Російські обстріли посилюються, але регіональні хаби Інституту масової інформації (ІМІ) “Медіабаза” готові допомогти їх витримати. Медіабаза Суми прихистила релоковану прифронтову газету, а спікери на тренінгах розповідали про тренди тіктоку, штучного інтелекту, ділилися порадами щодо репортажу й OSINT. Всього за місяць у медіабазах відбулося 20 заходів, до яких долучився 391 учасник. Коворкінгами хабів скористалися 113 разів, а захисне та технічне спорядження журналісти отримали 14 разів. Про все по черзі – у матеріалі. 

Газета “Білопільщина” працює в офісі Медіабази Суми

“Ми в Білопіллі опинилися в критичній ситуації, коли в нас почались обстріли й евакуація. Дякую медіабазі. По-перше, колеги розуміють, як нам важко. По-друге, місце зручне і безпечне”, – розповіла головна редакторка газети “Білопільщина” Наталія Калініченко. Через посилення російських обстрілів вона та частина редакції були вимушені релокуватися, і тепер видання працює в офісі регіонального хабу Інституту масової інформації “Медіабаза Суми”. 

Редактор ресурсу “Телеграф” Ярослав Жарєнов, фотограф Ян Доброносов, регіональна представниця Нацради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Якубенко в Медіабазі Суми. Фото надане Наталією Калініченко

Влітку російська армія атакувала кілька разів середмістя Сум. Влучання були, зокрема, і біля приміщення медіабази.

“Ми в Білопіллі вже звикли до обстрілів, до різних проблем. Знаємо, як ховатися. Вибухи поруч трохи нас налякали, але на нашу роботу не вплинули. Приміщення більш-менш захищене. Тому ми тут працюємо далі. Не лише над випуском газети “Білопільщина”, що є традиційним нашим медійним продуктом, але й наповнюємо наш сайт “Білопілля.City”. Також сюди приходять наші колеги з Краснопілля (із селища теж оголошено евакуацію. – Ред.). Разом робимо спецвипуск “Спільнопілля”. І зараз розпочали роботу над великим проєктом Міністерства культури та цифрової трансформації – газетою “Вісник громад Сумщини”, – зазначила головна редакторка. 

З початку повномасштабного вторгнення приміщення редакції в Білопіллі зазнавало пошкоджень – 2022 року поруч влучив КАБ. Були влучання поряд і цьогоріч. Частина колективу залишається жити в громаді попри обстріли, розповіла Наталія Калініченко. Сама вона фактично живе на два міста. Газету підписникам розвозять самотужки на власному авто – з детектором дронів на панелі керування.

Наталія Калініченко в Медіабазі Суми. Фото: фейсбук Наталії Калініченко

Медіабаза Суми підтримує місцеву журналістську спільноту. Тут готові надати робоче місце тим, хто цього потребує: коли приміщення редакції пошкоджене чи коли через обстріли вчергове немає світла. Напишіть на сторінку хабу у фейсбуку, і ми вам допоможемо. 

Як медіа стати популярними в тіктоці

Тікток – це можливість для медіа розширити свою аудиторію. Адже деякі відео на платформі “залітають” на тисячі, а іноді й мільйони переглядів. Як збільшити свої шанси “завіруситися”, розповідала продюсерка соцмереж Радіо Свобода Ангеліна Ломакіна на тренінгу для Медіабази Черкаси. 

  1. Зрозумійте, хто ваша аудиторія

За словами Ангеліни, перш ніж медіа іти в тікток, варто розуміти не лише як функціонує платформа, а й хто є вашою аудиторією. І що вужче вдасться сегментуватися на “своїх людей”, то краще. Наприклад, суто суспільно-політичні чи медіа про музику мають більші шанси на успіх, тому що соцмережам легше зрозуміти, кому цей контент рекламувати. Стандартним виданням може бути важче, адже часто доводиться публікувати різний за тематикою контент, і це “збиває з пантелику” алгоритми.  

  1. Оберіть правильний контент

Також варто подумати про те, що медіа може дати своїй аудиторії і який зі свого контенту публікуватиме в тіктоку. Одна з найбільших помилок – заливати на платформу відео в тому самому форматі, що й в інші соціальні мережі, не адаптуючи його за сенсом і формою. Ангеліна Ломакіна радить залишити тікток лише для обраних історій та не забувати про додану вартість до кожної з них. Зокрема, адаптувати можна: 

  • екстраординарні новини;
  • аналітичні матеріали та новини;
  • розслідування;
  • емоційні репортажі;
  • історії людей;
  • відкриття та винаходи.
  1. Напишіть якісний сценарій

“Емоція та інформація – це успіх. Особливо якщо відео викликатиме ще й реакцію. Необов’язково негативну”, – ділиться Ангеліна. Не досить просто вирізати частину з відео з ютубу (якщо не йдеться про якийсь емоційний фрагмент) чи начитати на камеру шматок зі статті. Адже для тіктоку варто подавати інформацію коротко та простими реченнями, додавати емоційну складову й за можливості гумор. А також – намагатися тримати інтригу до кінця, водночас виносячи наперед “найяскравіше”.

