Російські військові в Україні складають списки журналістів для викрадення – RSF
В окупованій Запорізькій області російські солдати складають “списки місцевих діячів для викрадення” та розшукують журналістів, щоб примусити їх до співпраці або мовчання.
Про це повідомляє міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів”.
“Репортери без кордонів” нагадують російському уряду, що переслідування журналістів є воєнним злочином.
“Влаштовуючи таке полювання на українських журналістів, російська армія намагається залякати їх і примусити мовчати, якщо ті відмовляються поширювати кремлівську пропаганду. Ми нагадуємо російському уряду, що переслідування журналістів є воєнним злочином”, – зазначила голова відділу РБК у Східній Європі та Центральній Азії Жанна Кавельє.
“Репортери” нагадали, що запорізький новинний сайт 061.ua отримав 25 квітня 12-го з початку вторгнення листа з погрозами від російського відправника, цього разу у вигляді дитячої казочки про журналіста та його батька-нациста. Попередній лист, від 17 квітня, був дуже конкретним: “Всі журналісти будуть притягнуті до відповідальності за поширення брехливої інформації про росію та пропагування українського нацистського режиму. [...] Буде влаштований військовий трибунал для всіх, хто підтримує нацистський режим, очолюваний [Президентом України] Зеленським”.
Сайт 061.ua базується в Запоріжжі – одній з небагатьох частин Запорізької області, які не є окупованими. Інше незалежне видання, Inform.zp.ua, отримує схожі повідомлення. Ці новинні ресурси також зазнають DDoS-атак, коли сайти навмисно перевантажують запитами на з’єднання, щоб заблокувати їх.
Крім того, в окупованих містах – Мелітополі, Бердянську, Енергодарі й Токмаку – російські військові “відвідували” журналістів, допитували їх і проводили обшуки, вилучали обладнання та в деяких випадках брали в полон.
Також “Репортери” заявили про викрадення журналістів, як це сталося з журналісткою інформаційного агентства УНІАН і тижневика “Субота-плюс” Іриною Дубченко. Її викрали 26 березня й не відпускали до 11 квітня.
Як зазначила представниця партнера “Репортерів без кордонів” – Інституту масової Інформації (ІМІ) – у Запорізькій області Наталія Виговська, “окупанти мають списки журналістів і активістів, за якими вони стежать”. Так, 8 березня багатьох журналістів було одночасно взято в полон у Бердянську. Журналіст медіагрупи “ПРО-100” Сергій Старушко бачив, як військові допитували його колег, щоб дізнатись імена інших журналістів і внести їх до списку. Після цього військові можуть дістати їхні адреси з місцевих урядових баз даних, які на окупованих територіях перебувають під їхнім контролем.
Про використання подібних методів для переслідування журналістів та інших людей також повідомляли кілька іноземних репортерів і голова Запорізької обласної військової адміністрації Oлександр Старух.
Крім того, “Репортери” нагадали про редакторку сайту “РІА-Мелітополь” Світлану Залізецьку, яка змушена була залишити місто під чужим іменем, щоб уникнути потрапляння до цих “списків місцевих діячів на викрадення”. Пізніше російські військові обшукали її дім у Мелітополі, забрали її хворого 75-річного батька і заявили, що відпустять його лише за умови, що вона до них приїде. Через два дні вони погодилися звільнити його; за це журналістка мала передати певній третій стороні управління сайтом. Втім, Залізецьку продовжують цькувати телефоном, поштою та в соцмережах і надсилати їй погрози, ідентичні тим, які отримують запорізькі сайти 061.ua й Inform.zp.ua.
Редактор токмацької газети “Наше місто – Токмак” Віталій Голод розповів, що за два дні після того, як він виїхав до Києва, його будинок обшукали офіцери російських спецслужб, які забрали звідти документи та прилад для зберігання цифрових даних. “Містечко маленьке, тож хтось указав на мій будинок”, – сказав він.
Також залишила Мелітополь кореспондентка “Індустріального Запоріжжя” Катерина Даніліна-Левочко. 21 березня російські військові прийшли до помешкання її батьків, де вона прописана, щоб її заарештувати. Вони розпитували про її діяльність і Михайла Кумока, власника медіагрупи “Мелитопольские ведомости”, з яким вона колись працювала.
Кумока, Евгенію Борян, редакторку газети “Мелитопольские ведомости”, і двох журналісток видання, Юлію Ольховську та Любов Чайку, заарештували вдома одного і того самого дня та утримували кілька годин. Діяльність медіагрупи було припинено і її типографію закрито. Згодом російські окупанти надрукували підробний випуск газети, повний пропаганди.
Усі друковані видання Мелітополя, Бердянська, Енергодара й Токмака припинили виходити, бо їхні редакції відмовилися співпрацювати з російськими окупантами. На початку березня російська армія обірвала трансляцію українських телеканалів у цих чотирьох містах.
Україна посідає 97-ме місце з 180 країн у Світовому індексі свободи преси РБК за 2021 рік. Росія посідає 150-те місце.
Help us be even more cool!