжили заходів щоб обмежити свободу слова, інші, як Бразилія, – щоб зменшити доступ до інформації. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан запровадив так званий “коронавірусний” закон, який дозволяв йому впродовж необмеженого терміну видавати директиви та засуджувати до п’яти років позбавлення волі за друк неправдивої інформації. 

У багатьох країнах, зазначають “Репортери”, масово поширювалося застосування репресій проти окремих журналістів і ЗМІ: вилучення примірників та заборона на публікацію (Киргизстан), величезні штрафи (до 25 тисяч євро в Росії) та залякувальні вироки щодо позбавлення волі (до пів року в Південній Африці, півтора року в Індонезії, п'ять років у Ботсвані й Алжирі та до 20 років у Зімбабве).

У Росії визначення дезінформації та шкоди, яку вона може спричинити, є єдиною прерогативою суддів. 21 квітня верховний суд поширив цей механізм на соціальні мережі та навіть на приватні розмови.