"Репортери без кордонів" назвали "інформаційних героїв", які доносили правду про коронавірус

Фото – rsf.org

Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" склала перелік із 30 "інформаційних героїв" – журналістів, громадських діячів, які допомогли поширити достовірну та життєво важливу інформацію під час пандемії COVID-19. Про це повідомляється на сайті організації.

"Кожна криза народжує своїх героїв. У всьому світі є журналісти, викривачі та окремі мас-медіа, які змогли подолати перепони на шляху до інформації, що виникли від початку пандемії. Завдяки своїм репортажам або ініціативам, які вимагали бути хоробрими, мужніми та рішучими, вони надали доступ до достовірної та якісної інформації, допомогли чинити спротив цензурі та боролися з поширенням дезінформації, що була загрозою суспільному здоров’ю", – повідомляє організація.

"Деякі люди взяли на себе такий великий ризик, розповідаючи про реальне життя під час пандемії, що в результаті померли, тоді як інші зникли або були ув’язнені, – сказав Крістоф Делуар, генеральний секретар "Репортерів без кордонів". –  Їх переслідували, на них нападали, їх ображали: чимало з них сплатили високу ціну, захищаючи право на інформацію та ведучи боротьбу з чутками та дезінформацією, які роблять ще гіршими наслідки цієї санітарної кризи. Ці нові герої нагадують нам, що журналістика може рятувати життя. Вони заслуговують на нашу увагу та захоплення".

До переліку героїв входять відомі медійні особи та люди, про яких широкий загал не знає. Одна третина з 30 героїв походить з Азії. Шестеро – з Європи та Центральної Азії, решта – з Африки, обох Америк та Близького Сходу.

У більшості героїв спільним є той факт, що вони розкрили інформацію, яка виявила серйозність пандемії або погане антикризове управління з боку уряду. Деякі з них є ветеранами репортерської справи, такими як Ана Лалич у Сербії, або відважними журналістами, що працюють над розслідуваннями, як Блаж Згага в Словенії, Анджуcа Абухір на Коморських Островах та Сергій Сацук у Білорусі. Однак інші – це звичайні громадяни, які, реагуючи на негайність і тяжкість кризи системи охорони здоров'я, вирішили викрити інформацію, щоб урятувати якомога більше життів. Саме офтальмолог Лі Венліан став першим, хто попередив світ про існування швидко поширюваної хвороби в грудні 2019 року. І саме юрист Чен Кіуші розмістив у своєму блозі відеозаписи, що показали хаос у лікарнях в Ухані, на місці початкового спалаху COVID-19. Лі помер від вірусу, а Чен був насильно зачинений на карантин, і більше його ніхто не бачив.

У Венесуелі журналіст-фрілансер Дарвінсон Рохас провів 12 діб у в'язниці за твіт, який ставив під сумнів офіційні цифри щодо пандемії. В Індії репортера газети Віджая Вініта можуть засудити до шести місяців ув’язнення за репортаж про те, що карантинні заходи безпеки змушують голодних дітей їсти корм худоби. У Бангладеш відомому карикатуристові Ахмеду Кабіру Кішоре загрожує довічне ув’язнення за розміщення на Facebook карикатур про політику під час кризи COVID-19, яка, зокрема, вказувала на корупцію.

Іншим вдалось уникнути в'язниці, але вони більше не можуть працювати. Після тривалого і жорстокого допиту в поліції щодо статті, яка ставила під сумнів політику королівства Есватіні стосовно подолання кризи COVID-19 редакторові вебсайту місцевого видання Newsweek Юджину Дьюбу довелося втекти до сусідньої Південної Африки. Репортер New York Times у Пекіні Кріс Баклі був змушений залишити Китай, провівши 76 днів в Ухані в розпал спалаху хвороби. Уперше за 24 роки його віза не була поновлена.

Багато з цих героїв виявляли мужність у протистоянні тиску та цензурі. Серед них – Caixin, незалежне англомовне та китайськомовне видання в Пекіні, чиї репортажі поставили під сумнів офіційні заяви китайського уряду. Для деяких, таких як афганська репортерка Аніссе Шахід, потрібно було мати сміливість просто робити репортажі з місця подій з подвійною загрозою бути зараженою та стати мішенню талібів. У США кілька кореспондентів Білого дому відзначилися своєю наполегливістю в протистоянні. Незважаючи на постійні напади президента Трампа та його помічників, вони тиждень за тижнем продовжують і далі ставити під сумнів його політику подолання пандемії, зазначають "Репортери".

Ця коронавірусна криза також породила інноваційні ініціативи, які допомогли отримати факти та боротися з дезінформацією. В Африці вебрадіо Кот-д'Івуару WA FM та сайт новин у Тоголезі TogoCheck були створені для боротьби з чутками, фейками та для поширення достовірної інформації, яку громадськість може використовувати для захисту себе та свого здоров’я. У Бразилії альтернативні ЗМІ об'єднали ресурси, щоб створити Gabinete de crise для інформування покинутих жителів фавел Ріо-де-Жанейро, тоді як журналісти Мережі Wayuri взяли на себе складну справу інформувати про коронавірус понад 750 корінних громад в Амазонії. У Росії 25 ЗМІ утворили "Синдикат-100", щоб допомогти медичному персоналу, який опинився на передовій у боротьбі з епідемією, доносити інформацію про проблеми та попереджати про небезпеку громадськість.

Також "Репортери без кордонів" віддають особливу данину журналістам у Гуаякілі, діловій столиці Еквадору та місці найбільшого спалаху в Латинській Америці COVID-19. Фотографії тіл на вулицях Гуаякіля облетіли весь світ. Незважаючи на те що вони не були підготовленими й не мали засобів індивідуального захисту, журналісти міста продовжували працювати та робити репортажі з місць із високим рівнем зараження. І це призвело до великої кількості смертей. Тринадцять з них померли від вірусу, зазначили "Репортери".