ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Мовний омбудсмен закликав дерусифікувати назви торговельних марок

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав бізнес закликав дерусифікувати назви торговельних марок. Про це мовний омбудсмен зазначив у своїй колонці на сайті Укрінформу.

“Мені дивно, що на 11-му році російсько-української війни сотні торговельних марок, зареєстрованих в Україні, у своїх назвах і досі мають слова, які носять російськомовний лінгвістичний характер та не відповідають правилам і нормам українського правопису”, – зазначив Кремінь. 

Як приклад він навів торговельні марки, в яких присутні такі слова, як “южная”, “страна”, “время”, “надежда”, “новая”, “восток”, “сказка”, “сахар”, “пчьолка”, “обжора” тощо. 

“Я вже не кажу про засилля англізмів, диво-абревіатур чи суцільної абракадабри. Не можу не згагати торговельні марки з обсценною лексикою латинськими літерами в самій назві, що не зустрінеш у жодній країні світу. Особливо болить, коли такі дива – на головних вулицях українських міст”, – зазначив він.

Уповноважений вважає, що завдання відповідального бізнесу – вчасно реагувати на потреби національно свідомого споживача. За його словами, це питання репутації та відповідальності.

“Розумію, процес перереєстрації і подальші дії, пов’язані з торговельним самоочищенням, потребують від підприємців певних витрат, проте це питання не грошей, а свідомості, репутації та відповідальності. Безперечно, іміджеві втрати набагато відчутніші та безповоротні. Проте не забуваймо наступне: прагнення українців остаточно розірвати будь-яку залежність від нав'язаного нам “братнього язика” рекордні. Роботи по очищенню від наслідків російщення багато, тому бізнес має оперативно реагувати на запит громадянського суспільства і діяти відповідно. Давайте разом утверджувати українську, зміцнювати національні інтереси та посилювати національну безпеку”, – закликав Тарас Кремінь.

Як повідомляв ІМІ, у 2023 році уповноважений із захисту державної мови отримав 3692 звернення про порушення мовного закону. Це найбільша кількість скарг за всі роки існування інституту уповноваженого і на 30% більше, ніж у 2022 році (2846).

Liked the article?
Help us be even more cool!