Починати відео краще з “хука” (від англ. hook – гачок) – фрази, яка емоційно зачепить глядача. І саме про те, яким він буде, варто подумати найбільше. Зокрема, це може бути як емоційна цитата чи цікавий факт, так і питання на кшталт “а чи знали ви?”, “чи чули ви?” або ж фрази “що насправді сталося”, “факт, що змінить ваше уявлення про…”, “п’ять секунд – і ви розберетеся в темі …” тощо. 

“Що конкретнішу ви даєте інформацію, то більше вона чіпляє. Заїжджені хуки можуть працювати гірше, наприклад такі, як “п’ять цікавих фактів про…”. Класно, коли у відео є хук, а далі йде емоційний синхрон, – зазначає Ангеліна Ломакіна. – Наприкінці ж варто давати якісь висновки, відповіді на питання чи прогнози”. 

Головні правила OSINT від регіональної представниці ІМІ Маї Голуб

До Медіабази Житомир у вересні завітала журналістка-розслідувачка, представниця ІМІ у Волинській області Мая Голуб. Мая має великий досвід роботи з OSINT-інструментами, розслідуваннями фейків і маніпуляцій. Вона тривалий час працювала в проєкті InfoCrime Lutsk, де аналізувала російські наративи, викривала неправдиві новини й пояснювала, як працює дезінформація. 

Учасники тренінгу під час лекційної частини в Медіабазі Житомир. Фото: Семен Андрійчук

На самому початку роботи Мая радить поставити собі кілька простих запитань:

  • Чи є джерело інформації? Хто це сказав? 
  • Чи є підтвердження від інших медіа або офіційних структур?
  • Чи не є заголовок клікбейтом?
  • Чи відокремлено факти від думок у публікації?
  • Чи немає в тексті закликів поширити або негайно відреагувати?

Особливо уважними Мая радить бути до матеріалів, які викликають сильні емоції – страх, злість, зневіру або захват. Саме через емоції люди найчастіше “ведуться” на фейки. 

А щоб тренінг мав максимальну користь, учасники не лише слухали теорію, а й одразу відпрацьовували навички на практиці – перевіряли фото, відео та акаунти. Якщо теж хочете розширити поле своїх OSINT-інструментів, ось добірка сервісів, які рекомендувала Мая Голуб:

Пошук зображень і людей:

  • PimEyes – пошук людей за фото;
  • Search4Faces – пошук профілів у соцмережах за зображенням;
  • Mxface та ToolPie Face Comparison – сервіси порівняння облич, які допомагають визначити, чи на двох фото зображена одна й та сама людина.

Пошук компаній та осіб:

  • YouControl – пошук інформації про компанії, керівників і судові рішення;
  • CorruptInfo – реєстр корупціонерів;
  • Checko.ru і EGRUL – пошук інформації про російські компанії.

Інші корисні сервіси:

  • Wayback Machine – пошук видалених сторінок та їхніх попередніх версій;
  • Archive.li – архівування сторінок для збереження зібраної інформації;
  • Baza GAI – пошук інформації за державними номерами автомобілів;
  • Have I Been Pwned – перевірка, чи не потрапила ваша електронна пошта до злитих баз даних.
Під час тренінгу учасники тестували інструменти пошуку даних та перевірки зображень. Фото: Семен Андрійчук

Секрети якісного репортажу від Сергія Нікітенка і Єви Василевської

Медіабаза Одеса, Херсон теж не відстає за рівнем спікерів. До них приїхав головний редактор онлайн-медіа МОСТ Сергій Нікітенко та заступниця головного редактора Єва Василевська. Вони ділилися професійним досвідом, викликами та власними поглядами на репортаж як жанр.

Учасники майстер-класу з репортажу. Фото – Дана Гринько
  • Працюйте над саморозвитком. “У журналістиці треба вміти відчувати – текст, персонажа, подію. Для цього важливо формувати культурний бекграунд, і тут не існує інструкцій, усе працює інтуїтивно”, – пояснила заступниця головного редактора Єва Василевська. Важливо навчитися бачити не лише факти, а й емоції та сенси, які стоять за ними. “Єдина порада, яку можу дати, – працюйте над саморозвитком. Розвивайте надивленість, вчіть теорію, дивіться хороше кіно, читайте якісні тексти. І коли ви навчитеся вичеплювати головне, тоді у вас усе вийде”, – наголосила вона.
  • Знайдіть редакцію, яка готова вкладатися в репортаж. “Це жанр дорогий і часозатратний, але саме він дає журналістиці глибину”, – вважає Сергій Нікітенко.
  • Історії народжуються на очах – лише уважно спостерігайте. “Головне – щоб вони були правдиві. Ми разом зі своїми героями проживаємо життя, і це дуже допомагає у створенні матеріалів”, – зазначив Сергій. У центрі якісного репортажу завжди стоїть людина, її досвід, біль чи перемога. Ще одне питання, яке цікавило студентів, – як потрапити в “найцікавіші місця”, де народжуються репортажні історії. Сергій відповів, що здебільшого такі можливості виникають несподівано: “Ви можете натрапити на героя випадково, але все залежить від того, чи зможете ви вибудувати довіру. Уміння спілкуватись і домовлятися з людьми – це ваш головний інструмент”.
Учасники заходу виконують практичне завдання, в межах якого мали створити власні репортажі. Фото – Дана Гринько

