Навички з OSINT сьогодні потрібні кожному, хто працює з інформацією. Цю тезу на тренінгу “Практичні лайфхаки з OSINT: як швидко знаходити інформацію”, який відбувся в регіональному хабі Інституту масової інформації (ІМІ) “Медіабаза Житомир”, озвучила журналістка-розслідувачка, представниця ІМІ у Волинській області Мая Голуб. Мая має великий досвід роботи з OSINT-інструментами, розслідуваннями фейків і маніпуляцій. Вона тривалий час працювала в проєкті InfoCrime Lutsk, де аналізувала російські наративи, викривала неправдиві новини й пояснювала, як працює дезінформація.
Навіщо сьогодні кожному знати про OSINT
“Навички OSINT сьогодні – це базова грамотність для кожного, хто працює з інформацією. Ми живемо у світі, де фейки поширюються швидше, ніж офіційні новини, а маніпуляції можуть впливати на вибори, репутації та навіть безпеку. Тому важливо не лише знати, як знайти інформацію, а і як переконатися, що вона правдива”, – пояснює Мая Голуб.
За її словами, журналіст не може дозволити собі “довіряти на слово” навіть офіційним повідомленням. Кожне твердження повинне мати підтвердження з кількох незалежних джерел. Якщо такого підтвердження немає, інформація потребує перевірки або не має бути оприлюднена.
Як розпізнати фейк: основні маркери
Мая наголосила, що перед тим, як поширювати інформацію, варто поставити собі кілька простих запитань:
- Чи є джерело інформації? Хто це сказав?
- Чи є підтвердження від інших медіа або офіційних структур?
- Чи не є заголовок клікбейтом?
- Чи відокремлено факти від думок у публікації?
- Чи немає в тексті закликів поширити або негайно відреагувати?
Особливо уважними варто бути до матеріалів, які викликають сильні емоції – страх, злість, зневіру або захват. Саме через емоції люди найчастіше “ведуться” на фейки.
Інструменти для перевірки фото та відео
На тренінгу учасники не лише слухали теорію, а й одразу відпрацьовували навички на практиці – перевіряли фото, відео та акаунти. Ось добірка сервісів, які рекомендувала Мая Голуб:
Пошук зображень і людей:
- PimEyes – пошук людей за фото.
- Search4Faces – пошук профілів у соцмережах за зображенням.
- Mxface та ToolPie Face Comparison – сервіси порівняння облич, які допомагають визначити, чи на двох фото зображена одна й та сама людина.
Пошук компаній та осіб:
- YouControl – пошук інформації про компанії, керівників і судові рішення.
- CorruptInfo – реєстр корупціонерів.
- Checko.ru і EGRUL – пошук інформації про російські компанії.
Інші корисні сервіси:
- Wayback Machine – пошук видалених сторінок та їхніх попередніх версій.
- Archive.li – архівування сторінок для збереження зібраної інформації.
- Baza GAI – пошук інформації за державними номерами автомобілів.
- Have I Been Pwned – перевірка, чи не потрапила ваша електронна пошта до злитих баз даних.
Приклади з практики: як одна деталь допомогла викрити фейк
Один з кейсів, який Мая продемонструвала на тренінгу, стосувався фейкового відео в TikTok про нібито роздавання повісток представниками ТЦК у Познані (Польща). Аналіз показав, що це маніпуляція: українські ТЦК не мають повноважень видавати повістки за кордоном.
Покадровий перегляд відео дозволив звернути увагу на табличку hop&go – систему пунктів для самокатів, яка дійсно існує в Познані. Саме ця дрібниця стала ключем до верифікації відео.
Так учасники тренінгу переконалися, що OSINT – це не про складні програми, а про уважність і логіку. Часто досить помітити деталь, яка іншим здається неважливою, і це відкриє шлях до правди.
“Найцінніше в нашій роботі – це критичне мислення”, – говорить Мая Голуб і дає такі поради:
- Завжди перевіряйте дату публікації та джерело інформації.
- Якщо цитата не має посилання на конкретну людину чи дослідження – це привід для сумнівів.
- Інформація із соцмереж – це не джерело, а лише привід для подальшої перевірки.
- Якщо фото або відео з’явилося раніше в іншому контексті, а в новині йдеться про інше – це може бути ознакою фейку.
- Сумніваєтесь у чомусь? Поставте собі запитання: “Чи це справді так?” і “Звідки я це знаю?”
