Незалежна медійна рада вбачає маніпуляції та дискредитацію StopFake у матеріалі "Заборони"

Фото - detector.media

Незалежна медійна рада (НМР) вбачає маніпуляції та дискредитацію проєкту StopFake у матеріалі “Заборони” “Фейсбук заблокував “Заборону” за критику неонацистів. Виявилося, що українські фактчекери соцмережі тісно з ними товаришують”. 

Про це йдеться у висновку НМР, оприлюдненому 3 вересня, повідомила пресслужба Незалежної медійної ради.

“Заборона”, на думку членів Незалежної медійної ради, порушила кілька принципів Кодексу журналістської етики.

Незалежна медійна рада (НМР) за зверненням ГО “Центр медіареформ” (проєкт StopFake) розглянула публікацію видання “Заборона” “Фейсбук заблокував “Заборону” за критику неонацистів. Виявилося, що українські фактчекери соцмережі тісно з ними товаришують” щодо можливих порушень журналістських стандартів виданням.

Члени НМР більшістю голосів (шість із восьми) вирішили, що “Заборона” в цій статті порушує три принципи Кодексу журналістської етики, необґрунтовано та упереджено дискредитує проєкт StopFake як фактчекера, а також вводить в оману читачів щодо наявного механізму взаємодії фактчекерів та платформи Facebook. 

“Стаття маніпулює наведеними фактами, створюючи синтетичний нібито причинно-наслідковий зв’язок, який не має достатнього обґрунтування та доказової бази”, – наголошує Незалежна медійна рада у своєму висновку.

НМР вказує на невідповідність заголовка змісту тексту (порушення принципу 8 Кодексу журналістської етики). Адже в заголовку “Заборона” подає дві тези так, ніби між ними є причинно-наслідковий зв'язок, хоча в тексті пояснює, що блокування допису у Facebook стало приводом дослідити зв’язки одного з фактчекерів з ультраправими угрупованнями.

Також НМР вважає, що в матеріалі є маніпуляції, невідокремлення фактів, суджень і припущень, упередженість і необґрунтовані звинувачення (порушення принципу 9 Кодексу журналістської етики). Одна з маніпуляцій, на думку НМР, полягає в тому, що зняття матеріалу з Facebook штучно пов'язують із діяльністю та нібито упередженістю фактчекінгової організації всупереч доступній достовірній інформації про те, що такий зв’язок між фактчекером та зняттям матеріалу є неможливим. Твердження про політизованість проєкту StopFake, на думку НМР, теж має маніпулятивний характер і суперечить доступним фактам.

Крім того, НМР вказує на незбалансованість матеріалу, відсутність у ньому думки об’єкта критики (порушення принципу 10 Кодексу журналістської етики). Хоча НМР зважає на те, що “Заборона” зверталася по коментарі до StopFake, Марка Супруна та його дружини, але не отримала відповідей до публікації.

НМР наголошує, що публікація про нібито зв’язок організації StopFake з ультраправими угрупованнями створює значні репутаційні ризики, що ставить під загрозу майбутню роботу проєкту StopFake і як фактчекера, і як партнера Facebook (одну з усього двох партнерських організацій Facebook в Україні). Матеріал набув міжнародного розголосу, що може дискредитувати фактчекінгову програму платформи Facebook не тільки в Україні, але й за її межами, зводячи нанівець хоч якісь зусилля щодо боротьби з дезінформацією онлайн. Публікації щодо StopFake з’являлись і в пропагандистських проросійських виданнях, нагадує НМР. Сама ж “Заборона” випустила потім ще один матеріал – “Усі обговорюють статтю “Заборони” про StopFake та ультраправих. Відповідаємо на головні запитання”.

НМР також звернула увагу на дискусію щодо застосування терміна “неонацисти” до угрупування С14. “Визначаючи ідеологічну приналежність організації як неонацистську, недостатньо посилатися лише на публікації в медіа, які, більше того, навіть не вживають тверджень про належність організації до цієї ідеології”, – вважають члени НМР.

Цю справу розглядали лише вісім членів НМР з дійсних тринадцяти. “Заборона” висловила сумніви в неупередженості організацій “Детектор медіа” та Інститут масової інформації в цій справі, тому наймані працівники “Детектора медіа” та ІМІ, які є членами НМР, не брали участі в розгляді. Отже, за рішенням засновників НМР, висновок ухвалювався простою більшістю голосів не від загального складу ради, а від тієї кількості членів, що мають можливість голосувати.

Повний висновок НМР у цій справі можна прочитати тут.

Як повідомляв ІМІ, очолюване Катериною Сергацковою видання “Заборона” опублікувало матеріал про StopFake, у якому припустило зв’язки представників цієї фактчекінгової організації з ультраправими. 

StopFake відкинув такі припущення та заявив про посилення інформаційних атак проти його команди. У відповідь StopFake “Заборона” випустила ще один матеріал.

Після цього телеведучий і блогер Роман Скрипін опублікував у Facebook фото Катерини Сергацкової з п’ятирічним сином і звинуватив журналістку в тому, що вона є агентом Кремля. У коментарях до цього допису було опубліковано адресу журналістки. Після численних скарг Facebook видалив цей пост, але Роман Скрипін продовжив публікувати інші образливі дописи про Катерину Сергацкову.

Катерина Сергацкова разом з родиною увечері 13 липня залишила Київ, відчуваючи небезпеку для свого життя. Також вона звернулась із заявою до поліції, але охорону не просила.

Поліція зареєструвала заяву Катерини Сергацкової, проте в поліції не відповіли, чи відкрили кримінальне провадження за цією заявою. Катерина Сергацкова сказала Комітету захисту журналістів (CPJ), що поліція відмовилася розпочинати розслідування, тому її адвокат подав скаргу до Міністерства внутрішніх справ.

Наприкінці липня стало відомо, що співзасновниця інтернет-видання “Заборона” Катерина Сергацкова виїхала з України після погроз. 

17 липня Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” закликав Незалежну медійну раду і Комісію журналістської етики дати оцінку трьом матеріалам "Заборони" про StopFake, а правоохоронні органи – розслідувати особистісні нападки на журналістів "Заборони" і StopFake. 

18 липня ГО "Заборона" надіслала свою відповідь Медіаруху, яку адресувала також НМР та КЖЕ.