Поради журналістам-початківцям від МикВістей

А про те, як почати кар’єру в редакції, у Медіабазі Миколаїв розповідала журналістка МикВістей Даріна Мельничук.

Спочатку тренерка пояснила різницю між основними формами журналістських матеріалів:

  • Замітка – короткий і максимально фактологічний матеріал, без оцінок і “води”.
  • Новина – базується на принципі “що, де, коли, хто, чому” та має чітку структуру: заголовок, лід, основний текст.
  • Репортаж – “ефект присутності”, коли журналіст показує подію “очима очевидця”, додаючи деталі, емоції й пряму мову.
  • Інтерв’ю – акцент на особистості та діалозі, де важливо не тільки ставити запитання, а й слухати відповіді.

Починати Даріна радить із заміток і коротких новин: у репортажів і інтерв’ю складніша структура, для якої потрібно більше досвіду. 

Для пошуку тем звертайте увагу на все, що відбувається навколо: від подій у власному дворі чи школі до загальноміських ініціатив. Джерелами можуть стати навіть дописи у фейсбук-групах або телеграм-чатах, скарги людей у коментарях чи розповіді знайомих.

Перший досвід написання матеріалів можна здобути в студентських редакціях чи на стажуваннях у регіональних медіа. А паралельно шукайте можливості розвитку – від грантів і шкіл журналістики до тренінгів та онлайн-курсів.

Слухачі доєднуються до обговорення. Фото – Єлизавета Москвіна

Новинки ШІ й що з них буде цікаве медійникам

І наостанок – новини зі світу технологій. Що з’явилось у сфері штучного інтелекту і що з цього безпечне для роботи в медіа, розповідав експерт із цифрової безпеки та техлід у Nadiyno.org Павло Бєлоусов у Медіабазі Чернігів. 

Власний браузер Perplexity 

Perplexity створила власний повноцінний браузер Comet, у який помістила агента ШІ. У ньому можна відкрити будь-який сайт і паралельно спілкуватися з асистентом, який аналізує сайт і допомагає в пошуку інформації. Perplexity має безоплатну і платну версію. Проте якщо реєструватися через PayPal, то Perplexity надає на рік у користування платну версію абсолютно безкоштовно.

Нові функції Gemini та ChatGPT

Gemini та ChatGPT, за словами Павла Бєлоусова, краще використовувати для розшифрування фізичних документів та файлів. До прикладу, Gemini дає можливість перевести відео в текст до п’яти хвилин безкоштовно, а аудіо в текст – до 30 хвилин. У ChatGPT також з’явилася функція запису. Вона дає можливість текстово розписувати розмову, у процесі робити нотатки. Проте ця функція поки що доступна лише в програмі ChatGPT, а не у вебверсії.

Genspark.ai

Це добірка агентів, які допомагають у виконанні різних завдань (робота з таблицями, створення фото та відео, дизайн), щоб не використовувати багато різних платформ. Важливо, що цей інструмент одразу інтегрує до себе всі новинки ШІ, а також не потребує реєстрації.

Duck.ai

Всім відомо, що сервіси ШІ збирають інформацію та навчаються на даних, наданих користувачами. Проте якщо є чутливий запит (хвороби, особисте життя чи теми, пов’язані з військовими), можна використовувати анонімний інструмент Duck.ai. Він не потребує реєстрації й не зберігає інформації з чатів.

Як потрапити до медіабаз Інституту масової інформації

У часи відключень, ще не під’єднаного опалення та обстрілів ми чекаємо вас у медіабазах ІМІ. Щоб потрапити до нас, напишіть відповідному координатору у фейсбуці:

Зверніть увагу:

  • у Херсоні медіабаза працює лише як точка видавання обладнання;
  • у Слов’янську є техніка для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів;
  • у Чернівцях можна записувати подкасти.

За потреби звертайтеся до всеукраїнського координатора мережі “Медіабаза” Павла Лісниченка:

Якщо вам потрібне захисне обладнання (бронежилет, шолом, аптечка) чи щось іще, зверніться до координатор_ки у своєму регіоні або заповніть цю гугл-форму: https://bit.ly/48pX9GZ.