ГАРЯЧА ЛІНІЯ---------------
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

---------------

Подай скаргу

Запорізька журналістка Ірина Дубченко розповіла, як потрапила в полон

20.04.2022, 16:00
Ірина Дубченко
Ірина Дубченко

Запорізька журналістка, власкорка УНІАН Ірина Дубченко була затримана в Розівці Запорізької області після того, як на неї донесли російським окупантам.

Про це журналістка розповіла представниці ІМІ в Запорізькій області.

За словами Ірини, вона доглядала свою паралізовану бабусю, а пізніше переховувала в себе пораненого українського військового. В результаті вона провела два тижні в полоні без інформації щодо свого майбутнього. Її майже не викликали на допити, тримали в камері в селищі Нікольське, яке розташоване на окупованій частині Донецької області.

Як розповіла журналістка, до 3 березня територія Розівки була під контролем України, а вже 3 березня до селища ввійшли військові так званих “Л/ДНР”.

“У нашій лікарні до 3 березня певний час були українські військові. Ми допомагали їм, готували для них їжу. 1 і 2 березня в Розівці підірвали військові склади, а 3 березня в нас почалися бої, які тривали десь добу. Всі, хто був біля лікарні, висунулися в бік Маріуполя, а в селище зайшли окупанти”, – розповіла журналістка.

За її словами, 3 та 4 березня селищем уже пересувалася російська військова техніка, не стало світла і мобільного зв'язку.

“Стало зрозуміло, що я вже не виїду. Добре, що донька була з мамою, яка буквально перед війною забрала її, бо мала можливість провести з нею час. Так ми з бабусею провели майже два тижні. А 12 березня я дізналася, що в селищі переховується поранений український військовий”, – згадує вона і додає, що, хоча окупанти змусили жителів Розівки проголосувати на псевдореферендумі за приєднання до “ДНР”, частина проукраїнських жителів чекає на визволення від окупантів щодня.

Тоді журналістка вирішила забрати військового до себе, бо вона мала дрова для опалення будинку, їжу та медикаменти. У військового Сергія було кульове поранення в плече та ногу, зламані пальці на нозі й осколки в стопі. “Ми намагалися зробити все, щоб допомогти йому, в моєму домі. За два тижні він почав ставати на ногу. За кілька днів його мали вивезти з Розівки. Але на блокпосту всіх молодих чоловіків роздягали, щоб перевірити, чи немає поранень. Ми знайшли варіант, як це замаскувати, це потребувало певного часу, але окупанти прийшли раніше. Вже потім я дізналася, що на мене донесли”, – розповіла Ірина.

“Це було 26 березня. Я сказала, що це мій чоловік, але вони закрили мені рота, роздягли його, побачили кульові поранення і забрали його. Я просила його відпустити, пропонувала все золото, що мала, гроші, але вони мене не слухали. Я наполягала, що хочу його побачити. Вони погодились і сказали сідати в машину. Я сіла, в чому була, і все”, – згадує журналістка.

Ірину Дубченко відвезли в Нікольське (Донецька область) до комендатури. Там вона востаннє бачила військового, якого переховувала. Потім її відправили до райвідділку, допитали. Зокрема, запитували, де зброя, хто проти “Л/ДНР” та чи є там партизани. Потім Ірину посадили в камеру, в якій перебувало 16 чоловіків. Після цього в камеру доставили ще двох чоловіків, один з них був поранений. 

“І все. Я провела два тижні в підвалі. Іноді військові розважалися: виводили когось із нас у коридор і зверху випускали черги з автоматів. Мене називали виключно “айдарівкою”, говорили, що внесли до бази даних у розділ “особливо тяжкі злочини”, зокрема “сприяння тероризму”. Планувалося, що мене відвезуть до Донецька, а потім до росії, де мене чекав суд за статтею з вироком від 7 до ‘15 років”, – розповіла Ірина.

Зі слів журналістки, військові не знали, що вона журналістка, а вона намагалася не виказувати цього жодним чином. 

Ірина Дубченко не може сказати, хто і що в результаті стали причиною її раптового звільнення. Обіцяє сказати це після перемоги України.

“Мене просто викликали з камери зі словами “Айдарівко, виходь!”. Слідчий запитав, скільки я вже тут, ще раз узяв відбитки пальців. Мені віддали мої речі, включно із золотими сережками, і сказали, що я вільна. На прощання порекомендували більше не попадатися, бо іншого такого шансу не буде”, – розповіла Ірина Дубченко.

Ірина могла виїхати з Нікольського тільки в напрямку росії. “Нас вивезли на блокпост, там зупинили мікроавтобус, на якому нас довезли до Новоазовська, а потім ми діставалися додому як могли”, – підсумувала журналістка.

Нагадаємо, російські окупанти затримали запорізьку журналістку Ірину Дубченко 28 березня. Її звільнили 11 квітня.

Liked the article?
Help us be even more cool!